Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №945/695/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/695/26

Провадження № 3/945/238/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., за участю секретаря судового засідання Сербиної К.Ю., розглянувши матеріали, які надійшли які надійшли з Відділення поліції № 5 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Ковалівка Миколаївського району Миколаївської області, паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській області від 11.12.2006 року, РНОКПП НОМЕР_2 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130, ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

26 березня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620357 від 21 березня 2026 року, складений відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 26 березня 2026 року до суду надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620353 від 21 березня 2026 року про вчинення ОСОБА_1 правопорушення, за яке передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП.

Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620357, складеного 21 березня 2026 року інспектором СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Кравцем О.О., 01.01.2026 року о 17:20:00, в с. Ковалівка по вул. Перемоги, буд. 203, громадянин ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21061, н/з НОМЕР_3 , у стані алкогольного сп`яніння, що підтверджується результатом токсикологічного дослідження № 3 в медичному закладі БСМП м. Миколаїв, результат 2,13 проміле алкоголю в крові. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З протоколу адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620353, складеного 21 березня 2026 року інспектором СРПП ВП № 5 (м. Миколаїв) Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Кравцем О.О., слідує, що 01.01.2026 року о 17:20:00, в с. Ковалівка по вул. Перемоги, буд. 203, громадянин ОСОБА_1 керував т/з ВАЗ 21061, н/з НОМЕР_3 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, здійснив виїзд на зустрічну смугу для руху з подальшим зіткненням з нерухомою перешкодою у вигляді вантажного автомобіля DAF 460, н/з НОМЕР_4 , з напівпричепом Schmitz, н/з НОМЕР_5 . Внаслідок ДТП транспортний засіб тримав механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.3.б. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП.

У судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу не з`явився; разом з протоколами про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 620357 та ЕПР1 № 620353 до суду подано заяви від 21.03.2026 року (підписані власноручно) про розгляд справ про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та за ст. 124 КУпАП без його участі, в яких останній зазначив, що з протоколами повністю згоден.

Про дату, час та місце розгляду справи ОСОБА_1 повідомлявся шляхом направлення судових повісток у порядку, передбаченому ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, за адресою місця проживання останнього, зокрема, АДРЕСА_1 .

Відповідно до конвертів, що містяться в матеріалах справи, судові повістки про виклики у судові засідання не вручені та повернулися з причин «адресат відсутній за вказаною адресою».

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 23.01.2023 року у справі № 496/4633/18 (провадження № 61-11723св22), що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Отже, листи, що повернулися з відміткою в довідці поштового відділення про причину повернення: «за відсутністю адресата за вказаною адресою» - є належно врученими.

Крім того, ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справ шляхом направлення судових повісток на номер телефону, вказаного останнім у заявах на отримання електронних повісток; відповідно до довідок про доставку повідомлення у додаток «Viber», судові повістки про виклики до суду на 08.04.2026 року об 11:10 та об 11:20 останній отримав 26.03.2026 року о 13:37:12 та о 13:37:47; згідно довідок про доставку SMS, судові повістки про виклики до суду на 28.04.2026 року о 13:00 та о 13:05 отримав 09.04.2026 року о 15:44:35 та о 15:29:51.

Крім того, додатково про дату, час та місце розгляду адміністративної справи ОСОБА_1 був повідомлений вчасно та належним чином, шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме до Миколаївського районного суду Миколаївської області в судове засідання на офіційному веб-порталі «Судова влада України».

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання 21.03.2026 року відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 620357 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та серії ЕПР1 № 620353 за ст. 124 КУпАП, заяв про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки від нього до суду не надходило, беручи до уваги заяви ОСОБА_1 про розгляд справ без його участі, за вказаних обставин, суд вважає за можливе в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.

Згідно з п. 1.1., 1.3. Розділу 1 «ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ» Правил дорожнього руху ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.9 Розділу 1 Правил дорожнього руху, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Пунктом 1.10 Розділу 1 Правил дорожнього руху передбачено, що водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Відповідно до абзацу ч. 2 ст. 16 Закону України «Про дорожній рух», водій зобов`язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.

Пунктом 2.9.а. Розділу 2 «ОБОВ`ЯЗКИ І ПРАВА ВОДІЇВ МЕХАНІЧНИХ ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ» Правил дорожнього руху встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Приписами ч. 1 ст. 130 КУпАП заборонено керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Процедура виявлення у водіїв ознак алкогольного сп`яніння та проведення огляду водіїв на стан алкогольного сп`яніння визначена ст. 266 КУпАП, Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Мінюсті 11.11.2015 року за № 1413/27858.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Відповідно до п. 8 розділу І Інструкції, у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є особи, що загинули або травмовані, проведення огляду на стан сп`яніння учасників цієї пригоди є обов`язковим у закладі охорони здоров`я.

