Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №620/9950/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 620/9950/25

Суддя першої інстанції - Іванов Е.А.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,

суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,

розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у справі №620/9950/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та скасування довідки та наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо постановки на військовий облік першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 військовозобов`язаного ОСОБА_1 ;

- скасувати довідку пр.№8 від 22 квітня 2025 року військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що зареєстрована від 26 квітня 2025 року №11/995 щодо "солдата ОСОБА_2 ";

- скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , від 02 червня 2025 року №178 в частині призову на військову службу ОСОБА_1 .

Ухвалою від 16 вересня 2025 року головуючим суддею Бородавкіною С.В. справу №620/9950/25 передано за підсудністю на розгляд до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.

ОСОБА_1 не погодився з вказаним судовим рішенням та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що суд першої інстанції залишив без уваги заяву позивача про те, що жоден із вказаних у вказаній картці лікарів не оглядав позивача, а доведена ним в медичній установі інформація про стан власного здоров`я жодним чином не була врахована, навіть, не була перевірена. Зважаючи на це, відповідна інформація і не була відображена у вказаній картці. Аналогічно в картці відсутня інформація і щодо визначення групи крові та резус належності, про що теж мало б бути в ній зазначено.

Також апелянт зазначає, що оскільки 26 квітня 2025 року він картку не бачив, як і не проходив належного ВЛК, тому вона не містить і підпису позивача.

Апелянт наголошує на тому, що форма Довідки військово-лікарської комісії має відповідати Додатку 4 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (пункт 1.6 глави 1 розділу II). Надана оскаржувана довідка пр.№8 від 22.04.2025, що видана відповідачем та зареєстрована від 26.04.2025 р. №11/995 – не відповідає затвердженій формі, що суперечить пункт 1.6 глави 1 розділу II та додатку 4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 17 листопада 2008 р. за №1109/15800.

Належна форма довідки військово-лікарської комісії також містить і графу для внесення відмітки щодо ознайомлення особи стосовно якої проведено медичний огляд та складено її. Вказані відомості та розділ відсутні в оскаржуваній довідці відповідача. Крім того, оскаржувана довідка пр.№8 від 22.04.2025, що видана відповідачем та зареєстрована від 26.04.2025 р. №11/995 містить у собі виправлення прізвища із « ОСОБА_3 » на « ОСОБА_4 », що ніде не застережено та не засвідчено.

На думку апелянта, відповідач не мав підстав не лише на постановку на військовий облік позивача, який не проживає на території Болградського району Одеської області, але і не мав правових підстав скеровувати позивача для проходження ним ВЛК.

За таких підстав апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

24 лютого 2026 року недоліки усунуто.

Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволено, строк на апеляційне оскарження поновлено.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року відкрите апеляційне провадження.

10 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

03 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаних виготовленою 26 квітня 2025 року КНП «Арцизька центральна опорна лікарня» Арцизької міської ради військовозобов`язаний ОСОБА_1 пройшов медичне обстеження на придатність до військової служби та був визнаний придатним до військової служби.

Відповідно до постанови військово-лікарською комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 , оформленої довідкою військово-лікарської комісії №11/995 від 26 квітня 2025 року, яка у позові зазначена як Довідка пр.№8 від 22 квітня 2025 року, солдата ОСОБА_1 1985 р.н. після проведеного медичного огляду на підставі графи ІІ Розладу хвороб, графи ТДВ визнано придатним до військової служби.

Згідно даних картки обстеження та медичного огляду військовозобов`язаного ОСОБА_1 наявні відомості про обстеження його 26 квітня 2025 року терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, ЛОР, психіатром, а також проведення ЕКГ та флюорографії органів грудної клітки.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) №178 від 02 червня 2025 року солдата ОСОБА_1 призвано на військову службу під час мобілізації та направлено до Військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснює та визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Закон №2232).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону №2232, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Згідно із частинами другою, третьою статті 1 Закону №2232, військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону №2232 військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Відповідно до частини десятої статті 2 Закону №2232 та з метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке зареєстроване в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (далі Положення №402).

Положенням №402 врегульовано процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями.

Так, відповідно до пунктів 1.2-1.3 розділу І Положення №402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров`я до військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, установлює причинний зв`язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.

Військово-лікарська експертиза - це:

медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби;

визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ;

встановлення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.

Основними завданнями військово-лікарської експертизи є: добір громадян України, придатних за станом здоров`я до військової служби, для укомплектування Збройних Сил України; аналіз результатів медичного огляду та розробка заходів щодо комплектування Збройних Сил України особовим складом, придатним до військової служби за станом здоров`я; контроль за організацією і станом лікувально-оздоровчої роботи серед призовників, аналіз результатів і розроблення пропозицій із удосконалення цієї роботи; контроль за організацією, проведенням і результатами лікувально-діагностичної роботи у закладах охорони здоров`я в системі Міністерства оборони України, закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров`я (установи) та медичних підрозділах військових частин, що стосується військово-лікарської експертизи; надання методичної та практичної допомоги з питань військово-лікарської експертизи військово-лікарським комісіям, закладам охорони здоров`я (установам); визначення причинного зв`язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів, які призвані на збори, у осіб, звільнених із військової служби, а також причинного зв`язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть; розроблення спільно з головними медичними спеціалістами Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України) і Міністерства оборони України вимог щодо стану здоров`я призовників, кандидатів на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, громадян, які приймаються на військову службу за контрактом, резервістів для найдоцільнішого використання їх на військовій службі; визначення ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням; проведення наукової роботи з питань військово-лікарської експертизи; підготовка кадрів для військово-лікарських комісій; формування висновку про необхідність забезпечення особи з обмеженнями повсякденного функціонування допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) за формою, наведеною в додатку до Порядку забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими засобами реабілітації) або з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення і виплати грошової компенсації вартості за самостійно придбані такі засоби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.04.2012 №321.

Згідно з пунктами 1, 8, 9, 11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації. Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.

Завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених обов`язків є виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, контроль за його станом, зокрема в місцевих органах виконавчої влади, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та Служби зовнішньої розвідки), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов`язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.

Також, на виконання вимог Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку" від 11.04.2024 року, №3633-ІХ Кабінетом Міністрів України постановою №560 від 16.05.2024 року (набрала чинності 18.05.2024 року), затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок №560), яким зокрема врегульовано і організацію медичного огляду військовозобов`язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби.

Пунктами 3, 6 Порядку №560 визначено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період проводиться незалежно від місця їх перебування на військовому обліку.

Призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації, на особливий період включає:

оповіщення резервістів та військовозобов`язаних про виклик до районного (об`єднаного районного) територіального центру комплектування та соціальної підтримки чи його відділу, міського (районного у містах, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів України;

прибуття резервістів та військовозобов`язаних до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Центрального управління або регіонального органу СБУ або відповідного підрозділу розвідувальних органів, уточнення своїх персональних даних, внесення відповідних змін у військово-облікові документи та до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів;

проходження резервістами та військовозобов`язаними медичного огляду для визначення придатності до військової служби;

перевірку підстав щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення;

документальне оформлення призову на військову службу під час мобілізації;

відправлення призваних громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період до місць проходження військової служби.

Згідно пунктів 72, 73 Порядку №560 рішення щодо придатності резервіста та військовозобов`язаного для проходження військової служби за станом здоров`я визначається військово-лікарською комісією при районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до пункту 75 Порядку №560 придатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби за станом здоров`я кожним лікарем визначається індивідуально. Висновки про придатність або непридатність резервістів та військовозобов`язаних до військової служби, подані ними скарги та об`єктивні дані, виявлені у процесі медичного огляду, а також установлений діагноз вносяться кожним лікарем до картки обстеження та медичного огляду та до інших документів, що засвідчується особистим підписом лікаря та скріплюється його особистою печаткою, із зазначенням дати проведення медичного огляду відповідно до вимог, визначених Міноборони.

До інформації про діагноз та результати медичних втручань (застосування методів діагностики, профілактики або лікування, пов`язаних із впливом на організм людини), які вносяться до картки обстеження та медичного огляду, додається відповідний код до кожного діагнозу та результату медичних втручань за класифікацією, визначеною класифікатором хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я та класифікатором медичних інтервенцій, затвердженими відповідними наказами Мінекономіки.

Пунктом 70 Порядку №560 передбачено, що порядок проведення медичного огляду резервістів та військовозобов`язаних, персональний склад військово-лікарських комісій, порядок їх роботи визначаються у порядку, встановленому Міноборони.

Зокрема, згідно пункту 3.1. глави 3 розділу II Положення №402 медичний огляд військовозобов`язаних проводиться за рішенням керівників ТЦК та СП, командирів військових частин, начальників центрів рекрутингу Збройних Сил України на підставі направлення, яке формується відповідно до Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560, ВЛК при ТЦК та СП за місцем провадження медичної практики у закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.2 розділу II Положення №402 під час дії правового режиму воєнного стану кожний військовозобов`язаний оглядається хірургом, терапевтом, невропатологом, психіатром, офтальмологом, оториноларингологом, а за медичними показаннями - і лікарями інших спеціальностей.

Разом з тим, абз. 4-5 пункту 3.4. розділу II Положення №402 унормовано, що під час дії правового режиму воєнного стану: ЕКГ виконується після 40-річного віку та за наявності медичних показань. Інші дослідження виконуються за показаннями.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що аналіз пунктів 3.2 та 3.4. розділу II Положення №402 вказує на те, що проходження ВЛК під час воєнного стану має свої особливості, сутністю яких є оперативність.

