Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №344/20458/19 — Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них:

Дата: 27 квітня 2026 р.

Справа: №344/20458/19

Суддя: Мелещенко Л. В.

Справа № 344/20458/19

Провадження № 2/344/111/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого – судді Мелещенко Л.В.

за участю секретаря судового засідання – Дутки Р.-І.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Івано-Франківська обласна рада до ОСОБА_1 про визнання права постійного користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції учасників справи.

Позивач Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про визнання права постійного користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує, що земельні ділянки загальною площею 1,8500 га перебувають у постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи для виробничих потреб згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 000509 15/04-000150 від 12.12.1996, виданим відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17.09.1996 № 317, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150 від 12.12.1996.

У процесі реформування земельних відносин неодноразово змінювалися форми державних актів, порядок їх видачі та реєстрації, порядок обліку земельних ділянок тощо.

Державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 15/04-000150 від 12.12.1996 є правовстановлюючим документом, який у повній мірі підтверджує правомірність користування Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою земельними ділянками загальною площею 1,850 га на вул. Шухевичів, 16а та АДРЕСА_1 .

Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа створена рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 21.01.1983 № 30.

Відповідно до пункту 8.2. розділу VIII Статуту (в редакції 1993 року) власником обласної дитячо-юнацької спортивної школи є фонд комунального майна Івано-Франківської обласної ради. Директор школи розпоряджається майном зі згоди власника.

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2017 № 727-19/2017 «Про надання згоди на відновлення меж земельних ділянок на вул. Шухевичів, 16а та АДРЕСА_1 » Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі надано згоду на відновлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості).

Пунктом 3 рішення Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2017 № 727-19/2017 виконавчому апарату обласної ради доручено здійснювати координацію виконання заходів щодо відновлення меж земельних ділянок обласної дитячо-юнацької спортивної школи та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

На земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Івано-Франківської обласної ради, які перебувають в оперативному управлінні Івано-Франківської дитячо-юнацької спортивної школи.

28 березня 2018 року за результатами проведення комплексу робіт із землеустрою по розробленню технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) встановлено, що фактичні межі земельної ділянки площею 1,540 га (стадіон “Юність”) на АДРЕСА_2 не відповідають визначеним межам у відповідному державному акті.

Зокрема, зі сторони житлового будинку на АДРЕСА_3 до присадибної земельної ділянки пригороджена частина земельної ділянки загальною площею 0,0207 га обласної дитячо-юнацької спортивної школи шляхом встановлення огорожі.

Земельна ділянка загальною площею 0,1509 га на АДРЕСА_3 використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та перебуває у власності громадянки ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №189404, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.08.2000 серія АВМ № 708568, в реєстрі за № Д-674, та договору дарування земельної ділянки від 04.11.2002 серія ВАВ № 774813, в реєстрі за № Д1125, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності від 13.12.2002 за №9170 (лист відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 24.01.2019 № 0-9-0.31- 31/106-19).

Земельні ділянки по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 фактично межують між собою по лінії В-Г ділянки ОСОБА_2 (відповідно до плану зовнішніх меж згідно державного акта на право приватної власності на землю) і частково по лінії A-Б ділянки Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи (відповідно до державного акта на право постійного користування землею, план (схема) земельної ділянки, на яку розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Однак конфігурація та межі земельної ділянки, яка фактично використовується Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_3 , не відповідає межам, визначеним згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 000509 15/04-000150 від 12.12.1996.

Зокрема, ламана лінія межі В-Г на плані зовнішніх меж земельної ділянки в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 №189404 від 13.12.2002, який виданий ОСОБА_2 , що утворює кут, не відповідає прямій лінії меж фактичного користування (встановленої огорожі) відповідно до плану (схеми) земельної ділянки, на яку розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також громадянкою ОСОБА_4 встановлено огорожу не у відповідності до виданого державного на право приватної власності на землю серії Р1 № 189404 від 13.12.2002, що призвело до пригородження нею частини земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи.

При уточненні відповідності місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у Державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 15/04-000150 від 12.12.1996, фактичним мірам ліній на місцевості та фактичним межам землекористування, встановлена часткова накладка на неї земельної ділянки, яка перебуває в приватній власності громадянки ОСОБА_2 відповідно до державного акту серії Р1 №189404 від 13.12.2002.

Факт порушення меж земельної ділянки Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи шляхом встановлення огорожі підтверджується матеріалами державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за результатами проведеної перевірки відповідно до вимог статей 6 та 10 Закону України «Про державний контроль з використанням і охороною земель».

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 14.06.2018 № 703/0/92-18ДК/419/АО/10/01/-18 та акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.06.2018 №703/0/92-18-ДК/659/АП/09/01/-18 під час вжиття заходів державного контролю встановлено, що частина земельної ділянки комунальної форми власності, що розташована на АДРЕСА_2 (стадіон “Юність”) і яка належить Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі на праві постійного користування землею, перебуває у власності громадянки ОСОБА_2 згідно із державним актом на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13.12.2002. Рішення органу місцевого самоврядування щодо припинення права постійного користування (вилучення) частини земельної ділянки, що межує на АДРЕСА_3 , відсутнє.

Фактичне використання земельної ділянки ОСОБА_4 не відповідає межам, встановлених державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 189404 від 13.12.2002, що підтверджує факт самовільного зайняття земельної ділянки шляхом встановлення огорожі.

Встановлена бетонна огорожа не дає можливості Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивні школі в повній мірі використовувати належну їй земельну ділянку площею 0,0207га на АДРЕСА_2 .

З метою отримання від ОСОБА_1 обґрунтувань чи пояснень щодо ситуації, яка склалася, узгодження можливостей проведення додаткових землевпорядних робіт, представник Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи та Івано-Франківської обласної ради ініціювали ряд заходів, час і місце проведення яких оприлюднювались на відповідних офіційних веб-сайтах, в засобах масової інформації, куди рекомендованими листами було запрошено ОСОБА_1 , зокрема:

- 28.03.2018 здійснювали роботи із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі (лист Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕКТАР ІФ” № 01/18-107 від 20.03.2018);

- 23.04.2018 питання про ситуацію з погодженням меж земельних ділянок, які розташовані на вул. Шухевичів, 16а та АДРЕСА_1 обласної дитячо-юнацької спортивної школи розглядались на засіданні постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин (витяг з протоколу № 22 від 23.04.2018);

- 27.06.2018 питання непогодження меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 із суміжними землекористувачами розглядалось на засіданні узгоджувальної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради по розгляду земельних спорів (витяг з протоколу № 190 від 27.06.2018).

