Рішення від 26 квітня 2026 р. у справі №552/1720/26 — Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/1720/26

Провадження № 2/552/1866/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

27.04.2026 Київський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Яковенко Н.Л.,

з секретарем судового засідання Резніченко О.С.,

за участю

представника позивача Кобрись О.М.,

представника відповідача Єфремової І.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в м. Полтаві в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 552/1720/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення утримання на користь дружити до досягнення дитиною трьох років, -

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 06.03.2026 звернулася в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, стягнення утримання на користь дружити до досягнення дитиною трьох років.

Позовна заява обґрунтована тим, що сторони з 22.04.2023 перебувають в зареєстрованому шлюбі, мають малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Сторони проживають окремо, дитина проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Позивач вказувала, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

До того ж зазначила, що перебуває у декретній відпустці, інших джерел доходу, крім соціальних виплат по догляду за дитиною, не має.

В поданій до суду позовній заяві просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини від всіх його доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повноліття, та аліменти на утримання дружини в розмірі 1/4 частини від всіх його доходів щомісячно до досягнення дитиною трьох років. Також просила стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 9500 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 06.03.2026 відкрито провадження в даній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи про дату, час та місце розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 відзив на позовну заяву не подав, проте 10.04.2026 надав додаткові пояснення по справі, в яких позов визнав частково.

У поясненнях зазначив, що не заперечує щодо необхідності сплати аліментів на утримання дитини, проте позивач надає недостовірну інформацію щодо участі батька в матеріальному забезпеченні їх сина. Вказував, що є військовослужбовцем, а тому не має можливості бути фізично присутнім у житті дитини, проте у період з жовтня 2025 по березень 2026 він регулярно надавав кошти на утримання ОСОБА_3 . Вважає, що має бути розумна рівновага у розмірі аліментів, які будуть стягуватись з нього, але також має бути врахована та обставина, що розмір аліментів має бути достатнім для повноцінного розвитку дитини, однак не створювати надмірного фінансового навантаження і на самого платника аліментів. Тому просив стягнути з нього аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 всіх доходів щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку. Також не заперечує щодо сплати аліментів на утримання дружини, але в розмірі 1/6 частини його доходів. Розмір витрат позивача на правничу допомогу є явно завищеним та неспівмірним, а тому в задоволенні цієї частини позовних вимог просив відмовити.

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав подану до суду позовну заяву, посилаючись на обставини, викладені в поданій до суду позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, при цьому посилалась на обставини, що зазначені у додаткових поясненнях по справі.

Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 22.04.2023 перебувають в зареєстрованому шлюбі.

Сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає з матір`ю та знаходиться на її утриманні.

Відповідно до ст.ст. 141, 155, 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, проживання батьків окремо від дитини не звільняє їх від обов`язків щодо дитини.

Статтею 183 СК України передбачено визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини.

В поданій до суду позовній заяві позивач просить визначити розмір аліментів саме в частці від доходів відповідача.

Статтею 182 СК України передбачено,що при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей,непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів недоведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Суд, враховуючи обставини, передбачені ст.182 СК України, в тому числі стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів та одержувача, приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення аліментів на утримання дитини до досягнення повноліття підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 06.03.2026.

При цьому суд враховує вимоги ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» щодо права кожної дитини на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Наполягання в судовому засіданні представника відповідача на тому, що розмір аліментів має бути обмежений 10 прожитковими мінімумами на дитину відповідного віку є безпідставним.

Частинами 2-4 ст. 84 СК України передбачено, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Оскільки відповідач ОСОБА_2 є батьком малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір`ю якого є позивач, ОСОБА_1 має право на утримання від відповідача в порядку, визначеному частинами 2-4 ст. 84 СК України.

Норми ст. 84 СК України передбачають право на утримання дружини, з якою проживає дитина, незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища.

При визначенні розміру утримання на користь дружини, з якою проживає дитина, судом враховується та обставина, що розмір утримання має бути необхідним та достатнім.

Дослідженими в справі доказами встановлено, що станом на час вирішення справи судом відповідач ОСОБА_2 проходить військову службу, має стабільний заробіток.

Суд, враховуючи матеріальний стан відповідача, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача утримання в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, починаючи з 06.03.2026.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині вимог про стягнення утримання до досягнення дитиною трьох років підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до норм ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 430 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню.

Позивач при зверненні до суду судовий збір не сплачувала, тому з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2662,40 грн, враховуючи заявлені позовні вимоги.

Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про відшкодування позивачеві понесених витрат на правову допомогу в загальній сумі 9500 грн суд виходить з такого.

За змістом ч. 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частина 3 ст. 137 ЦПК України передбачає, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як визначено ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як зазначено Великою Палатою ВС у постанові по справі № 755/9215/15-ц від 19.02.2020 при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Суд, вирішуючи питання про розмір витрат на правову допомогу, виходить з того, що позивач має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Із поданого до суду акту виконаних робіт за договором про надання адвокатських послуг №23/44512 від 30.01.2026 вбачається, що позивачу ОСОБА_1 дійсно були надані адвокатські послуги у розмірі 9500 грн за підготовку та направлення позову до суду про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини.

Проте, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, складність справи, кількість судових засідань, обсяг виконаної адвокатом роботи, керуючись принципами співмірності та розумності судових витрат, критерієм реальності адвокатських витрат, а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що зазначений розмір витрат на правову допомогу є завищеним та належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу пропорційності розподілу судових витрат.

Тому суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача 2000 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, до досягнення повноліття, починаючи з 06.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , утримання до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років, в розмірі 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 06.03.2026.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 2000 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2662 грн 40 коп.

Рішення суду в частині стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнє зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової кратки платника податків НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 27.04.2026.

Головуючий суддя Н.Л.Яковенко