Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №161/6047/26 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/6047/26

Провадження № 3/161/1932/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року м. Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області

в складі: головуючого судді – Пахолюка А.М.,

при секретарі - Корнійчук А.А.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 ,

захисника – Мамченка І.О.,

розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , не працює, -

- за ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що 15.03.2026 року близько 12 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно висловлювала погрози, нецензурну лайку, штовхала, шарпала, усі дії були спрямовані в бік своєї доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що проживає разом із нею за вищевказаною адресою, чим завдала шкоду психічному та фізичному здоров`ю, чим вчинила домашнє насильство психологічного та фізичного характеру.

У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаного правопорушення не визнала, з підстав, викладених у письмовому клопотанні від 20.04.2026 року. Просить закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Мамченко І.О. підтримав пояснення своєї довірительки. Провадження у справі просив закрити.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, її захисника, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у даній справі.

Згідно з ч. 1 ст. 173-2 КУпАП адміністративна відповідальність за приписами даної норми настає за вчинення насильства в сім`ї, яке може проявлятися не лише шляхом спричинення тілесних ушкоджень, а й за допомогою психологічного впливу на члена сім`ї (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, не проходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім`ї.

Згідно з диспозицією ч. 3 ст.173-2 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Із матеріалів адміністративної справи вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення лише на підставі заяви і пояснення ОСОБА_2 .

Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Із рапорту лейтенанта поліції УПП у Волинській області Романчука О. від 15.03.2026 року, вбачається, що 15.03.2026 року о 12 год. 27 хв. на службовий планшет надійшло повідомлення «домашнє насильство» за адресою: АДРЕСА_1 . Прибувши за вказаною адресою та поспілкувавшись із учасниками події працівниками поліції було встановлено, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно доньки ОСОБА_2 , яка проживає разом із нею, що виражалось у висловлюванні погроз, образ, нецензурній лайці, штовханні та шарпанні (а.с.8).

З письмових пояснень ОСОБА_2 від 15.03.2026 року вбачається, що остання 15.03.2026 року перебувала за своїм місцем проживання, а її мати ОСОБА_1 обізвала її і накинулась з кулаками, та систематично її принижує, погрожує фізичною розправою та незаконно поміщує її до психіатричної лікарні (а.с.4).

Однак, жодних підтверджень насильницьких дій ОСОБА_1 відносно ОСОБА_2 матеріали справи не містять.

Із письмових пояснень ОСОБА_1 від 15.03.2026 року вбачається, що її донька ОСОБА_2 виявляє до неї та інших осіб агресивну поведінку. Вказує, що у її доньки є психічний розлад і вона була виписана з психіатричної лікарні при умові, що буде приймати ліки під контролем матері, однак ОСОБА_2 відмовляється від лікування і її психічний стан погіршився (а.с.5).

Наявність психічного захворювання та лікування у психіатричній лікарні ОСОБА_2 підтверджується виписним епікризом із медичної карти стаціонарного хворого № 2358 від 26.03.2026 року, з якого вбачається, що остання хворіє на гострий поліморфний психотичний розлад із симптомами шизофренії та перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 18.03.2026 року по 26.03.2026 року у КП «Волинська обласна психіатрична лікарня м. Луцька Волинської обласної ради» (а.с.22) та випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого № 1769 від 06.03.2026 року, з якої вбачається, що ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні в період з 28.02.2026 року по 06.03.2026 року (а.с.23).

Враховуючи зазначене, суд вважає, що сукупність вказаних вище доказів свідчить, що дії потерпілої ОСОБА_2 щодо можливої оцінки дій своєї матері ОСОБА_1 як домашнього насильства були зумовлені наявністю у неї психічного захворювання.

Разом з тим, будь-яких доказів, які вказували, що ОСОБА_1 , вчиняла дії фізичного та психологічного характеру щодо своєї доньки ОСОБА_2 , під час розгляду справи в суді також не здобуто.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі не є достатнім та належним доказом вчинення ОСОБА_1 правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Виходячи з положень ст. 8, ст. 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на вказане, проаналізувавши та оцінивши відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, наведені вище обставини справи та докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 7, 245, 247, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова суду може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області А.М. Пахолюк