Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №165/618/26 — Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/618/26

Провадження № 1-кп/165/279/26

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області під головуванням

судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Нововолинську матеріали кримінального провадження № 62025140130000443 від 14.03.2025про обвинувачення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Текліно, Камінь-Каширського району, Волинської області, громадянин України, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , не судимий, військовослужбовець ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «солдат»,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Обвинувачений ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Відповідно до наказу тимчасово виконуючого обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі – ІНФОРМАЦІЯ_4 ) від 10.03.2025 №56 солдата ОСОБА_5 з 10.03.2025 зараховано до списків особового складу та призначено на посаду стрільця 3 відділення охорони взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Згідно з вимогами ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України, а громадяни України проходять військову службу відповідно до законодавства.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на всій території України

з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, дія якого продовжена на даний час.

Таким чином, ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем ІНФОРМАЦІЯ_5 , відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України зобов`язаний додержуватися Конституції та законів України, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, знати та виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів (начальників), поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Статті 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, а також необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов`язків, зобов`язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).

Згідно п.п. 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок

і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Однак, ОСОБА_5 в порушення зазначених норм законодавства, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, не маючи наміру назавжди ухилитися від проходження військової служби, не отримавши дозволу відповідного командира (начальника), о 09 год. 00 хв. 10.04.2025

не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

У період часу з 10.04.2025 до 27.01.2026 солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов`язки, а службовий час проводив на власний розсуд.

27.01.2026 ОСОБА_5 затримано та доставлено до Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Луцьку) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові за адресою: м. Луцьк, вул. Кривий Вал, 29, чим останній припинив вчинення даного кримінального правопорушення.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України визнав повністю та не оспорюючи фактичних обставин, місця, часу способу вчинення кримінального правопорушення, мотив і мету, а також форму вини, суду надав показання, що дійсно він вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, за обставин, що викладені в обвинувальному акті та суду показав, що він був призваний для проходження військової служби за мобілізацією у Збройних Силах України, 10.04.2025 не з`явився вчасно на службу без поважних причин до місця дислокації ІНФОРМАЦІЯ_5 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з 10.04.2025 до 27.01.2026 був відсутній на службі без поважних причин і не виконував службові обов`язки. Кваліфікацію його дій за ч. 5 ст. 407 КК України не оспорює. У вчиненому щиро розкаявся, запевнив, що зробив для себе належні висновки, просив суворо його не карати, призначити мінімальне покарання, визначене у санкції статті 407 ч. 5 КК України.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи, і судом встановлено, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позицій, роз`яснивши їм положення ч.3 ст. 349 КПК України, зокрема, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів судового провадження, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, а також дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів, матеріалів щодо речових доказів та процесуальних витрат, а також матеріалів щодо заходів забезпечення кримінального провадження.

Таким чином, дослідивши і оцінивши докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується, доведена в судовому засіданні повністю.

Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_5 , які виразилися у нез`явленні військовослужбовцем вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану суд кваліфікує за ч. 5 ст. 407 КК України.

Крім повного визнання своєї вини самим обвинуваченим ОСОБА_6 його винність у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України також підтверджується зібраними під час досудового провадження доказами, фактичні обставини яких обвинуваченим не оспорюються, а тому судом, за погодженням з усіма учасниками, не проводиться їх дослідження.

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 суд відносить: визнання вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінальних правопорушень.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_5 судом не встановлено.

З протоколу затримання особи вбачається, що обвинувачений ОСОБА_5 був затриманий 27 січня 2026 року та по даний час перебуває під вартою ( а.м.п. 85-90).

Виходячи з наведеного вище та враховуючи обставини кримінального провадження, ступінь тяжкості вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_5 , який є не судимим та вперше притягується до кримінальної відповідальності (а.м.п. 78-81), не перебуває на обліку в лікаря-нарколога та лікаря-психіатра ( а.м.п. 84), придатний до військової служби (а.м.п. 73, 75), однак хворіє (а.м.п. 17-21 має постійне місце проживання (а.м.п. 68), посередньо характеризується за місцем служби та позитивно характеризується за місцем проживання (а.м.п. 76, а.м.п. 26), має на утриманні матір, яка хворіє (а.м.п. 94), а також приймаючи до уваги наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставини суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_5 слід призначити покарання в межах санкції закону за яким він притягується до кримінальної відповідальності у виді позбавлення волі, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження скоєння ним нових кримінальних правопорушень.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до ч. 9 статті 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, призначивши йому покарання:

- за ч. 5 ст. 407 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_5 рахувати з моменту затримання обвинуваченого ОСОБА_5 , а саме з 27 січня 2026 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України зарахувати обвинуваченому ОСОБА_5 в строк відбування покарання період перебування його під вартою з 27 січня 2026 по день набрання вироком законної сили включно із розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає одному дню позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу, запобіжний захід у виді тримання під вартою, залишити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без змін - у виді тримання під вартою.

Речові докази – предмет зовні схожий на ніж із слідами речовини бурого кольору на лезі та змиви з поверхні руків`я вказаного ножа – знищити.

Вирок суду може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 в цей же строк і в такому ж порядку з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя ОСОБА_1