Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №320/21711/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/21711/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) на рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

У червні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України), в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) щодо нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова за період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова за період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023, в розрахунку до 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправною бездіяльністю відповідача щодо нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова за період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023, в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова за період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023, в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з урахуванням раніше проведених виплат. Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмір 3 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України).

Суд вказав про те, що позивач набув право на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100 000,00 грн на місяць, передбаченої Постановою №168, пропорційно до періодів його участі в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії на території Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 в адміністративній справі №320/21711/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України відмовити повністю; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6 до Порядку), видається для отримання статусу учасника бойових дій, тому твердження, що отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, фактично є визнанням права Позивача на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є хибним, та суперечить вимогам Постанови 168.

Ухвалами колегії Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року та від 5 березня 2026 року відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) №174 від 17.05.2023 про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України старшого сержанта ОСОБА_1 в період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 31.03.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова.

Відповідно до листа ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) №14/2173-23-Вих від 22.05.2023, повідомлено, що старший сержант ОСОБА_1 в період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» позивач отримував виплату додаткової винагороди протягом 2022 року та у січні 2023 року в розмірі 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Вважаючи наявними підстави для нарахування та виплати додаткової винагороди, встановленої п.1 Постанови КМУ від 28.02.2022 року №168, за безпосередню участь у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі, стримуванні збройної агресії в період 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023 із розрахунку 100 000 грн на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 6, частини першої статті 14 Закону України від 03.04.2003 № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» Державна прикордонна служба України є правоохоронним органом спеціального призначення, до особового складу якої входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України.

Згідно зі статтею 16 цього Закону умови грошового забезпечення військовослужбовців та оплати праці працівників Державної прикордонної служби України визначаються законодавством.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», дія якого, в силу приписів пункту 1 частини першої статті 3 цього Закону, поширюється в тому числі на військовослужбовців правоохоронних органів спеціального призначення, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

У частині другій статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» установлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з абзацами першим і другим частини четвертої статті 9 цього Закону грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та № 69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 в абзаці першому пункту 1 постанови №168 слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».

У решті зміст пункту 1 цієї постанови в частині, що стосується виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби, з 24.02.2022 по 31.12.2022 не змінювався.

Таким чином, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень на місяць є складовою грошового забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби, що виплачується їм на період дії воєнного стану та підлягає збільшенню до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу їх безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів.

Водночас реалізація зазначених приписів постанови Кабінету Міністрів України № 168 вимагала визначення порядку й умов виплати додаткової винагороди з метою встановлення переліку бойових дій та заходів, передбачених абзацом першим пункту 1 цієї постанови, а також визначення документів, які підтверджують безпосередню участь військовослужбовця у таких діях і заходах, враховуючи, що Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25.06.2018 №558, не врегульовувала цих питань.

Про необхідність визначення керівниками відповідних міністерств та державних органів порядку і умов виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених постановою Кабінету Міністрів України № 168, вказано і в пункті 21 цієї постанови, доповненому згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793, що підлягала застосуванню з 24 лютого 2022 року.

30 липня 2022 року Адміністрація Держприкордонслужби, посилаючись на пункт 21 постанови Кабінету Міністрів України № 168, видала наказ № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року.

Пункт 2 цього наказу визначав вичерпний перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, виконання яких у відповідні дні давало військовослужбовцю право на збільшення додаткової винагороди до 100 000 гривень пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

У пункті 4 наказу №392-/0/81-22-АГ встановлено, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, здійснюється на підставі сукупності наявної інформації у таких документах:

1) бойового наказу (бойового розпорядження);

2) журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу), журналу ведення оперативної обстановки, бойового донесення (підсумкового, термінового, позатермінового) або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад;

3) рапорту (донесення) начальника (командира) підрозділу (тимчасово створеної групи військовослужбовців, зведеного загону, катерів і кораблів Морської охорони, екіпажу літака, вертольоту тощо) про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військових звань, прізвищ, імен та по батькові, а також кількості днів участі військовослужбовців у таких діях та заходах.

