Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №320/38671/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: державного регулювання цін і тарифів

Дата: 26 квітня 2026 р.

Справа: №320/38671/24

Суддя: Ганечко Олена Миколаївна

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/38671/24 Суддя (судді) першої інстанції: Парненко В.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В :

Релігійна організація «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, в якому просила суд:

- визнати протиправним та скасувати Наказ Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024 «Про залишення скарг без розгляду по суті»;

- зобов`язати Міністерство юстиції України на найближчому засіданні Колегії розглянути по суті скаргу Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» від 13.06.2024 №13/06/24, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.06.2024 за №СК-3230-24 на рішення від 22.04.2024 №72727297 державного реєстратора Димерської селищної ради Гребенюк Анни Миколаївни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:129:0101, в порядку і строки, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що не погоджується з Наказом Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024 «Про залишення скарг без розгляду по суті», адже, згідно з частиною 3 статті 142 Земельного кодексу України, припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється на підставі його заяви до власника земельної ділянки. Таким чином, у зв`язку з відмовою Релігійної організації «Українська Православна Церква Святих Бориса і Гліба» від права постійного користування земельною ділянкою на користь Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона», оскаржуване рішення державного реєстратора порушує права та законні інтереси позивача. Зокрема, це стосується подальшого оформлення права постійного користування зазначеною земельною ділянкою за позивачем. Отже, рішення державного реєстратора Димерської селищної ради Київської області Гребенюк Анни Миколаївни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер: 72727297 від 22.04.2024 р.) безпосередньо та безумовно впливає на права й інтереси позивача. Відтак, висновки Колегії про те, що скаржник не підтвердив факт порушення своїх прав, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не відповідають обставинам справи. Позивач вважає зазначені обставини достатніми та обґрунтованими для визнання оскаржуваного наказу відповідача протиправним, його скасування та зобов`язання останнього повторно розглянути скаргу позивача з ухваленням відповідного рішення по суті.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.09.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/38671/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

31.10.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач заперечував проти вимог позову, вважав їх безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстровані права скаржника на земельну ділянку та будівлю храму, розташовану на цій земельній ділянці.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року, адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024 «Про залишення скарг без розгляду по суті».

Зобов`язано Міністерство юстиції України на найближчому засіданні Колегії розглянути по суті скаргу Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» від 13.06.2024 №13/06/24, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.06.2024 за №СК-3230-24 на рішення від 22.04.2024 №72727297 державного реєстратора Димерської селищної ради Гребенюк Анни Миколаївни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:129:0101, в порядку і строки, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, Міністерство юстиції України подало апеляційну скаргу, в якій просить прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Міністерства юстиції України підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 22.04.2024 р. державним реєстратором Димерської селищної ради Київської області Гребенюк Анною Миколаївною було проведено реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0609 га (кадастровий номер 3221810100:01:129:0101) за релігійною організацією «Релігійна громада Борисо-Глібська парафія Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), м. Вишгород Київської області» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 72727297 від 22.04.2024 р., 11:02:54).

Не погоджуючись із вказаною реєстраційною дією та вважаючи її незаконною, позивач подав 13.06.2024 р. скаргу № 13/06/24 до Міністерства юстиції України, в якій просив скасувати рішення державного реєстратора Димерської селищної ради Київської області Гребенюк А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 72727297 від 22.04.2024 р.).

04.07.2024 р. Центральна Колегія Міністерства юстиції України з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, розглянувши скаргу позивача, рекомендувала залишити її без розгляду по суті. Підставою для такого рішення стало твердження, що скаргу подано особою, права якої не були порушені у зв`язку з оскаржуваним рішенням.

Колегія обґрунтувала свій висновок тим, що в Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані права позивача на земельну ділянку та будівлю храму, розташовану на цій земельній ділянці. Також не надано доказів того, що будівля храму знаходиться саме на земельній ділянці, щодо якої прийнято оскаржуване рішення. Отже, відповідно до відомостей Державного реєстру прав, позивач не має права власності або інших речових прав на спірну земельну ділянку та будівлю храму.

11.07.2024 р. Міністерство юстиції України видало наказ № 1805/7 «Про залишення скарг без розгляду по суті», яким залишено без розгляду скаргу релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української Православної Церкви, м. Вишгород Київської області» від 13.06.2024 р. № 13/06/24. Підставою для цього рішення став висновок Колегії від 04.07.2024 р.

Позивач вважав вказаний наказ відповідача протиправним та безпідставним, у зв`язку з чим, звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у зв`язку з відмовою Релігійної організації «Українська Православна Церква Святих Бориса і Гліба» від права постійного користування земельною ділянкою на користь Релігійної громади Парафії на честь Святого Великомученика і Цілителя Пантелеймона, оскаржуване рішення державного реєстратора порушує права та законні інтереси позивача, зокрема в частині подальшого оформлення права постійного користування цією земельною ділянкою.

