Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №489/10417/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/10417/25

Провадження № 2/489/774/26

РІШЕННЯ

Іменем України

28 квітня 2026 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі

головуючого судді Микульшиної Г.А., ,

із секретарем судового засідання Бородіною В.Ю.,

за участі:

представника позивача – Дідняк І.А.,

представника відповідача – Костенка С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення моральної шкоди,

встановив:

В грудні 2025 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Дідняк І.А. із використанням системи «Електронний суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення моральної шкоди, також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 26.05.2025 об 11:50 год. в м. Миколаєві на перехресті вул. Дунаєва та вул. Корабелів сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Chery Tiggo 3, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Оскільки водії – учасники події, дійшли згоди щодо обставин, причин і умов ДТП, ними спільно на місці пригоди було складено повідомлення про ДТП (європротокол). При цьому, згідно вказаного повідомлення винною в ДТП є відповідач ОСОБА_2 .

На день ДТП цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП була застрахована в ПрАТ «ПЗУ Україна», яка здійснила виплату страхового відшкодування позивачу в розмірі 123 502,52 грн. З метою визначення реальної суми збитків, завданих автомобілю позивача, Чихладзе Я.В. в інтересах ОСОБА_1 було замовлено незалежну оцінку про визначення розміру збитків, вартість якої склала 6 500,00 грн. Згідно звіту від 07.06.2025 вартість відновлювального ремонту автомобіля Chery Tiggo 3, д.н.з. НОМЕР_2 , становить 136 023,92 грн., величина втрати товарної вартості транспортного засобу на дату ДТП – 9 235,20 грн. Однак станом на теперішній час вказаний автомобіль позивачем вже фактично відремонтовано. Згідно акту виконаних робіт вартість ремонту склала 147 649,99 грн.

Враховуючи викладене, оскільки винуватцем ДТП є саме ОСОБА_2 , позивач вважає за необхідне стягнути з неї на власну користь 39 932,67 грн., з яких: 24 147,47 грн. – різниця між отриманими страховими виплатами та реальними збитками, 9 235,67 грн. – величина втрати товарної вартості, 6 500,00 грн. – вартість оцінки.

Окрім викладеного, ОСОБА_1 вказувала на те, що внаслідок ДТП їй було завдано також і моральної шкоди, яка полягала в душевних стражданнях від пошкодження її майна, зміну звичного ритму її життя, необхідності використовувати громадський транспорт або послуги таксі, обмеження у пересуванні, неможливості виконати заплановані справи. Посилаючись на викладені обставини, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 50 000,00 грн.

Згідно ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 09.01.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

Відповідно до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 12.03.2026 витребувано у ПрАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» наступні відомості: копію договору (полісу) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221352700, забезпечений транспортний засіб - Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , який був чинний станом на 26.05.2025; інформацію, коли саме (дата) було укладено договір (поліс) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № 221352700, забезпечений транспортний засіб - Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , який був чинний станом на 26.05.2025 із зазначенням ліміту страхового відшкодування; копію матеріалів страхової справи, заведеної на підставі повідомлення ОСОБА_2 про ДТП, що сталося 26.05.2025 об 11:50 год. в м. Миколаєві.

Витребувані відомості надійшли на адресу суду 27.03.2026.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Дідняк І.А. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала в повному обсязі, пояснивши, що нею допущено технічну описку щодо розміру матеріальної шкоди, а саме просить стягнути з відповідача суму 39 882,67 грн. матеріальної шкоди замість помилково зазначеної 39 932,67 грн. Додатково просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., які позивач сплатила адвокату згідно додатку № 2 до Договору від 30.07.2025. Також просила долучити до матеріалів справи докази щодо листування із страховою компанією та докази понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн. Протокольно вказане клопотання задоволено.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась. ЇЇ представник – адвокат Костенко С.О. у суді заперечував щодо задоволення позовних вимог, вважаючи, що втрата товарної вартості автомобіля не може стягнута з відповідача, оскільки в ході ремонту автомобіля позивача використовувались нові деталі, а інша різниця між страховою виплатою та реальними коштами витраченими на ремонт пошкодженого у ДТП автомобіля не повністю стягнута із страхової компанії, оскільки не обмежена лімітом страхового поліса. Також не визнав вимоги в частині стягнення моральної шкоди та витрат на правничу допомогу.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль Chery Tiggo 3, д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 (а.с. 18-19).

26.05.2025 об 11:50 год. в м. Миколаєві на перехресті вул. Дунаєва та вул. Корабелів сталась дорожньо-транспортна пригода за участі автомобіля Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Chery Tiggo 3, д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який належить на праві власності позивачу ОСОБА_1 . Внаслідок зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдано матеріальні збитки. Оскільки водії – учасники події, дійшли згоди щодо обставин, причин і умов ДТП, ними спільно на місці пригоди було складено повідомлення про ДТП (європротокол), згідно якого винною у вказаній дорожньо-транспортній пригоді є відповідач ОСОБА_2 (а.с. 96).

