Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №320/38157/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/38157/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Ключковича В.Ю.

Суддів: Беспалова О.О., Кузьмишиної О.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Територіального управління Служби судової охорони у м. Києві та Київській області, в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області щодо нарахування та виплати грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» з лютого 2023 року, яке повинно бути на рівні не нижчому, ніж рівень місячного грошового забезпечення поліцейського;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити грошове забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» включно з додатковою грошовою винагородою, передбаченою Постановою Кабінету Міністрів України № 168 (зі змінами) від 28.02.2023, з лютого 2023 року в розмірах не менше, ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Києві;

- зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони у місті Києві та Київської області нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально побутових питань за 2022 рік згідно пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» в розмірах не менше, ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Києві.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив що, перебуває на службі в Територіальному управлінні Служби судової охорони у місті Києві та Київській області на посаді контролера 2 категорії 3 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в м. Києві та Київській області. У відповідності до положень ч. 2 ст. 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками. Згідно листа №759зі/41/5/05-2023 від 08.09.2023, наданого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України на запит позивача, з лютого 2023 року поліцейським управління патрульної поліції у місті Києві після закінчення первинної професійної підготовки, за умови якісного виконання покладених на них завдань, відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску в загальні результати служби розмір грошового забезпечення становить 22 100,00 грн без урахування додаткової грошової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 168 (зі змінами) від 28.02.2022. Проте, позивачеві виплачується грошове забезпечення у значно меншому розмірі. Позивач вважає бездіяльність відповідача, яка виразилась у відмові нарахувати та виплатити належні до отримання суми грошового забезпечення протиправною, у зв`язку із чим звернувся до суду із даним позовом.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач правомірно застосовував розміри посадових окладів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 289, що було прийнято на виконання частини другої статті 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить:

Скасувати рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року у справі №320/38157/23 в повному обсязі.

Прийняти нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, а саме:

визнати протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони в місті Києві та Київській області щодо:

нарахування та виплати грошового забезпечення у розмірах, не нижчих, ніж установлено для поліцейських (з урахуванням усіх складових, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 року та додаткової грошової винагороди за Постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року) за період з лютого 2023 року по 28 червня 2024 року;

нарахування та виплати додаткової грошової винагороди за Постановою №168 у розмірах не менших, ніж були виплачені поліцейським, які несуть службу в місті Києві та Київській області у той самий період.

зобов`язати Територіальне управління Служби судової охорони в місті Києві та Київській області, Службу судової охорони (центральний орган управління) та Державну судову адміністрацію України, кожного в межах його повноважень:

визначити (прирівняти) посаду скаржника - контролера 2 категорії 3 підрозділу охорони Територіального управління Служби судової охорони в місті Києві та Київській області - до конкретної посади в системі Національної поліції України, яка за характером та умовами служби є найбільш аналогічною, у порядку та спосіб, передбачений статтями 161, 163, 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Законом України «Про Національну поліцію» та відповідними положеннями про Службу судової охорони;

оформити результати такого прирівняння шляхом видання відповідного індивідуального (службового) акта, рішення, наказу або іншого передбаченого законом документа, який прямо фіксує посаду у системі Національної поліції України, до якої прирівнюється посада скаржника для цілей визначення грошового забезпечення;

на підставі визначеної прирівняної посади здійснити нарахування та виплату грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з лютого 2023 року по 28 червня 2024 року у розмірах, не нижчих, ніж встановлено для поліцейських за відповідною посадою в місті Києві та Київській області (з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, премій та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, включно з додатковою грошовою винагородою за Постановою Кабінету Міністрів України №168);

виплатити різницю між фактично виплаченим грошовим забезпеченням та грошовим забезпеченням, яке підлягає виплаті виходячи з прирівняної посади поліцейського, за період з лютого 2023 року по 28 червня 2024 року, з урахуванням усіх належних податків та зборів; нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду за Постановою Кабінету Міністрів України №168 у розмірах не менших, ніж були фактично нараховані та виплачені поліцейським, які несуть службу в місті Києві та Київській області, за період з лютого 2023 року по 28 червня 2024 року;

нарахувати та виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань за відповідні роки служби (у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення), якщо така допомога не була виплачена, включно з обов`язковим включенням цих сум до остаточного розрахунку в день звільнення 28.06.2024 року.

