Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №320/54507/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/54507/24 Суддя (судді) першої інстанції: Колеснікова І.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Епель О.В., Файдюка В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України про визнання протиправним та нечинним рішення в частині та положення,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України в якому просила:

- визнати протиправною бездіяльність некомерційної професійної організації "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України, яка полягає у не наданні відповіді на звернення приватного виконавця виконавчого округу Одеської області ОСОБА_1 від 15 грудня 2023 року;

- зобов`язати некомерційну професійну організацію "Асоціація приватних виконавців України" в особі Ради приватних виконавців України надати відповідь на звернення ОСОБА_1 від 15 грудня 2023 року.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року провадження у справі закрито.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору по суті, просить скасувати оскаржувану ухвалу, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

За приписами ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 5-7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

За наведеного, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності підстав для розгляду справи в порядку письмового провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку.

Так, відповідно до ч.1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається зі змісту статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб`єктний склад, але і підстава виникнення (з приводу виконання чи невиконання суб`єктом владних повноважень публічно- владних управлінських функцій, причому такі функції суб`єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір).

Сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції, так як визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору і спір має стосуватись саме відносин, які виникли у зв`язку із виконанням суб`єктом владних повноважень владно-управлінських функцій.

На вказаному наголошено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17, від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 2 квітня 2019 року у справі № 137/1842/16-а, Верховного Суду від 20 липня 2023 року у справі №521/1844/23.

Так, в постанові від 20 липня 2023 року у справі № 521/1844/23 Верховний Суд зазначив, що публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори та визначена частиною 1 статті 19 КАС України. У той же час, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи:

1) що віднесені до юрисдикції Конституційного Суду України;

2) що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства;

3) про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом;

4) щодо відносин, які відповідно до закону, статуту (положення) громадського об`єднання, саморегулівної організації віднесені до його (її) внутрішньої діяльності або виключної компетенції, крім справ у спорах, визначених пунктами 9, 10 частини першої цієї статті.

Для вирішення питання про те, чи поширюється юрисдикція адміністративних судів на зазначені в позовній заяві вимоги, необхідно з`ясувати юридичну природу спірних правовідносин.

Як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Некомерційна професійна організація «Асоціація приватних виконавців України» віднесена до інших організаційно-правових форм, її засновниками є члени асоціації - приватні виконавці. Відповідач діє на підставі статуту, який затверджується засновниками - приватними виконавцями.

У даному випадку спір виник між некомерційною організацією та її членом.

Так, відповідно до ст. 47 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Асоціація приватних виконавців України є некомерційною професійною організацією, що об`єднує всіх приватних виконавців України та утворюється з метою забезпечення реалізації завдань самоврядування приватних виконавців.

Асоціація приватних виконавців України:

1) представляє приватних виконавців у відносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими і службовими особами,

підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, громадськими об`єднаннями та міжнародними організаціями;

2) захищає професійні права приватних виконавців;

3) забезпечує високий професійний рівень та розвиток приватних виконавців;

4) забезпечує престижність професії приватного виконавця;

5) організовує перевірку оприлюднених фактів, що принижують честь і гідність, ділову репутацію приватного виконавця, та вживає заходів щодо їх спростування;

6) здійснює інші повноваження відповідно до цього Закону.

Асоціація приватних виконавців України утворюється з`їздом приватних виконавців України та не може бути реорганізована. Асоціація приватних виконавців України може бути ліквідована лише на підставі закону.

Статут Асоціації приватних виконавців України затверджується з`їздом приватних виконавців України та є її установчим документом.

З моменту державної реєстрації Асоціації приватних виконавців України її членами стають усі приватні виконавці, інформація про яких внесена до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

Приватний виконавець стає членом Асоціації приватних виконавців України (АПВУ) з дня внесення інформації про нього до Єдиного реєстру приватних виконавців України.

У разі припинення діяльності приватного виконавця припиняється і його членство в Асоціації приватних виконавців України.

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п. 6.1 Статуту некомерційної професійної організації «Асоціація приватних виконавців України» Рада приватних виконавців України (РПВУ) є органом АПВУ, який здійснює функції самоврядування приватних виконавців у період між З`їздами приватних виконавців України.

Повноваження РПВУ поширюється на всю територію України.

Повноваження і порядок роботи Ради приватних виконавців України визначаються Статутом та Положенням про Раду приватних виконавців України, що затверджується З`їздом приватних виконавців України.

Рада приватних виконавців України підконтрольна і підзвітна З`їзду приватних виконавців України.

Відповідно до ч. 5 статті 54 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», п.6.12 Статуту Рада приватних виконавців України:

1) формує порядок денний, скликає та забезпечує проведення З`їзду приватних виконавців України;

2) формує та затверджує на підставі поданих заяв список кандидатур на виборні посади (Голови Ради приватних виконавців України та його заступників, Голови та

членів Ревізійної комісії, членів Кваліфікаційної комісії, членів Дисциплінарної комісії, членів Комітету з етики) для обрання З`їздом приватних виконавців України;

3) виготовляє бюлетені для таємного рейтингового голосування на З`їзді приватних виконавців України у кількості, що дорівнює числу делегатів З`їзду;

4) забезпечує виконання рішень З`їзду приватних виконавців України,-

5) затверджує положення про з`їзд приватних виконавців регіону, раду приватних виконавців регіону та інші органи у разі їх утворення Асоціацією приватних виконавців України;

6) обирає на посаду за результатами відкритого конкурсу та звільняє з посади Дисциплінарного уповноваженого, визначає розмір плати Дисциплінарному уповноваженому та порядок її виплати (з метою забезпечення безперервності діяльності Дисциплінарного уповноваженого допускається обрання декількох осіб на посаду Дисциплінарного уповноваженого, які перебуватимуть у резерві);

7) забезпечує діяльність органів, утворених Асоціацією приватних виконавців України;

8) встановлює розмір та порядок сплати членських внесків Асоціації приватних виконавців України;

9) бере участь у розробленні та погоджує проекти нормативно-правових актів, визначені Законом;

10) приймає рішення про внесення Міністерству юстиції України клопотання про зупинення діяльності приватного виконавця у випадках, передбачених Законом;

11) приймає рішення про внесення до Дисциплінарної комісії подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;

12) сприяє діяльності рад приватних виконавців регіонів, координує їх діяльність;

13) розглядає скарги на рішення, дії чи бездіяльність рад приватних виконавців регіонів, їх голів, скасовує рішення рад приватних виконавців регіонів;

14) забезпечує створення і ведення веб-сайту Асоціації приватних виконавців України;

15) розглядає висновок Комітету з етики щодо порушення або непорушення приватними виконавцями правил професійної етики;

16) призначає тимчасового приватного виконавця у разі припинення діяльності приватного виконавця;

17) забезпечує та координує підвищення кваліфікації приватних виконавців;

18) здійснює інші повноваження, передбачені Законом та статутом Асоціації приватних виконавців України.

Аналіз норм Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» та Статуту Асоціації приватних виконавців свідчить про те, що питання щодо відкриття дисциплінарного провадження за зверненням (скаргою) на дії приватних виконавців та направлення запиту до Комітету з етики АПВУ на надання висновків щодо наявності або відсутності ознак порушення Кодексу професійної етики в діях приватних виконавців та питання розгляду РПВУ клопотань/звернень членів Асоціації віднесені до внутрішньої діяльності та виключної компетенції Асоціації приватних виконавців України, в особі Ради приватних виконавців України.

В свою чергу, самоврядування - це автономне функціонування будь-якої організаційної структури (підсистеми), уповноважене прийняття нею рішень з внутрішніх проблем, включення виконавців у процеси вироблення рішень; колективне управління як участь усіх членів організації, населення в роботі відповідного органу управління. До принципів самоврядування належать: повний демократизм, гласність, відповідальність за рішення, що приймаються, та їх виконання.

Владні управлінські функції - це діяльність суб`єктів владних повноважень з виконання покладених на них Конституцією чи законами України завдань, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Тобто, позивачем оскаржуються дії, які здійснювалися відповідачем виключно в межах правовідносин реалізації органом самоврядування приватних виконавців компетенції щодо вирішення питань внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців.

Діючи в межах вказаних правовідносин, орган самоврядування приватних виконавців, який обговорює питання внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців та приймає колективні рішення з обговорюваних питань, не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Отже, у разі виникнення спору між приватним виконавцем та органом самоврядування приватних виконавців щодо правовідносин, які стосуються внутрішньої діяльності інституту приватних виконавців, такі спори можуть чи мають розв`язуватися в позасудовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на спірні правовідносини не поширюється не тільки юрисдикція адміністративних судів, але й компетенція судів інших юрисдикцій.

За правилом пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження в даній адміністративній справі, оскільки позов ОСОБА_1 не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 20 серпня 2025 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев

cуддя О.В.Епель

суддя В.В.Файдюк