Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №469/1085/25 — Березанський районний суд Миколаївської області

27.04.26 Справа №469/1085/25

2/469/282/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року селище Березанка

Березанський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Тавлуй В. В.,

за участю секретаря судового засідання - Надич В.В.,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_1 - не з`явився,

відповідач ОСОБА_2 - не з`явився,

відповідач ОСОБА_3 - не з`явилася,

представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання, –

в с т а н о в и в:

Позивач – Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» 01.09.2025 року звернувся до суду з вказаним позовом, у якому просив: стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УКРДЕБТ ПЛЮС" інфляційні втрати та 3 % річних в загальному розмірі 207 604,39 грн.

В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що 09 січня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 як позичальником був укладений кредитний договір №23/010/07-G від 09.01.2008 року, за умовами яких позичальник отримав кредит у сумі 276800,00 грн. з терміном користування до 08 січня 2023 року включно із сплатою 13,5% річних.

За умовами договору кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти, а позичальник зобов`язувався в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, 09 січня 2008 року між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5 як поручителем було укладено Договір поруки №23/010/07-G від 09.01.2008 року, відповідно до умов якого, поручитель зобов`язалася відповідати перед банком за виконання зобов`язань позичальником по Кредитному договору.

У порушення умов кредитного договору, позичальник зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконував, у зв`язку з чим у нього перед банком утворилася прострочена заборгованість.

ВАТ «Кредитпромбанк» зверталося до Березанського районного суду Миколаївської області з позовною заявою про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 заборгованості за вказаним кредитним договором.

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009 позовні вимоги ПАТ «Кредитпромбанк» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 316943,90 грн. в солідарному порядку.

26.06.2013 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» було укладено договір купівлі- продажу прав вимоги, відповідно до умов якого в порядку, обсязі та на умовах, визначених даним договором, ВАТ «Кредитпромбанк» передає (відступає) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, внаслідок чого ПАТ «Дельта Банк» замінює ВАТ «Кредитпромбанк» як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобов`язаннях, а внаслідок передачі від ВАТ «Кредитпромбанк» до ПАТ «Дельта Банк» прав вимоги до боржників до ПАТ «Дельта Банк» переходить (відступається) право вимоги від боржників повного, належного та реального виконання обов`язків за кредитними та забезпечувальними договорами.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 03 грудня 2015 року заяву ПАТ «Дельта Банк» задоволено.

Замінено стягувача ПАТ «Кредитпромбанк» на правонаступника ПАТ «Дельта Банк» у виконавчому провадженні №43864299 з примусового виконання виконавчого листа Березанського районного суду Миколаївської області по справі №2-543 від 17 листопада 2009 року про стягнення на користь ПАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором у розмірі 316943,90 грн.

15 листопада 2019 року між ПАТ «Дельта банк» та ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» був укладений договір купівлі-продажу прав вимоги №2083/К, за умовами якого до ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» перейшло, в тому числі, право вимоги за кредитним договором №23/010/07-G від 09 січня 2008 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_2 та договором поруки.

Ухвалою Березанського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2020 року заяву ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» задоволено. Замінено первісного стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у виконавчому провадженні у справі №2/543/2009 за позовом ВАТ «Кредитпромбанк» до ОСОБА_2 та ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №23/010/07-G

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року ухвалу Березанського районного суду Миколаївської області від 16 вересня 2020 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Заяву ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» про заміну сторони виконавчого провадження задоволено. Замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-543, виданого Березанським районним судом Миколаївської області 17 листопада 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316 943,90 грн. у солідарному порядку.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009 набрало законної сили, однак станом на сьогоднішній день боржниками не виконано.

У період з 11.12.2020 року по 11.05.2021 року у рахунок заборгованості було погашено 2552,37 грн., а саме:

- 11.12.2020 року - 944,18 грн.;

- 25.01.2021 року - 321,64 грн.;

- 12.02.2021 року - 321,64 грн.;

- 16.03.2021 року - 321,64 грн.;

- 11.05.2021 року - 643,27 грн.

Станом на 23.02.2022 року залишок заборгованості склав 314 391,53 грн.

Статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов`язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відтак, суми, передбачені статтею 625 ЦК України нараховано позивачем за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року в межах строків позовної давності.

З урахуванням викладеного, позивачем нараховано відповідачам наступні суми, передбачені статтею 625 ЦК України за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року на заборгованість 314 391,53 грн., а саме :

3% річних на загальну суму 46 745,28 грн. за прострочення грошового зобов`язання за періоди:

- з 12.03.2017 року до 31.12.2019 року у сумі 26 486,41 грн. (314 391,53 х 3 % х 1025 днів: 365 : 100);

- з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року у сумі 9 431,75 грн. (314 391,53 х 3 % х 366 днів : 366 : 100);

- з 01.01.2021 року до 23.02.2022 року у сумі 10 827,13 грн. (314 391,53 х 3 % х 419 днів : 365 : 100).

Розрахунок здійснено за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення.

Також позивачем нараховано відповідачам інфляційні витрати на загальну суму 160 859,11 грн. з урахуванням встановлених індексів інфляції за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року.

Розрахунок здійснено за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( IIZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

HZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (101,80 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (100,20 : 100) x (99,90 : 100) x (102,00 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (101,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) х (100,20 : 100) х (99,40 : 100) х (99,80 : 100) х (100,50 : 100) х (101,00 : 100) х (101,30 : 100) х (100,90 : 100) х (101,30 : 100) х (101,00 : 100) х (101,70 : 100) х (100,70 : 100) х (101,30 : 100) х (100,20 : 100) х (100,10 : 100) х (99,80 : 100) х (101,20 : 100) х (100,90 : 100) х (100,80 : 100) х (100,60 : 100) х (101,30 : 100) х (101,60 : 100) = 1,51165218

Інфляційне збільшення: 314 391,53 х 1.51165218 - 314 391,53 = 160 859,11 грн.

Таким чином, загальна заборгованість відповідачів за невиконання грошових зобов`язань згідно ст.625 ЦК України становить 207 604,39 грн. (160 859,11 грн. (інфляційне збільшення) + 46 745,28 грн. (3% річних).

Посилаючись на наведені обставини та положення ст.625 ЦК України позивач зазначив, що стягнення з відповідачів заборгованості у сумі 207604,39 грн. буде належним та ефективним способом захисту майнових прав та інтересів позивача та просив задовольнити позов.

05 вересня 2025 року судом відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

04 листопада 2025 року представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вишневський А. А. подав до суду Відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (а.с.70-72).

В обґрунтування заперечень проти позову представник відповідача, не оспорюючи фактичних обставин наявності у відповідача непогашеної заборгованості за кредитним договором в сумі 316 943,90 грн. зазначив, що як слідує з практики ВС - «8.35. Велика Палата Верховного Суду вже звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах N 703/2718/16-ц та N 646/14523/15-ц.

8.36. Звертаючись з вимогою про стягнення процентів річних та інфляційних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, позивач також не повинен доводити розмір дійсних майнових втрат, яких він зазнав. Тому оцінка таких втрат кредитора, пов`язаних із затримкою розрахунку, не має на меті встановлення точного їх розміру.

8.37. Відповідно до частини першої статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

8.38.З огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання. Постанова від 18.03.2020 № 902/417/18 Верховний Суд. Велика Палата».

Враховуючи викладене, представник відповідача зазначив, що на його думку, проценти можуть бути зменшені з тих мотивів, що його довіритель є інвалідом 2 групи, який не отримує інших доходів окрім мінімальної пенсії.

Стягнення з нього суми. яка значно перевищує його соціальний дохід наданий державою для його виживання, є нерозумним, та непропорційним стягненням.

Невиплата заборгованості його довірителем, є наслідком не умисного небажання не платити борг, а відсутністю у нього доходів, і законодавчого обмеження стягнення з пенсії не більше 20 % від її розміру.

Таким чином, вважає, що є усі підстави для зменшення процентів до 0,001% річних, та звільнення від сплати інфляційних втрат.

10 листопада 2025 року представник позивача адвокат Янчук А. А. подав до суду відповідь на відзив, у яких зазначив про відсутність підстав для зменшення 3% та інфляційних визначених статтею 625 ЦК України, на які посилається представник відповідача, обґрунтовуючи їх відповідною практикою ВП ВС (а.с.75).

Заперечуючи проти вказаних доводів представника відповідача представник позивача зазначив, що дана практика на увагу не заслуговує з огляду на те, що ВП ВС відступила від своїх висновків та зазначила, що 3% та інфляційні неможливо зменшити, а саме у постанові ВП ВС у справі № 903/602/24 від 02.07.2025 року зазначено: “117. Отже, саме три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

118.Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.