Згідно з пунктом 5 наказу № 392/0/81-22-АГ для військовослужбовців, відряджених до органів військового управління Держприкордонслужби, окрім документів, зазначених у пункті 4 цього наказу, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, додатково підтверджується довідкою за формою, наведеною у додатку 1 до цього наказу, що видається начальником органу Держприкордонслужби, який веде (вів) бойові дії та до якого для виконання завдань відряджені військовослужбовці, із зазначенням періоду (кількості днів) такої участі (абзац перший пункту 5 наказу).

Для військовослужбовців Держприкордонслужби, які відряджені до органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, у підпорядкування яких вони передані, безпосередня участь у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, підтверджується довідкою, виданою керівником відповідного органу військового управління, з відображенням у ній термінів безпосередньої участі у бойових діях або заходах кожного військовослужбовця (абзац другий пункту 5 наказу).

У довідках, передбачених цих пунктом, обов`язково мають зазначатися відомості про підтверджувальні документи, передбачені пунктом 4 цього наказу (абзац третій пункту 5 наказу).

Відповідно до пункту 10 наказу №392-/0/81-22-АГ облік військовослужбовців, які беруть безпосередню участь в бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу та підготовку проєкту наказу про виплату додаткової винагороди, передбаченої пунктом 1 цього наказу, в органах Держприкордонслужби покладено на штаб органу, а у випадку відсутності штабу - на підрозділ (посадову особу), який веде облік бойових дій.

Надання військовослужбовцям довідок про участь у зазначених заходах здійснює підрозділ, який веде облік особового складу.

Відповідно до пункту 11 наказу №392/0/81-22-АГ інформація про військовослужбовців, відряджених з інших органів та підрозділів Держприкордонслужби, дні їх безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 2 цього наказу, подаються начальниками органів Держприкордонслужби (органів військового управління (штабів угрупувань військ (сил) або штабів тактичних груп), включених до складу діючих угрупувань військ (сил) Сил оборони держави, до 5 числа щомісячно (у поточному місяці за попередній) в органи, в яких ці військовослужбовці проходять службу, за формою, наведеною у додатку 2 до цього наказу.

Згідно з пунктом 12 наказу №392-/0/81-22-АГ виплата військовослужбовцям додаткової винагороди здійснюється щомісяця (у поточному місяці за попередній) на підставі наказів начальника (командира) органу Держприкордонслужби, а начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів вищих начальників (командирів).

До наказу про виплату додаткової винагороди, виходячи з розміру до 100 тисяч гривень на місяць, в обов`язковому порядку додаються узагальнені дані, отримані з документів, передбачених пунктами 4-6 цього наказу.

9 грудня 2022 року Адміністрацією Державної прикордонної служби України видано наказ №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №628-АГ), у якому дещо змінено перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

У межах спірних правовідносин позивач просить суд зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 Державної прикордонної служби України) нарахувати та виплатити додаткову винагороду, встановлену пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» за прийняття ним безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова за період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 06.04.2023, з 09.04.2023 по 10.05.2023, в розрахунку до 100000 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, спірні періоди становлять з 15 серпня 2022 року до 10 травня 2023 року, тобто охоплюються дією наказу № 392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01 серпня 2022 року, наказу №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168», який був уведений в дію з 01 грудня 2022 року до 31 січня 2023 року.

Надалі, нормативне регулювання зазнало змін внаслідок прийняття Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженими наказом Міністерства внутрішніх справ від 26.01.2023 № 36, який застосовувався з 01 лютого 2023 року.