ОСОБА_2 жодного разу не брала участі в розгляді даного питання, про дату, час і місце проведення яких її належним чином було повідомлено. Повідомлень про неявку з її сторони жодного разу не надходили.

28.03.2018 при відновленні меж земельної ділянки на АДРЕСА_4 був присутній батько відповідача ОСОБА_5 . Однак жодних пояснень щодо ситуації, що склалась, він не надавав.

Позивач вважає, що позивачем вжито всіх можливих заходів щодо врегулювання спірного питання у досудовому порядку.

Громадянкою ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13.12.2002 на земельну ділянку площею 0,1509 га з недотриманням Інструкції, без відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, без погодження з суміжними землекористувачами, що призвело до оформлення права приватної власності на частину земельної ділянки комунальної власності, яка раніше була надана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для виробничих потреб - обслуговування стадіону “Юність”.

За таких обставин позивач просить визнати за позивачем право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0207 га на АДРЕСА_2 ; зобов`язати відповідача усунути перешкоди в користуванні Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою земельною ділянкою площею 0,0207 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі); стягнути з відповідача на користь позивача витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 грн (т.1 а.с. 1-10).

10 грудня 2019 року відповідач ОСОБА_6 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти позовних вимог.

Відповідач зазначає, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 13.12.2002 за №9170, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,1509 га, розташованої у АДРЕСА_3 . Зазначена обставина не є спірною між сторонами по даній справі.

Із змісту позовної заяви очевидно, що задоволення позовних вимог позивача неможливе без порушень її прав власника земельної ділянки, розташованої у АДРЕСА_3 .

З письмових матеріалів позивача, доданих до позовної заяви, не вбачається, що відповідачем чиняться перешкоди позивачеві у користуванні спірною земельною ділянкою.

Відповідач користується земельною ділянкою, яка є її приватною власністю, набутою на підставі цивільно-правових договорів дарування та купівлі-продажу. Її фактичне землекористування відповідає плану землекористування попереднього власника - ОСОБА_5 , письмово узгодженому суміжними землекористувачами, у тому числі й позивачем у даній справі.

План зовнішніх меж належної відповідачу земельної ділянки, який відображений у її державному акті на право приватної власності на землю, відповідає плану цієї ж земельної ділянки, виготовленому у березні 2002 року, в період перебування цієї ділянки у власності ОСОБА_5 .

Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 10 березня 2002 року по АДРЕСА_3 з додатками Плану встановлення меж, розміру та місцезнаходження землекористування був складений за участю суміжних землекористувачів, від яких не надходило жодних претензій з приводу зовнішніх меж та площі земельної ділянки.

Оскільки землекористування відповідача залишилось незмінним з дати узгодження меж із суміжними землекористувачами, земельних прав позивача вона не порушувала і вважає, що позов підлягає відхиленню у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог (т.1 а.с. 85-86).

17 грудня 2018 року представником позивача Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи Карабіним М.Є. подано до суду відповідь на відзив, в якому зазначає, що твердження відповідача про те, що нею не чиняться перешкоди у користуванні спірною земельною ділянкою є невірним, оскільки зі сторони обласної дитячо-юнацької спортивної школи встановлена огорожа, у зв`язку з чим наявні перешкоди у доступі до частини земельної ділянки позивача та неможливості використовувати її за цільовим призначенням. Також жодного підтвердження відповідності фактичного користування (встановлення огорожі) межам земельної ділянки, які визначені у правовстановлюючому документі, відповідачем не надано. Відповідачем не представлено підтвердження проведення робіт із землеустрою по відновленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх достроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією при переоформленні на відповідача правоустановчих документів на ці земельні ділянки, Позивач підтримує заявлені ним позовні вимоги у повному обсязі та просить задовольнити (т. 1 а.с. 93-96).

18 грудня 2019 року третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Івано-Франківською обласною радою подано до суду пояснення до позову, в якому позовні вимоги вважає підставними та просить суд про їх задоволення.

Третя особа заявляє, що земельні ділянки загальною площею 1,8500 га перебувають в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи для виробничих потреб згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 00050915/04-000150 від 12.12.1996, виданим відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17.09.1996 № 317, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150 від 12.12.1996.

На земельних ділянках знаходяться об`єкти нерухомості спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області в особі Івано-Франківської обласної ради, які перебувають в оперативному управлінні Івано-Франківської дитячо-юнацької спортивної школи.

Листом від 22.03.2018 № 86/10-01/5 Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа звернулася до Івано-Франківської обласної ради з проханням направити представника виконавчого апарату обласної ради для участі у виконанні робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 , які були проведені Товариством з обмеженою відповідальністю “Гектар ІФ” 28.03.2018.

Пунктом 3 рішення Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2017 № 727-19/2017 виконавчому апарату обласної ради доручено здійснювати координацію виконання заходів щодо відновлення меж земельних ділянок обласної дитячо-юнацької спортивної школи та внесення відповідних відомостей до державного земельного кадастру.

28 березня 2018 року за результатами проведення комплексу робіт із землеустрою по розробленню технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) встановлено, що фактичні межі земельної ділянки площею 1,540 га (стадіон “Юність”) на АДРЕСА_2 не відповідають визначеним межам у відповідному державному акті.

Зокрема, зі сторони житлового будинку на АДРЕСА_3 до присадибної земельної ділянки пригороджена частина земельної ділянки загальною площею 0,0207 га обласної дитячо-юнацької спортивної школи шляхом встановлення огорожі.

Земельна ділянка загальною площею 0,1509 га на АДРЕСА_3 використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та перебуває у власності громадянки ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №189404, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.08.2000 серія АВМ № 708568, в реєстрі за № Д-674, та договору дарування земельної ділянки від 04.11.2002 серія ВАВ № 774813, в реєстрі за № Д1125, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності від 13.12.2002 за №9170 (лист відділу у м. Івано-Франківську Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 24.01.2019 № 0-9-0.31- 31/106-19).

Земельні ділянки по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 фактично межують між собою по лінії В-Г ділянки ОСОБА_2 (відповідно до плану зовнішніх меж згідно державного акта на право приватної власності на землю) і частково по лінії A-Б ділянки Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи (відповідно до державного акта на право постійного користування землею, план (схема) земельної ділянки, на яку розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Однак конфігурація та межі земельної ділянки, яка фактично використовується Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою зі сторони суміжного землекористувача ОСОБА_3 , не відповідає межам, визначеним згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 000509 15/04-000150 від 12.12.1996.

