Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №320/41744/23 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/41744/23 Суддя (судді) першої інстанції: Жук Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М.,

суддів: Грибан І.О., Карпушової О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «МД «Євротрейд» звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023 про коригування митної вартості товарів.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив про протиправність коригування контролюючим органом митної вартості імпортованого позивачем товару, незважаючи на надання декларантом усіх необхідних документів для митного оформлення та визначення митної вартості товару за першим (основним) методом, та порушенням контролюючим органом приписів законодавства, що регламентує митну справу в Україні, в зв`язку із безпідставним застосуванням другорядного (резервного) методу визначення митної вартості товарів при винесенні оскаржуваних рішень без наявності для того встановлених митним законодавством підстав.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, Київська митниця звернулася до Шостого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції від 10 липня 2025 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Зокрема, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховані правові висновки Верховного Суду у справі №826/25704/15 від 22 серпня 2019 року та у справі № 620/1735/20 від 18 травня 2022 року, на які митний орган посилався в відзиві. Крім того на думку Київської митниці, суд першої інстанції не дослідив доказ митного органу щодо не надання до митного оформлення по всім спірним рішенням банківських платіжних документів щодо оплати послуг перевізника.

Також в апеляційній скарзі наявні доводи апелянта щодо розрахунку суми сплаченого судового збору за подання позовної заяви.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.08.2025 та від 18.11.2025 відкрито апеляційне провадження та призначено справу до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Від ТОВ «МД «Євротрейд» 17.09.2025 надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому представник просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Відповідно до частин першої, третьої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Шостий апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариства з обмеженою відповідальністю «МД Євротрейд» зареєстровано в якості юридичної особи 23.06.2011.

Основним видом діяльності позивача є 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Між позивачем (далі - покупець) та компанією SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD. (Китай) (далі - продавець) 04.11.2020 укладено контракт №04/11.

Згідно з п. 2.1. Контракту № 04/11 від 04.11.2020, найменування, асортимент, кількість, ціна, вартість продукції, що поставляється, визначаються сторонами цього контракту в інвойсах (проформах-інвойсах), оформлених продавцем на підставі заявки.

Відповідно до Інвойсу № YL23001 від 15.02.2023 вартість товару становить 13 780,40 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу, а саме:

- 4 134,00 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023;

- 9 646,40 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 10.04.2023.

Крім того, позивачем в митній декларації № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023 заявлені складові митної вартості в загальній сумі 311 180,98 грн, яка складається із:

- 185 779,52 грн, яка є вартістю морського фрахту (морського перевезення) за межами державного кордону України по маршруту QINGDAO, CHINA - CONSTANTA, ROMANIA (контейнери MSKU3617727, MRKU7508240), що підтверджується Довідкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023 та Рахунком на оплату № 6192 від 14.04.2023;

- 55 401,46 грн портових витрат за межами території України, що підтверджується Довідкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023 та Рахунком на оплату № 6192 від 14.04.2023;

- 70 000,00 грн, яка є вартістю автоперевезення вантажів автомобільним транспортом за маршрутом Констанца - Констанца - пункт пропуску Орлівка-Ісакча, що підтверджується Довідкою про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020р., Інвойс № YL23001 від 15.02.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023 та від 10.04.2023, Договір на транспортно- експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, Довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, Довідка про надання транспортно- експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, Рахунок на оплату № 6192 від 14.04.2023, Коносамент № ZYTC230202201, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.04.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.04.2023.

Відповідно до Інвойсу № YL23018-1 від 28.04.2023 вартість товару становить 13 220,00 доларів США, яка сплачена позивачем в повному обсягу відповідно до банківських платіжних документів в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023 разом з вартістю товару за іншим Інвойсом № YL23018-2 від 06.05.2023р.

Крім того, позивачем в митній декларації № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023 заявлені складові митної вартості в загальній сумі 340 087,98 грн, яка включає транспортні витрати по доставці вантажу за маршрутом Qingdao - Gdansk - Ягодин, до митного кордону України (контейнери TLLU2141895, TRLU9179682., авто НОМЕР_1 / НОМЕР_2 та НОМЕР_3 / НОМЕР_4 ).