Залучити до участі у справі як співвідповідачів:

Службу судової охорони (центральний орган управління);

Державну судову адміністрацію України, та одночасно з їх залученням зобов`язати зазначені органи в межах їхньої компетенції:

здійснити всі необхідні організаційні та правові дії для прирівняння посади скаржника до посади в системі Національної поліції України (визначення конкретної посади, розряду, тарифного коефіцієнта тощо);

забезпечити прийняття та/або погодження відповідного акта (наказу, рішення, розпорядження або іншого документа), який буде належною правовою підставою для нарахування та виплати мені грошового забезпечення на рівні не нижчому, ніж грошове забезпечення поліцейських за прирівняною посадою;

забезпечити фінансування та реальне виконання рішення суду щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з лютого 2023 року по 28 червня 2024 року.

Долучити до матеріалів справи усі додаткові докази, що подаються разом із апеляційною скаргою, як такі, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу.

Щодо клопотань апелянта, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до приписів статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Керуючись наведеним, позовні вимоги, заявлені позивачем у апеляційній скарзі, колегія суддів відхиляє, оскільки такі не заявлені останнім у позовній заяві (а.с.12).

Клопотання апелянта про залучення до участі у справі співвідповідачів та відповідно позовні вимоги, заявлені до них, колегія суддів залишає без задоволення, оскільки частиною 7 статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що заміна відповідача допускається до ухвалення рішення судом першої інстанції. Іншого процесуальним законодавством не передбачено.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №160/12574/20 постановою від 14 квітня 2022 року, згідно якої колегія суддів зазначила, що нормами Кодексу адміністративного судочинства України апеляційний суд не наділений повноваженнями вчиняти процесуальні дії щодо залучення співвідповідача (заміни неналежно відповідача) або скасовувати рішення суду та направляти справу для продовження розгляду судом першої інстанції.

Щодо долучення доказів до матеріалів справи, судова колегія враховує, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються апеляційним судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Однак, апелянтом не повідомлено поважних причин, що унеможливили подання означених доказів до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд також враховує, що згідно приписів статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1,4 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Реалізуючи передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Таким чином, формуючи підстави та предмет адміністративного позову, позивач самостійно визначає мотиви своїх позовних вимог та надає докази на їх обґрунтування. Як вбачається зі змісту спірних правовідносин, адміністративний позов подано у жовтні 2023 року з відповідними доказами. Протягом строку розгляду справи позивач не повідомляв суд про наявність у нього додаткових доказів, неможливість їх подання, та не заявляв клопотання про необхідність їх витребування судом.

За таких обставин, колегія суддів відхиляє посилання апелянта на вищезазначені документи.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходить службу у Територіальному управлінні Служби судової охорони у м. Києві та Київській області на посаді контролера 2 категорії 3 відділення взводу ВАКС 4 підрозділу охорони, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 07.06.2022.

Позивачем було надіслано запит до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, а саме до Управління патрульної поліції в м. Києві, щодо надання інформації про розмір середньомісячного грошового забезпечення поліцейського, який успішно пройшов першопочаткову професійну підготовку поліцейського та приступив до виконання службових обов`язків.

Листом Департаменту патрульної поліції від 16.06.2023 повідомлено про те, що відповідно до частини першої постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Проінформовано, що відповідно до пункту 2 Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 28 листопада 2022 року № 775, додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах до 10 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів, розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30 000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення та до 100 000 гривень -поліцейським, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.