Зокрема, ламана лінія межі В-Г на плані зовнішніх меж земельної ділянки в державному акті на право приватної власності на земельну ділянку серії Р1 №189404 від 13.12.2002, який виданий ОСОБА_2 , що утворює кут, не відповідає прямій лінії меж фактичного користування (встановленої огорожі) відповідно до плану (схеми) земельної ділянки, на яку розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Також громадянкою ОСОБА_4 встановлено огорожу не у відповідності до виданого державного на право приватної власності на землю серії Р1 № 189404 від 13.12.2002, що призвело до пригородження нею частини земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи.

При уточненні відповідності місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у державному акті на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 15/04-000150 від 12.12.1996 фактичним мірам ліній на місцевості та фактичним межам землекористування, встановлена часткова накладка на неї земельної ділянки, яка перебуває в приватній власності громадянки ОСОБА_2 відповідно до державного акту серії Р1 №189404 від 13.12.2002.

Факт порушення меж земельної ділянки Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи шляхом встановлення огорожі підтверджується матеріалами державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотримання законодавства України про охорону земель Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області за результатами проведеної перевірки.

Фактичне використання земельної ділянки громадянки ОСОБА_4 не відповідає межам, встановлених державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 №189404 від 13.12.2002, що підтверджує факт самовільного зайняття земельної ділянки шляхом встановлення огорожі.

Встановлена бетонна огорожа не дає можливості Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивні школі в повній мірі використовувати належну їй земельну ділянку площею 0,0207га на АДРЕСА_2 .

З метою отримання від громадянки ОСОБА_1 обґрунтувань чи пояснень щодо ситуації, яка склалася, узгодження можливостей проведення додаткових землевпорядних робіт, представник Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи та Івано-Франківської обласної ради ініціювали ряд заходів, час і місце проведення яких оприлюднювались на відповідних офіційних веб-сайтах, в засобах масової інформації, куди рекомендованими листами було запрошено громадянку ОСОБА_1 , однак вона жодного разу не брала участі у таких заходах.

Позивачем було вжито всіх можливих заходів щодо врегулювання спірного питання в досудовому порядку.

Громадянкою ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13.12.2002 на земельну ділянку площею 0,1509 га з недотриманням Інструкції, без відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, без погодження з суміжними землекористувачами, що призвело до оформлення права приватної власності на частину земельної ділянки комунальної власності, яка раніше була надана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для виробничих потреб - обслуговування стадіону “Юність”.

За наведених обставин третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача вважає позовні вимоги підставними та такими, що підлягають до задоволення (т. 1 а.с. 101-107).

01 лютого 2021 року представником позивача подано до суду заяву про уточнення та збільшення позовних вимог. У даній заяві представник позивача просить суд постановити рішення, яким визнати за Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0243 га на АДРЕСА_2 ; зобов`язати громадянку ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою земельною ділянкою площею 0,0243 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі); визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13 грудня 2002 року, виданий громадянці ОСОБА_1 ; стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи витрати по оплаті судового збору у розмірі 4191,00 гривень (т. 1 а.с. 231-236).

23 квітня 2021 року представником відповідача ОСОБА_8 ( ОСОБА_6 ) – адвокатом Халусом А.Г. подано до суду письмові пояснення по даній справі, в яких просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі за безпідставністю позовних вимог. Вказує, що на підставі державного акту на право приватної власності на землю, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю 13.12.2002 за №9170, ОСОБА_7 є власником земельної ділянки площею 0,1509 га, розташованої у АДРЕСА_3 .

Факт перебування у приватній власності ОСОБА_6 зазначеної земельної ділянки сторонами у справі не оспорюється. ОСОБА_6 володіє й користується земельною ділянкою, набутою у власність на підставі цивільно-правових договорів купівлі-продажу та дарування.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2000 року, укладеним між Продавцем ОСОБА_9 та Покупцем ОСОБА_5 , який діяв в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , на ім`я останньої була куплена земельна ділянка площею 0,0972 га.За договором дарування земельної ділянки від 04 листопада 2002 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , яка була законним представником своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , остання отримала в дар земельну ділянку площею 0,0537 га.

Разом за двома зазначеними договорами ОСОБА_11 на законних правових підставах отримала у власність земельну ділянку загальною площею 0,1509 га.

Попередні власники земельних ділянок володіли й користувались даними земельними ділянками на підставі відповідних державних актів на право приватної власності на землю, зазначених у вищенаведених цивільно-правових договорах.

Зазначені договори за формою й змістом відповідають вимогам чинного законодавства, є правомірними і позивачем не оспорюються.

Фактичне володіння й користування земельною ділянкою відповідача відповідає плану землекористування попередніх землевласників, а саме: ОСОБА_9 та ОСОБА_5 , письмово узгодженому суміжними землекористувачами, у тому числі й позивачем у даній справі.

План зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_6 , який відображений у її державному акті на право приватної власності на землю, відповідає плану цієї ж земельної ділянки, виготовленому у березні 2002 року,

10 березня 2002 року при інвентаризації землеволодіння ОСОБА_5 був складений Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування по АДРЕСА_3 та План встановлення меж, розміру та місцезнаходження землекористування, що був складений за участю суміжних землекористувачів.

Зазначені документи були підписані спеціалістом Державного підприємства «Івано-Франківський міський центр державного земельного кадастру», представником Івано-Франківського відділу земельних ресурсів, землекористувачем Б. Лесюк та представниками суміжних землекористувачів, у тому числі й позивача, від яких не надходило жодних претензій з приводу зовнішніх меж та площі земельної ділянки, межі якої було погоджено.

У Плані земельної ділянки по АДРЕСА_3 , сформованому 10.03.2002 та погодженому представником позивача, що підтверджується його підписом, завіреним круглою печаткою, відображено три земельні ділянки, а саме: № 1 площею 254 кв.м, № 2 площею 153 кв.м, № 3 площею 130 кв.м.

Зовнішні межі даних земельних ділянок повністю співпадають з Планом зовнішніх меж земельної ділянки державного акту на право приватної власності на земельну ділянку, виданого ОСОБА_2 13 грудня 2002 року.

Зазначений факт можна перевірити шляхом накладення одного плану на інший, оскільки вони виготовлені в одному масштабі 1:500.

Володіння й користування земельною ділянкою відповідача залишилось незмінним з дати узгодження меж із суміжними землекористувачами, у тому числі із позивачем.

Отже, за наведених обставин очевидно, що земельних прав позивача відповідач не порушувала. У власності відповідача перебуває земельна ділянка, набута нею на законних правових підставах.

Державні акти на право приватної власності на землю були видані первісним власникам ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на підставі рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а саме: рішення №924 від 20.06.2000 та рішення №334 від 27.08.2002. Вказані рішення є чинними і позивачем не оспорюються.

Зазначені Державні акти на право приватної власності на землю та рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради експертом не досліджувались, що вказує на неповноту Висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи у кримінальному провадженні №42018091010000026 від 05.06.2019, який є у справі.

Експертом не досліджено й не встановлено, з якого часу і на якій підставі земельні ділянки, суміжні з ділянкою позивача, які тепер перебувають у власності ОСОБА_6 , перебували у користуванні попередніх землекористувачів, що має значення для встановлення первісних землекористувачів, які, за висновком експерта, мають пріоритет у землекористуванні.

На вирішення земельно-технічної експертизи були поставлені лише ті питання, що частково стосуються предмету доказування у кримінальному провадженні, проте не відносяться до предмету цивільно-правового спору у даній справі. Зокрема, експерту не було поставлено питання, чи відповідає фактичне землекористування позивача наявному у справі державному акту на право постійного користування землею Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи по вул. Шухевичів, 21, м. Івано-Франківськ.

Також не поставлено й не досліджено питання, чи відповідає фактичне землекористування ОСОБА_6 наявному у неї державному акту на право приватної власності на землю державним актам на право приватної власності на землю, які були видані первісним землевласникам ОСОБА_9 та ОСОБА_5 .

План-схема землекористування, яка додана до державного акту на право постійного користування землею Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи й надана для дослідження експерту, сформована без прив`язки досліджуваної земельної ділянки до місцевості, без відомостей про точне місце розташування даної земельної ділянки, яка складається із двох частин (Ділянка №1 і Ділянка №2).

Для ідентифікації зазначених земельних ділянок експерту не надано для дослідження документів з каталогом координат поворотних точок меж цих ділянок в системі координат, на основі яких видавався державний акт на право постійного користування землею позивачу по АДРЕСА_1 .

За відсутності необхідних вихідних даних експерт не міг точно встановити за рахунок зміщення якої саме площі відбулось накладання однієї земельної ділянки на іншу. Можливо таке накладання відбулось за рахунок зміщення іншої земельної ділянки, прилеглої з протилежної сторони до ділянки позивача від ділянки ОСОБА_6 . Відповідність меж з протилежної сторони до земельної ділянки ОСОБА_6 експертом не досліджувалась.

Отже, задоволення позовних вимог позивача неможливе без порушення цивільних прав ОСОБА_6 , яка є добросовісним набувачем права власності на земельну ділянку, площею 0,1509 га, розташовану у АДРЕСА_3 .

Позивач у позовній заяві вказав, що є постійним землекористувачем суміжної земельної ділянки, але при цьому не вказав, хто ж саме є власником зазначеної ділянки, якого можна було б залучити до участі у справі. На права та обов`язки Івано-Франківської обласної ради судове рішення вплинути не може, оскільки остання не є учасником спірних земельних відносин (т. 2 а.с. 1-5).

28 травня 2024 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на заяву позивача про уточнення та збільшення позовних вимог, в якому зазначає, що до участі у справі не залучені належні співвідповідачі та треті особи, просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі (т. 2 а.с. 118-123).

09 січня 2025 року представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якому підтримує заявлені позовні вимоги та просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі (т. 2 а.с.161-169).

08 січня 2026 року представником відповідача подано до суду заяву про застосування строку позовної давності (т. 2 а.с. 210-212).

29 січня 2026 року представником позивача подано до суду клопотання про поновлення пропущеного строку та визнання поважними причини пропущення позовної давності у справі. У даній заяві позивач просив визнати поважними причини пропуску строку позовної давності, пов`язані з необхідністю отримання висновку земельно-технічної експертизи, та поновити пропущений строк для подання збільшеної позовної вимоги про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності серії Р1 №189404 від 13 грудня 2002 року, виданого ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 217-223).

20 квітня 2026 року представником відповідача ОСОБА_6 – адвокатом Халусом А.Г. надано до суду додаткові пояснення, в яких зазначає, що 10 березня 2002 року при інвентаризації землеволодіння ОСОБА_5 був складений Акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування по АДРЕСА_3 та План встановлення меж, розміру та місцезнаходження землекористування, що був складений за участю суміжних землекористувачів.

У Плані земельної ділянки по АДРЕСА_3 , сформованому 10.03.2002 та погодженому представником позивача, що підтверджується його підписом, завіреним круглою печаткою, відображено три земельні ділянки, а саме: № 1 площею 254 кв.м, № 2 площею 153 кв.м, №3 площею 130 кв.м.

Після встановлення меж зазначених земельних ділянок, ОСОБА_5 у березні 2002 року розпочав роботи по облаштуванню огорожі, спорудження якої завершив у жовтні 2002 року.

За договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03 серпня 2000 року, укладеним між Продавцем ОСОБА_9 та Покупцем ОСОБА_5 , який діяв в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , на ім`я останньої була куплена земельна ділянка площею 0,0972 га.За договором дарування земельної ділянки від 04 листопада 2002 року, укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_10 , яка була законним представником своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_2 , остання отримала в дар земельну ділянку площею 0,0537 га.

Разом за даними договорами ОСОБА_11 на законних правових підставах отримала у власність земельну ділянку єдиним масивом, загальною площею 0,1509 га.

Право власності на зазначені земельні ділянки зареєстровано в Івано-Франківському відділі земельних ресурсів 13.12.2002 за ОСОБА_2 , що підтверджується Реєстраційними записами з підписами, відбитками штампів та круглих печаток на вищезазначених цивільно-правових договорах.

На підставі зазначених цивільно-правових договорів ОСОБА_2 Виконавчим комітетом Коломийської міської ради був виданий Державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9170.

Раніше державні акти на право приватної власності землю на ці земельні ділянки були видані первісним власникам земельних ділянок ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на підставі рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а саме: рішення № 9924 від 20.06.2000 та рішення № 334 від 27.08.2002, відповідно.

Державний акт на право приватної власності на землю, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №9170, виданий ОСОБА_2 , не містить кадастрового номера земельної ділянки і тому не може бути зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до виготовлення технічної документації із землеустрою та реєстрації у Держгеокадастрі.

Збільшуючи позов вимогою про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності на землю, позивач не визначив в якості співвідповідача виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради, який склав, видав та зареєстрував спірний Державний акт у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9170.

Державний акт на право постійного користування землею, виданий позивачеві 12.12.1996, також не має кадастрового номера земельної ділянки і не зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У державному акті на право постійного користування землею позивача помилково зазначено, що землю надано у користування для виробничих потреб відповідно до рішення Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 17 березня 1996 року № 9317. Насправді такого рішення міської ради не існує, а є відповідне рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради народних депутатів.

Відповідач вважає, що нова редакція Статуту не може застосовуватись до спірних правовідносин, які мали місце у минулому, до державної реєстрації змін до Статуту.

Позивачем подано негаторний позов, який у даному цивільно-правовому спорі є неефективним способом захисту, оскільки, у разі його задоволення, підстави набуття права власності на спірну земельну ділянку залишаються без змін і право власності на спірну земельну ділянкою надалі залишається за відповідачем.

Вимога про визнання права постійного користування земельною ділянкою площею 0,0243 га по АДРЕСА_2 є неконкретною. Зокрема, немає посилань на план-схему чи інший документ, де були б чітко визначені межі спірної ділянки, які можна встановити в натурі на місцевості.

Вимога про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою площею 0,0243 га також не конкретизована стосовно її точного розташування на місцевості.

Вимога про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку також є неефективним способом захисту права, оскільки цивільно-правові угоди, за якими набуто право власності на земельні ділянки у приватну власність, залишаються чинними правовстановлюючими документами.

Уточнені й збільшені позовні вимоги позивачем не змінювались, а тому мають розглядатись виключно у редакції позивача, який обрав неналежний спосіб захисту свого права. Позивач може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права.

З огляду на викладені обставини, відповідач просить у задоволенні позову відмовити повністю (т. 3 а.с. 43-46).

23 квітня 2026 року представником позивача Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи надано до суду додаткові пояснення у справі, в яких зазначає, що земельні ділянки загальною площею 1,8500 га перебувають у постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи для виробничих потреб згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ № 000509 15/04-000150 від 12.12.1996, виданим відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17.09.1996 № 317, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 150 від 12.12.1996. Земельна ділянка площею 0,3202 га має кадастровий номер 2610100000:06:004:0459.

У Акті про встановлення меж земельної ділянки в натурі зазначено, що межові знаки, якими закріплена земельна ділянка в кількості 40 штук, показані представникам в натурі. Межі ділянки проорані. Розміри та місце розташування земельної ділянки показані на схемі, яка прикладена до акту. Також у Акті вказано, що ніяких заперечень з боку представників при перенесенні в натурі проекту відведення земель не виявлено.

Як видно з опису меж, станом на час виготовлення відповідних документів межівниками виділених обласній Дитячо-юнацькій спортивній школі земельних ділянок є: - землі державного медичного підприємства «Порцеляна»; - землі Івано-Франківської міської ради; - землі УДКТІ Агротранс». Жодної згадки про відповідача чи осіб, які володіли земельними ділянками до відповідача, немає.

У Пояснювальній записці вищезгаданого Технічного звіту зазначено: «Спеціалістами філіалу інституту землеустрою в натурі проведено обмір земельної ділянки за допомогою теодоліта та мірної 50-ти метрової стрічки. В результаті обмірів встановлено, що фактична площа земельної ділянки становить 1,85 га. При проведенні теодолітної зйомки зроблено прив`язку до державної сітки координат полігонометрії IV класу. Координати поворотних точок окружної межі земельної ділянки вирахувано державній системі координат. На основі проведених обмірів замовнику виготовлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою».

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2017 № 727-19/2017 "Про надання згоди на відновлення меж земельних ділянок на вул. Шухевичів, 16а та 21 у м. Івано-Франківську" Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі надано згоду на відновлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості).

28.03.2018 за результатами проведення комплексу робіт із землеустрою по розробленню технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) встановлено, що фактичні межі земельної ділянки площею 1,540 га (стадіон "Юність") на вул. Шухевичів, 16а не відповідають визначеним межам у відповідному державному акті.

А саме:

- 28.03.2018 здійснювали роботи із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки Івано-Франківській обласній Дитячо-юнацькій спортивній школі (лист ТОВ "ГЕКТАР ІФ" № 01/18- 107 від 20.03.2018);

- 23.04.2018 питання про ситуацію з погодженням меж земельних ділянок, які розташовані на вул. Шухевичів, 16а та 21 у м. Івано-Франківську, Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі розглядались на засіданні постійної комісії Івано-Франківської обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин (витяг з протоколу № 22 від 23.04.2018 р.);

- 27.06.2018 питання непогодження меж земельної ділянки на АДРЕСА_2 із суміжними землекористувачами розглядалось на засіданні узгоджувальної комісії виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради по розгляду земельних спорів (витяг з протоколу № 190 від 27.06.2018 р.).

Позивач зазначає, що ОСОБА_2 жодного разу не брала участі в розгляді даного питання, про дату, час і місце проведення яких її належним чином було повідомлено. Повідомлень про неявку з її сторони жодного разу не надходили.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 виготовлено державний акт на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13.12.2002 на земельну ділянку площею 0,1509 га з недотриманням чинного на той час законодавства, без відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка, без погодження із суміжними землекористувачами та без вилучення у встановленому законодавством порядку із постійного користування, що призвело до оформлення права приватної власності на частину земельної ділянки комунальної власності, яка раніше була надана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для виробничих потреб - обслуговування стадіону Юність.

Відповідно до акту встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 10.03.2002 та плану земельної ділянки представником суміжного землекористувача від позивача, який погодив межі земельних ділянок, є ОСОБА_12 . При цьому відповідно до наказу управління освіти обласної державної адміністрації з 18.12.1999 року виконувати обов`язки директора обласної дитячо-юнацької спортивної школи тимчасово доручено заступнику директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_13 , а не ОСОБА_12 , як зазначено у додатках відповідача.

Також відповідачем не надано жодного підтвердження відповідності фактичного користування (встановлення огорожі) межам земельної ділянки, які визначені у правовстановлюючому документі (т. 3 а.с. 49-56),

Процесуальні дії у справі.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2019 року дану справу розподілено головуючому судді Шамотайло О.В. (т.1 а.с.75).

Ухвалою суду від 20 листопада 2019 року відкрито провадження по даній справі (т.1 а.с.76).

Ухвалою суду від 29 січня 2020 року клопотання про витребування доказів задоволено. Витребувано у Івано-Франківської місцевої прокуратури належним чином завірену копію земельно-технічної експертизи проведеної у рамках здійснення Івано-Франківською місцевою прокуратурою процесуального керівництва у кримінальному провадженні, яке розслідується Івано-Франківським ВП ГУНП в Івано-Франківській області, внесене 05.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018091010000026, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, щодо самовільного зайняття земельної ділянки по вул. Шухевичів, 16А у м. Івано-Франківську. Закрито підготовче провадження по справі (т.1 а.с.166).