В результаті вказаної дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Chery Tiggo 3, д.н.з. НОМЕР_2 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , отримав механічні пошкодження. Згідно звіту № 160-25 від 07.06.2025, виконаного ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту вказаного автомобіля (з врахуванням ПДВ) становить 136 023,92 грн.; втрата товарної вартості – 9 235,20 грн. (а.с. 49-71). Вартість виготовлення вказаного звіту склала 6 500,00 грн. (а.с. 16).

Зі змісту позовної заяви та пояснень представника позивача встановлено, що на теперішній час автомобіль Chery Tiggo 3, д.н.з. НОМЕР_2 , позивачем відремонтовано. Фактична вартість ремонту склала 147 649,99 грн., що підтверджується Актом виконаних робіт № ЗА-0000972 від 22082025, складеного ТОВ «Автоцентр на Будівельників» (а.с. 8-9).

Згідно полісу № ЕР.221352700 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 21.06.2024 відповідальність ОСОБА_2 зареєстрована у ПрАТ СК «ПЗУ Україна», забезпечений транспортний засіб - Nissan Leaf, д.н.з. НОМЕР_1 . Строк дії договору – до 2.06.2025.У відповідності до страхового акту № 57226/1 від 27.05.2025 ОСОБА_1 нараховано до виплати розмір страхового відшкодування внаслідок ДТП в сумі 123 502,52 грн. Вказана сума була виплачена позивачу згідно розпорядження згідно розпорядження на виплату страхового відшкодування (а.с. 17, 20).

Посилаючись на викладене, позивач вказує на те, що різниця між фактично понесеними нею витратами на ремонт автомобіля та страховою виплатою склала 24 147,47 грн. (147 649,99 грн. – 123 502,52 грн.). Також ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на її користь величину втрати товарної вартості транспортного засобу внаслідок ДТП – 9 235,20 грн. та вартість оцінки визначення розміру збитків – 6 500,00 грн., що разом становить 39 882,67 грн. (24 147,47 грн. + 9 235,20 грн. + 6 500,00 грн.).

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1, пункту 1 частини 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно із частинами 1, 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

За правилами частин 1, 2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до частини 5 статті 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частина 1 статті 1188 ЦК України).

Згідно зі статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

У відповідності до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 01.01.2026 договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що укладені та набрали чинності до введення в дію цього Закону, продовжують діяти на умовах, що були чинними на день набрання чинності такими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності ОСОБА_2 був укладений 21.06.2024, відповідно до даних правовідносин застосовується редакція ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» станом на час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до статті 28 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Згідно зі статтею 29 цього Закону у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Разом з тим, положеннями п. 32.7 ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов`язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Згідно з пунктом 2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року№142/5/2092 (далі - Методика), вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу (далі - КТЗ), з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до пункту 8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У відповідності до правових висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 30.10.2019 по справі № 753/19288/14-ц, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. У разі здійснення відновлювального ремонту пошкодженої речі розмір збитків визначається як реальна вартість матеріалів і робіт, затрачених на її відновлення.

Системний аналіз пункту 32.7 частини першої статті 32 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 ЦК України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики дає можливість дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку. Подібний правовий високо викладений Верховним Судом у постанові від 01.07.2020 по справі № 420/998/18.

Згідно з частиною 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи викладене, дослідивши надані докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 39 882,67 грн. обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки вказана шкода складається з витрат, не відшкодованих страховиком в зв`язку із встановленням законодавчих обмежень.

Щодо вимог ОСОБА_1 про компенсацію моральної шкоди, судом встановлено наступне.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частина 2 статті 11 ЦК України). Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (п. 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 23 ЦК України).

Виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому, як способу захисту суб`єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися в будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства (пункт 92 постанови Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц).

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичний або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно зі ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Враховуючи викладене, суд при визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди враховує глибину емоційних та моральних страждань позивачки, незручності і обмеження у зв`язку з порушенням звичайного способу життя, життєвих зв`язків, пов`язаних з пошкодженням її автомобіля, а тому суд вважає справедливим відшкодування відповідачем на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.

Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу розмірі 20 000,00 грн., суд приходить до наступного.

За положеннями ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

На підтвердження судових витрат позивачем суду надано докази, що вона понесла витрати на правничу допомогу у розмірі 15 000,00 грн., які позивач сплатила адвокату згідно додатку № 2 до Договору від 30.07.2025.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем було понесено витрати на оплату професійної правничої допомоги у розмірі 15 000,00 грн., що підтверджується вище переліченими доказами.

Приймаючи до уваги складність справи, ціну позову, фактичну участь адвоката при розгляді справи у двох судових засіданнях, приймаючи до уваги заперечення з боку представника відповідача щодо позовних вимог в цілому та розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди задоволено частково (49,94 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1 209,75 грн.

Керуючись статтями 141, 263-265 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, стягнення моральної шкоди – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 39 882,67 грн. (тридцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят дві гривні 67 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 компенсацію моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн. (вісім тисяч гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 209,75 грн. (одна тисяча двісті дев`ять гривень 75 копійок).

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення складено 28.04.2026.

Суддя Г.А. Микульшина