Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №375/296/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/296/26

Провадження № 2/375/638/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого – судді Смик М.М.,

за участю секретаря судового засідання Киричок В.В.,

учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 ,

відповідач – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засідання в залі суду в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Свої вимоги обґрунтовувала тим, що з 31 травня 2022 року вона перебуває з ОСОБА_2 у шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 77.

Також позивач вказувала на те, що вона та відповідач є батьками трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Сімейне життя з відповідачем не склалося, оскільки вони мають різні характери та погляди на сімейне життя; між ними відсутнє взаємопорозуміння та бажання зберегти сім`ю.

Посилаючись на зазначене, ОСОБА_1 просила розірвати шлюб, укладений нею з ОСОБА_2 , 31 травня 2022 року, актовий запис № 77, зареєстрований Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Процесуальні дії у справі та заяви (клопотання) учасників

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12 лютого 2026 року дану справу розподілено судді Смик М.М. як судді-доповідачу.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Таращанської міської ради Білоцерківського району Київської області від 26 лютого 2026 року № 182, яка передана судді 3 березня 2026 року, відомості про реєстрацію місця проживання відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у реєстрі територіальної громади відсутні.

З довідки відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання Управління державної міграційної служби в м. Києві та Київській області від 9 березня 2026 року № 840, яка 18 березня 2026 року передана судді, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , знятий з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області від 24 березня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; справу призначено до розгляду на 14 квітня 2026 року о 08 год 30 хв.

14 квітня 2026 року у зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі розгляд справи відкладено до 10 год 30 хв 28 квітня 2026 року.

ОСОБА_1 подала до суду заяву про розгляд справи у її відсутності; у цій же заяві зазначила, що позов підтримує в повному обсязі.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився повідомлявся належним чином про день, час та місце розгляду справи шляхом розміщення оголошення про виклик особи зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи невідоме на офіційному сайті Рокитнянського районного суду Київської області, яке також міститься в матеріалах справи.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Стислий виклад позиції учасників справи

Відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Встановлені судом фактичні обставини справи

Судом встановлено, що з 31 травня 2022 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебувають у шлюбі, який зареєстрований Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 77 від 31 травня 2022 року, актовий запис № 77, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 від 31 травня 2022 року.

Позивач та відповідач є батьками трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Київ, актовий запис № 264 серії НОМЕР_2 від 5 липня 2011 року; сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого відділом реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції в м. Київ, актовий запис № 2730 серії НОМЕР_3 від 14 вересня 2010 року та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження виданого Святошинським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1711 серії НОМЕР_4 від 9 червня 2022 року.

З копії довідки виданої виконавчим комітетом Рокитнянської селищної ради від 12 лютого 2026 року № 03-31-149 встановлено, що ОСОБА_1 має такий склад сім`ї: син - ОСОБА_3 , 2009 року народження, син - ОСОБА_3 , 2010 року народження, син - ОСОБА_5 , 2015 року народження та син - ОСОБА_4 , 2018 року народження.

Відповідно до витягу з реєстру Рокитнянської територіальної громади від 9 лютого 2026 року № 2026/002084747 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Вивчивши матеріали цивільної справи та надавши оцінку поданим доказам, суд дійшов до наступного висновку.

Статтею 51 Конституції України визначено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Згідно з частиною першою статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до частини другої статті 36, 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.

Згідно із частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до статті 112 СК України суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

У пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» судам роз`яснено, що проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Отже шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.

Відповідно до статей 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу.

При вирішенні справи про розірвання шлюбу суд враховує, що причиною припинення шлюбно-сімейних відносин є те, що спільне життя сторін не склалося та припинено, спільного господарства сторони не ведуть, шлюбні стосунки не підтримують, жодна із сторін примиритись не бажає, збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, а тому позовні вимоги необхідно задовольнити.

Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Відповідно до частини третьої статті 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У позовній заяві позивач зазначила про те, що судові витрати покласти на позивача.

Керуючись статтями 4, 5, 12,13, 76-81, 141, 206, 223, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.

Шлюб, укладений 31 травня 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований Рокитнянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), актовий запис № 77, - розірвати.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 28 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстрована по АДРЕСА_1 .

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , останнє відоме зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Суддя Марина СМИК