Постанова від 23 квітня 2026 р. у справі №398/2148/26 — Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області

Справа №: 398/2148/26

провадження №: 3/398/519/26

ПОСТАНОВА

Іменем України

"24" квітня 2026 р. м. Олександрія

Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко Ірина Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.173-4 КУпАП,

ВСТАНОВИВ

Згідно з протоколом серії ВАД № 483428 від 18 березня 2026 року 09 березня 2026 року близько 08 год. 00 хв., 16 березня 2026 року близько 08 год. 00 хв. неповнолітній син ОСОБА_1 – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в приміщенні Червонокам`янського ліцею Попельнастівської сільської ради (Олександрійський район, с. Червона Кам`янка, вул. Гаценка, буд. 2), являючись учасником освітнього процесу, вчинив боулінг (цькування) відносно малолітнього учасника освітнього процесу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме діяння, які полягали у психологічному насильстві, внаслідок чого могла бути спричинена шкода його фізичному та психічному здоров`ю.

Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

У судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , свою вину та вину свого сина у вчиненні адміністративного правопорушення не визнала, суду пояснила, що її син ОСОБА_2 та ОСОБА_4 навчаються разом у 8 класі Червонокам`янського ліцею, знають один одного давно, навчаються разом з першого класу, тривалий час хлопці дружили, ходили один до одного в гості. Проте ОСОБА_4 вона може охарактеризувати як дитину з дивною поведінкою, веде себе відсторонено, в класі з ним хлопці не дружать. В лютому ОСОБА_4 на власному подвір`ї ходив з «воздушкою», погрожував хлопцям. Про конфлікт між хлопцями, що стався в березні цього року в школі дізналась зі слів адміністрації школи. Син ОСОБА_2 повідомив ОСОБА_1 , що ніяким чином не ображав ОСОБА_4 , не принижував, не бив, лише сказав декілька лайливих фраз у відповідь на висловлювання ОСОБА_4 , участі у знущаннях над ОСОБА_4 у роздягальні школи 16 березня 2026 року ОСОБА_2 не брав. ОСОБА_1 зазначила, що спілкувалась із сином з приводу його конфлікту із ОСОБА_4 , пояснювала, що обзиватися і використовувати нецензурну лайку неможна. Вважає, що справа не варта того, щоб звертатися поліції та спровокована матір`ю ОСОБА_4 . Особисто прослуховувала аудіо записи з телефона ОСОБА_4 , вважає, що на цих записах відсутні висловлювання її сина, що можуть принижувати чи ображати ОСОБА_5 . Крім того, зазначила, що порадила сину не спілкуватися з ОСОБА_4 , не реагувати на його висловлювання.

Законний представник потерпілого ОСОБА_4 – ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , суду пояснила, що її син ОСОБА_4 навчається в одному класі із ОСОБА_2 . Син навчається посередньо, проте любить школу, завжди ходив до школи з радістю. На початку березня поведінка її сина різко змінилася, став жалітися на погане самопочуття і підвищену температуру, мав пригнічений стан, в ході спілкування із сином дізналась, що однокласники, в тому числі ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , систематично ображають її сина ОСОБА_4 , принижують, насміхаються. Після лікарняного ОСОБА_5 пішов до школи 09.03.2026 року, ОСОБА_2 та ОСОБА_7 знову почали чіплятися до ОСОБА_5 , ображали його, ОСОБА_5 записав ці образи на свій телефон. ОСОБА_6 намагалася спілкуватися з батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , щоб вони вплинули на дітей, попереджала, що в разі продовження цькування її сина цими хлопцями, буде звертатися до поліції. 16.03.2026 року її син пішов до школи, потім їй зателефонувала вчитель, повідомила, що у ОСОБА_5 болить голова і вона забрала його зі школи. Пізніше стало відомо, що в цей день ОСОБА_2 та ОСОБА_7 знову знущались над її сином, ображали словесно, принижували, в цей день в роздягальні школи вони прикладали до обличчя її сина кросів, щоб ОСОБА_5 його їв. Причиною звернення до поліції стало її бажання як матері захистити сина від систематичних знущань над ним його однокласників ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , щоб вони понесли відповідальність за свої дії. Знущання в школі серйозно вплинули на стан здоров`я її сина, він постійно страждає на головний біль, температура 37, поганий настрій, тривожність, відмовляється ходити до школи.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступного висновку.

Частиною 1 статті 173-4 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за булінг (цькування), тобто діяння учасників освітнього процесу, які полягають у психологічному, фізичному, економічному, сексуальному насильстві, у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, що вчиняються стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи або такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, внаслідок чого могла бути чи була заподіяна шкода психічному або фізичному здоров`ю потерпілого.

В свою чергу згідно з ч. 3 ст. 173-4 КУпАП за діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене малолітніми або неповнолітніми особами віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років тягне за собою накладення штрафу на батьків або осіб, які їх замінюють, від п`ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двадцяти до сорока годин.

У ч. 1 ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» наведене визначення булінгу (цькування) як психологічне, фізичне, економічне чи сексуальне насильство, тобто будь-яке умисне діяння (дія або бездіяльність), у тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, яке систематично вчиняється особою стосовно дитини, з якою вони є учасниками одного колективу, або дитиною стосовно іншого учасника одного колективу та яке порушує права, свободи, законні інтереси потерпілої особи та/або перешкоджає виконанню нею визначених законодавством обов`язків.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про охорону дитинства» всі діти на території України, незалежно від раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних або інших переконань, національного, етнічного або соціального походження, майнового стану, стану здоров`я та народження дітей і їх батьків (чи осіб, які їх замінюють) або будь-яких інших обставин, мають рівні права і свободи, визначені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно із положеннями Порядку реагування на випадки булінгу (цькування), який затверджений наказом Міністерства освіти та науки України від 28 грудня 2019 № 1646 «Деякі питання реагування на випадки булінгу (цькування) та застосування заходів виховного впливу в закладах освіти» до булінгу (цькування) в закладах освіти належать випадки, які відбуваються безпосередньо в приміщенні закладу освіти та на прилеглих територіях (включно з навчальними приміщеннями, приміщеннями для занять спортом, проведення заходів, коридорами, роздягальнями, вбиральнями, душовими кімнатами, їдальнею тощо) та (або) за межами закладу освіти під час заходів, передбачених освітньою програмою, планом роботи закладу освіти, та інших освітніх заходів, що організовуються за згодою керівника закладу освіти, в тому числі дорогою до (із) закладу освіти.

Ознаками булінгу (цькування) є систематичне вчинення учасниками освітнього процесу діянь стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи та (або) такою особою стосовно інших учасників освітнього процесу, в тому числі із застосуванням засобів електронних комунікацій, а саме:

умисне позбавлення їжі, одягу, коштів, документів, іншого майна або можливості користуватися ними, перешкоджання в отриманні освітніх послуг, примушування до праці та інші правопорушення економічного характеру;

словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи;

будь-яка форма небажаної вербальної, невербальної чи фізичної поведінки сексуального характеру, зокрема принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська, образи, жарти, погрози, поширення образливих чуток;

будь-яка форма небажаної фізичної поведінки, зокрема ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, завдання ударів;

інші правопорушення насильницького характеру.

Проявами, які можуть бути підставами для підозри в наявності випадку булінгу (цькування) учасника освітнього процесу в закладі освіти, є:

замкнутість, тривожність, страх або, навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

неврівноважена поведінка;

агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

різка зміна звичної для дитини поведінки;

уповільнене мислення, знижена здатність до навчання;

відлюдкуватість, уникнення спілкування;

ізоляція, виключення з групи, небажання інших учасників освітнього процесу спілкуватися;

занижена самооцінка, наявність почуття провини;

поява швидкої втомлюваності, зниженої спроможності до концентрації уваги;

демонстрація страху перед появою інших учасників освітнього процесу;

схильність до пропуску навчальних занять;

відмова відвідувати заклад освіти з посиланням на погане самопочуття;

депресивні стани;

аутоагресія (самоушкодження);

суїцидальні прояви;

явні фізичні ушкодження та (або) ознаки поганого самопочуття (нудота, головний біль, кволість тощо);

намагання приховати травми та обставини їх отримання;

скарги дитини на біль та (або) погане самопочуття; пошкодження чи зникнення особистих речей; вимагання особистих речей, їжі, грошей; жести, висловлювання, прізвиська, жарти, погрози, поширення чуток сексуального (інтимного) характеру або інших відомостей, які особа бажає зберегти в таємниці;

наявність фото-, відео- та аудіоматеріалів фізичних або психологічних знущань, сексуального (інтимного) змісту;

наявні пошкодження або зникнення майна та (або) особистих речей.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-4 КУпАП підтверджується дослідженими під час розгляду справи доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення від 18.03.2026 року серії ВАД № 483428, який складеним відповідно до вимог ст. 256 КУпАП та в якому розкрито суть адміністративного правопорушення;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення чи іншу подію від 18 березня 2026 року, у якій ОСОБА_6 просить притягнути до відповідальності батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які 09 березня 2026 року, перебуваючи у Червонокам`янському ліцеї вчинили фізичне та психологічне насильство відносно її сина – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- письмовими поясненнями ОСОБА_3 від 18 березня 2026 року, отриманими в присутності законного представника, про те, що приблизно в середині лютого на уроці англійської мови ОСОБА_10 сказав ОСОБА_11 , що ОСОБА_3 начебто ображав його матір (висловлювався на її адресу нецензурною лайкою). З 25 лютого 2026 року по 09 березня 2026 року ОСОБА_3 хворів та школу не відвідував. 09 березня 2026 року ОСОБА_10 та ОСОБА_12 почали його ображати, називати принизливими словами, принижувати, що він записав на телефон через функцію аудіозапису. З 10 березня 2026 року до 16 березня 2026 року він школу не відвідував, бо погано себе почував, перехвилювався та не хотів зустрічатися з однокласниками. 16 березня 2026 року у роздягальні ОСОБА_10 та ОСОБА_12 знову його ображали, ОСОБА_10 повалив його на підлогу та почав безпідставно звинувачувати в тому, що він знімав його на телефон та кинув в обличчя кросівок;

- письмовими поясненнями матері потерпілого - ОСОБА_6 від 18 березня 2026 року, яка зазначила, що 09 березня 2026 року відносно її сина ОСОБА_12 та ОСОБА_10 висловлювали негативні коментарі, що він дівчинка та відправляли до директора школи, бо він «смердить». Після уроку її син звернувся до медичної сестри закладу з головною біллю і температурою тіла 37,4 С, після чого перебував на лікарняному до 16 березня 2026 року. 16 березня 2026 року у роздягальні, де діти залишають верхній одяг, її сина повалили на підлогу, жбурнули в обличчя взуття і сказали: «На, поїж», після чого ОСОБА_6 звернулася з цього приводу до директора навчального закладу;

-письмовими поясненнями ОСОБА_13 від 18 березня 2026 року, отриманими у присутності законного представника, у яких він зазначив, що 09 березня 2026 року перед початком занять він з хлопцями розмовляли з ОСОБА_14 , щоб з`ясувати, чому він обізвав його матір. ОСОБА_13 зазначив, що легенько стукнув ОСОБА_3 , після чого останній пішов на заняття. 10 лютого 2026 року він йшов повз дім ОСОБА_3 , де останній на подвір`ї ходив з пневматичною гвинтівкою в руках та на запитання про те, навіщо він вийшов до людей зі зброєю, відповів «зараз вистрелю». 16 березня 2026 року ОСОБА_13 бачив, як ОСОБА_5 чіплявся до ОСОБА_15 і останній його штовхнув;

-письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 18 березня 2026 року, яка зазначила, що 12 березня 2026 року ОСОБА_6 надіслала їй у Viber аудіозаписи у вигляді голосових повідомлень, які записав її син під час під час уроків. Зазначила, що провела із сином розмову щодо виправленням поведінки, після чого її син з ОСОБА_16 не спілкувався;