Згідно з п. 13 розділу ІII Інструкції, якщо водій - учасник дорожнього руху внаслідок ДТП перебуває у несвідомому стані або з тяжкими травмами, обов`язково проводиться дослідження сечі (іншого біологічного середовища в разі неможливості взяття сечі) та крові на вміст алкоголю, наркотичних чи психотропних речовин у закладах охорони здоров`я, куди він доставлений.

Відповідно до п. 2.3.б. Правил дорожнього руху, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

У відповідності до ст. 124 КУпАП, до адміністративної відповідальності притягуються учасники дорожнього руху за порушення Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна та тягне за собою накладення штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від шести місяців до одного року.

Вина водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, повністю підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи про адміністративне правопорушення, а саме даними, які містяться в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620357 від 21.03.2026 року, складеного за ч. 1 ст. 130 КУпАП; протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620353 від 21.03.2026 року, складеного за ст. 124 КУпАП; копії рапорту події 102 (№ 2542307742) від 01.01.2026 року (ЄО № 8 ДТП з травмованими), з якого слідує, що 01.01.2026 року о 17:21 за адресою: Миколаївський район, с. Ковалівка, вул. Перемоги, буд. 203 авто врізалося в авто; копії письмового пояснення потерпілого ОСОБА_2 від 01.01.2026 року; письмовому поясненні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 від 21.03.2026 року з якого слідує, що останній 01.01.2026 року керував т/з ВАЗ 21061, н/з НОМЕР_3 , рухався в с. Ковалівка по вул. Перемоги, буд. 203, був неуважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, у зв`язку з чим допустив зіткнення з припаркованою вантажівкою; повідомив, що за кермо сім у п`яному вигляді, адже вживав спиртні напої, посвідчення водія на право керування т/з не мав, так як ніколи його не отримував, страховий поліс на вказаний т/з відсутній (термін чинності на момент ДТП сплинув); в результаті ДТП т/з отримав значні механічні пошкодження; вину у вчинених адміністративних правопорушеннях визнав в повному обсязі, зі складеними адміністративними протоколами згоден; копії постанови про закриття кримінального провадження від 31.01.2026 року, відповідно до якої кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026152260000002 від 02.01.2026 року закрито у зв`язку з відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України; завірені належним чином копії матеріалів кримінального провадження направлено до УПП в Миколаївській області для притягнення останнього до адміністративної відповідальності з порушення вимог ПДР України; копії схеми до протоколу огляду місця ДТП від 01.01.2026 року; копії результату токсикологічного дослідження № 3 від 05.01.2026 року з якого вбачається, що у ОСОБА_1 01.01.2026 року о 21:00 відібрано токсикологічний матеріал (кров) та при дослідженні виявлено 2,13 проміле; фотокопіях з місця дорожньо-транспортної пригоди; копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6877169 від 21.03.2026 року, винесеної за ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 11 ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що водій ОСОБА_1 дійсно порушив пункти 2.9.а., 2.3.б. Правил дорожнього руху, вчинивши правопорушення, за які передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності на момент вчинення адміністративного правопорушення посвідчення на право керування транспортним засобом не отримував.

Суд звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши в передбаченому законом порядку посвідчення водія, а тому запобігальна мета додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами в такому разі набуває особливого значення. Підхід щодо неможливості призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює запобігальну мету покарання.

Це випливає з висновку об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, зробленого в постанові від 4 вересня 2023 року у справі № 702/301/20, з якого вбачається, що навіть за відсутності в особи посвідчення водія її може бути позбавлено права керувати транспортними засобами.

У рішенні по справі «О Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

При обранні виду і розміру адміністративного стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника та ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до положень ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо.

Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність не вбачається.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665 гривень 60 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст. 36, ч. 1 ст. 130, ст. 124, ст. 221, 252, 280, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 945/695/26; провадження № 3/945/238/26), за ст. 124 КУпАП (справа № 945/696/26; провадження № 3/945/239/26) об`єднати в одне провадження та присвоїти об`єднаній справі номер 945/695/26, провадження 3/945/238/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620357 від 21.03.2026 року), ст. 124 КУпАП (протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 620353 від 21.03.2025 року) та, на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП, накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Штраф необхідно сплатити на наступні реквізити: (Отримувач коштів: Миколаївське ГУК/Микол.обл./21081300; Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37992030; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA438999980313010149000014001; Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 гривень 60 копійок в дохід держави.

Судовий збір необхідно сплатити на наступні реквізити: (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Роз`яснити, що відповідно до положень ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.

Документ про сплату штрафу слід подати до суду.

Згідно з положеннями ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 10 днів.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 місяці.

Суддя І.В. Павленко