Суд першої інстанції зазначив, що право користування земельною ділянкою підлягає державній реєстрації, що передбачено абзацом 2 пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування Наказу Міністерства юстиції України №1805/7 від 11.07.2024 «Про залишення скарг без розгляду по суті», належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача на найближчому засіданні Колегії розглянути по суті скаргу Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» від 13.06.2024 №13/06/24, зареєстровану в Міністерстві юстиції України 14.06.2024 за №СК-3230-24 на рішення від 22.04.2024 №72727297 державного реєстратора Димерської селищної ради Гребенюк Анни Миколаївни щодо земельної ділянки з кадастровим номером 3221810100:01:129:0101, в порядку і строки, передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Ураховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Натомість, апелянт вважає вказані висновки суду необґрунтованими та помилковими, оскільки:

- в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстровані права скаржника на земельну ділянку та на будівлю храму, розташовану на земельній ділянці, як і відсутні докази того, що будівля храму знаходиться на земельній ділянці, щодо якої прийняте оскаржуване рішення, скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у зв`язку із оскаржуваним рішенням в розумінні реєстраційного законодавства;

- ані до скарги, ані до позовної заяви позивачем не надавались рішення власника земельної ділянки щодо припинення права користування за релігійною організацією «Українська Православна Церква Святих Бориса і Гліба, м. Вишгород, Київської обл» та щодо надання права користування земельною ділянкою за Релігійною організацією «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона», суд дійшов помилкового висновку, що відмова Релігійної організації «Українська Православна Церква Святих Бориса і Гліба» від права постійного користування автоматично породжує право користування у позивача.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України, передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Міністерства юстиції України у спірних правовідносинах визначаються, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Порядком розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128 (далі - Порядок №1128).

Згідно Положення про Колегію з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 09.01.2020 року № 71/5, Колегії є постійно діючими консультативно-дорадчими органами при Мін`юсті та його територіальних органах, що в межах повноважень, визначених Порядком розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1128, здійснюють колегіальний розгляд скарг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до положень частин першої та другої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

Пунктом 2 Порядку № 1128, встановлено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

До повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до приписів пункту 9 Порядку № 1128, під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб`єкта оскарження, і вирішує: 1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб`єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб`єкта оскарження; 2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб`єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб`єктом оскарження на законних підставах; 3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні; 4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора); 5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.

Не погоджуючись із вказаною реєстраційною дією та вважаючи її незаконною, позивач подав 13.06.2024 скаргу № 13/06/24 до Міністерства юстиції України, в якій просив скасувати рішення державного реєстратора Димерської селищної ради Київської області Гребенюк А.М. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 72727297 від 22.04.2024 р.).

Центральна Колегія Міністерства юстиції України обґрунтувала свій висновок тим, що в Державному реєстрі прав відсутні відомості про зареєстровані права позивача на земельну ділянку та будівлю храму, розташовану на цій земельній ділянці. Також не надано доказів того, що будівля храму знаходиться саме на земельній ділянці, щодо якої прийнято оскаржуване рішення. Отже, відповідно до відомостей Державного реєстру прав, позивач не має права власності або інших речових прав на спірну земельну ділянку та будівлю храму.

Стосовно доводів апелянта про те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстровані права скаржника на земельну ділянку та на будівлю храму, розташовану на земельній ділянці, як і відсутні докази того, що будівля храму знаходиться на земельній ділянці, щодо якої прийняте оскаржуване рішення, скаржником не підтверджено факт порушення своїх прав у зв`язку із оскаржуваним рішенням в розумінні реєстраційного законодавства, колегія суддів звертає увагу на наступне.

Відповідно до наявних в матеріалах справи Відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 22.04.2024 р. державним реєстратором Димерської селищної ради Київської області Гребенюк Анною Миколаївною було проведено реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0609 га (кадастровий номер 3221810100:01:129:0101) за релігійною організацією «Релігійна громада Борисо-Глібська парафія Київської єпархії Української Православної Церкви (Православної Церкви України), м. Вишгород Київської області» на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (індексний номер 72727297 від 22.04.2024 р., 11:02:54).

Між тим, колегія суддів враховує, що процедура розгляду скарги визначена статтею 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1128.

Так, відповідно до частини третьої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.

Згідно з положеннями частини шостої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про, зокрема, задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про: а) скасування рішення про державну реєстрацію прав; б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав; в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором; г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав; д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації; е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами «а», «ґ», «д» і «е» пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

Частиною восьмою статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», визначено вичерпний перелік підстав для відмови Міністерством юстиції України та його територіальними органами у задоволенні скарги.

У свою чергу, частина п`ята статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», встановлює, що скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено, у письмовій формі та з визначеним переліком інформації що в ній зазначається.

Колегія суддів враховує, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості про зареєстровані права Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:129:0101, зворотного позивачем не надано.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно зі ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

На переконання суду апеляційної інстанції, скарга № 13/06/24 від 13.06.2024 р. подана до Центральної Колегії Міністерства юстиції України з розгляду скарг особою, права якої у зв`язку з оскаржуваним рішенням у сфері державної реєстрації прав не порушено, оскільки у позивача відсутнє право власності або інші речові права на земельну ділянку із кадастровим номером 3221810100:01:129:0101.

Колегія суддів звертає увагу, що наявність заяви Релігійної організації «Українська Православна Церква Святих Бориса і Гліба» про відмову від права постійного користування не свідчить про зміну права постійного користування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та не є рішенням органу місцевого самоврядування за результатом розгляду такої заяви.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до норм статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з статтею 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

За наслідком апеляційного розгляду, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції та є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове судове рішення.

У відповідності до ст. 317 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення повністю та ухвалює нове судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції неправильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з недодержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328-331 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року -скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Релігійної організації «Релігійна громада парафії на честь святого великомученика і цілителя Пантелеймона Бориспільської єпархії Української православної церкви м. Вишгород Київської області» до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua