Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №545/4601/25 — Подільський районний суд міста Полтави

Справа № 545/4601/25

Провадження № 2/553/1164/2026

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

28.04.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

в складі головуючого судді Москаленко В.В.,

за участі секретаря судового засідання Сіомашко В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Полтавського районного суду Полтавської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» суму заборгованості в розмірі 66000,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також судові витрати в розмірі 105,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача у позовній заяві посилався на те, що 03.11.2024 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 був укладений договір № 8446939 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та приймання (акцепту) умов, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору, відповідач отримав кредит у розмірі 30000,00 грн. строком на 360 днів до 03.12.2024. Кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

У зв`язку з неповерненням заборгованості та відповідно до Розрахунку заборгованості за Договором про споживчий кредит №8446939 від 03.11.2024 (додається), станом на дату здійснення розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 становить 66000,00 грн., яка складається з: - заборгованості за кредитом – 30000,00 грн.; - заборгованості по відсотках – 36000,00 грн.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Авентус Україна» суму заборгованості в розмірі 66000,00 грн., суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн., а також судові витрати в розмірі 105,00 грн.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 29.10.2025 матеріали справи передано на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду міста Полтави.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 18.11.2025 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін.

Заочним рішення Подільського районного суду міста Полтави від 03.02.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором позики у розмірі 66000,00 грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 грн. 40 коп. В задоволенні іншої частини вимог відмовлено.

Ухвалою Подільського районного суду міста Полтави від 18.03.2026 заочне рішення Подільського районного суду міста Полтави від 03.02.2026 скасовано, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання.

20.03.2026 до суду надійшли додаткові пояснення представника позивача, сформовані в системі «Електронний суд» 19.03.2026, в яких вона зазначає, що

03.11.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8446939 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями та прийняття (акцепту) умов у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п. 1.2–1.4 Договору, сума кредиту становить 30 000,00 грн, строк кредитування — 360 днів. Повернення кредиту та процентів здійснюється відповідно до Графіка платежів (додаток №1 до Договору). Кредитні кошти були надані безготівково на рахунок із використанням платіжної картки № НОМЕР_1 (п. 2.1 Договору).

При укладенні Договору позики сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов та зарахування кошів у сумі 30 000,00 грн відбулось на номер рахунку Відповідача № НОМЕР_1 . Підтвердженням переказу коштів є копія договору та інформація про переказ коштів, яку надало ТОВ «ПЕЙТЕК».

Оскільки ТОВ «ПЕЙТЕК» не здійснювала операції з готівковими грошима, а перекази коштів здійснювалися виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками-екваєрами, від яких фактично надходили на картки клієнтів кошти для переказу, передбачено надходження від ТОВ «ПЕЙТЕК» загальних сум поповнення, а не окремих транзакцій. В зв`язку з цим виділити транзакції як окремі платежі у банківській виписці не є можливим.

У довідках ТОВ «ПЕЙТЕК» зазначено маску платіжної картки Відповідача, на яку саме він визначив отримання кредитних коштів під час укладення договору.

Маскування номера картки є стандартною практикою у сфері платіжних послуг, повністю відповідає вимогам безпеки, та не перешкоджає ідентифікації отримувача, оскільки дозволяє визначити конкретну картку, на яку здійснено переказ.

Крім того, як уже зазначалося вище, кредитодавець не відкриває та не обслуговує рахунків позичальника. Переказ коштів здійснюється виключно на картку, реквізити якої Відповідач самостійно вказав при укладенні Договору кредиту.

Саме під час процедури ідентифікації, позичальником було вказано картковий рахунок, на який особа має бажання отримати суму коштів у Позику, а також такий картковий рахунок було вказано в кредитному договорі № 8446939 від 03.11.2024 року та вказано саме банківську картку під номером НОМЕР_1 .

До того ж відповідач у своїй заяві зазначає, що номер банківської картки, на яку було зараховано кошти, відрізняється у Договорі та фінансовому документі від ТОВ «ПЕЙТЕК».

Відповідно до Додаткової угоди сторони дійшли згоди викласти перший абзац пункту 2.1 Договору в новій редакції, згідно з якою кредитні кошти надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, у тому числі з використанням реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Таким чином, саме на платіжну картку № НОМЕР_1 було фактично зараховано кредитні кошти, що повністю узгоджується з умовами Додаткової угоди.

Зазначена Додаткова угода підписана ОСОБА_1 із використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором C5541, 03.11.2024 11:13:40 / ОСОБА_1 /, що підтверджує її ознайомлення з умовами угоди та повне погодження з ними.

Враховуючи викладене, доводи відповідача щодо розбіжностей у номері банківської картки є безпідставними та суперечливими, оскільки фактично зводяться до заперечення обставин, які виникли за його ж ініціативою та були ним же погоджені.

Таким чином, наведені твердження свідчать про намагання уникнути виконання взятих на себе зобов`язань.

Водночас надана ТОВ «ПЕЙТЕК» інформація повністю відповідає вимогам ч. 2 ст. 40 Закону України «Про платіжні послуги», оскільки містить дані, необхідні для ідентифікації отримувача та підтвердження платіжної операції: дату та час переказу, суму, ідентифікатор транзакції, а також реквізити картки у форматі маски. Зазначені відомості дозволяють достовірно встановити факт проведення операції та ідентифікувати отриману Відповідачем суму коштів.

Таким чином, доводи відповідача не підтверджені належними та допустимими доказами, спростовуються матеріалами справи та не дають підстав для відмови у задоволенні позовних вимог.

Просить прийняти додаткові пояснення та задовольнити позовні вимоги.

01.04.2026 представником відповідача ОСОБА_1 – адвокатом Сидоренко І.О. подано відзив на позовну заяву, сформований в системі «Електронний суд» 31.03.2026, в якому вона зазначає, що ОСОБА_1 не визнає заявлені до неї вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА», виходячи з наступного. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

З огляду на приписи цивільного законодавства, кредитний договір є укладеним з моменту передання грошей.

Як вбачається із пункту 1.2, наданого позивачем в додаток до позовної заяви копії договору № 8446939 про надання споживчого кредиту від 03.11.2024 , на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п. 2.2 договору, сума кредиту (його частина) перераховується товариством протягом двох календарних днів з моменту укладення цього Договору.

Згідно пункту 2.4 договору, кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1 Договору.

Однак, всупереч процитованим умовам договору № 8446939, в матеріалах відсутні будь-які докази того що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» перерахувало ОСОБА_1 на рахунок, вказаний у пункті 2.1. договору, кошти на виконання його умов. Відсутні також і докази фактичного користування відповідачкою кредитними коштами (рух коштів на особовому рахунку позичальника).

Позивачем по даній справі не надано первинних документів, оформлених у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Позовні вимоги грунтуються на здійсненому позивачем розрахунку заборгованості та листі ТОВ «Пейтек» від 14.05.2025 № 20250514-398, що адресований ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», по змісту якого вказується на те, що було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 03.11.2024 на суму 30000,00 грн.

Однак, надані позивачем докази на обґрунтування заявлених позовних вимог не є належними та допустимими доказами спірних правовідносин, оскільки лист ТОВ «Пейтек» від 14.05.2025 № 20250514-398 взагалі не містить відомостей ані про дані клієнта, якому було здійснено вказаний переказ, ані посилання на реквізити кредитного договору, що повністю унеможливлює ідентифікацію даного переказу, як перерахування коштів саме відповідачці. Вказаний лист не містить повного номера картки та ПІБ її власника, тому не є належним доказом підтвердження факту зарахування коштів на платіжну карту відповідача.

Наголошувала на тому, що за умовами договору № 8446939 визначено обов`язок перерахування коштів споживачеві саме товариством ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (пункт 2.1., 2.2., 2.4 договору), а не третіми особами. До того ж, матеріали справи не містять ані обгрунтування підстав здійснення перерахування коштів на виконання умов договору № 8446939 саме ТОВ «Пейтек», ані належних та допустимих доказів підставності такого переказу.

Листи платіжних систем, зокрема, ТОВ «Пейтек», не можна вважати належним доказом надання грошових коштів ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» ОСОБА_1 .

Щодо наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором, варто зазначити, що розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 13 травня 2020 року, справа N 219/1704/17, провадження N 61-1211св19.

Натомість, матеріали справи № 545/4601/25 не містять ані виписки по картковому рахунку відповідача, ані будь-яких інших первинних фінансових документів, які б безумовно підтверджували надання позивачем у користування ОСОБА_1 кредитних коштів, та використання їх відповідачкою.