-письмовими поясненнями ОСОБА_17 від 18 березня 2026 року, отриманими у присутності законного представника, відповідно до яких він навчається в одному класі із ОСОБА_14 та ОСОБА_18 . 10 лютого 2026 року на уроці англійської мови ОСОБА_19 ображав маму ОСОБА_9 , виражався в її адресу нецензурною лайкою. Він зробив йому зауваження, а після занять, коли вони з ОСОБА_18 перебували біля подвір`я ОСОБА_3 , останній вийшов з двору з пневматичною гвинтівкою та став їм погрожувати. 09 березня 2026 року на уроці ОСОБА_12 запитав у ОСОБА_5 , чому він ображає його сім`ю, на що ОСОБА_5 почав знову ображати його сім`ю. В подальшому, ОСОБА_10 та ОСОБА_12 дійсно ображали ОСОБА_5 , але це було у відповідь на образи з його сторони. 16 березня 2026 року, перебуваючи у роздягальні, ОСОБА_5 почав задиратися до ОСОБА_8 , після чого останній повалив його на підлогу і сказав, щоб більше не зачіпав його та кинув у нього кросівок;

-письмовими поясненнями ОСОБА_20 від 18 березня 2026 року, яка зазначила, що 09 березня 2026 року її син розповів, що бачив ОСОБА_3 з пневматичною зброєю в руках. На початку березня мати ОСОБА_5 приходила до неї на роботу і просила, щоб її син не чіпав ОСОБА_5 . ОСОБА_20 провела з сином бесіду та дізналася про те, що ОСОБА_5 провокує її сина на сварку і ображав маму ОСОБА_9 та всю їхню родину. 09 березня 2026 року її син розповів, що у них з ОСОБА_5 виник конфлікт і останній ображав її та її родину. Її син сказав ОСОБА_5 , що той неприємно пахне і поводиться, як дівчинка, тому що пожалівся дорослим. Дізналася, що ОСОБА_5 погрожував хлопцям, що підстрелить їх. ОСОБА_5 ображав її та родину ОСОБА_21 , а її син втрутився і покликав ОСОБА_5 в роздягальню для вирішення вказаних питань;

-довідками Червонокам`янського ліцею Попельнастівської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області про те, що ОСОБА_3 , ОСОБА_2 та ОСОБА_17 є учнями 8 класу зазначеного навчального закладу;

-протоколом № 1 засідання комісії з розгляду випадків боулінгу (цькування) Червонокам`янського ліцею від 17 березня 2026 року;

-дослідженими аудіо- та відеозаписами, долученими до протоколу;

-показами законного представника потерпілого ОСОБА_3 – ОСОБА_6 , наданими в ході судового рогляду.

З аналізу законодавчих норм, вбачається, що булінг (цькування), яке охоплюється диспозицією ч.1 ст. 173-4 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння психологічного, фізичного, економічного, сексуального характеру тягнуть за собою можливість настання чи настання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Тобто, під поняття булінгу (цькування) підпадають такі діяння, які носять систематичний характер і, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється приниження, страх, тривога, або іншим чином завдається шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Типовими ознаками булінгу (цькування) є: систематичність (повторюваність) діяння; наявність сторін: кривдник (булер), потерпілий (жертва булінгу), спостерігачі (за наявності); дії або бездіяльність кривдника, наслідком яких є заподіяння психічної та/або фізичної шкоди, приниження, страх, тривога, підпорядкування потерпілого інтересам кривдника, та/або спричинення соціальної ізоляції потерпілого.

Дослідивши наявні матеріали справи, вислухавши надані у судовому засіданні пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, суддя дійшов висновку, що між учнями одного класу (колективу) в закладі освіти дійсно виникла конфліктна ситуація, яка супроводжувалася діями психологічного (словесні образи та приниження) впливу та небажаними проявами фізичної поведінки (стукання, штовхання) відносно потерпілого, що мало систематичний характер (двічі) та як наслідок - порушення прав, свобод та законних інтересів потерпілої особи, що створило у потерпілого відчуття стресу, страху, тривожності та зміну звичної поведінки.

Фактичні обставини справи свідчать про наявність таких проявів застосування відносно малолітнього ОСОБА_3 булінгу: наявність ознак та скарги на погане самопочуття (головний біль, підвищення температури тіла) після вчинення відносно нього дій, що мають ознаки цькування, уникнення спілкування з колективом, ризикована та зухвала поведінка у відповідь на протиправні дії, наявність відео- та аудіоматеріалів фізичних та психологічних знущань.

За п. 2 Розділу 2 Порядку реагування на випадки булінгу (цькування) керівник закладу освіти у разі отримання заяви або повідомлення про випадок булінгу (цькування) зобов`язаний невідкладно у строк, що не перевищує однієї доби, повідомити територіальний орган (підрозділ) Національної поліції України, принаймні одного з батьків або інших законних представників малолітньої чи неповнолітньої особи, яка стала стороною булінгу (цькування), скликає засідання комісії з розгляду випадку булінгу (цькування) не пізніше ніж упродовж трьох робочих днів з дня отримання заяви або повідомлення.

У разі прийняття рішення комісією про наявність обставин, що обґрунтовують інформацію, зазначену у заяві, до завдань комісії також належать, зокрема визначення заходів виховного впливу щодо сторін булінгу (цькування) у групі (класі), де стався випадок булінгу (цькування).

До матеріалів справи долучено копію протоколу № 1 засідання комісії з розгляду випадків булінгу (цькування), яким ухвалено рішення, що свідчить про те, що обставини, якими обґрунтована інформація про випадки цькування у закладі освіти, визнано наявними та прийнято відповідні рішення щодо здійснення відповідних заходів з метою усунення наслідків і причин булінгу.

Власні тлумачення та оцінка обставин справи, котрі висловлені ОСОБА_22 в ході судового розгляду не спростовують висновків суду та оцінюються судом як такі, що обумовлені позицією захисту та небажанням нести відповідальність за дії сина.

Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Притягнення до адміністративної відповідальності осіб, які є батьками малолітніх, що вчинили відповідне правопорушення відповідає принципу пропорційності та справедливого балансу між інтересами малолітнього потерпілого, який став жертвою булінгу і потребує захисту та інтересами батьків малолітнього кривдника, оскільки останні повинні відповідати за належну соціальну поведінку своєї малолітньої дитини та зобов`язані вживати заходів для її виховання, навчання, духовного і морального розвитку у дусі поваги до гідності інших людей.

Враховуючи викладене, суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.

При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення у відповідності до вимог статті 33 КУпАП, враховується характер вчинених правопорушень, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність не встановлено. Підстав для звільнення від адміністративної відповідальності не вбачається.

Враховуючи викладене, характер скоєного правопорушення, особу правопорушника, вважаю за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що передбачено ч. 3 ст. 173-4 КУпАП.

Згідно з ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімум для працездатних осіб, що становить 605 грн 60 коп.

Керуючись ст. 40-1, ч.3 ст.173-4, ст.ст.221,283, 284 КУпАП, суддя

ПОСТАНОВИВ

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-4 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у дохід держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати штрафу Назва платежу: Адміністративні штрафи та інші санкції; № рахунку: UA388999980313020106000011561; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у Кіров. обл./тг м. Олексан/21081100, код за ЄДРПОУ: 37918230; банк отримувача : Казначейство України (ел. адм. подат.), код класифікації доходів бюджету: 21081100; Призначення платежу: *; 121; код платника; ПІБ адмінштраф.

Реквізити для сплати судового збору Назва платежу: Сплата судового збору за рішенням суду про стягнення судового збору на користь держави; № рахунку: UA908999980313111256000026001; Назва одержувача коштів: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;

витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.

Постанова може бути пред`явлена до виконання протягом 3-х місяців.

Суддя Ірина Петрівна Шинкаренко