122. Інфляція - це знецінювання грошей і безготівкових коштів, що супроводжується ростом цін на товари і послуги (Методологічні положення щодо організації статистичного спостереження за змінами цін (тарифів) на спожиті товари (послуги) і розрахунку індексу споживчих цін, затверджені наказом Державного комітету статистики України від 14 листопада 2006 року № 519).

123.Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

124.Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

125.Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

126.Верховний Суд у своїй практиці послідовно дотримується правової позиції щодо неможливості зменшення розміру інфляційних втрат - висновки про це викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 05 жовтня 2023 року у справі № 904/4334/22, від 24 січня 2024 року у справі № 917/991/22, від 01 жовтня 2024 року у справі № 910/18091/23 та від 05 листопада 2024 року у справі № 902/43/24, а також у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13 березня 2024 року у справі № 712/4975/22.

127.З огляду на наведене доводи відповідача про те, що суд за певних обставин може зменшити розмір інфляційних втрат, є необґрунтованими.

Посилаючись на наведене, представник відповідача просив суд, врахувати дану судову практику та задовольнити позов повністю.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Надав заяву про розгляд справи за його відсутності та підтримання позовних вимог (а.с.134).

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Вишневський А. А. у судовому засіданніпроти задоволення позову заперечував, посилаючись на обставини, викладені у відзиві на позовну заяву. Просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилися. Про дату, місце і час судового засідання повідомлені в порядку, передбаченому процесуальним законом.

За таких обставин, суд розглянув справу за відсутності представника позивача, відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до таких висновків.

Згідно вимог, встановлених ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За положеннями ч.1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

За змістом ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Обставини, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, а саме, солідарний обов`язок сплати відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС»заборгованості за кредитним договором №23/010/07-G від 09.01.2008 року, забезпеченим договором поруки №23/010/07-G від 09.01.2008 року в сумі 316943,90 грн. в солідарному порядку, наявність непогашеної заборгованості у вказаному зобов`язанні у сумі 314 391,53 грн. підтверджуються Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 05 листопада 2009 року по справі №2-543/2009, яким стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 316943,90 грн. в солідарному порядку, Постановою Миколаївського апеляційного суду від 28 жовтня 2020 року, якою замінено стягувача ПАТ «Дельта Банк» його правонаступником ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» у виконавчому провадженні по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-543, виданого Березанським районним судом Миколаївської області 17 листопада 2009 року про стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на користь ВАТ «Кредитпромбанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 316 943,90 грн. у солідарному порядку та не заперечуються відповідачами (а.с.24-31).

Вказані обставини, що вставлені у судових рішеннях, які набрали законної сили, є преюдиційними і такими, що підлягають обов`язковому врахуванню судом при вирішенні зазначеної справи.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову за встановлених обставин, суд виходить з наступного.

Згідно ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1ст.625 ЦК України).

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч.2 ст.625 ЦК України).

Відповідно до вказаних вимог закону, враховуючи, що станом на 23.02.2022 року залишок заборгованості відповідачів за невиконаними зобов`язаннями склав 314 391,53 грн., позивач на підставі 625 ЦК України здійснив нарахування від вказаної суми заборгованості, за період з 12 березня 2017 року по 23 лютого 2022 року на загальну суму 207 604,39 грн., з яких: 46 745,28 грн. 3% річнихза прострочення грошового зобов`язання за періоди:

- з 12.03.2017 року до 31.12.2019 року у сумі 26486,41 грн. (314 391,53 х 3 % х 1025 днів: 365 : 100);

- з 01.01.2020 року до 31.12.2020 року у сумі 9431,75 грн. (314 391,53 х 3 % х 366 днів : 366 : 100);

- з 01.01.2021 року до 23.02.2022 року у сумі 10827,13 грн. (314 391,53 х 3 % х 419 днів : 365 : 100) (Розрахунок здійснено за формулою: Сума санкції = С х 3 х Д : 365 : 100, де С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення);

- 160 859,11 грн. - інфляційні витрати, нараховані з урахуванням встановлених індексів інфляції за період з 12.03.2017 року по 23.02.2022 року.

