Рішення від 22 березня 2026 р. у справі №477/1107/25 — Вітовський районний суд Миколаївської області

ВІТОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД

Миколаївської області

Справа №477/1107/25

Провадження №2/477/70/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2026 року Вітовський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді - Семенової Л.М.,

при секретарі судових засідань - Сеніній В.О.,

за участі позивача: ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

відповідача ОСОБА_3 ,

розглянувши в судовому засіданні в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства,

В С Т А Н О В И В:

05 червня 2025 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа - відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про визнання батьківства, відповідно до якої позивач просить визнати його батьком дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виключити з актових записів про народження дітей відомості про ОСОБА_4 як батька дитини, внести відомості до актових записів про народження дітей, зазначивши батьком дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, змінити прізвище дітей на прізвище батька « ОСОБА_9 » та по батькові « ОСОБА_9 ».

Свої вимоги обгрунтував тим, що з 2011 по 2019 роки він та відповідачка ОСОБА_3 мали стосунки та періодично проживали однією сім`єю.

За цей час у них народились діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Оскільки позивач та відповідачка не перебували у зареєстрованому шлюбі між собою, реєстрація народження дітей була здійснена відповідно до частини 1 статті 135 Сімейного кодексу України за заявою матері.

Позивач визнає своє батьківство щодо цих дітей, у зв`язку з чим звернувся з вказаною позовною заявою до суду.

Ухвалою від 28 липня 2025 року заяву прийнято до провадження та призначено розгляд справи.

Ухвалою від 25 листопада 2025 року закрито підготовче судове засідання, справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 пояснив, що він мав близькі стосунки з матір`ю дітей ОСОБА_3 та вони періодично проживали однією сім`єю.

За цей час у них народились діти ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Він визнає своє батьківство щодо цих дітей, має бажання ростити та піклуватися про них, створити для них належні умови для здорового життя та розвитку, проте позбавлений такого права до встановлення свого батьківства щодо дітей.

Представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги свого довірителя підтримала та пояснила, що є всі законні підстави для здійснення позивачем як батьком подальшого виховання та утримання дітей.

Відповідач ОСОБА_3 проти задоволення позову не заперечувала.

Третя особа: відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) свого представника в судове засідання не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Зі змісту досліджених письмових доказів та пояснень сторін, суд встановив наступні факти та відповідні правовідносини.

Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_1 , свідоцтва про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , серії НОМЕР_2 , виданих Іллічівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області 27.03.2013 року, повторного свідоцтва про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серії НОМЕР_3 , виданого Кальміуським районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 26.09.2020 року та свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , виданого Центральним районним у місті Маріуполі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) 23.09.2020 року, матір`ю дітей зазначено ОСОБА_3 , батьком ОСОБА_4 .

З витягів з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження вбачається, що відомості про батька дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , записані відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за заявою матері дітей ОСОБА_3 . У графі «відомості про батька» актових записів про народження зазначено « ОСОБА_4 , громадянин України».

Позивач стверджує про своє батьківство щодо зазначених дітей, а відповідач ОСОБА_3 не заперечує цього.

Правовідносини, що склались між сторонами та інтереси малолітніх дітей регулюються положеннями Сімейного кодексу України.

Згідно із ч. 2 ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 СК України сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно із ч. 3 ст. 4 СК України кожна особа має право на проживання в сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 50 СК України чоловік має право на батьківство.

Відповідно до ч.2 ст.125 СК України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини або за рішенням суду.

Статтею 126 СК України встановлено визначення походження дитини від батька за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою.

Відповідно до ч.1 ст.126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 СК України встановлено підстави для визнання батьківства за рішенням суду.

Так, відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 128 СК України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до ст.134 СК України, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Позовна заява про визнання батьківства подана позивачем на підставі статті 128 Сімейного кодексу України, якою передбачена можливість визнання батьківства за рішенням суду, зокрема, за позовом особи, яка вважає себе батьком дитини. Але такий позов відповідно до ч. 4 ст. 128 СК України може бути подано виключно, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу, тобто при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі.

Як встановлено судом, запис про батька дітей у актових записах про народження дітей було вчинено відповідно до ч.1 ст.135 СК України за заявою матері ОСОБА_3 , оскільки діти народились у жінки, яка не перебувала у зареєстрованому шлюбі.

Як вбачається із пояснень позивача, він мав близькі відносини із матір`ю дітей ОСОБА_3 до народження останніх і його батьківство щодо дітей не оспорюється відповідачем ОСОБА_3 .

За наведеного, наявні правові підстави для визнання судом батьківства позивача щодо дітей згідно ст.128 СК України.

Окрім того, позивач просив змінити відомості про ОСОБА_4 як батька дитини, внести зміни до актових записів про народження дітей, зазначивши батьком дітей ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, змінити прізвище дітей на прізвище батька « ОСОБА_9 » та по батькові « ОСОБА_9 »

Вказані вимоги відповідають положенням ст. 134 CK України, п.п. 20 п. 1 Розділу III Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 року № 52/5 та п. 2.16.4. Розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 року №96/5, згідно яких, на підставі рішення суду про визнання батьківства такі зміни до актового запису про народження вносить орган державної реєстрації актів цивільного стану та видає нове свідоцтво про народження.

У своїх рішеннях ЄСПЛ неодноразово встановлював, що усі рішення щодо найкращих інтересів дитини повинні мати надзвичайне значення (див. рішення у справі «Нойлінгер і Шурук проти Швейцарії» (Neulinger and Shuruk v. Switzerland), від 06 липня 2010 року, параграф 135)).

Принцип найкращих інтересів дитини не можна тлумачити як такий, що може створити перешкоди у з`ясуванні генетичного походження, а навпаки має гарантувати передбачення правових інструментів встановлення достовірних даних, оскільки захист інтересів дитини завжди здійснюється судом у кожній конкретній справі.

У постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 591/6441/14-ц зазначено, що «СК України не визначає будь-яких особливостей предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності . Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи. Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства. Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи».

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов висновку, що визнання батьківства позивача ОСОБА_1 відповідатиме найкращим інтересам дітей, оскільки забезпечить їм правову визначеність її походження, стабільність сімейних відносин, належне виховання та захист її прав.

Керуючись статтями 259, 265, 268 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянина України, батьком дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Внести зміни до актового запису №255 від 27 березня 2013 року про народження ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_9 », по батькові з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_9 », відомості про батька з « ОСОБА_4 , громадянство: Україна» на « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство: Україна».

Внести зміни до актового запису №254 від 27 березня 2013 року про народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 », по батькові з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_9 », відомості про батька з « ОСОБА_4 , громадянство: Україна» на « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство: Україна».

Внести зміни до актового запису №513 від 04 серпня 2017 року про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », по батькові з « ОСОБА_7 » на « ОСОБА_9 », відомості про батька з « ОСОБА_4 , громадянство: Україна» на « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство: Україна».

Внести зміни до актового запису №764 від 23 вересня 2020 року про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши прізвище дитини з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », по батькові з « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 », відомості про батька з « ОСОБА_4 , громадянство: Україна» на « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянство: Україна».

У задоволенні вимог до ОСОБА_4 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін:

позивач: ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя Л.М.Семенова