Ухвалою суду від 28 липня 2021 року призначено по даній справі земельно-технічну експертизу. Провадження по справі на час проведення експертизи зупинено (т. 2 а.с. 25-27).

На підставі розпорядження заступника керівника апарату Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області № 116 від 24 липня 2023 року проведено повторний автоматизований розподіл незавершених розглядом судових справ, які перебувають у провадженні судді Шамотайла О.В. (т. 2 а.с. 77).

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 липня 2023 року дану справу розподілено головуючому судді Мелещенко Л.В. (т.2 а.с.78-79).

Ухвалою суду від 28 липня 2023 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін (т. 2 а.с. 80).

Ухвалою суду від 21 листопада 2023 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні (т. 2 а.с. 93-95).

Ухвалою суду від 15 квітня 2026 року поновлено судовий розгляд даної цивільної справи (т. 3 а.с. 37).

Пояснення учасників справи у судовому засіданні.

Представник позивача Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи Карабін М.Є. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі на підставах, викладених у позові, просив позов задовольнити.

У судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Івано-Франківської обласної ради Млиниська Л.В. вважала позовні вимоги підставними та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Халус А.Г. у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити.

Допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_14 суду пояснив, що за ухвалою суду була проведена експертиза земельних ділянок і на поставлені судом запитання були дані вичерпні відповіді. Під час проведення експертизи порівнювалися площа, конфігурація та довжина земельних ділянок, внаслідок чого встановлено часткове накладання земельної ділянки площею 0,1509 га , що належить ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), на земельну ділянку площею 1,85 га, що передана Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, та площа накладання становить 0,0243 га. ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ) не надала доступ до своєї земельної ділянки, тому використовувався квадрокоптер для обстеження цієї земельної ділянки. Підтримує зроблені ним висновки.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Суд, вислухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа зареєстрована як юридична особа, ідентифікаційний код НОМЕР_1 (т.1 а.с.13).

Статут Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи затверджений начальником управління освіти і науки облдержадміністрації (т. 1 а.с. 14-28).

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 15/04-000150 від 16 грудня 1996 року, земельна ділянка загальною площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 передана у постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17 вересня 1996 року № 317 (т. 1 а.с. 29-32, 114-117).

Земельна ділянка загальною площею 0,1509 га, розташована на території АДРЕСА_3 , використовується для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд та перебуває у власності громадянки ОСОБА_2 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії РІ №189404, виданого на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 03.08.2000 серія АВМ № 708568, в реєстрі за № Д-674, та договору дарування земельної ділянки від 04.11.2002 серія ВАВ № 774813, в реєстрі за № Д1125, який зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності від 13.12.2002 за №9170 (т.1 а.с.33, 121).

Відповідно до рішення Івано-Франківської міської ради народних депутатів від 17.09.1996 № 317, земельну ділянку площею 1,85 га на АДРЕСА_5 надано обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування для виробничих потреб і видано державний акт на право постійного користування землею (т. 1 а.с. 34).

Державним підприємством «Івано-Франківський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» складений технічний звіт по виготовленню державного акту на право постійного користування земельною ділянкою обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для розміщення стадіону, приміщення школи, спортивного майданчику за рахунок земель Івано-Франківської міської ради народних депутатів (т. 1 а.с. 35-47, 136-144, т. 2 а.с. 42-50).

На будівлі обласної дитячо-юнацької спортивної школи, що за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, буд. 16а, видане свідоцтво про право власності на нерухоме майно (т. 1 а.с. 48, 122).

Рішенням Івано-Франківської обласної ради від 22.12.2017 № 727-19/2017 «Про надання згоди на відновлення меж земельних ділянок на вул. Шухевичів, 16а та 21 у м. Івано-Франківську» Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі надано згоду на відновлення меж зазначених земельних ділянок в натурі (на місцевості) загальною площею 1,8500 га за рахунок земель спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, які розташовані на АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та перебувають у її постійному користуванні згідно з державним актом на право постійного користування землею серії II-IФ від 12.12.1996 (т. 1 а.с.49, 123).

01 листопада 2017 року між Департаментом освіти, науки та молодіжної політики обласної державної адміністрації в особі директора Кімаковича Віктора Євстахійовича, Замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гектар ІФ» в особі директора Озарка Любомира Ярославовича, Виконавцем, був укладений договір на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за умовами якого Виконавець зобов`язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно-вишукувальні роботи з розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі для виробничих потреб в АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 50-53, 131-134).

Відповідно до Витягу з протоколу № 190 від 27.06.2018 засідання узгоджувальної комісії виконавчого комітету міської ради по розгляду земельних спорів, вирішено погодити Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі межі земельної ділянки на вул. Шухевичів, 16-а, згідно виданих школі та громадянам правовстановлюючих документів на земельні ділянки по АДРЕСА_2 та АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_9 , 11-а, АДРЕСА_10 і перенесених відомостей до Державного земельного кадастру по даних земельних ділянках без погодження вказаних суміжних землекористувачів (т. 1 а.с. 54).

23 квітня 2018 року складений витяг з протоколу № 22 засідання постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин «Про ситуацію з погодженням меж земельних ділянок Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі, які розташовані на вул. Шухевичів, 16-а та 21 у м. Івано-Франківську» (т.1 а.с. 55, 124).

З рекомендованого листа Івано-Франківської обласної ради від 18.04.2018 №11-200/509р/176 та офіційного сайту Івано-Франківської обласної ради вбачається те, що було повідомлено ОСОБА_6 про те, що на засіданні постійної комісії обласної ради з питань аграрної політики та земельних відносин, яке відбудеться 23 квітня 2018 року об 11.00 в кабінеті №500, буде розглянуто питання відновлення меж земельних ділянок, які розташовані на вул. Шухевичів, 16а та АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 56-57, 59, 125-127).

Згідно листа Товариства з обмеженою відповідальністю “ГЕКТАР ІФ” № 01/18-107 від 20.03.2018 та оголошення в газеті «Галичина», ОСОБА_1 було повідомлено про те, що 28.03.2018 відбудеться проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 58, 60-61).

14 червня 2018 року складений акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки площею 1,5400 га (стадіон «Юність») за адресою: вул.Шухевичів, 16-а та АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.62-65,110-113).

