Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №149/947/26 — Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/947/26

Провадження №2-о/149/90/26

Номер рядка звіту 17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28.04.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.,

при секретарі Поліщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільнику цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Хмільницький відділ ДРАЦС у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Заяву мотивовано тим, що ОСОБА_1 з народження проживала з батьками - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згідно її свідоцтва про народження, відомості про батька записані зі слів матері згідно ч. 1 ст. 135 СК України. Весь час заявниця жила з батьками однією сім`єю, батьківство померлим ОСОБА_4 не заперечувалося. За життя останній не встиг оформити батьківство щодо заявниці, але склав заповіт на онука - ОСОБА_5 .. Враховуючи те, що для прийняття спадщини сином заявниці необхідно документально підтвердити родинні відносини між заявницею та померлим, а іншим шляхом це зробити не можливо, заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_4 є її батьком та внести відповідні зміни до актового запису про народження.

Ухвалою суду від 18.03.2026 в справі було відкрито провадження та призначено справу до судового розгляду.

Сторони в судове засідання не зявились. Заявниця подала заяву про розгляд справи у її відсутність, вимоги підтримує та просить задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 подала заяву в якій зазначила про визнання вимог ОСОБА_6 та підтвердження факту того, що заявниця є її рідною сестрою.

Від представника Хмільницького відділу ДРАЦС у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України не надійшло заперечень.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Копією повного витягу з ДРАЦС (а.с.23-24) встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася заявниця ОСОБА_1 . Відомості про її батька в актовому записі про народження записані у відповідності до ч. 1 ст. 135 СК України, що також підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а.с.45)

Відповідно до довідки № 14 від 02.02.2026 (а.с. 30) встановлено, що ОСОБА_4 на день своєї смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , разом з ним були зареєстровані: дочка ОСОБА_1 , онук ОСОБА_5 , дочка ОСОБА_2 , внук ОСОБА_7 , онука ОСОБА_8 , правнук ОСОБА_9 .

Згідно виписок з погосподарської книги №3 за 1964-1966 роки (а.с.6-22) та домової книги (а.с.31-36) встановлено, що заявниця проживала разом з матір`ю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , який записаний як чоловік голови домогосподарства ОСОБА_3 .

08.05.2025 р. Уланівською сільської ради Хмільницького району Вінницької області було видано Свідоцтво про смерть ОСОБА_4 (а.с.47).

Відповідно до копії заповіту (а.с.38) встановлено, що ОСОБА_4 заповів все своє майно ОСОБА_5 , який у встановлений законом термін подав до нотаріуса заяву про прийняття спадщини та було заведено спадкову справу (а.с. 63-71)

Згідно державного акту на право приватної власності на землю (а.с.26-28) встановлено, що 19 сесією 3 скликання Пустовійтівської сільської ради народних депутатів від 29.12.2001 року ОСОБА_4 було передано у власність земельну ділянку площею 1,88 г.

Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Аналогічні положення містяться у статтях 15, 16 ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст.125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Згідно з ч.1-3 ст.128СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановленост.126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

За правилами ст.130СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч.1 ст.135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст.128 цього Кодексу.

Передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до ч.1 ст.130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Та обставина, що питання визнання батьківства за рішенням суду відповідно до ст.ст. 128, 129 СК Українине вирішувалося за життя такої особи, не є перешкодою для застосування ст.130 СК України.

Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі №373/2257/18, від 15.04.2021 у справі №361/2653/15.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Системний аналіз положень СК України, зокрема ст. ст. 3, 5, 7, 14, 15, 121, свідчить, що походження дитини від батька, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини та не визнав у встановленому законом порядку свого батьківства (не подавав заяви про визнання батьківства до органів державної реєстрації актів цивільного стану), ґрунтується на підставі встановлення кровного споріднення між дитиною та батьком, тобто обставин, які свідчать про біологічне походження дитини від певної особи.

Зазначений висновок узгоджується з роз`ясненнями, викладеними в п.п. 3, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів».

Аналіз норми ст.130 СК України свідчить, що законом не встановлено переліку доказів для встановлення факту батьківства. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які відомості, що свідчать про походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до вимог ЦПК України (ст.128 СК України).

Для встановлення батьківства правове значення мають фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері і батька дитини, ведення ними спільного господарства до народження дитини або спільне її виховання чи утримання, а також докази, що підтверджують визнання особою батьківства.

Згідно з ч. 2 ст.315ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не зазначена батьком дитини (запис про батька відсутній або здійснено за вказівкою матері), і можуть бути подані матір`ю, опікуном, піклувальником дитини чи нею самою після досягнення повноліття.

Пленум Верховного Суду України в п. 15 Постанови № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення`зазначив, що суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини. Заяви про встановлення фактів батьківства чи визнання батьківства розглядаються судом, якщо у свідоцтві про народження певна особа не вказана батьком дитини.

В судовому засіданні належними та допустимими доказами доведено, що померлий ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 є батьком заявниці ОСОБА_1 та встановлення факту батьківства є необхідним для створення умов здійснення заявницею особистих майнових прав.

Відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126, 127 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Оскільки, суд дійшов до висновку про наявність підстав про встановлення батьківства, підлягають задоволенню і вимоги щодо внесення відповідних змін до актового запису про народження дитини.

Відповідно до ст. 294 ЦПК України судові витрати по справам окремого провадження не відшкодовуються, тому суд відносить судові витрати на рахунок заявника по справі.

Керуючись ст.ст.259,293,294,315-319 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особа: Хмільницький відділ ДРАЦС у Хмільницькому районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець с.Пустовійти Хмільницького району Вінницької області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уродженки с.Пустовійти Хмільницького району Вінницької області.

Внести зміни до актового запису №26, складеного Виконавчим комітетом Пустовійтівської сільської ради Хмільницького району Вінницької області 01.12.1965 року, про народження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначивши у графі "батько" ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, уродженця с.Пустовійти Хмільницького району Вінницької області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК