Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №420/23030/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/23030/25

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,

суддів Голуб В.А. та Осіпова Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026 року (суддя Дубровна В.А., м. Одеса, повний текст рішення складений 06.03.2026) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Служби Безпеки України в Херсонській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області, про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.02.2025 у справі №420/23030/25:

- визнано протиправною бездіяльність Управління Служби Безпеки України в Херсонській області щодо не виготовленням та не надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року за прирівняною посадою “офіцер діючого резерву по посаді заступника начальника управління СБУ в Херсонській області, обчисленого з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 в розмірі 3028 грн. для перерахунку основного розміру пенсії з 01.07.2025;

- зобов`язано Управління Служби безпеки України в Херсонській області відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, ст. 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-ХІІ Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 18.06.2025 року за прирівняною посадою “офіцер діючого резерву по посаді заступника начальника управління СБУ в Херсонській області, обчисленого з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2025 в розмірі 3028 грн. на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01.07.2025.

Також суд стягнув з Управління Служби безпеки України в Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 968,96 грн.

12.02.2026 позивач подав до суду заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 грн.

15.05.2025 Одеський окружний адміністративний суд ухвалив додаткове рішення, яким відмовив в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Судове рішення мотивовано тим, що докази, надані на підтвердження понесених втрат на професійну правничу допомогу, унеможливлюють встановити дійсність таких витрат.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить скасувати додаткове рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким задовольнити вимоги позивача щодо постановлення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на правову допомогу шляхом стягнення на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Служби Безпеки України в Херсонській області судових витрат – витрат на парову допомогу в сумі 9000 грн.

На думку апелянта, суд першої інстанції не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а саме: договору про надання правової допомоги, ордеру, акту виконаних робіт, свідоцтва адвоката тощо, які подані разом з позовною заявою та дають підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань СБУ в Херсонській області на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9000грн.

Відповідач своїм правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористався, що, відповідно до частини четвертої статті 304 КАС України, не перешкоджає апеляційному перегляду справи.

Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За частиною четвертою статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Положення статті 134 КАС України кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя №R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон №5076-VI) встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Згідно зі статтею 30 Закону №5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Закон України від 02 червня 2016 року №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

За змістом статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" (Заява №71660/11), пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" (Заява №72277/01), пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" (заява №66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

У постанові від 28 квітня 2021 року у справі №640/3098/20 Верховний Суд зазначав, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Зокрема, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Колегія суддів враховує також підходи, продемонстровані Великою Палатою Верховного Суду.

Так, зокрема, у пункті 21 додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Таким чином, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Так, у заяві про ухвалення додаткового рішення зазначається, що витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 грн, підтверджуються:

- договором про надання правової допомоги від 22.03.2024 року, укладений між Адвокатом Кияшко О.О., іменований надалі "Виконавець" та ОСОБА_1 , іменований надалі "Замовник", за умовами якого Виконавець надає Замовнику правову допомогу, а саме: надання консультацій, представництво інтересів Замовника: у судових органах з усіма правами передбаченими: КАС України, щодо сторін по справі. Завершення роботи по даному договору оформляється актом приймання виконаних робіт, що підписують повноважні представники сторін. Сторони досягай згоди, що Замовник сплачує Виконавцю аванс у грошовій сумі згідно окремим додатком за підготовку запитів, подання відповідних позовів та скарг прийняття участі у судових процесах судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судовому процесі суду першої інстанції. Подання запитів до відповідних служб, з метою отримання доказів. Аванс сплачується на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання даного Договору ( пункти 1.1, 2.6, 3.1 цього договору);

- банківськими документами про зарахування переказу на рахунок ОСОБА_2 : від 07.08.2025 року в сумі 2000,00 грн., від 22.09.2025 року в сумі 2500,00 грн., від 09.01.2026 року в сумі 2000,00 грн.;

- актом виконаних робіт від 11.07.2025 р., за яким Сторони за договором про надання правової допомоги від 22.03.2024 року у складі Виконавця та Замовника склали даний акт про те що станом на час складання виконавцем надані наступні послуги: 1. підготовка та подання заяви ОСОБА_1 до УСБУ в Херсонській області про виготовлення та направлення оновленої довідки про розмір грошового забезпечення до ГУ ПФУ в Херсонській області станом на 19.06.2025 року -1 година - 1000 грн., 2. підготовка та подання позовної заяви до Одеського окружного адміністративного суду через Електронний суд - 2 години вартість 3000 грн. за годину усього 6000 грн., додаткові витрати у суді першої інстанції відповідь на відзив -1 година - 2000 грн. Усього 9000 грн.

Ретельно дослідив згадані документи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані представником позивача докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу унеможливлюють встановити дійсність таких витрат, оскільки Акти виконаних робіт від 11.07.2025 не місять підпис Виконавця Оначенка С.Д., а з зарахування переказу на рахунок ОСОБА_2 авансу не можна ідентифікувати відправника вказаних коштів.

Окремо колегія суддів також звернула увагу, що пунктом 2.2 розділу 2 "УМОВИ ТА ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ" Договору про надання правової допомоги від 22.03.2024 обумовлено, що Замовник зобов`язується оплатити роботи Виконавця у відповідності з умовами даного договору.

Розділом 3 "ПОРЯДОК ОПЛАТИ РОБІТ" цього Договору встановлено, що:

- Сторони досягли згоди, що Замовник сплачує Виконавцю аванс у грошовій сумі згідно окремим додатком за підготовку запитів, подання відповідних позовів та скарг прийняття участі у судових процесах судах першої, апеляційної та касаційної інстанціях, ознайомлення з матеріалами справи, участь у судовому процесі суду першої інстанції. Подання запитів до відповідних служб, з метою отримання доказів. Аванс сплачується на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання даного Договору (п. 3.1);

- Сторони досягли згоди, що Замовник сплачує Виконавцю гонорар у сумі згідно окремим додатком за виконання умов, передбачених у п. 3.1. договору у разі задоволення позовних вимог або у разі укладання мирової угоди (відмови від позову) у суді першої інстанції та додатково за участь у суді апеляційної інстанції (п. 3.3).

Проте в матеріалах справи відсутні окремі додатки, згідно до яких позивач повинен сплачувати адвокату, що додатково свідчить про обґрунтованість висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для розподілу судових витрат на правову допомогу.

Резюмуючи все викладене колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної не знайшли свого підтвердження та не дають підстав для скасування додаткового рішення першої інстанції та ухвалення нового.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 252, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 6 березня 2026 року – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає відповідно до ч.6 ст.12, ст. 257 та ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко

Суддя Голуб В.А.

Суддя Ю.В.Осіпов