Також згідно листа Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 08.09.2023 №759зі/41/5/05-2023 зазначено, що, починаючи з лютого 2023 року, поліцейським управління патрульної поліції у місті Києві після закінчення первинної професійної підготовки розмір грошового забезпечення, без урахування додаткової грошової винагороди згідно Постанови Кабінету міністрів України від 168 (зі змінами) від 28.02.2022 року становить 22 100 грн, а починаючи з 1 лютого 2023 року мінімальне грошове забезпечення поліцейського у м. Києві складає 32 100,00 грн за умови відпрацювання повного календарного місяця.

З метою точного встановлення розбіжностей у виплаті грошового забезпечення, передбаченого п. 2 ст. 165 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» було надіслано запит до Центрального органу Служби судової охорони щодо відповідності посади позивача до посади у системи Національної поліції України задля точного обрахування різниці між грошовим забезпеченням, яке нараховувалось та виплачувалось відповідній посаді у системі Національної поліції та грошовим забезпеченням, яке отримав позивач фактично з січня 2023 року по липень 2023 року.

Відповіддю Центрального органу управління Служби судової охорони № 30/01/30-02/2-554 від 15.03.2023 року зазначено про те, що спільний наказ щодо прирівняння посад Служби судової охорони з посадами в системі Національної поліції відсутній.

Листом від 21.07.2023 року № 30/01.30-02.2-1291 Служба судової охорони повідомила, що грошове забезпечення співробітникам Служби судової охорони здійснюється відповідно до постанови КМУ №289 від 03.04.2019 року «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» та порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року №384.

Також у листі Служби судової охорони вказано, що бюджетні призначення на грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони на 2023 рік порівняно з 2022 роком зменшені на 19,3 відсотки від затверджених у кошторисі Служби судової охорони на початок 2022 року, а з урахуванням скорочення видатків протягом 2022 року на 10,3 відсотки. Як зазначає Служба судової охорони, перегляд розміру грошового забезпечення відбудеться в разі надходження відповідних додаткових асигнувань і на разі додаткові фінансові асигнування для виплат відсутні.

Наразі відповідні додаткові асигнування Службі не виділені.

У той же час, на запит депутата Київської обласної ради VІІІ скликання ОСОБА_2 Служба судової охорони надала інформацію, в якій зазначила, що нарахування та виплата грошового забезпечення співробітникам Служби здійснюється відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 3 квітня 2019 року № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - Постанова № 289) та «Порядку виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони», затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 26 серпня 2020 року № 384 (далі - Порядок № 384).

Асигнування на виплату грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони на 2023 рік порівняно з 2022 роком, з урахуванням скорочення видатків протягом 2022 року (згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 01 квітня 2022 року № 401 Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету) зменшені на 10,3%.

Наведене стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Переглядаючи оскаржуване рішення в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про судоустрій і статус суддів» від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII), постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 №289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони» (далі - Постанова №289), Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 161 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон №1402-VIII) Служба судової охорони є державним органом у системі правосуддя для забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах (частина перша); Служба судової охорони підзвітна Вищій раді правосуддя та підконтрольна Державній судовій адміністрації України (частина друга); Служба судової охорони складається з центрального органу управління та територіальних підрозділів Служби (частина четверта); територіальні підрозділи Служби судової охорони утворюються як юридичні особи (частина шоста); фінансування Служби судової охорони здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина сьома).

Згідно з частиною першою статті 165 Закону №1402-VIII грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У силу частини другої цієї статті грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України на рівні не нижчому, ніж установлений для поліцейських, і повинно стимулювати до комплектування Служби судової охорони кваліфікованими співробітниками.

В свою чергу, схеми посадових окладів, тарифних розрядів і коефіцієнтів за основними посадами і спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 289 «Про грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони».

