Рішення від 14 січня 2026 р. у справі №488/1301/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Суд: Корабельний районний суд м. Миколаєва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації

Дата: 14 січня 2026 р.

Справа: №488/1301/25

Суддя: Щеглова Я. В.

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МИКОЛАЄВА

Справа № 488/1301/25

Провадження № 2-а/488/8/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15.01.2026 року м. Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва

у складі головуючого судді Щеглової Я.В.,

за участю секретаря судового засідання Чемерової Н.Ю.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2025 до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла вказана вище позовна заява ОСОБА_1 .

У обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що 06.03.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 прийнята постанова № 271 у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 КУпАП, згідно з якою на позивача накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.

Постанова мотивована тим, що підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності є його неявка за повісткою до першого відділення ІНФОРМАЦІЯ_2 , що є порушенням вимог Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Оскаржувана постанова не містить відомості про час і місце вручення позивачу повістки, посадову особу, яка провела відповідні дії, кінцевий строк прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Для встановлення зазначених обставин 24.03.2025 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_3 заяву про надання доказів, які. підтверджують обставини вчинення ним адміністративного правопорушення та отримав відповідь про те, що всі матеріали йому були надані 24.02.2025 під час складання протоколу.

Так, приймаючи оскаржувану постанову відповідач всебічно, повно і об`єктивно не дослідив обставин справи в їх сукупності та притягнув позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП за відсутності належних доказів вчинення такого правопорушення.

Крім того, оскаржувану постанову було протиправно винесено за його відсутності, оскільки він не отримував повідомлень від відповідача про місце і час розгляду справи про адміністративне правопорушення, а у оскаржуваній постанові відсутні дані про те, що відповідач своєчасно сповіщав його про розгляд справи.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати протиправною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення № 271 від 06.03.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою судді від 14.04.2025 позивачу було поновлено строк для звернення до суду та позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення її недоліків.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви, ухвалою судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 19.05.2025 відкрито провадження у справі. Призначено розгляд справи у спрощеному позовному провадженні, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, витребувано у відповідача матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідач правом подати відзив не скористався. На виконання ухвали суду 06.01.2026 надав копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , які досліджені судом під час судового розгляду.

У судові засідання 29.05.2025, 04.07.2025 та 15.01.2026 сторони не з`явилися. Про дату, час та місце судового розгляду повідомлені своєчасно і належним чином.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані сторонами на підтвердження позовних вимог, в їх сукупності, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно з частинами 1, 2 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 6 КАС України).

Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і у порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п.1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на матеріали справи встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , є військовозобов`язаним. Перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з висновком ВЛК від 14.04.2014 визнаний непридатним у мирний час, обмежено придатний у воєнний час.

Повісткою № 1080930 від 08.11.2024 ОСОБА_1 викликано до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 24.11.2024 о 09.00 год., для уточнення облікових даних.

З огляду на протокол № 70 від 24.02.2025, складений інструктором ІНФОРМАЦІЯ_3 , молодшим сержантом ОСОБА_3 , 24.02.2025 об 11.30 год., під час перевірки облікових даних було виявлено, що ОСОБА_1 не з`явився до цього відділу РТЦК на вимогу уповноваженої особи за повісткою, чим порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП під час дії особливого періоду.

Протокол був складений у присутності ОСОБА_1 , якому роз`яснені зміст ст. 63 Конституції України та права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, під розписку позивача було повідомлено про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10.00 год. 06.03.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 . У протоколі викладені письмові пояснення позивача про те, що він не з`явився за повісткою, тому що за місцем постійного проживання повістку не отримував. Просив розглядати справу без його участі.

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 № 271 від 06.03.2025 ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказана постанова мотивована тим, що 24.02.2025 об 11.30 год., під час перевірки облікових даних у ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що ОСОБА_1 не з`явився до цього відділу РТЦК на вимогу уповноваженої особи за повісткою, чим порушив Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП під час дії особливого періоду. На ОСОБА_1 цією ж постановою накладено штраф у розмірі 17 000 грн.

Копію цієї постанови особа, що притягається до адміністративної відповідальності, отримав 21.03.2025.

Згідно з ч. 7 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Частиною 3 статті 210-1 КУпАП, за якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, передбачено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.