Розрахунок здійснено за формулою:

ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( IIZ : 100 )

ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,

HZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

IIc (101,80 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) x (100,20 : 100) x (99,90 : 100) x (102,00 : 100) x (101,20 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (101,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,10 : 100) x (100,80 : 100) x (100,00 : 100) x (100,00 : 100) x (99,30 : 100) x (100,00 : 100) x (101,90 : 100) x (101,70 : 100) x (101,40 : 100) x (100,80 : 100) x (101,00 : 100) x (100,50 : 100) x (100,90 : 100) x (101,00 : 100) x (100,70 : 100) x (99,50 : 100) x (99,40 : 100) x (99,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,70 : 100) x (100,10 : 100) x (99,80 : 100) x (100,20 : 100) x (99,70 : 100) x (100,80 : 100) x (100,80 : 100) x (100,30 : 100) х (100,20 : 100) х (99,40 : 100) х (99,80 : 100) х (100,50 : 100) х (101,00 : 100) х (101,30 : 100) х (100,90 : 100) х (101,30 : 100) х (101,00 : 100) х (101,70 : 100) х (100,70 : 100) х (101,30 : 100) х (100,20 : 100) х (100,10 : 100) х (99,80 : 100) х (101,20 : 100) х (100,90 : 100) х (100,80 : 100) х (100,60 : 100) х (101,30 : 100) х (101,60 : 100) = 1,51165218

Таким чином, загальна заборгованість відповідачів за невиконання грошових зобов`язань згідно ст.625 ЦК України становить 207604,39 грн. (160 859,11 грн. (інфляційне збільшення) + 46 745,28 грн. (3% річних).

Будь-яких даних, які б суперечили, вказаному висновку суду чи контррозрахунку заборгованості відповідачем суду не надано.

У зв`язку з цим, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Заперечення проти позову представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Вишневського А.А. щодо наявності підстав для зменшення процентів до 0,001% річних, та звільнення від сплати інфляційних втрат, суд не вправі прийняти до уваги, оскільки таким запереченням суперечать правові висновки, викладені у Постанові ВП ВС у справі №903/602/24 від 02.07.2025 року, де зазначено, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов`язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов`язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних.

Інфляційні втрати є наслідком інфляційних процесів в економіці, вони об`єктивно виникають унаслідок знецінення грошових коштів, а їх стягнення є компенсацією за понесені втрати.

Компенсація кредитору інфляційних втрат згідно з положеннями частини другої статті 625 Цивільного кодексу України є мінімальною гарантією захисту його інтересів, яка забезпечує збереження цінності грошових коштів протягом прострочення оплати боржником відповідних товарів, робіт чи послуг.

Інфляційні втрати не є штрафними санкціями чи платою боржника за користування коштами кредитора, вони, як уже зазначалося, входять до складу грошового зобов`язання і є способом захисту майнового права та інтересу. Тому, на відміну від процентів річних, суд не може зменшити розмір інфляційних втрат.

Згідно ч.ч.5, 6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, враховуючи зазначену правову позицію Верховного Суду, яка підлягає обов`язковому врахуванню, суд не приймає до уваги доводи представника відповідача проти позову, і дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «УКРДЕБТ ПЛЮС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При пред`явленні позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2491,25 гривень (згідно платіжної інструкції №33144 від 26.08.2025 року).

Враховуючи що позов задоволено повністю, з відповідачів підлягає стягненню судовий збір по 1245,62 грн. з кожного.

Однак, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 є інвалідами другої групи безстроково, що підтверджується довідками до акта огляду МСЕК №531997 від 19.09.2013 року та №004335 від 30.09.2003 року (а.с.104 на звороті, 138).

Згідно з пунктом 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, відповідачі відповідно пункту 9 частини першої статті 5Закону України «Про судовий збір» звільнені від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зазначене стосується й випадку, коли рішення ухвалено на користь позивача, а відповідач звільнений від сплати судового збору, що відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду України від 01.03.2017 у справі № 703/686/15-ц.

Враховуючи, що відповідачі звільнені від сплати судового збору, а тому судовий збір, який належало стягнути з них у розмірі 2491,25 гривень, слід компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 12, 258, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, –

у х в а л и в:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» до ОСОБА_2 , ОСОБА_5 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов`язання задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» (адреса: 04073, м.Київ, пр-т С.Бандери, 28-А, ЄДРПОУ 43212924), інфляційні втрати та 3 % річних за порушення грошового зобов`язання в загальному розмірі 207 604 (двісті сім тисяч шістсот чотири) гривень 39 копійок.

На підставі ст.133, 141 ЦПК України стягнути з ОСОБА_2 , ОСОБА_5 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» по 1245,63 грн. судового збору з кожного.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 2491,25 грн. компенсувати Товариству з обмеженою відповідальністю «УКРДЕБТ ПЛЮС» за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.

Суддя: