Рішення від 20 квітня 2026 р. у справі №161/19018/25 — Луцький міськрайонний суд Волинської області

Суд: Луцький міськрайонний суд Волинської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 20 квітня 2026 р.

Справа: №161/19018/25

Суддя: Кихтюк Р. М.

Справа № 161/19018/25

Провадження № 2-др/161/60/26

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого – судді Кихтюка Р.М.,

секретаря – Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за заявою представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі: Державної казначейської служби України, прокуратури Волинської області, Національної поліції України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду,

в с т а н о в и в :

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18.03.2026 року частково задоволено вимоги у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі: Державної казначейської служби України, прокуратури Волинської області, Національної поліції України про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду.

23.04.2026 року від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу в розмірі 20000,00 грн., оскільки сторона позивача заявила, що докази про понесення таких витрат будуть подані до суду в порядку і строки, визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України.

Представник позивача подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, заяву про ухвалення додаткового рішення підтримує та просить її задовольнити.

Відповідачі у поданих відзивах просили відмовити у задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши та оцінивши докази, наявні в матеріалах справи, суд приходить до висновку, що вимоги заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно з п.13 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ст. 141 ч. 2 п. 1 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Як вбачається із договору про надання правничої допомоги від 01.09.2022 року, акту прийому наданих послуг від 18.03.2026 р., ОСОБА_1 надавалася професійна правнича допомога у справі про відшкодування майнової та моральної шкоди (а.с. ).

Згідно із ст. 141 ч. 8 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, задоволення позовних вимог, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 5000 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 246, 270 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити частково.

Стягнути з держави Україна за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 5000 (п`ять тисяч) грн. понесених витрат на правничу допомогу.

В решті вимог – відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач – ОСОБА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач – Державна казначейська служба України, адреса: м. Київ, вул. Бастіонна, 6, ЄДРПОУ – 37567646.

Відповідач – прокуратура Волинської області, адреса місцезнаходження: м. Луцьк , вул. Винниченка, 11, ЄДРПОУ 02909915.

Відповідач – Національна поліція України, адреса місцезнаходження: м. Київ, вул.. Академіка Богомольця. 10, ЄДРПОУ 40108578..

Повний текст рішення складений 21 квітня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк

Оригінал: reyestr.court.gov.ua