Пунктом 2 Постанови №289 встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно із схемою тарифних розрядів за основними типовими посадами співробітників Служби судової охорони та схемою тарифних коефіцієнтів за спеціальними званнями співробітників Служби судової охорони, затверджених цією постановою; порядок виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони затверджується Державною судовою адміністрацією.

Порядком виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони, затвердженим наказом Державної судової адміністрації України від 26.08.2020 №384 (далі - Порядок №384) визначений механізм виплати грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони визначений.

За змістом пунктів 4-7 Порядку №384 грошове забезпечення співробітників Служби судової охорони включає: 1) щомісячні основні види грошового забезпечення (посадовий оклад, оклад за спеціальним званням, надбавка за стаж служби); 2) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, премія); 3) одноразові додаткові види грошового забезпечення (винагороди; допомоги).

Відповідно до пунктів 8 і 10 Порядку №384 грошове забезпечення виплачується співробітникам, які призначені на штатні посади в центральний орган управління Служби та територіальних управліннях Служби. Грошове забезпечення співробітникам виплачується за місцем проходження служби виключно в межах фондів оплати праці співробітників, затверджених у кошторисах Служби або територіального управління Служби на грошове забезпечення.

Періоди, за які грошове забезпечення не виплачується, визначені в пункті 11 Порядку №384, до яких, зокрема, віднесено час надання співробітникам відпусток відповідно до чинного законодавства України, за якими не передбачено збереження заробітної плати.

Виплата грошового забезпечення співробітника за поточний місяць здійснюється щомісяця не пізніше останнього робочого дня місяця (пункт 17 Порядку №384).

Відповідно до цього Порядку, грошове забезпечення співробітникам Служби визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби, інтенсивності та умов служби, почесного звання, спортивного звання (пункт 3 Порядку).

Відповідно до вказаного вище Порядку, підставою для виплати грошового забезпечення, в тому числі його основних, додаткових та одноразових додаткових видів є накази Служби або територіального управління Служби.

Щодо нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 у розмірі менше ніж на рівні місячного грошового забезпечення поліцейського, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну поліцію» систему поліції складають: 1) центральний орган управління поліції; 2) територіальні органи поліції.

До складу апарату центрального органу управління поліції входять організаційно поєднані структурні підрозділи, що забезпечують діяльність керівника поліції, а також виконання покладених на поліцію завдань.

У складі поліції функціонують: 1) кримінальна поліція; 2) патрульна поліція; 3) органи досудового розслідування; 4) поліція охорони; 5) спеціальна поліція; 6) поліція особливого призначення; 7) інші підрозділи, діяльність яких спрямована на виконання завдань поліції або на забезпечення її функціонування, рішення про створення яких приймається керівником поліції за погодженням з Міністром внутрішніх справ.

У системі поліції можуть утворюватися науково-дослідні установи та установи забезпечення, заклади професійної (професійно-технічної) освіти зі специфічними умовами навчання.

За статтею 94 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається Кабінетом Міністрів України залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Суд враховує, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилався на розмір грошового забезпечення саме патрульної поліції.

Зокрема, позивач посилається на лист №759зі/41/5/05-2023 від 08.09.2023, наданого Департаментом патрульної поліції Національної поліції України на запит позивача, згідно якого з лютого 2023 року поліцейським управління патрульної поліції у місті Києві після закінчення первинної професійної підготовки, за умови якісного виконання покладених на них завдань, відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску в загальні результати служби розмір грошового забезпечення становить 22 100,00 грн без урахування додаткової грошової винагороди згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 168 (зі змінами) від 28.02.2022.

Водночас, будь-яких доказів того, що посада, на якій перебуває позивач є прирівняною до посади поліцейського патрульної поліції чи до іншої посади з органу поліції позивачем не було надано та матеріали справи не містять. До того ж, у складі органів поліції функціонують також кримінальна поліція, поліція охорони та інші підрозділи.

Таким чином, суд відхиляє покликання апелянта на зазначений у згаданому листі Департаменту патрульної поліції розмір грошового забезпечення поліцейських управління патрульної поліції в м. Києві.

