Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №761/37290/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 761/37290/24 Головуючий у 1 інстанції: Фролова І.В.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.

Суддів Аліменка В.О.

Ключковича В.Ю.

За участю секретаря Данилюк Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просив:

- скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване у режимі фотозйомки серії 2КІ №0000120708 від 25 вересня 2024 року;

- закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовну заяву повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, апелянт вказує, що не порушував Правила дорожнього руху. При цьому, апелянт зазначає, що відстань між припаркованим автомобілем TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , та стіною будівлі, де ОСОБА_1 припаркувався для руху пішоходів, була понад два метри, а припинення руху було на час до 5 хвилин. Також зазначає, що постанову складено без суб?єкта адміністративного правопорушення, тобто відсутній склад адміністративного правопорушення та порушено принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності. Зазначає, що в постанові не вказано, який пункт Правил дорожнього руху він порушив, натомість зазначено номер знаку 3.34. Крім того, апелянт стверджує, що розмістив транспортний засіб на вул. Антоновича, а не вул. Жилянська, 24, як про це вказано в оскаржуваній постанові.

12 грудня 2025 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.

21 квітня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

23 квітня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надійшла заява про розгляд справи без участі представника відповідача.

27 квітня 2026 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без його участі.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекціі?) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Киі?вськоі? міськоі?? ради (Киі?вськоі? міськоі? державноі? адміністраціі?) Каюкіна Павла Володимировича від 25 вересня 2024 року серіі? 2КІ № 0000120708 на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу Украі?ни про адміністративні правопорушення у розмірі 340 гривень, за зупинку транспортного засобу TOYOTA CAMRY д.н.з. НОМЕР_1 в зоні дії знаку «Зупинку заборонено».

Не погоджуючись із постановою про накладення адміністративного стягнення, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху.

Пунктом 1.1 Правил дорожнього руху закріплено, що ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні гуртуватися на вимогах цих Правил.

Пунктом 15.10 Правил дорожнього руху передбачено, що стоянка забороняється:

а) у місцях, де заборонена зупинка;

б) на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками);

в) на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м;

г) ближче 50 м від залізничних переїздів;

ґ) поза населеними пунктами в зоні небезпечних поворотів і випуклих переломів поздовжнього профілю дороги з видимістю або оглядовістю менше 100 м хоча б в одному напрямку руху;

д) у місцях, де транспортний засіб, що стоїть, зробить неможливим рух інших транспортних засобів або створить перешкоду для руху пішоходів;

е) ближче 5 м від контейнерних майданчиків та/або контейнерів для збирання побутових відходів, місце розміщення або облаштування яких відповідає вимогам законодавства;

є) на газонах.

Згідно п. 3.34 Додатку № 1 до Правил дорожнього руху, одним з заборонних дорожніх знаків є знак 3.34 «Зупинку заборонено», який забороняє зупинку і стоянку транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Положеннями частини 1 статті 122 КУпАП передбачено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п`ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення.

Отже, наявність події адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

За приписами статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справ про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Враховуючи викладене, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні ґрунтуватися на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та наданих доказів.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки та стоянки транспортних засобів Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Каюкіна Павла Володимировича від 25 вересня 2024 року серії 2КІ № 0000120708, на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення у розмірі 340 гривень за зупинку транспортного засобу марки TOYOTA CAMRY, державний номерний знак НОМЕР_1 , у зоні дії дорожнього знака «Зупинку заборонено».

В оскаржуваній постанові вказано місце скоєння адміністративного правопорушення: вулиця Жилянська, 24 м. Київ.

Разом з тим, позивач наголошував, що його автомобіль був припаркований на вулиці Антоновича в м. Києві, а тому, відповідачем не встановлено місце вчинення правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дана невідповідність в адресах не спростовує факту вчинення того порушення, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, та не впливає на правомірність постанови від 25 вересня 2024 року серії 2КІ № 0000120708, оскільки транспортний засіб ОСОБА_1 розміщено саме з того боку дороги, на яку поширює свою дію знак 3.34 «Зупинку заборонено».

Колегія суддів не погоджується з вищевказаним висновком суду першої інстанції та вважає його помилковим, оскільки місце вчинення адміністративного правопорушення має суттєве юридичне значення для правильної кваліфікації дій особи. Дія дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» поширюється виключно на конкретну ділянку дороги (вулицю, сторону проїзної частини, визначену зону до найближчого перехрестя або відповідних обмежувальних табличок), а відтак встановлення точної адреси є обов`язковою умовою для доведення події правопорушення.

Матеріали справи свідчать, що при складенні оскаржуваної постанови інспектором проведено фотофіксацію правопорушення в режимі фотозйомки приладом: АРМ Інспектора.

Оскаржувана постанова містить посилання на веб-сайт: kyiv.digital/penalty/check, на якому через ідентифікатор доступу номер постанови, відображаються матеріали фотофіксації правопорушення - 4 фотознімки транспортного засобу TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , виконаних з різних ракурсів та 1 фотознімок дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено».

При цьому, колегія суддів зауважує, що на вищевказаних фотознімках зазначено час їх виконання та координати GPS, зокрема:

- фотознімок №1 зроблений 29.09.2024 о 11:14:00 год, координати GPS: 50.43404, 30.50902333 та на ньому зображено автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , з передньої частини;

- фотознімок №2 зроблений 29.09.2024 о 11:13:45 год, координати GPS: 50.43383833, 30.51365639 на ньому зображено лобове скло автомобіля;

- фотознімок №3 зроблений 29.09.2024 о 11:13:41 год, координати GPS: 50.43386667, 30.513641439 та на ньому зображено автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , з передньої частини;

- фотознімок №4 зроблений 29.09.2024 о 11:13:32 год, координати GPS: 50.43383972, 30.5137 та на ньому зображено автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , із задньої частини;

- фотознімок №5 зроблений 29.09.2024 о 10:04:29 год, координати GPS: 50.43383972, 30.50902333, та на ньому зображено дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено».

Колегія суддів звертає увагу на те, що координати GPS фотознімку №1 та фотознімку №5 однакові, разом з тим, на них зображено різні ділянки дороги, що свідчить про некоректність зазначення таких координат GPS.

Так, координати GPS: 50.43404, 30.50902333 вказують на точку, що розташована на вулиці Жилянська в м. Києві, поблизу перехрестя вулиць Жилянської та Володимирської.

Згідно наданої відповідачем до суду першої інстанції Схеми розташування дорожніх знаків, у місці з координатами GPS: 50.43404, 30.50902333 розташований дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено», який поширює свою дію на вулицю Жилянська (а.с 83-84).

Водночас, координати GPS, які зазначені на фотознімках №2, №3 та №4 вказують, що автомобіль TOYOTA CAMRY, д.н.з. НОМЕР_1 , був розташований на вулиці Антоновича в м. Києві, неподалік перехрестя вулиць Антоновича та Жилянської.

Таким чином, з аналізу наданих самим відповідачем доказів убачається непослідовність та суперечливість у фіксації геолокаційних даних. Зокрема, координати GPS: 50.43404, 30.50902333, які зазначені на фотознімку №1, фактично не узгоджуються із зображеним на ньому об`єктом і за змістом фотоматеріалів належать до фотознімку №5, на якому зафіксовано дорожній знак 3.34 «Зупинку заборонено».

Водночас, інші фотознімки (№2-№4), виконані у хронологічній послідовності, містять інші координати GPS, які вказують на іншу локацію - вулицю Антоновича в місті Києві.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що надані відповідачем фотоматеріали не забезпечують належної та однозначної ідентифікації місця перебування транспортного засобу позивача у момент інкримінованої зупинки.

На переконання колегії суддів, така невідповідність між координатами дорожнього знака і координатами, зафіксованими щодо автомобіля, свідчить про неналежну прив`язку доказів до місця події та не дає можливості достовірно встановити, що транспортний засіб позивача перебував у зоні дії знака 3.34 «Зупинку заборонено».

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що дія дорожнього знака 3.34 «Зупинку заборонено» є територіально обмеженою та поширюється виключно на ту ділянку дороги, на якій він встановлений. Матеріали справи не містять доказів того, що дія зазначеного знака поширюється на вулицю Антоновича в місті Києві, а отже відсутні підстави вважати, що позивач міг порушити вимоги цього дорожнього знака поза межами визначеної ним зони дії.

Беручи до уваги викладене, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не доведено належними та допустимими доказами, що транспортний засіб позивача перебував у межах дії відповідного дорожнього знака на вулиці Жилянській, 24 у місті Києві, а відтак, колегія суддів дійшла висновку про відсутність доведеності факту вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи вищезазначене, оскільки, вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, колегія суддів дійшла висновку, що постанова інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки та стоянки транспортних засобів Управління (інспекції) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Каюкіна Павла Володимировича від 25 вересня 2024 року серії 2КІ № 0000120708 є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Отже, справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП підлягає закриттю.

Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , а тому рішення суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи викладені в апеляційній скарзі спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржуване рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229, 243, 286, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 20 листопада 2025 року скасувати та прийняти нове рішення.

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного спеціаліста - інспектора з паркування першого відділу контролю за дотриманням правил зупинки, стоянки транспортних засобів управління (інспекціі?) з паркування Департаменту територіального контролю міста Києва виконавчого органу Киі?вськоі? міськоі? ради (Киі?вськоі? міськоі? державноі? адміністраціі?) Каюкіна Павла Володимировича від 25 вересня 2024 року серіі? 2КІ № 0000120708.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 122 КУпАП - закрити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Аліменко В.О.

Ключкович В.Ю.