Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №468/2845/25 — Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа № 468/2845/25

Провадження №2/485/407/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Бодрової О.П.,

за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , від імені якої діє Сініло Тетяна Валеріївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

установив:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

У грудні 2025 року ОСОБА_3 , яка діє від імені ОСОБА_1 , звернулася до Баштанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

23 березня 2026 року вказана справа надійшла до Снігурівського районного суду Миколаївської області.

Позовну заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 09.09.2016, від якого у них народилася донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 30 грудня 2016 року рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області шлюб між сторонами розірвано. Дитина проживає разом з позивачем та перебуває на її утриманні. Зазначає, що відповідач у вихованні та утриманні дитини участі не бере. Витрати на утримання дитини постійно зростають у зв`язку з її віком, потребою в належному харчуванні, одязі, взутті, медикаментах, засобах розвитку та відпочинку. У зв`язку наведеним, просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Інші процесуальні дії у справі

Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області своєю ухвалою від 26 березня 2026 року відкрила провадження у справі та постановила розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження /а.с.41/.

Позиції учасників справи

Позивач у судове засідання не з`явилася, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином та своєчасно, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримують, не заперечують щодо заочного розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

За наявності умов, визначених у ч.1 ст.280 ЦПК України, суд ухвалив про проведення заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає таке.

Суд встановив, що сторони по справі є батьками неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить актовий запис про народження №4, складений 13.06.2017 Виконавчим комітетом Суворської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області, видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 . В графі «Батько» значиться « ОСОБА_2 », в графі «Мати» - « ОСОБА_1 » /а.с.7,16/.

Снігурівський районний суд Миколаївської області своїм рішенням від 30 грудня 2016 року розірвав шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , зареєстрований 09 вересня 2016 року у Червонозірській сільській раді Снігурівського району Миколаївської області, актовий запис №4. Після розірвання шлюбу ОСОБА_5 змінено шлюбне прізвище на дошлюбне « ОСОБА_6 » /а.с.14-15/.

Згідно відповіді №2639491 від 23.04.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2025 року по 1 квартал 2026 року, ОСОБА_2 отримав дохід: липень 2025 року – 5540,81 грн (185 – виплати військовослужбовцям), серпень 2025 року – 23879,53 грн (185 – виплати військовослужбовцям), вересень 2025 року – 23879,53 грн (185 – виплати військовослужбовцям), жовтень 2025 року – 5987,91 грн (185 – виплати військовослужбовцям), листопад 2025 року – 16080,04 грн (185 – виплати військовослужбовцям), грудень 2025 року – 11060,03 грн (185 – виплати військовослужбовцям), січень 2026 року – 32588,45 грн (185 – виплати військовослужбовцям) /а.с.62/.

Згідно відповіді №2639544 від 23.04.2026 з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи, за період з 1 кварталу 2025 року по 1 квартал 2026 року ОСОБА_1 отримала дохід: січень 2025 року – 24511,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), лютий 2025 року – 24511,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), березень 2025 року – 24511,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), квітень 2025 року – 4727,27 грн (106 – надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду), травень 2025 року – 363,64 грн (106 – надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду), квітень 2025 року – 24511,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), травень 2025 року – 24511,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), червень 2025 року – 24511,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), вересень 2025 року – 32787,01 грн (106 – надання земельної частки (паю) в лізинг, оренду або суборенду), липень 2025 року – 22150,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), серпень 2025 року – 22150,46 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), вересень 2025 року – 5060,00 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), липень 2025 року – 1223,75 грн (169 – благодійна, у тому числі гуманітарна допомога), липень 2025 року – 8341,44 грн (187 – благодійна допомога, виплачена (надана) благодійниками), жовтень 2025 року – 16179,70 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), листопад 2025 року – 10619,85 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), грудень 2025 року – 10619,85 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), жовтень 2025 року – 29030,40 грн (187 – благодійна допомога, виплачена (надана) благодійниками), січень 2026 року – 13549,25 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів), лютий 2026 року – 13549,25 грн (128 – соціальні виплати з відповідних бюджетів) /а.с.63-64/.

Норми права які застосував суд, та мотиви їх застосування

Статтею 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Згідно з частиною другою, третьою статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до частин першої, другої статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина перша статті 182 СК України визначає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно з частиною другою статті 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до частини першої статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Встановлено, що спільна дитина сторін проживає разом з позивачкою і перебуває на її утриманні.

Враховуючи викладене, те, що відповідач зобов`язаний та має можливість утримувати свою доньку, угоди про сплату аліментів в добровільному порядку сторонами не досягнуто, а також з метою захисту прав дитини на матеріальне забезпечення, виходячи з рівності прав дитини на належне утримання від своїх батьків, суд вважає за необхідне стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини всіх його видів заробітку (доходів), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову – на відповідача.

Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

А тому, на виконання вимог ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1211,20 грн, встановлений Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VІ з урахуванням ставок судового збору станом на 01.01.2025.

На підставі викладеного, ст.180, 182, 191 СК України, керуючись ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-284, 430 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , від імені якої діє Сініло Тетяна Валеріївна, до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частки від заробітку (доходу) батька, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 17 грудня 2025 року до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , в дохід держави судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.

Повне рішення складено 28 квітня 2026 року.

Позивач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , остання відома адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя О.П. Бодрова