Вказані числові значення складових митної вартості підтверджуються довідкою щодо транспортних витрат та страхування вантажу № 160623/3 від 26.06.2023 та Рахунком на оплату № 1494 від 16.06.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020, Інвойс № YL23018-1 від 28.04.2023р, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023, Договір транспортного експедирування № ФТП/46М від 03.03.2015, Довідка щодо транспортних витрат та страхування вантажу № 160623/3 від 26.06.2023, Рахунок на оплату № 1494 від 16.06.2023, Коносамент № SZZY23040083 від 05.05.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 22.06.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 22.06.2023.

Відповідно до Інвойсу № YL23018-2 від 06.05.2023, вартість товару становить 17 825,00 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу відповідно до банківських платіжних документів в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023 разом з вартістю товару за іншим Інвойсом № YL23018-2 від 06.05.2023р.

Крім того, позивачем заявлені складові митної вартості в загальній сумі 267 625,19 гри, що Відповідач сам визнає в графі 17 "Заявлені декларантом складові митної вартості нарахування до ціни договору" Оскаржуваного рішення 3, яка складається із:

- 92 152,87 грн, яка є вартістю морського фрахту (морського перевезення) за межами державного кордону України по маршруту Qingdao, Китай - порт Gdansk Польща;

- 15 878,08 грн, яка є вартістю портових розвантажувальних робіт в порту Польщі;

- 31 756,16 грн, яка є вартістю оформлення документів в порту Польщі;

- 127 838,08 грн, яка є вартістю автоперевезення за межами території України.

Вказані складові митної вартості підтверджуються довідкою що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 07.07.2023 та Рахунком-проформою № 1052626650-0034 від 03.07.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020, Інвойс № YL23018-2 від 06.05.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023, Договір транспортного експедирування № КН 81 FS від 31.12.2021, Заявка № 34 від 10.05.2023, Довідка що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 07.07.2023, Рахунок-проформа № 1052626650-0034 від 03.07.2023, Коносамент № 1052626650 від 16.05.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 4407 від 05.07.2023, Міжнародна товарно- транспортна накладна (CMR) № 7410 від 05.07.2023.

Відповідно до Інвойсу № YL23047 від 30.06.2023р. вартість товару становить 12 800,00 доларів США, яка була сплачена Позивачем в повному обсягу, а саме:

- 3 840,00 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 15.06.2023;

- 8 960,00 доларів США - банківським платіжним документом в іноземній валюті (swift) від 26.09.2023.

Позивачем заявлені складові митної вартості в загальній сумі 247 602,00 грн, яка складається із:

- 80 115,00 грн, яка є вартістю міжнародного морського перевезення по маршруту BUSAN, KOREA - GDANSK, POLAND;

- 44 835,00 грн локальних портових витрат GDANSK, POLAND;

- 122 652,00 грн, яка є вартістю перевезення вантажів за маршрутом Гданськ, Польща - міжнародний пункт пропуску Ягодин, Україна.

Вказані складові митної вартості підтверджуються довідкою про надання транспортно- експедиційних послуг № 10 від 10.10.2023 та Рахунком на оплату № 6850 від 10.10.2023.

Позивачем до митної декларації, зокрема подані: Контракт № 04/11 від 04.11.2020, Інвойс № YL23047 від 30.06.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 15.06.2023 та від 26.09.2023, Договір на транспортно- експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, Заявка № 23 від 01.10.2023, Довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 10 від 10.10.2023, Рахунок на оплату № 6850 від 10.10.2023, Коносамент № ZM23070415 від 15.07.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 5692/1 від 10.10.2023, Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 5692/2 від 10.10.2023.

Водночас, карткою відмови № UA100360/2023/000151 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, яким відкориговано вартість товарів, шо підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: "імбир маринований білий - 2932 ящ. (800г.+600г.) х 10 уп./ящ. Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN". (код УКТЗЕД 2008999990).

Карткою відмови № UA100340/2023/000262 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: "імбир маринований рожевий - 1500 ящ. імбир маринований білий - 1600 ящ. (800г.+600г.) х 10 уп./ящ. Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN". (код УКТЗЕД 2008999990).

Карткою відмови № UA100340/2023/000281 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100340319911U0 від 13.07.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: "імбир маринований рожевий "Стандарт" - 1150 ящ. (800г.+600г.) х 10 уп./ящ. імбир маринований рожевий "Селект" - 1600 ящ. (1000г.+400г.) х 10 уп./ящ.Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN". (код УКТЗЕД 2008999990).

Карткою відмови № UA100340/2023/000431 відповідачем відмовлено у прийнятті митної декларації № 23UA100340326115U9 від 18.10.2023 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023, яким відкориговано вартість товарів, що підлягали митному оформленню, виходячи з ціни 1,15 дол. США за 1 кг товару, а саме: "імбир маринований рожевий "Стандарт" - 3200 ящ. (800г.+600г.) X 10 уп./ящ. Торгівельна марка: JS. Виробник: SHANDONG YELIN FOODSTUFF CO.,LTD Країна виробництва: CN". (код УКТЗЕД 2008999990).

Не погоджуючись із рішеннями відповідача про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача були в наявності усі документи для визначення митної вартості за ціною договору щодо товару, який імпортується позивачем. Оцінюючи подані декларантом документи в сукупності відповідач мав можливість встановити дійсну вартість товару, який переміщався через митний кордон України. Контролюючий орган не навів переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню резервного методу.

Колегія суддів підтримує правову позицію окружного адміністративного суду виходячи з наступного.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Митного кодексу України законодавство України з питань митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

За змістом частини першої статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Статтею 248 Митного кодексу України встановлено, що митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно зі статтею 49 митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 50 Митного кодексу України визначено цілі використання відомостей про митну вартість товарів, згідно якої відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов`язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою (частина перша статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до вимог частини другої статті 52 Митного кодексу України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Вказана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України закріплено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Отже, митні органи за наявності відповідних підстав та в установлений законом спосіб мають право здійснювати перевірку правильності визначення декларантом митної вартості товарів, які він переміщує через митний кордон України.

Така перевірка може здійснюватися, зокрема шляхом звернення до декларанта з вимогою надати додаткові документи, перелік яких визначений частиною третьою статті 53 Митного кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує право митного органу вимагати такі документи та вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Відтак, наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Колегія суддів звертає увагу на те, що пріоритетним до застосування є саме основний метод. Це, у свою чергу, обумовлює необхідність, у випадку наявності достатніх підстав, застосовувати в першочерговому порядку основний метод визначення митної вартості товару.

В постанові від 18.07.2022 по справі № 815/3805/16 Верховний Суд зазначив, що наведені приписи Митного кодексу України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність, достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані її складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Проте, Київською митницею не було вказано, які саме підстави дають обґрунтовану можливість вважати, що заявлено неповні чи/або недостовірні відомості до митної вартості товару, зокрема не вказано, які саме складові митної вартості є непідтвердженими, а також не зазначено, чому саме з документів, які було подано декларантом, неможливим є встановлення даних складових.

Відповідач не надав суду доказів того, що документи, які подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. А надані позивачем до митного оформлення документи містять всі необхідні реквізити та відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, відомостей щодо ціни, що була сплачена за ці товари. Таким чином, у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.

Зробивши оцінку доказів, наданих позивачем на спростування доводів митного органу щодо неправильності визначення позивачем митної вартості щодо поданої митної декларації № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023, № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023, № 23UA100340319911U0 від 13.07.2023, № 23UA100340326115U9 від 18.10.2023, а саме:

- контракт № 04/11 від 04.11.2020, інвойс № YL23001 від 15.02.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023 та від 10.04.2023, договір на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, рахунок на оплату № 6192 від 14.04.2023, коносамент № ZYTC230202201, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.04.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 19.04.2023 (т.1, а.с.23-34, 41-51);

- контракт № 04/11 від 04.11.2020, інвойс № YL23018-1 від 28.04.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023, договір транспортного експедирування № ФТП/46М від 03.03.2015, довідка щодо транспортних витрат та страхування вантажу № 160623/3 від 26.06.2023, рахунок на оплату № 1494 від 16.06.2023, коносамент № SZZY23040083 від 05.05.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 22.06.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) від 22.06.2023 (т.1, а.с.56-66);