Суд також зауважує, що в позовній заяві не конкретизовано, яку саме посаду поліцейського із загальної системи поліції позивач вважає прирівняною до своєї посади з відповідним обґрунтуванням та бажає отримувати грошове забезпечення на аналогічному рівні.

Також суд акцентує увагу на тому, що згадані листи на відповіді на них адресовані ОСОБА_3 , а не позивачу (а.с.20-28).

Доказів того, що позивач особисто звертався до відповідача чи інших осіб щодо з`ясування причин нарахування та виплати грошового забезпечення в неналежному розмірі, матеріали справи не містять.

Крім того, у листі Служби судової охорони, наданого на запит депутата Київської обласної ради VIII скликання, зазначено, що асигнування на виплату грошового забезпечення співробітникам Служби судової охорони на 2023 рік порівняно з 2022 роком, з урахуванням скорочення видатків протягом 2022 року зменшені на 10,3 відсотки. Як зазначає Служба судової охорони, перегляд розміру грошового забезпечення можливий тільки в разі надходження відповідних додаткових асигнувань.

Щодо нарахування та виплати додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2023, колегія суддів враховує наступне.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в первинній редакції, на виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 р. № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію" Кабінет Міністрів України постановлено установити, що на період дії воєнного стану, у тому числі, співробітникам Служби судової охорони, виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" співробітників Служби судової охорони виключено із пункту першого постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168. Зазначені зміни набрали чинності з 21.01.2023.

Отже, починаючи з лютого 2023 року додаткова винагорода, передбачена цією постановою Уряду, співробітникам Служби судової охорони, зокрема позивачу, не нараховується та не виплачується, що свідчить про відсутність протиправної бездіяльності відповідача.

Посилання апелянта на те, що його право на отримання даної грошової винагороди захищене статтею 165 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і має бути не менше ніж виплачене поліцейськими, які несуть службу в місті Києві, суд до уваги не приймає, оскільки вони базуються та суб`єктивному тлумаченні норм законодавства.

Доводи позивача щодо протиправності виключення співробітників Служби судової охорони з пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168, судова колегія відхиляє, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 20.01.2023 № 43 є чинною, відомості про її оскарження у встановленому законом порядку у матеріалах справи також відсутні, а її правомірність/протиправність не належить до предмету розгляду в цій справі.

Таким чином, з огляду на вищевикладене, апелянтом не доведено протиправності нарахування та виплати йому грошового забезпечення в неналежному розмірі, а тому позовні вимоги в даній частині є необґрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.

Щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік у розмірі не менше аніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу у м. Києві, колегія суддів враховує таке.

Частиною третьою пункту 3 Постанови №289 надано право Голові Служби судової охорони в межах асигнувань, що виділяються на утримання Служби судової охорони забезпечувати надання один раз на рік співробітникам Служби судової охорони матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань (у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення) та допомоги на оздоровлення (в розмірі місячного грошового забезпечення).

Установлення надбавки, надання матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань Голові Служби судової охорони та його заступникам здійснюється за письмовим погодженням з Головою Державної судової адміністрації.

Отже, виходячи з висновків суду щодо правомірності нарахування та виплати грошового забезпечення відповідно до пункту 2 статті 165 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відсутні підстави для задоволення вимог щодо нарахування та виплати матеріальної допомоги за 2022 рік в розмірах не менше ніж була нарахована та виплачена поліцейським, які несуть службу в м. Києві.

З огляду на викладені обставини, з врахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку, що позовні вимоги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду даної справи, а тому суд першої інстанції вірно встановив відсутність правових підстав для задоволення позову.

Інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду першої інстанції не спростовують. При цьому, колегія суддів звертає увагу на ті обставини, що відповідно до правил п.41 «Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів доходить висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 24 листопада 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя доповідач: В.Ю. Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Кузьмишина