14 червня 2018 року складений акт обстеження земельної ділянки площею 1,5400 га (стадіон «Юність») за адресою: вул.Шухевичів, 16-а та АДРЕСА_1 , відповідно до якого частина земельної ділянки площею 0,0207 га, яка надана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі (державний акт на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ від 12.12.1996), перебуває у власності громадянки ОСОБА_2 згідно із державним актом на право приватної власності серії Р1 №189404 від 13.12.2002. Рішення органу місцевого самоврядування щодо припинення права постійного користування (вилучення) частини земельної ділянки, що межує із земельною ділянкою ОСОБА_1 , поруч із житловим будинком на АДРЕСА_3 , відсутнє ( т.1 а.с. 62-68, 110-113, 118-120).

16.01.2019 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області була дана відповідь Голові Івано-Франківської обласної ради на його лист щодо результатів вжитих заходів реагування питання самовільного зайняття частини земельної ділянки на АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 69-70, 128-129).

Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області була дана відповідь В.О. директора обласної дитячо-юнацької спортивної школи на його лист про надання інформації щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:004:0203 та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 71-72).

10 березня 2002 року складений акт встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування громадянина ОСОБА_5 (т. 1 а.с. 87-88).

З наказу Управління освіти Івано-Франківської обласної державної адміністрації від 17.11.1999 року вбачається, що з 18.02.1999 року обов`язки директора обласної дитячо-юнацької спортивної школи тимчасово доручено виконувати заступнику директора з навчально-виховної роботи цієї ж школи ОСОБА_13 (т. 1 а.с. 97).

Позивачем до матеріалів справи долучено копії фотографій встановлення огорожі на спірній земельній ділянці (т. 1 а.с. 98-99).

22.03.2018 В.О. директора Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи повідомлено Голову обласної ради про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Гектар ІФ» буде проводити роботи із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, 21, та про направлення представника для участі у виконанні зазначених робіт (т. 1 а.с. 130).

23.05.2018 Голова обласної ради звертався до прокурора Івано-Франківської області та начальника головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області про проведення перевірки дотримання вимог земельного законодавства в частині використання земельних ділянок громадянами за адресами: АДРЕСА_11 та АДРЕСА_3 (т. 1 а.с. 135).

Першим заступником керівника Івано-Франківської місцевої прокуратури листом від 18.12.2019 було повідомлено першого заступника голови Івано-Франківської обласної ради про те, що Івано-Франківською місцевою прокуратурою здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні, яке розслідується Івано-Франківським ВП ГУНП в Івано-Франківській області, внесеному 05.06.2018 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018091010000026 за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 Кримінального кодексу України, щодо самовільного зайняття земельної ділянки по АДРЕСА_2 . На даний час у даному кримінальному провадженні проведена земельно-технічна експертиза за фактом накладення земельних ділянок по АДРЕСА_2 . Крім того, досудове розслідування триває, вживаються заходи для прийняття кінцевого рішення у вказаному провадженні (т. 1 а.с. 158).

Згідно висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи від 29.11.2019 № 1858/1974-1978/19-28, фактичне місце розташування земельної ділянки площею 0,0770 га з кадастровим номером 2610100000:06:004:0203 за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_15 , частково накладається на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 , що передана обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею.

Площа часткового накладання земельної ділянки з кадастровим номером 2610100000:06:004:0203 за адресою: АДРЕСА_3 , що на праві власності належить ОСОБА_15 , на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 , що передана обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею, становить 0,0114 га і ймовірна ринкова вартість даної частки земельної ділянки, яка накладається становить: 1,14 х 66 841 =76 206 гривень.

Фактичне місце розташування земельної ділянки площею 0,1509 га за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності згідно державного акту на право власності на землю № 9170 ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), частково накладається на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 , що передана обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного акту на право постійного користування землею.

Площа часткового накладання земельної ділянки площею 0,1509 га за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності згідно державного акту на право власності на землю №9170 ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 , що передана обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного на право постійного користування землею, становить 0,0243 га і ймовірна ринкова вартість даної частки земельної ділянки, яка накладається становить: 2,43 х 66 841 =162 424 гривень (т. 1 а.с. 197-219).

03 серпня 2000 року був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_9 , Продавцем, та ОСОБА_5 , який діє від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Представником покупця, за умовами якого Продавець продав, а Представник покупця купив на ім`я ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0972 га, розміщену на землях, що знаходяться на території Івано-Франківської міської ради, за адресою: АДРЕСА_3 , надану для обслуговування та будівництва житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) (т. 2 а.с. 6, 187-188).

04 листопада 2002 року укладений договір дарування земельної ділянки між ОСОБА_5 , Дарувателем, та ОСОБА_10 , що діє від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законний представник своєї неповнолітньої дочки, Представником обдарованої. За цим договором Дарувальник подарував, а Представник обдарованої прийняла в дар від імені ОСОБА_2 належну ОСОБА_5 земельну ділянку, розташовану на території Івано-Франківської міської ради в АДРЕСА_3 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд (т. 2 а.с. 7, 191).

Згідно висновку експертів від 17 травня 2023 року № 414\23-28/878-881/23-28 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №344/20458/19, фактична площа, конфігурація та довжини сторін земельної ділянки по АДРЕСА_3 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , не відповідає площі, конфігурації та довжинам сторін, зазначених в державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 №189404 від 13.12.2002, а саме:

- площа земельної ділянки відповідно до меж фактичного користування становить 0,1532 га, а згідно державного акту площа даної земельної ділянки повинна становити 0,1509 га. Тобто фактичне користування земельною ділянкою є на 0,0023 га більшим від використання, передбаченого державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «Б» до «В» відповідно до меж фактичного землекористування на 2,87 метра є меншою від визначеної державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «В» до «Г» відповідно до меж фактичного землекористування на 0,63 метра є більшою від визначеної державним актом (при цьому, слід зауважити конфігурація згідно державного акту є іншою, дана сторона зображена із згином, а згідно фактичного землекористування дана сторона є прямою лінією);

- протяжність земельної ділянки від «Г» до «Д» відповідно до меж фактичного землекористування на 3,11 метра є більшою від визначеної державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «Д» до «Е» відповідно до меж фактичного землекористування є на 0,56 метра меншою від визначеної державним актом;

- протяжність земельної ділянки від «Е» до «А» відповідно до меж фактичного землекористування є на 1,17 метра більшою від визначеної державним актом.

Фактичне місце розташування земельної ділянки, за адресою АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ,), згідно державного акту на право власності на землю серії Р1 №189404 від 13.12.2002, накладається на земельну ділянку площею 1,54 га за адресою: АДРЕСА_2 , що передана в постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509.

Площа фактично пригородженої частини земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, шляхом встановлення огорожі, становить 0,0235 га.