Стосовно посилання позивача на те, що комісією не взято до уваги наявні хвороби позивача, а також зауваження позивача, колегія суддів зазначає, що такі обставини не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та скасування спірного рішення, виходячи з наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що позивача було оглянуто відповідними лікарями, міститься інформація щодо результатів медичного огляду, дата та підпис лікарів, що відображено в розділі 9 картки медичного огляду військовозобов`язаного позивача по даній справі, яка була надана ним до матеріалів справи.

В межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.

Так, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію конкретних статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, де зроблено правовий висновок про те, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Зокрема слід зазначити, що у разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби та врахування чи неврахування медичних докумениів, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб позивача.

Разом із тим, стосовно посилання позивача на порушення процедури прийняття спірного висновку ВЛК, суд зазначає наступне.

Як вказано вище, Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 по справі № 806/526/16 зазначив, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.

Доводи апелянта щодо недотримання процедури проведення військово-лікарської комісії та неналежності оформлення довідки ВЛК не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач пройшов медичний огляд, за результатами якого складено картку обстеження та медичного огляду із зазначенням лікарів-спеціалістів, обов`язкових відповідно до вимог законодавства.

Твердження апелянта про те, що він фактично не проходив огляду відповідних лікарів не підтверджені належними та допустимими доказами та ґрунтуються виключно на суб`єктивному сприйнятті обставин справи. Апелянт не надав доказів, які б беззаперечно підтверджували факт відсутності огляду лікарями, зокрема, відсутні докази звернень із зауваженнями під час проходження відповідної процедури або фіксації порушень в належному порядку.

Разом з тим, відсутність окремих відомостей у медичній документації, зокрема, щодо групи крові та резус-належності, не свідчить про незаконність проведення заходів медичного огляду чи мобілізації, оскільки такі дані не є визначальними для встановлення придатності особи до військової служби та можуть бути встановлені додатково.

Доводи апелянта про те, що надана ним інформація про стан здоров`я не врахована, не може бути прийнята судом, оскільки не доведено, що такі документи подавались уповноваженому органу до або під час проходження ВЛК, відсутні докази відмови у їх прийнятті чи розгляді, не встановлено, що відповідна інформація містила висновки, які б унеможливлювали або обмежували проходження військової служби.

Посилання апелянта на те, що відсутність його підпису в окремих документах свідчить про недійсність результатів медичного огляду, суд відхиляє, оскільки чинне законодавство не визначає відсутність такого підпису як безумовну підставу для визнання висновку ВЛК протиправним. Більш того, він міг і відмовитись ознайомлюватись з ними, що також не давало би підстав для висновку про протиправність медичних результатів.

Колегія суддів виходить із того, що вирішальне значення має не формальне дотримання форми бланку, а можливість встановлення суті самої процедури: проведення медичного огляду, складу військово-лікарської комісії, висновку щодо придатності особи до військової служби, належності цього висновку конкретній особі.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана довідка містить відомості, які дають змогу ідентифікувати позивача, а також чіткий висновок ВЛК щодо його придатності до військової служби.

Крім того, позивач не довів, що він був позбавлений ознайомитись з результатами медичного огляду або оскаржити їх, а також відсутні докази звернення до ВЛК чи інших органів із заявами про незгоду з висновком одразу після його прийняття.

Колегія суддів також враховує, що Додаток 4 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, на який посилається апелянт, визначає лише форму документа з метою уніфікації, однак відступ від такої форми може мати правове значення лише у випадку, якщо він призвів до спотворення суті висновку або порушення прав особи.

Також колегія суддів зазначає, що можливі недоліки в оформленні довідки ВЛК, зокрема щодо форми документа або написання прізвища, не впливає на сутність прийнятого рішення та не свідчить про його протиправність, оскільки не змінює суть встановленого медичного документа.

Щодо доводів апелянта про відсутність підстав для взяття його на військовий облік у відповідному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки, колегія суддів зазначає, що ведення військового обліку здійснюється за територіальним принципом, а повноваження відповідача включають, зокрема, організацію та ведення обліку військовозобов`язаних, а також їх направлення на проходження ВЛК.

При цьому факт реєстрації або фактичного місяця проживання позивача в іншому регіоні не виключає можливості здійснення відповідних облікових заходів уповноваженим органом у межах наданих повноважень, зокрема, за наявності відповідної інформації про особу.

Суд першої інстанції повно та всебічно встановив фактичні обставини справи, надав належну оцінку зібраним доказам та правильно визначив правову природу спірних правовідносин, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції та не є підставою для скасування чи зміни рішення суду.

За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись статтями 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складений 28 квітня 2026 року.

Суддя доповідач С.В. Дегтярьова

Судді А.В. Крусян

О.В. Яковлєв