Частиною 1 статті 210-1 КУпАП передбачена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Зазначені норми є бланкетними, при їх застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку, а також законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Згідно з оскаржуваною постановою, позивач порушив вимоги ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Зокрема, у частині 3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено, що під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися:

військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях;

резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин;

військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку;

військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів;

особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

У повістці про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки зазначаються: 1) прізвище, ім`я та по батькові і дата народження громадянина, якому адресована повістка; 2) найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що видав повістку; 3) мета виклику до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; 4) місце, день і час явки за викликом; 5) підпис (електронний цифровий підпис) посадової особи, яка видала (сформувала) повістку; 6) реєстраційний номер повістки; 7) роз`яснення про наслідки неявки і про обов`язок повідомити про причини неявки.

Для громадян, які самостійно прибули до територіального центру комплектування та соціальної підтримки та підлягають направленню на навчання (підготовку) у зв`язку з призовом на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, час явки до територіального центру комплектування та соціальної підтримки встановлюється протягом двох місяців з дня проходження військово-лікарської комісії.

Під час вручення повістки представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки на вимогу громадянина, якому вручається повістка, зобов`язані назвати свої прізвища, ім`я та по батькові, посади, а також пред`явити службові посвідчення.

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форм власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка).

У разі неприбуття громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше трьох діб від визначених у повістці дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів.

Пунктом 41 Порядку № 560, зазначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов`язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки.

У разі відсутності належного оповіщення військовозобов`язаного про виклик до районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, не прибуття останнього не утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Оскільки у такому випадку неможливим є встановлення порушення правил військового обліку в частині прибуття за викликом районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з огляду на відсутність належного виклику.

З аналізу вищенаведених правових норм у контексті спірних правовідносин слідує, що для висновку щодо правомірності оскаржуваної постанови необхідно встановити: факт отримання позивачем повістки для необхідності з`явитися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки; факт відповідності змісту повістки вимогам законодавства; наявність поважних причин неприбуття позивача до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк, визначений у повістці.

Між тим, надані відповідачем матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів направлення та вручення повістки № 1080930 ОСОБА_1 будь-яким способом.

Тоді як, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за неявку до ТЦК необхідна сукупність обставин: 1) направлення судової повістки за адресою, повідомленою військовозобов`язаним під час оновлення даних чи адресою реєстрації військовозобов`язаного, та 2) відомості про спробу вручити таку повістку особі, що матиме наслідком або вручення повістки без подальшої явки, або не вручення з причин відмови отримати повістку, або з причин відсутності адресата за такою адресою.

Між тим, у матеріалах справи відсутні як докази вручення повістки № 1080930 особисто позивачу, так і докази належного повідомлення позивача зокрема, за наявним номером телефону та/або вкладення до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» тощо.

Вказана обставина є суттєвою, оскільки відсутність обізнаності особи про виникнення певного обов`язку не може свідчити про умисне невиконання такого обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 9, ч. 1 ст.77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Виходячи з наведеного, саме суб`єкт владних повноважень зобов`язаний довести, що він діяв у межах, установлених законом, відповідно до повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Сторона відповідача доказів на спростування заявлених ОСОБА_1 позовних вимог та вказаних у позові обставин до суду не надала, доводи позивача про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення в суді не спростувала, доказів на підтвердження порушення позивачем норм ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та вчинення адміністративного правопорушення не надала та оскаржувана позивачем постанова їх не містить.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що постанова № 271 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП від 06.03.2025, прийнята начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн., винесена без належних доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Водночас, суд не бере до уваги як безпідставні посилання позивача у позовній заяві на те, що в порушення ст. 268 КУпАП, його не було сповіщено про час і місце розгляду справи, а тому навмисно створені умови неможливості спростування доводів про одержання повістки про виклик та неявку за нею в установлений строк до ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки ці доводи позивача спростовані протоколом № 70 від 24.02.2025.

У ч. 3 ст. 286 КАС України передбачено вичерпний перелік рішень, які має право прийняти місцевий загальний суд як адміністративний за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову та, згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, слід скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно з ч. 1, 3, 4ст. 143 КАС Українисуд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1, 3ст. 132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, 3ст. 139 КАС Українипри задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В силу вимог частини першої статті 139 КАС України, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 73-77, 90, 205, 241-246, 255, 268, 286 КАС України, ст. ст. 22, 34, 245, 247, 251, 280, 293 КУпАП, суд

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову № 271 від 06.03.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП скасувати, а справу про адміністративне правопорушення – закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_5 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Повне рішення суду складене 15 січня 2026 року.

Суддя Я.В. Щеглова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua