Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №404/5379/25 — Фортечний районний суд міста Кропивницького

Справа № 404/5379/25

Номер провадження 2/404/1809/25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Фортечний районний суд міста Кроп ивницького

в складі: головуючого судді Кулінка Л.Д.

за участю секретаря Котової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в місті Кропивницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно набутих коштів,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2025 року, ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 безпідставно набуті кошти в розмірі 110000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 14.09.2022 року ОСОБА_1 перевела на картку АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 грошові кошти на суму 190000,00 грн. Починаючи з 09.03.2023 по 02.05.2024 року відповідач частково повернула кошти позивачу, а саме: згідно з Виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 09.03.2023 року відповідач повернув позивачу суму в 10000,00 грн; згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 17.04.2023 року відповідач повернув позивачу суму в 50000,00 грн; згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 17.07.2023 року відповідач повернув позивачу суму в 10000 грн; згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 01.05.2024 року відповідач повернув Позивачу суму в 5000,00 грн + 5000,00 грн, в цілому – 10000,00 грн. Станом на момент подання позову відповідач повернув позивачу суму в 80000,00 грн. З урахуванням повернення відповідачем грошових коштів у сумі 80000,00 грн на рахунок позивача, розмір не повернутої суми складає 110000,00 грн, тобто: 190000,00 грн – 10000,00 грн – 50000,00 грн – 5000,00 грн – 5000,00 грн – 10000,00 грн. = 110000,00 грн. Таким чином, кошти сумі 110000,00 грн, які залишились у відповідача на даний момент безпідставно набуті, тому позивач просить їх стягнути з відопідача.

Ухвалою судді Фортечного районного суду міста Кропивницького від 16 липня 2025 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання (а.с. 49).

Позивач в судове засідання не з`явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника, підписане повноважним представником, проти винесення заочного рішення не заперечує (а.с. 34).

Відповідач в судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце розгляду справи, повідомлена належним чином (а.с. 55, 60, 65), причини неявки суду не відомі, клопотань, заяв, та відзиву на позов не подавала.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідачу направлялась повістка про виклик до суду на адресу, зазначену в позовній заяві, а також відповідача про розгляд справи було повідомлено в порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 Цивільного процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи та досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив таке.

Відповідно до статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Стаття 202 Цивільного кодексу України вказує, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Позивач, як на підставу своїх вимог посилається на договірні відносини, що виникають з договору позики.

Згідно статтей 1046 та 1049 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Недодержання сторонами письмової форми правочину (договору позики), яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність (частина перша статті 218 Цивільного кодексу України).

В матеріалах справи міститься платіжна інструкцією АТ «Ощадбанк» (МО) 2738934606 (а.с. 21), згідно якої 14.09.2022 року ОСОБА_1 перевела на картку АТ «Ощадбанк» ОСОБА_2 грошові кошти на суму 190000,00 грн, призначення платежу: «переказ на автомобіль», статус операції: «очікує обробки».

Тобто, статус операції не підтверджує здійснення платежу, оскільки такий платіж міг бути відкликаний позивачем.

Крім того, відповідно до платіжної інструкції № 2738934606 від 14.09.2022 року на суму 190000,00 грн, платником/фактичним платником є ОСОБА_3 , отримувачем/фактичним отримувачем є ОСОБА_2 (а.с. 22).

Однак, позивачем не наведено обставин, щодо її права вимоги за таким переказом.

Згідно виписок по картковому рахунку ОСОБА_4 дійсно 09.03.2023 року було зарахування коштів на суму 10000,00 грн (а.с. 27); 17.04.2023 року було зарахування коштів на суму 50000,00 грн (а.с. 23-24); 17.07.2023 року було зарахування коштів на суму 10000 грн (а.с. 28); 01.05.2024 року було зарахування коштів на суму 5000,00 грн + 5000,00 грн, в цілому – 10000,00 грн (а.с. 25-26).

При цьому, доводи про часткове виконання договору позики позивачем не наведені.

Взагалі із змісту позову так доданих до нього доказів судом не встановлено наявність договірних зобов`язань між сторонами, що виникають з договору позики. Більш того, не встановлено інших будь-яких зобов`язань.

Стаття 526 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

Згідно статті 76 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до положень частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Як роз`яснено в пункті 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Вирішальним фактором принципу змагальності сторін є обов`язок сторін у доказуванні, які користуються рівними правами щодо надання доказів, їх дослідження та доведення перед судом переконливості цих доказів.

Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, суд робить висновок про її недоведеність.

Отже, позивачем не доведено, а судом не встановлено обставин отримання відповідачем та обов`язок повернення відповідачем коштів, як безпідставно отриманих. Відтак, в задоволенні позову суд відмовляє.

Судові витрати у відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України суд залишає по фактично понесеними позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статями 526, 530, 1046, 1047, 1049, 1216, 1218, 1220 Цивільного кодексу України, статями 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 272 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , до ОСОБА_2 , про стягнення безпідставно набутих коштів, відмовити в повному обсязі.

Судові витрати залишити по фактично понесеними позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення суду складено 28.04.2026 року.

Суддя Фортечного районного

суду міста Кропивницького Людмила КУЛІНКА

Суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького Л. Д. Кулінка