Аналізуючи положення, зокрема Наказ № 392-АГ, Верховний Суд у постанові від 05 грудня 2024 року у справі №120/12613/23 звернув увагу на те, що цей наказ змінив підхід до визначення «безпосередньої участі» військовослужбовців у бойових діях, звузивши та конкретизувавши критерії до певних видів бойових завдань порівняно з попереднім наказом Адміністрації Держприкордонслужби №164-АГ, який діяв до 01 липня 2022 року.

У вказаній постанові Верховний Суд підкреслив, що хоча перелік документів для підтвердження участі у бойових діях залишився незмінним, Наказ № 392-АГ ввів додаткові вимоги щодо підтвердження участі у бойових діях, вимагаючи надання сукупності документів замість одного, як це було передбачено наказом № 164-АГ. Зокрема, наказ від 30 липня 2022 року № 392-АГ вимагає надання сукупності документів, таких як бойові накази, журнали бойових дій, рапорти командирів та додаткової довідки за встановленою формою.

З огляду на ці зміни, Верховний Суд зазначив, що при оцінці доказів, що підтверджують право особи на додаткову винагороду, необхідно враховувати зміни, внесені Наказом № 392-АГ, і оцінювати надані документи відповідно до відповідних вимог. Тільки на основі такого підходу можна об`єктивно визначити, чи має особа право на отримання додаткової виплати згідно з оновленими критеріями та процедурами.

Верховний Суд у постанові від 06 серпня 2024 року у справі № 360/290/23 указав, що згідно з пунктом 4 наказу № 392-АГ, підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах здійснюється на підставі комплексу інформації, наявної у відповідних документах.

У постанові від 05 серпня 2024 року (справа № 200/4100/23) Верховний Суд також зауважив, що розглядаючи дану категорію справ суди повинні перевіряти, чи підтверджує видана довідка участь військовослужбовця у бойових діях у визначений період, розглядаючи її разом з іншими доказами.

Такими доказами згідно пункту 4 наказу № 392-АГ є бойові накази, журнали бойових дій та рапорти командирів, які мають оцінюватися в їх сукупності.

Відповідно до довідки Головного військово-медичного клінічного центру (Центральний клінічний госпіталь) №174 від 17 травня 2023 року про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, ОСОБА_1 в період з 15.08.2022 по 24.09.2022, з 08.10.2022 по 19.11.2022, з 26.11.2022 по 18.01.2023, з 21.01.2023 по 03.02.2023, з 06.02.2023 по 12.02.2023, з 15.02.2023 по 15.03.2023, з 18.03.2023 по 31.03.2023, брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи в Дніпропетровській області, м. Першотравенськ, Донецької області, м. Покровськ, Харківській області, м. Лозова.

Підстава: 1) бойовий наказ (бойове розпорядження) АДПСУ від 13 серпня 2022 року № 140-(гриф); наказ (розпорядження) командира (начальника) військової частини НОМЕР_1 від 15 серпня 2022 року № 233-АГ; запис журналу бойових дій (службово-бойових дій, вахтового, навігаційно-вахтового, навігаційного журналу) від 15 серпня 2022 року № 202дск; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу від 01 квітня 2023 року.

Перевіряючи наявність належного документального підтвердження безпосередньої участі позивача у бойових діях або заходах з відсічі збройній агресії рф проти України, як необхідної умови для нарахування та виплати такої винагороди, колегія суддів враховує сукупність наявної інформації у вищенаведених документах, що свідчить про дотримання вимог Наказу № 392/0/81-22-АГ та Наказу №628/0/81-22-АГ.

Таким чином, факт прийняття позивачем участі у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у спірні періоди підтверджується належними, допустимими й достатніми доказами, які відповідачем під час розгляду справи не спростовано.

Відповідно до Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» №309 від 22.12.2022, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за № 1668/39004, визначено території Дніпропетровської, Донецької, Харківської та інших областей України, на яких велися бойові дії та на таких територіях, в зазначений період часу проходив військову службу позивач.

