Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №154/797/26 — Володимирський міський суд Волинської області

154/797/26

2/154/827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року. м. Володимир

Володимирський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Вітера І.Р.,

з участю секретаря судового засідання Багдасарової Л.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Володимирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Оваднісьвкої сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до своєї сестри ОСОБА_3 та Оваднівської сільської ради Володимирського району Волинської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що є спадкоємцем першої черги за законом, фактично прийняв спадщину, інші спадкоємці (зокрема відповідачка) від її прийняття відмовилися, однак оформити право на спадщину в нотаріальному порядку він не зміг у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів на нерухоме майно, що стало підставою для звернення до суду.

У зв`язку з викладеним позивач просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку за вказаною адресою в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця.

Ухвалою від 24 лютого 2026 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Позивач у підготовче засідання не з`явився, подав до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі в судовому засіданні, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, подали заяви про визнання позову з проханням розгляд справи проводити за їх відсутності.

Враховуючи те, що учасники справи в підготовче засідання не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Зважаючи на те, що відповідачі визнали позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.

Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.

Відповідно до статей 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних обов`язків, передбачених законом.

Суд, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається із фактичних даних, які містяться в матеріалах справи, правовідносини щодо набуття права власності на спадкове майно виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України 01 січня 2004 року та продовжують існувати у даний момент.

У відповідності до п.п.4 та Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, він застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

За таких умов, при розгляді даного спору суд опирається на норми законодавства, які діяли як до 01 січня 2004 року, так і на даний час, залежно від часу виникнення та існування відповідних правовідносин.

У відповідності до ст.ст.524, 525 ЦК УРСР (1963 року), які діяли на момент смерті ОСОБА_4 , спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом. Часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.

У відповідності до ч.1 ст.529 ЦК УРСР (1963 року), при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.

На підставі ч.1 ст.549 УРСР (1963 року), визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Що стосується даного випадку, в судовому засіданні встановлені наступні факти.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 стверджується, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , а його батьками є ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .

Згідно копії витягу з рішення Оваднівської сільської ради Володимир-Волинського району Волинської області № 7 від 24 вересня 1996 року вирішено передати ОСОБА_4 безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 0,85 га, в тому числі 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та 0,60 га для ведення особистого підсобного господарства в селі Свійчів Володимирського району Волинської області.

Довідкою Оваднівської сільської ради Володимирського району Волинської області № 29 від 17 лютого 2026 року підтверджується, що відповідно до записів у погосподарській книзі № 3 за 1996-2000 роки по селу Свійчів Володимирського району (особовий рахунок № НОМЕР_2 ) ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав за адресою: АДРЕСА_1 , де й проживав на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (актовий запис № 12).

Зазначеною довідкою також підтверджується, що на день смерті спадкодавця разом із ним за вказаною адресою були зареєстровані та проживали його дружина - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та син - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, у довідці зазначено, що після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, а заповіт від його імені у виконавчому комітеті Оваднівської сільської ради не посвідчувався.

Копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 стверджується те, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 25 квітня 2024 року у справі 154/1176/24 встановлено факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є сином ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Витребувані матеріали спадкової справи по смерті ОСОБА_4 № 71/2023 стверджують про те, що заповіту за життя він не залишив, а спадщину по його смерті прийняв його син ОСОБА_1 , який подав до Володимир-Волинської (тепер - Володимирської) державної нотаріальної контори відповідну заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори № 1323/02-31 від 21.11.2024 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 із відсутністю правовстановлюючих документів на даний будинок.

Частиною 1 ст. 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ч. 2 ст. 328 ЦК України).

У відповідності до ст.346 ЦК України, смерть власника є однією з підстав припинення права власності.

Право позивача, як спадкоємця на спадкове майно, підлягає захисту в судовому порядку, оскільки після смерті спадкодавця ОСОБА_4 не залишилося оригіналу правовстановлюючого документа на це майно, що є перешкодою позивачу в нотаріальному оформленні спадщини.

Таким чином вимога позивача про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ґрунтується на законі, та підлягає до задоволення.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст.524-525, 529, 548-549 ЦК Української РСР (1963 року - в редакціях часу правовідносин, на момент їх виникнення та існування), ст.ст.15, 328, 392, 1217-1218, п.п. 4 та 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, керуючись ст.ст.12, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 ), в порядку спадкування за законом право власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами та земельну ділянку, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті його батька ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення складено 28.04.2026.

Суддя Володимир-Волинського міського суду Ігор ВІТЕР