Позивачем, на порушення ст. 83 ЦПК України, не надано належних, допустимих, достатніх і переконливих доказів, вичерпний перелік яких визначений законодавством, на підтвердження факту перерахування відповідачці коштів на виконання умов договору № 8446939, що спростовує аргументи позивача про укладення вказаного договору та наявності у ОСОБА_1 заборгованості по ньому, та, відповідно, виключає підстави і можливість стягнення з відповідача заборгованості за таким договором.

Крім того, щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення судових витрат з відповідача в сумі 105 грн., також варто зауважити, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо їх понесення, тому відсутні підстави для їх стягнення.

Просить в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити в повному обсязі.

В судові засідання представник позивача не з`явився, про дату та час розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. В позовній заяві представник позивача зазначив, що

позов підтримує в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, доручила представляти свої інтереси адвокату Сидоренко І.О.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Сидоренко І.О. в судове засідання не з`явилася, але від неї надійшла заява про розгляд справи без участі відповідачки та її представниці, в якій вона також зазначила, що проти задоволення позову заперечує в повному обсязі, просить відмовити в задоволення позову з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч. 1. ст.4 ЦПК України).

Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі (ч. 1. ст.13 ЦПК України).

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

03 листопада 2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений в електронній формі договір № 8446939 про надання споживчого кредиту, який відповідач ОСОБА_1 підписала 03.11.2024 електронним підписом одноразовим ідентифікатором А1212 (а.с. 17-26).

Також, разом з кредитним договором, відповідачем були підписані електронним підписом таблиця обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка є додатком до договору та паспорт споживчого кредиту (а.с. 26 зв.стор.- 27,28-30).

За умовами вказаного кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується отримати та повернути кошти кредиту, оплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно з п. 1.3- 1.4 договору, сума кредиту (загальний розмір) становить 30000,00 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність сплати процентів кожні 30 днів (п.1.4 договору).

Відповідно до п. 1.5 Договору, тип процентної ставки фіксована.

Згідно з умовами пп. 1.5.1 п.1.5 договору, стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується в межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 договору.

Умовами пп.1.5.2 договору передбачено, що знижена процентна ставка 0,93% в день застосовується при виконанні споживачем визначених вказаним пунктом умов.

За умовами п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 9.6 договору, цей Договір укладається шляхом направлення його тексту, підписаного зі Сторони Товариства електронним підписом, Споживачу в Особистий кабінет/Мобільний застосунок «CreditPlus» для ознайомлення та підписання. Електронний підпис Товариства створюється на Договорі шляхом накладення аналогу власноручного підпису уповноваженої особи Товариства та відтиску печатки Товариства, що відтворені засобами електронного копіювання, за зразком попередньо узгодженим Сторонами в укладеному між Сторонами Договорі про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочинів. Договір вважається укладеним з моменту його підписання електронним підписом Споживача, що створений шляхом використання Споживачем одноразового ідентифікатора, який формується автоматично на стороні Товариства для кожного разу використання та направляється Споживачу на номер мобільного телефону повідомлений останнім Товариству в ІКС Товариства/зазначений в цьому Договорі. Введення Споживачем коду одноразового ідентифікатора з метою підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором цього Договору створює підпис Споживача на Договорі та вважається направленням Товариству повідомлення про прийняття в повному обсязі умов цього Договору. На укладений між Сторонами Договір накладається кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника Товариства із кваліфікованою електронною позначкою часу, далі по тексту Договору - оригінальний примірник Договору. У випадках дозволених законодавством, на укладений між Сторонами Договір може бути накладено електронний підпис уповноваженого працівника Товариства, що базується на сертифікаті відкритого ключа, виданого кваліфікованими надавачами електронних довірчих послуг без відомостей про те, що особистий ключ зберігається в засобі кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Згідно з п. 9.8 договору, підписуючи цей договорі споживач підтверджує, що перед укладенням договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація за спеціальною

формою (паспорт споживчого кредиту), відповідно до п. 9 Закону України «Про споживче кредитування», вказана в ч.1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті/в мобільному застосунку «CreditPlus»; він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику та банківських металів у кредит Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», що розміщені на Веб-сайті/ в мобільному застосунку «CreditPlus», повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватись.