У апеляційній скарзі відповідач вказав про те, що відповідно до витягу з Журналу бойових дій № 202дск у вищевказаний період бойових (спеціальних) завдань на лінії бойового зіткнення, бойових (спеціальних) завдань із усебічного забезпечення та за умови вогневого ураження або безпосереднього зіткнення з противником позивачем не здійснювалось; позивач здійснював заходи з евакуації та супроводження поранених травмованих та хворих військовослужбовців, з забезпечення та перевезення матеріальних засобів для безперервного функціонування зведеного медичного загону ДПСУ (мобільного польового госпіталю) за місцями пунктів розгортання зведеного медичного загону (мобільного польового госпіталю) Державної прикордонної служби, а саме: АДРЕСА_1 . Апелянт вважає, що вказані населені пункти відповідно до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні) станом на 10 грудня 2022 року, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 25.04.2022 №75 (зі змінами), відповідно до п. 2 «Території активних бойових дій» розділу I Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих фосійською федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 (зі змінами), згідно з наказами Головнокомандувача збройних син України не відносились до районів ведення активних воєнних (бойових) дій у зазначені періоди.

Також апелянт зазначив про те, що довідка про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України (Додаток 6 до Порядку), видається для отримання статусу учасника бойових дій, тому твердження, що отримання довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, фактично є визнанням права позивача на отримання додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, є хибним, та суперечить вимогам Постанови 168.

Колегія суддів критично оцінює такі заперечення відповідача щодо безпосередньої участі позивача в бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, оскільки довідка №174 від 17 травня 2023 року, що засвідчує таку участь позивача видана відповідачем - Головним військово-медичного клінічним центром (Центральний клінічний госпіталь) самостійно.

З огляду на наведену непослідовність висновків апелянта, твердження про те, що вказана довідка не може бути належним доказом участі позивача у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, його безпосереднього перебування в районах у період здійснення зазначених заходів, судова колегія відхиляє за безпідставністю.

При цьому варто зважати, що відповідно до пунктів 4, 5 та 11 Наказу № 392-АГ, обов`язок оформлювати документи, які є підставою для виплати винагороди, покладається саме на керівників (командирів) військових частин Державної прикордонної служби, котрі ведуть бойові дії, а також тих підрозділів, куди військовослужбовці відряджені.

У справі "Рисовський проти України" Європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип "належного урядування" не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу.

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відповідно до ст. 6 КАС України та ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Також суд враховує, що у разі заперечення обставин участі ОСОБА_1 у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, відповідач зобов`язаний повідомити суду умови та обставини його служби, конкретні завдання, які виконував позивач у спірний період, зокрема де саме й коли були виконані відповідні дії.

У постанові від 05 червня 2024 року у справі № 200/660/23 Верховний Суд зауважив, що суди попередніх інстанцій, встановивши відсутність документів про участь позивача у бойових діях, не з`ясували, які завдання і де він виконував під час перебування у відрядженні в НОМЕР_2 прикордонному загоні (в/ч НОМЕР_3 ). Якщо позивач не виконував завдань, що дають право на додаткову винагороду, важливо встановити, які саме завдання він виконував і де проходив службу. Ці обставини є ключовими для правильного вирішення спору і не можуть бути проігноровані.

Поряд з наведеним, заперечуючи участь позивача в зазначених заходах у спірний період, відповідач самостійно вказує про участь позивача у заходах з евакуації та супроводження поранених травмованих та хворих військовослужбовців, з забезпечення та перевезення матеріальних засобів для безперервного функціонування Зведеного медичного загону ДПСУ (Мобільного польового госпіталю) за місцями пунктів розгортання Зведеного медичного загону (Мобільного польового госпіталю) Державної прикордонної служби, а саме: АДРЕСА_1 .

З огляду на викладене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, є суперечливими та непослідовними, відтак прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, та не підлягає скасуванню.

Заперечення апелянта щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у апеляційній скарзі відсутні.

Відповідно до статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 242, 250, 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, визначені статтями 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Кузьмишина