Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №467/391/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Суд: Арбузинський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №467/391/26

Суддя: Явіца І. В.

Справа № 467/391/26

3/467/120/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2026 року суддя Арбузинського районного суду Миколаївської області Явіца І.В., з участю секретаря судового засідання – Рожкової Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ; раніше до адміністративної відповідальності притягувався:

-постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2025 року за ч.1 ст. 130 КУпАП та підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.;

-постановою поліцейського СРПП ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області ЕНА № 4693546 від 10 травня 2025 року за ч.2 ст. 126 КУпАП і підданий адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 3 400,00 грн.

за ч.2 ст. 130, ч.5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ :

Формулювання обвинувачення, яке визнане судом доведеним

22 березня 2026 року о 01 год. 39 хв. на вул. Полежкіна, 3 в с. Новокрасне ОСОБА_1 , будучи підданим адміністративному стягненню у виді штрафу за ч.1 ст. 130 КУпАП на підставі постанови суду Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2025 року, повторно протягом року керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , маючи на собі явні ознаки алкогольного сп`яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та почервоніння очей, однак, він проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу «Драгер» 6820 та у найближчому закладі охорони здоров`я – КНП «ЮМБЛ» відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України і тим самим учинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2. ст. 130 КУпАП.

Крім цього, 22 березня 2026 року о 01 год. 39 хв. на вул. Полежкіна, 3 в с. Новокрасне ОСОБА_1 , будучи притягнутим на підставі постанови ЕНА № 4693546 від 10 травня 2025 року до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП, повторно протягом року керував транспортним засобом марки ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги п. 2.1. «а» ПДР України і тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП.

Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, був належно повідомлений про нього двічі: поліцією при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а так само і викликався судом шляхом направлення судової повістки за вказаною у матеріалах справи адресою, яка, однак, повернута до суду без вручення адресату.

Причин свого неприбуття не повідомляв, заяв і клопотань, які б свідчили про його наміри брати участь у судовому розгляді, не направляв.

З огляду на що, суд, ураховуючи наявність даних про належне сповіщення ОСОБА_2 про це судове провадження, а також те, що згідно положень ст. 268 КУпАП його участь в цьому судовому засіданні не є обов`язковою, вважав за можливе прийняти рішення по суті справи за його відсутності.

Тим більше, що суд ужив усіх заходів, які б сприяли належному сповіщенню ОСОБА_1 про це судове провадження і тим самим забезпечив йому можливість реалізувати свої права, що гарантовані йому ст. 268 КУпАП.

Тож, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, дослідивши матеріали справи у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ураховуючи положення ст.ст. 245, 251, 280 цього ж Кодексу, суд аналізував наступні питання.

Чи було вчинено адміністративне правопорушення

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, ПДР України).

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

За ч.2 ст. 130 КУпАП

Згідно вимог п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП настає у разі:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У цій справі установлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом, але не дотримався указаної вимоги п. 2.5 ПДР України, бо відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння за наявності у нього відповідних ознак, що зазначені у протоколі.

Крім цього, постановою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2025 року ОСОБА_1 вже був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.

Тоді як відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.

Ураховуючи, що стягнення на ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП було накладене 15 травня 2025 року, а відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння мала місце 22 березня 2026 року, то кваліфікація його дій за ч.2 ст.130 КУпАП є правильною.

За ч.5 ст. 126 КУпАП

Відповідальність за ч.5 т. 126 КУпАП настає у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Установлено, що 10 травня 2025 року ОСОБА_1 був притягнутий до відповідальності постановою поліції за ч.2 ст. 126 КУпАП.

Яка, зокрема, у собі передбачає відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так як йому інкримінується керування транспортним засобом без наявності відповідного права керування, яке мало місце 22 березня 2026 року, то кваліфікація дій ОСОБА_3 за ч.5 ст. 126 КУпАП є вірною.

Чи винна ця особа у вчиненні адміністративного правопорушення

За ч.2 ст. 130 КУпАП

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, підтверджується, перш за все, даними протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 621023 від 22 березня 2026 року щодо часу, місця та способу учинення правопорушення.

У цілому протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо свого змісту, зокрема, і суті викладеного у ньому правопорушення, а тому підстав вважати, що поліція висунула ОСОБА_1 звинувачення із порушенням вимог закону у частині формулювання обвинувачення немає.

Звідси, вважати, що протокол належить до недопустимих доказів і через це підлягає виключенню з доказової бази не можна.

Обставини, що відображені у протоколі, до цього ж, підтверджуються й відеозаписом з нагрудної камери поліції, зокрема, у частині відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки поліцією транспортного засобу, так і у найближчому закладі охорони здоров`я, а так само і факту керування ним транспортним засобом, зокрема, із відеозапису очевидно, що ОСОБА_1 перебував за кермом автівки.

Так само долучені до протоколів відеозаписи підтверджують, що поліція діяла і зафіксувала відмову порушника від проходження огляду у порядку і у спосіб, що передбачені ст. 266 КУпАП, Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України за №1395 від 07.11.2025 року та Інструкцію про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України за №1452/35 від 09.11.2025 року.

На правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 130 КУпАП вказує постанова Арбузинського районного суду Миколаївської області від 15 травня 2025 року, яка набрала законної сили 27 травня 2025 року.

За ч.5 ст. 126 КУпАП

Аналогічно вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП підтверджується протоколом ЕПР №621031 від 22 березня 2026 року у частині щодо часу, місця та способу учинення правопорушення.

Протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП щодо його змісту.

Зокрема, із довідки ВП №1 Первомайського РВП ГУНП в Миколаївській області № 47007-2026 від 23 березня 2026 року установлено те, що ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія, а тому й не набув, відповідно, права керування транспортними засобами у встановленому законом порядку.

Стосовно кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП, а саме: щодо повторного протягом року учинення правопорушення, то у справі наявна копія постанови ЕНА №4693546 від 10 травня 2025 року, згідно якої він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 126 КУпАП і підданий стягненню у виді штрафу.

До протоколу поліція долучила відеозапис, який, окрім іншого, беззаперечно підтверджує факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у час та місці, що вказані у протоколі.

Тим самим, ця справа забезпечена доказами у їх розумінні згідно із ст. 251 КУпАП.

Істотних порушень прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при складанні поліцією протоколу, що могло б зумовити визнання того чи іншого доказу недопустимим, суд не встановив.

За таких обставин, враховуючи вище викладене, суд, у відповідності до положень ст. ст. 251, 252 КУпАП, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний як склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, так і складі правопорушення, передбачений ч.5 ст. 126 КУпАП, оскільки він порушив керував транспортним засобом без наявності у нього відповідного права керування та відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння як на місці зупинки т/з, так і у закладі охорони здоров`я, що достовірно підтверджується сукупністю належних і допустимих доказів, як суд, за своїм внутрішнім переконанням, визнає їх достатніми для досягнення стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Чи підлягає порушник адміністративній відповідальності

Обставин, що виключають адміністративну відповідальність, передбачених ст.ст. 18-20 КУпАП, суд не встановив.

Підстав для застосування положень ст. 22 КУпАП також немає, бо правопорушення, передбачене ч.2 ст. 130 КУпАП, не може вважатись малозначним, у тому числі й з огляду на його санкцію і ступінь небезпеки для суспільства, а так само і дію прямої заборони звільняти від відповідальності за учинення такого роду порушення (ч.2 ст. 22 КУпАП).

Аналогічні міркування у суду й стосовно правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 126 КУпАП.

Тому ОСОБА_1 підлягає відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП із застосуванням її санкції, однак, без позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на те, що відповідного права він не набув, а так само його належить притягнути до відповідальності за ч.5 ст. 126 КУпАП із застосуванням її санкції.

Мотиви накладення стягнення

На підставі ч.2 ст. 33 КУпАП суд враховує характер вчинених правопорушень, їх кількість, як то, значно високий ступінь його суспільної небезпеки як одного правопорушення, так і іншого, особу порушника, який вже притягувався до відповідальності за учинення такого роду правопорушень, але не зробив для себе відповідних висновків і продовжив свою протиправну діяльність у сфері безпеки руху, у тому числі й відсутність даних про його неприйнятну репутацію у місці постійного проживання, ступінь його вини, зокрема, що правопорушення було учинено умисно, бо порушник є повнолітньою особою, а тому усвідомлював протиправний характер своїх дій, передбачав їх шкідливі наслідки і свідомо допускав настання цих наслідків, у тому числі й розумів високий ступінь небезпеки такого роду правопорушень, а так само і відсутність обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність згідно із ст.ст. 34, 35 КУпАП.

Адміністративне стягнення накладається у межах строку, визначеного ч.6 ст. 38 КУпАП.

Крім цього, у цій справі слід застосувати положення ч.2 ст. 36 КУпАП, відповідно до якої якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

У даному випадку більш серйозним правопорушенням із числа учинених буде правопорушення, передбачене ч.5 ст. 126 КУпАП, з огляду на його санкцію.

З цих же мотивів, обидві справи про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 належить об`єднати.

Інші питання, що вирішуються судом при винесенні постанови

На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню й судовий збір у розмірі 665,60 грн., як те передбачено ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

З цих мотивів, керуючись ст.ст.30, 283-284 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Об`єднати справу про адміністративне правопорушення №467/391/26 (провадження №3/467/120/26) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 130 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення №467/392/26 (провадження №3/467/121/26) про притягнення ОСОБА_1 за ч.5 ст. 126 КУпАП.

Об`єднаній справі присвоїти єдиний унікальний номер – 467/391/26, а номер провадження – 3/467/120/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення цієї постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. без позбавлення права керування транспортними засобами.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 КУпАП і піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення цієї постанови становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ч.2 ст. 36 КУпАП остаточно накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , стягнення в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення, а саме – у виді штрафу у розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення цієї постанови становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн. 60 коп.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першоюстатті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: 1) подвійний розмір штрафу, визначеного у відповіднійстатті цього Кодексута зазначеного у постанові про стягнення штрафу; 2) витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.(ч.1ст.307 Кодексу України про адміністративні правопорушення).

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Арбузинський районний суд Миколаївської області протягом 10 (десяти) днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на неї.

Строк пред`явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Суддя Ірина Явіца

Оригінал: reyestr.court.gov.ua