Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №945/987/26 — Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 945/987/26

Провадження № 3/945/300/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Миколаїв

Суддя Миколаївського районного суду Миколаївської області Павленко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Оріхівка Приазовського району Запорізької області, РНОКПП НОМЕР_2 , стрільця-номера обслуги 2 відділення морської піхоти 1 взводу морської піхоти 2 роти морської піхоти 2 батальйону морської піхоти ВЧ НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ст. 172-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі- КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року на адресу Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов протокол № А2802-8 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 172-10 КУпАП.

В протоколі № А2802-8 від 27.03.2026 зазначено, що «27.03.2026 о 8:00 год, матрос ОСОБА_1 перебуваючи на військовій службі у місці розташування 2 батальйону морської піхоти військової частини НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 , відмовився виконувати усне розпорядження заступника командира 2 батальйону морської піхоти з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , майора ОСОБА_2 , щодо робіт з підтримання в належному стані паркових приміщень та території парку військової частини НОМЕР_3 , немаючи на це належних підстав чи звільнення від службових обов?язків….

Таким чином, ОСОБА_1 , 27.03.2026 відмовився виконувати законні вимоги командира (начальника) в .умовах особливого періоду та воєнного стану, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 172-10 КУпАП».

У судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з`явився; про день, час і місце розгляду справи останній повідомлявся шляхом здійснення телефонного дзвінка на номер телефону, вказаного у протоколі; відповідно до телефонограми секретаря судового засідання від 27.04.2026 року, ОСОБА_1 повідомив, що з протоколом, складеним відносно нього, не згоден, в судове засідання по можливості прибуде.

Враховуючи те, що ОСОБА_1 був обізнаний про складання 27.03.2026 року відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення № А2802-8 за ст. 172-10 КУпАП та слухання справи в Миколаївському районному суді Миколаївської області, за вказаних обставин, суд вважає за можливе, в силу ч. 1 ст. 268 КУпАП, проводити судове засідання за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Суддя, дослідивши письмові матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов такого.

Суддя враховує, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі презумпції невинуватості, передбаченого статтею 62 Конституції України, згідно з якою всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У силу статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи. Притягнення до адміністративної відповідальності має відбуватись у відповідності до встановленого законодавством порядку.

В статті 7 КУпАП зазначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно зі статтею 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до положень статті 251 КУпАП - доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» (заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20.09.2016року) Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення.

Діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У рішенні ЄСПЛ у справі «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), суд встановив, серед іншого, порушення ч.3 ст.6 Конвенції у зв`язку з тим, що в протоколі фабула була сформульована лише в загальних рисах без конкретизації обставин вчинення правопорушення.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до чинного законодавства України протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме він має містити повні та точні відомості про вчинення правопорушення, його кваліфікацію, дані про потерпілих, свідків, якщо вони є. Саме протокол про адміністративне правопорушення є документом, в якому формулюється суть правопорушення.

Відповідно до частини другої статті 279 КУпАП процедура розгляду справи про адміністративне правопорушення передбачає, зокрема оголошення протоколу про адміністративне правопорушення, після чого на судовому засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання.

Протокол про адміністративне правопорушення є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення на підставі якого встановлюються обставини, що мають значення для справи (ч.1 ст. 251 КУпАП).

Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП за якою складено протокол.

Обставини правопорушення повинні бути викладені в протоколі конкретно, з належним формулюванням складу адміністративного правопорушення у відповідності до змісту диспозиції статті (частини статті) КУпАП, що передбачає відповідальність за його вчинення.

Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглянувши справу повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.

Підставою притягнення суб`єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.

Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення (об`єкт, об`єктивна сторона, суб`єкт, суб`єктивна сторона).

Об`єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об`єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об`єктивних умов його здійснення. Обов`язковими ознаками об`єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв`язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об`єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.

Суб`єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов`язковою ознакою суб`єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).

Відповідно до ч. 4 Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 23 жовтня 2021 року № 329, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2021 року за № 1622/37244 (далі - Інструкція), у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Так, в судовому засіданні суддею встановлено, що протокол № А2802-8 про адміністративне правопорушення, складений 27.03.2026 року відносно ОСОБА_1 за ст. 172-10 КУпАП.

Суд звертає увагу на те, що відповідно до чинного КУпАП стаття 172-10 має дві частини.

Положеннями ч. 1 ст. 172-10 КУпАП передбачена відповідальність за відмову від виконання законних вимог командира (начальника), що тягне за собою накладення штрафу від ста до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк до десяти діб.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 172-10 КУпАП, діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, тягне за собою накладення штрафу від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або арешт з утриманням на гауптвахті на строк від десяти до п`ятнадцяти діб.

Однак, відповідальна особа при складанні протоколу № А2802-8 про адміністративне правопорушення, не зазначає частину статті, за якою ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності, що унеможливлює встановлення в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, трактуючи кожний сумнів на користь особи, яка притягується до відповідальності, суддя вважає необхідним провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 172-10 КУпАП закрити за п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись статтями 1, 7, 9, 245, 247, 251, 276, 283-285 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ст. 172-10 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, її захисником до Миколаївського апеляційного суду через місцевий суд протягом десяти днів з дня її винесення, а також потерпілим.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя І.В. Павленко