Крім того, 03.11.2024 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі була укладена додаткова угода до Договору № 8446939 про надання споживчого кредиту від 03.11.2024, підписана ОСОБА_1 03.11.2024 одноразовим ідентифікатором С5541. Згідно п.1-2 вказаної угоди сторони дійшли згоди викласти перший абзац п. 2.1 Договору в редакції наступного змісту: Кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи реквізити платіжної картки № НОМЕР_1 . Усі інші умови Договору залишаються без змін.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (стаття 634 ЦК).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За статтею 12 цього Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до абзацу другого частини другої статті 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Договір № 8446939 про надання споживчого кредиту від 03.11.2024 та Додаткова угода до Договору № 8446939 про надання споживчого кредиту від 03.11.2024 містить ідентифікуючу ОСОБА_1 інформацію (паспортні дані, РНОКПП, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу, адресу проживання) та підписано електронним підписом останньої шляхом зазначення одноразового ідентифікатора, відповідно до ч. ч. 6, 8 ст. 11, ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 95 ЦПК України.

Отже, наведене свідчить, що відповідач ознайомився і погодився з умовами договору, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов договору, а подані позивачем паперові копії електронних документів є допустимими письмовими доказами відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Слід звернути увагу на те, що без реєстрації та здійснення входу на веб-сайт товариств за допомогою логіна і пароля особистого кабінету та без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, кредитний договір не був би укладений, що повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду в постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі №640/7029/19.

Відповідно до пункту 2.1 Договору, кошти кредиту товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживач, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

Відповідно до листа, наданої ТОВ «Пейтек» від 14.05.2025 № 20250514-398 через надавача платіжних послуг ТОВ «Пейтек» перерахувало 03.11.2024 грошові кошти у сумі 30000,00 грн. на картковий рахунок № НОМЕР_1 (а.с. 32).

Маска банківської картки та фінансовий номер телефону повністю відповідають тим, які відповідач зазначив при укладанні кредитного договору з позивачем.

Відповідачем не спростовано, що банківська картка з відповідним номером їй не належить та на дану карту не було зараховано 03.11.2024 кредитні кошти в сумі 30000 грн..

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст.ст. 79, 80 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати так, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сукупність наданих позивачем доказів на підтвердження надання/перерахування відповідачу кредитних коштів на суму 30000,00 грн. не викликає сумніву, а тому позивачем надано належні та допустимі докази як укладення кредитного договору так і отримання відповідачем кредитних коштів.

Враховуючи, що у справах про стягнення кредитної заборгованості до предмета доказування включаються серед іншого обставини щодо розміру заборгованості, відповідно розрахунок заборгованості є належним доказом наявності та розміру заборгованості.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Встановлено, що взяті на себе зобов`язання за укладеним 03.11.2024 договором № 8446939 про надання споживчого кредиту ТОВ «Авентус Україна» виконало своєчасно і належним чином, надававши відповідачу кредиті кошти в повному обсязі. У свою чергу, взяті на себе зобов`язання позичальник належним чином не виконував, обов`язкові щомісячні платежі в рахунок погашення кредиту та нарахованих процентів своєчасно та у погодженому розмірі не вносив, у зв`язку з чим утворилася заборгованість у загальному розмірі 66000,00 грн.

Згідно з Карткою обліку Договору (розрахунок заборгованості) за укладеним кредитним договором № 8446939 від 03.11.2024, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання щодо повернення кредиту не виконала, внаслідок чого, станом на 13.05.2025 у відповідача виникла заборгованість за договором споживчого кредиту в сумі 66000,00 грн., з яких: - 30000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; - 36000,00 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Відповідач не спростував розрахунок заборгованості, наданий позивачем, свій контррозрахунок не надав.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитом у загальному розмірі 66000,00 грн.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат відповідно до положень ст.141 ЦПК України, з урахуванням задоволення позовних вимог, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 422, 40 грн.

Крім того, щодо стягнення судових витрат з відповідача в сумі 105 грн. суд зауважує, що позивачем не надано належних, допустимих та достатніх доказів щодо їх понесення, тому відсутні підстави для їх стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 207, 634, 638, 648, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 13, 19, 76-81, 89, 128-131, 141, ч.4 ст.223, ч.2 ст. 247, ст.ст. 259, 263-265, 280-283 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» заборгованість за договором позики у розмірі 66000,00 (шістдесят шість тисяч) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

В задоволенні іншої частини вимог – відмовити.

Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів

з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Полтави або безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін у справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», ЄДРПОУ 41078230, місце знаходження: 03062, м. Київ, пр. Берестейський, буд. 90-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Подільського районного суду міста Полтави В. В. Москаленко