Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №640/14023/20 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 640/14023/20 Суддя (судді) першої інстанції: Анжеліка БАБИЧ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 квітня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Василенка Я.М.,

Кузьменка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Вдовенко Н.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправним і скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 зернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовною заявою до Адміністрації Державної прикордонної служби України про:

визнання протиправними дій щодо не призначення на посаду, дострокового припинення контракту та звільнення з військової служби у запас;

визнання протиправними і скасування наказів голови Державної прикордонної служби України: від 08.04.2020 №336-ос Про особовий склад в частині, що стосується звільнення з військової служби у запас генерал-майора позивача (Е-162713), від 15.05.2020 №453-ос Про особовий склад в частині, що стосується виключення зі списків особового складу та всіх видів забезпечення генерал-майора позивача (Е-162713);

поновлення генерал-майора позивача (Е-162713) на військовій службі у відповідача та на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посаді у відповідача;

зобов`язання відповідача в установленому законодавством порядку виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та забезпечити усіма іншими видами матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, до дня фактичного поновлення на службі включно;

зобов`язання відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду у встановлений ним термін з моменту його виконання.

Справа №640/14023/20 надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 21.01.2025 вх.№ 2832/25.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 позов задоволено повністю.

10.10.2025 на адресу суду від представника позивача надійшла заява вх.№ 50844/25, в якій просив: визнати протиправними дії відповідача щодо не виконання в повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №640/14023/20; зобов`язати відповідача виконати в повному обсязі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 у справі №640/14023/20 а саме нарахувати та виплатити позивачу належну йому за час вимушеного прогулу допомогу на оздоровлення за 2022, 2023 та 2024 рр., а також нарахувати та виплатити грошову компенсацію за невикористані ним 135 календарних днів належних йому час вимушеного прогулу щорічних основних відпусток за 2022, 2023 та 2024 роки; установити строк виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 №640/14023/20 та зобов`язати відповідача у встановлений судом строк подати звіт про виконання рішення суду.

Обґрунтовуючи вимоги, представник зазначив про те, що відповідач рішення суду не виконав у частині обов`язку в установленому законодавством порядку виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та забезпечити усіма іншими видами матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, до дня фактичного поновлення на службі включно. З метою перевірки повноти та правильності нарахування та виплати позивачу усіх видів грошового та матеріального забезпечення за час вимушеного прогулу 17.09.2025 подано адвокатський запит №82/25 до відповідача з вимогою про надати інформацію (детальні розрахунки) про все нараховане та фактично виплачене грошове забезпечення (та інші виплати) із зазначенням його конкретних видів, що сплачені позивачу. Вважають, що листом відповідач не надав жодних розрахунків чи затребуваної по суті інформації. 03.10.2025 отримано з відповідь, в якій відсутня запитувана інформація та детальні розрахунки.

Ухвалою від 05.11.2025 суд задовольнив заяву № 50844/25 від 10.10.2025 представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій адміністративній справі, установив судовий контроль за виконанням вказаного вище рішення суду в цій справі та зобов`язав відповідача подати у місячний строк з дати отримання цієї ухвали звіт про виконання вказаного вище рішення суду у цій справі.

04.12.2025 від відповідача на адресу суду надійшов звіт вх.№60551/25 про виконання вказаного вище рішення суду, в якому зазначено, що на виконання вказаного вище рішення суду, виданий наказ Голови Державної прикордонної служби України від 20.05.2025 №939-ос, відповідно до якого, позивача поновлено на військовій службі в Адміністрації Державної прикордонної служби України та на попередній або за його згодою на іншій, не нижчій, ніж попередня посада в Державній прикордонній службі України, з 16.05.2020 та здійснено виплату грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у сумі 34177,50 грн. Повідомлено, що, в подальшому, на виконання рішення суду у справі № 640/14023/20 відповідно до витягу з розрахунково-платіжної відомості за вересень 2025 року (1), витягу з розрахунково-платіжної відомості за вересень 2025 року (2), копії платіжної інструкції №1525, копії платіжної інструкції №2818, копії особистої картки на грошове забезпечення за 2025 рік та копії архівної відомості за період січня 2025 року по грудень 2025 року, позивачу виплачено грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, до дня фактичного поновлення на службі включно.

10.12.2025 від представника позивача надійшло заперечення вх.№61657/25, яким просив відмовити у прийняті звіту, адже рішення суду не виконано в частині виплати грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яке він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, при цьому, додатки до наданого Звіту не містять відомостей про нарахування та виплату позивачу грошової компенсації за всі невикористані в 2022, 2023, 2024 роках календарні дні щорічної основної відпустки (загалом 135 календарних днів), а також допомогу на оздоровлення за 2022, 2023, та 2024 роки. Саме щодо невиплати при звільнені у вересні 2025 року вказаних видів грошового забезпечення і йшлося в заяві про встановлення судового контролю.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року прийнято звіт вх.№60551/25 від 04.12.2025 Адміністрації Державної прикордонної служби України про виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 в адміністративній справі № 580/14023/20.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції про прийняття звіту в справі, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з`ясування всіх обставин справи та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.01.2026 відкрито апеляційне провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 призначено справу до апеляційного розгляду у відкритому судовому засіданні.

У судовому засіданні представник апелянта вимоги апеляційної скарги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Адміністрації Державної прикордонної служби України у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Виконуючи вимоги процесуального законодавства, колегія суддів ухвалила продовжити строк розгляду апеляційної скарги, згідно норм ст. 309 КАС України.

23.04.2026 судом оголошено вступну і резолютивну частини постанови.

Заслухавши суддю доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Приймаючи звіт у справі, суд першої інстанції виходив з того, що за наслідками розгляду звіту про виконання судового рішення, суд дійшов висновку про наявність підстав для постановлення ухвали про прийняття цього звіту, оскільки питання належного розміру складових грошового забезпечення внаслідок незаконного звільнення не було предметом спору, доводи позивача про відсутність підстав для прийняття Звіту не обгрунтовані. Натомість, вказані заявником обставини свідчать про навність між сторонами іншогого не вирішеного спору щодо розміру грошвого забезпечення, належного для виплати, що може розглядатися у порядку позовного провадження та перебуває за межами контролю за виконанням ухваленого рішення суду в цій справі.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції мав врахувати те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються. Позивач своєю заявою просив суд зобов`язати відповідача виконати в повному обсязі рішення суду в частині виплати належних йому за час вимушеного прогулу усіх видів грошового забезпечення.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає за необхідне вказати таке.

Перш за все, слід звернути увагу на те, що рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 15.05.2025 в адміністративній справі № 580/14023/20, було, зокрема, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України в установленому законодавством порядку виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та забезпечити усіма іншими видами матеріального забезпечення за весь час вимушеного прогулу, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, до дня фактичного поновлення на службі включно.

Відповідно до частини першої статті 382-3 КАС України, за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п`ятої статті 382-1 цього Кодексу.

За нормами частини другої статті 382-3 КАС України, суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення. Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

Отже, конкретних сум коштів на користь позивача не присуджено, натомість, судом було зобов`язано виплатити позивачу грошове забезпечення за час вимушеного прогулу та забезпечити усіма іншими видами матеріального забезпечення, які він недоотримав внаслідок незаконного звільнення, до дня фактичного поновлення на службі включно.

Для виконання рішення суду, відповідач наказом від 20.0.2025 №939-ОС поновив позивача на посаді з 16.05.2020.

Відповідно платіжної інструкції від 28.05.2025 №1525, відповідач перерахував позивачу середнє грошове забезпечення за час вимушеного прогулу у розмірі 33664,84 грн.

Згідно з платіжної інструкцією від 12.09.2025 №2818, відповідач сплатив на користь позивача середнє грошове забезпечення за вимушений прогул у розмірі 1986225,41грн.

Тож, оскільки питання належного розміру складових грошового забезпечення внаслідок незаконного звільнення не було предметом спору, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції про те, що вказані позивачем обставини свідчать про наявність між сторонами іншого спору щодо розміру грошового забезпечення, належного для виплати, проте, перебуває за межами контролю за виконанням ухваленого рішення суду в цій справі.

Дійсно, в межах резолютивної частини рішення суду в цій справі, відповідач його виконав.

Щодо доводів апелянта про те, що вимоги про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, які прийняті на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються, колегія суддів зауважує, що, у даному випадку, у рішенні суду не було розглянуто конкретних складових грошового забезпечення та сум до виплати, тому, розгляд у порядку судового контролю питання їх невідповідності при виплаті на виконання рішення суду, виходить за межі дослідження судового контролю, позаяк, у такому б випадку, суд, в межах судового контролю, мав би фактично дорозглянути позовні вимоги та встановити конкретні суми до виплати у спорі, які не оцінювались судом при прийнятті рішення по справі.

Стосовно посилання апелянта на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду в справі № 320/41943/23 у подібних правовідносинах, колегія суддів їх не бере до уваги, оскільки фактичні обставини предмета судового контроля та рішення суду по суті спорів є різними.

Таким чином, колегія суддів вважає цілком обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що рішення суду у даній справі було виконано згідно резолютивної частини рішення суду.

У зазначеній вище нормі процесуального кодексу (ст. 382 КАС України), законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд. Суд не може перевірити те, що не було предметом судового розгляду.

За наслідками розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість її доводів та відсутність підстав для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судом апеляційної інстанції не було встановлено порушення норм процесуального права судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому, у її задоволенні необхідно відмовити, а ухвала суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді Я.М. Василенко

В.В. Кузьменко

Повний текст постанови складено 23.04.2026.