- контракт № 04/11 від 04.11.2020, інвойс № YL23018-2 від 06.05.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 24.02.2023 та від 22.06.2023, договір транспортного експедирування № KH 81 FS від 31.12.2021, Заявка № 34 від 10.05.2023, довідка що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 07.07.2023, рахунок-проформа № 1052626650-0034 від 03.07.2023, Коносамент № 1052626650 від 16.05.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 4407 від 05.07.2023, міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) № 7410 від 05.07.2023 (т.1, а.с.73-87);

- контракт № 04/11 від 04.11.2020р., Інвойс № YL23047 від 30.06.2023р., банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 15.06.2023 та від 26.09.2023, Договір на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, Заявка № 23 від 01.10.2023, довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 10 від 10.10.2023, Рахунок на оплату № 6850 від 10.10.2023, Коносамент № ZM23070415 від 15.07.2023, Міжнародна товарно транспортна накладна (CMR) № 5692/1 від 10.10.2023, Міжнародна товарно транспортна накладна (CMR) № 5692/2 від 10.10.2023 (т.1, а.с.93-103), суд апеляційної інстанції вважає, що підстав для витребування у ТОВ «МД Євротрейд» додаткових документів на підтвердження митної вартості товару у митного органу не було.

Зі змісту спірних рішень відповідача UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023 про коригування митної вартості товарів слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

Суд також зазначає, що факт ненадання позивачем додатково затребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У зв`язку з вищевикладеним, колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про те, що, причинами, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів.

Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

На виконання вимог вказаної норми Кодексу, ТОВ «МД Євротрейд» надано Київській митниці:

1) первісні митні декларації, за якими позивачу відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів: № 23UA100360504214U3 від 24.04.2023, № 23UA100340319253U5 від 04.07.2023, № 23UA100340319911U0 від 13.07.2023, № 23UA100340326115U9 від 18.10.2023; нові митні декларації, подані позивачем з урахуванням змісту оскаржуваних рішень: № 23UA100360504987U3 від 12.05.2023, № 23UA100340319477U5 від 07.07.2023, № 23UA100340320221U2 від 19.07.2023, № 23UA100340326193U7 від 19.10.2023; документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості: щодо договірної ціни та вартості товарів Інвойси: № YL23001 від 15.02.2023, № YL23018-1 від 28.04.2023, № YL23018-2 від 06.05.2023, № YL23047 від 30.06.2023. Щодо інших складових митної вартості : довідки про надання транспортно-експедиційних послуг № 20/04 від 20.04.2023, № 20/04 від 20.04.2023, довідку щодо транспортних витрат та страхування вантажу № 160623/3 від 26.06.2023, довідка що підтверджує вартість наданих транспортних послуг від 07.07.2023, довідка про надання транспортно-експедиційних послуг № 10 від 10.10.2023, рахунки № 6192 від 14.04.2023, № 1494 від 16.06.2023, № 1052626650-0034 від 03.07.2023, № 6850 від 10.10.2023;

2) контракт №04/11 від 04.11.2020 року;

3) інвойси № YL23001 від 15.02.2023, № YL23018-1 від 28.04.2023, № YL23018-2 від 06.05.2023, № YL23047 від 30.06.2023.

4) банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023, від 10.04.2023, від 24.02.2023, від 22.06.2023, від 24.02.2023, від 22.06.2023, від 15.06.2023 та від 26.09.2023;

5) контракт № 04/11 від 04.11.2020, інвойси: № YL23001 від 15.02.2023, № YL23018-1 від 28.04.2023, № YL23018-2 від 06.05.2023, № YL23047 від 30.06.2023, банківські платіжні документи в іноземній валюті (swift) від 09.01.2023, від 10.04.2023, від 24.02.2023, від 22.06.2023, від 24.02.2023, від 22.06.2023, від 15.06.2023 та від 26.09.2023;

6) договір на транспортно-експедиційні послуги з перевезення вантажу № 27/10 від 27.10.2021, договір транспортного експедирування № ФТП/46М від 03.03.2015, договір транспортного експедирування № KH 81 FS від 31.12.2021; коносаменти № ZYTC230202201, № SZZY23040083 від 05.05.2023, №1052626650 від 16.05.2023, № ZM23070415 від 15.07.2023; Міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR) від 19.04.2023, від 19.04.2023, від 22.06.2023, від 22.06.2023, № 4407 від 05.07.2023, № 7410 від 05.07.2023, № 5692/1 від 10.10.2023, № 5692/2 від 10.10.2023.

Водночас в оскаржуваних рішеннях відповідач не вказав, які саме суттєві розбіжності в документах, що впливають на митну вартість товарів, ним виявлено.

Колегія суддів відхиляє посилання апелянта на те, що суд першої інстанції не дослідив окремі докази та не врахував висновки Верховного Суду у справах № 826/25704/15 та №810/2463/17, оскільки не впливають на правильність висновку про відсутність встановлених законом підстав для коригування митної вартості. У межах цієї справи ключовим є не формальне перелічення документів, а наявність у митного органу обґрунтованих сумнівів у достовірності заявлених відомостей та доведення неможливості застосування першого методу.

Щодо використання відповідачем для обрахунку митної вартості товару інформації з інших митних декларацій, суд першої інстанції правильно встановив, що з оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів вбачається, що у них зазначено лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, що не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. Таку правову позицію висловив Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17, яка не врахована судом апеляційної інстанції при розгляді цієї справи.

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №815/1780/17, касаційне провадження №К/9901/45694/18, зазначив, що митниця, приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, не вказала, яким чином митна вартість товару визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, не навела порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за резервним методом, що свідчить про порушення відповідачем частини другої статті 55 Митного кодексу України щодо обґрунтованості прийнятого рішення.

Ненаведення в рішенні митного органу будь-якого розрахунку для обґрунтування визначеної вартості товару не дає можливості встановити правильність такої вартості.

Отже, зазначення у графі 33 оскаржуваних рішень лише дати та номера митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, не дає підстав вважати таке рішення обґрунтованим та мотивованим у контексті положень ч.2 ст.55 МК України.

Отже, у цій справі митним органом не доведено ані недостовірності заявлених декларантом відомостей, ані відсутності чи неповноти складових митної вартості, ані об`єктивної неможливості застосування основного методу її визначення за ціною договору.

Натомість встановлено, що коригування митної вартості здійснено на підставі припущень, формального порівняння з даними автоматизованих інформаційних систем та без дотримання вимог статей 53, 55, 57- 58 МК України щодо вмотивованості й обґрунтованості такого рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що відповідачем не надано до суду жодних належних та допустимих доказів того, що подані позивачем документи не дозволяли митному органу у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, тому рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів UA100360/2023/000000/7 від 11.05.2023, № UA100000/2023/000098/2 від 07.07.2023, № UA100340/2023/000023/2 від 19.07.2023, № UA100340/2023/000047/2 від 18.10.2023 не відповідають вимогам чинного законодавства, а тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Крім того, колегія суддів критично оцінює доводи Київської митниці про те, що суд першої інстанції не дослідив доказ митного органу щодо не надання до митного оформлення по всім спірним рішенням банківських платіжних документів щодо оплати послуг перевізника, оскільки в обґрунтування цих доводів не зазначає, який саме доказ не досліджено судом.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України у апеляційній скарзі зазначаються обґрунтування вимог особи, яка подала апеляційну скаргу, із зазначенням того, у чому полягає неправильність чи неповнота дослідження доказів і встановлення обставин у справі та (або) застосування норм права.

Щодо дослідження судом першої інстанції доказів, наданих відповідачем, судова колегія дослідивши матеріали справи, не встановила жодних доказів, що долучались відповідачем до матеріалів справи.

Доводи апелянта щодо визначення суми розрахунку сплати судового збору за подання позовної заяви суд не приймає до уваги та не надає їм оцінку, оскільки вищевказані доводи не впливають на розгляд апеляційної скарги та не можуть бути безумовною підставою для скасування судового рішення.

Проаналізувавши всі доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду і апелянт, який є суб`єктом владних повноважень, всупереч вимогам частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, не довів тих обставин, на які він посилається, а судом першої інстанції повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.

За правилами статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2025 року у справі №320/41744/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 329-331 КАС України.

Суддя-доповідач О.М.Кузьмишина

Судді І.О.Грибан

О.В.Карпушова