Встановити, яка площа накладання двох правовстановлюючих документів, не видається за можливе, у зв`язку з відсутністю достатньої інформації про параметри земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), згідно державного акту на право власності на землю серії Р1 № 189404 від 13.12.2002 (т. 2 а.с. 54-69).

Згідно копії державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_9 на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 20.08.2000 № 294 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0972 га за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 189).

Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю, ОСОБА_5 на підставі рішення виконкому Івано-Франківської міської ради від 27.08.2002 № 334 передано у приватну власність земельну ділянку площею 0,0537 га за адресою: АДРЕСА_3 (т. 2 а.с. 190).

Статут Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи затверджено в новій редакції рішенням обласної ради від 22.08.2023 № 726-23/2023 (т. 3 а.с. 4-24).

Згідно Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, ідентифікаційний код 22188352, є Івано-Франківська обласна рада (т. 3 а.с. 25-32).

10.06.2016 Івано-Франківською обласною радою прийнято рішення №205-5/2016 «Про управління об`єктами спільної власності територіальних громад сіл, селиш, міст області» (а.с. 33).

Норми права, що підлягають застосуванню, та висновки суду

за результатами розгляду справи.

Стаття 15 Цивільного кодексу України надає кожній особі право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Способи захисту цивільних прав і інтересів визначені у статті 16 Цивільного кодексу України і наведений в ній перелік не є вичерпним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж права (інтереси) позивача порушені, не визнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Вирішуючи спір по суті, суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов, тобто встановити, чи є особа, за позовом якої (або в інтересах якої) порушено провадження у справі належним позивачем. Відсутність права на позов в матеріальному розумінні тягне за собою прийняття рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин, оскільки лише наявність права обумовлює виникнення в інших осіб відповідного обов`язку перед особою, якій таке право належить і яка може вимагати виконання такого обов`язку (вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення) від зобов`язаних осіб. Тобто лише встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, приймає рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюється судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У силу частин першої та другої статті 78, частини першої статті 79 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень статті 116 Земельного кодексу України громадяни набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно з частиною другою статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодуванням завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів (частина третя статті 152 Земельного кодексу України).

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав(стаття 125 Земельного кодексу України).

Частиною третьою статті 158 Земельного кодексу України визначено, що органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.

Порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі був визначений відповідною Інструкцією, яка затверджена наказом Державного комітету України № 43 від 04.05.1999. Пунктом 1.13. даної Інструкції (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що складання державного акта на право приватної власності на землю, на право власності на землю та на право постійного користування землею при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і товариствам громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою відповідною технічною документацією.

Згідно з частинами першою, четвертою, сьомою статті 55 Закону України "Про землеустрій" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) закріплюються межовими знаками встановленого зразка. Межові знаки здаються за актом під нагляд на збереження власникам землі та землекористувачам, у тому числі орендарям.

Відповідно до статті 198 Земельного кодексу України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Отже, щоб набути право власності на земельну ділянку необхідно здійснити комплекс робіт: провести кадастрову зйомку землі з геодезичним встановленням меж земельної ділянки, яка включає, зокрема, і, перенесення в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженим в установленому порядку проектом відведення цієї ділянки, погодження цих меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

Погодження меж земельної ділянки є складовою частиною кадастрового плану, який, у свою чергу, є складовою частиною технічної документації, необхідної для передачі громадянам безоплатно земельних ділянок у власність. Виконання усіх підготовчих робіт з виготовлення державного акта на право власності на земельну ділянку передбачає перевірку того, чи не належить земельна ділянка іншому власнику або правомірному користувачеві та чи не накладаються межі земельної ділянки на суміжні земельні ділянки.

Відповідно до частини першої статті 106 Земельного кодексу України власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Частиною першою статті 107 Земельного кодексу України передбачено, що основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

Відповідно до положень статті 7 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно із частиною першою статті 23 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України підставами припинення права користування земельною ділянкою є:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій, державних чи комунальних некомерційних товариств, крім перетворення державних чи комунальних підприємств у випадках, визначених статтею 120-1 цього Кодексу;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом публічно-приватного партнерства або об`єктом концесії;

з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами);

и) невиконання акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства, вимог, визначених статтею 120-1 цього Кодексу.

Припинення права постійного користування земельними ділянками державного підприємства, установи, організації, органу державної влади не припиняє права власності держави на відповідні земельні ділянки. Право користування земельною ділянкою може бути припинено лише з певних підстав, закріплених у законодавстві.

У постанові від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18 (провадження № 12-57гс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених у статті 141 ЗК України, перелік яких є вичерпним.

Отже, право постійного землекористування є безстроковим і може бути припинене лише з підстав, передбачених статтею 141 Земельного кодексу України, перелік яких є вичерпним. Дії органів державної влади, спрямовані на припинення права користування земельною ділянкою поза межами підстав, закріплених у земельному законодавстві, є такими, що порушують право користування земельною ділянкою.

Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права (стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

Судом встановлено, що позивач Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа є юридичною особою, створеною рішенням виконавчого комітету Івано-Франківської обласної ради від 21.01.1983 № 30, юридична адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, 21.

На підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 15/04-000150 від 16 грудня 1996 року, земельна ділянка загальною площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 передано у постійне користування Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі.

Таким чином, суд вважає, що за позивачем право постійного користування земельною ділянкою площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 зберігається, оскільки жодної з підстав, визначених Земельним кодексом України. для припинення права постійного користування земельною ділянкою, не настало.

Також у матеріалах справи відсутні докази надання погодження законного землекористувача на вилучення земельної ділянки для подальшого надання у власність фізичних осіб.

З акту про встановлення границь ділянки в натурі від 07 березня 1996 року вбачається, що станом на час виготовлення відповідних документів межівниками виділених обласній Дитячо-юнацькій спортивній школі земельних ділянок є:

- землі державного медичного підприємства «Порцеляна»;

- землі Івано-Франківської міської ради;

- землі УДКТІ Агротранс».

У Пояснювальній записці Технічного звіту зазначається, що спеціалістами філіалу інституту землеустрою в натурі проведено обмір земельної ділянки за допомогою теодоліта та мірної 50-ти метрової стрічки. В результаті обмірів встановлено, що фактична площа земельної ділянки становить 1,85 га. При проведенні теодолітної зйомки зроблено прив`язку до державної сітки координат полігонометрії IV класу. Координати поворотних точок окружної межі земельної ділянки вирахувано державній системі координат. На основі проведених обмірів замовнику виготовлено державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Отже, саме у розмірі фактичної площі земельної ділянки 1,85 га позивач і має право постійного користування станом.

Також відповідно до плану земельної ділянки попереднім землекористувачем - ОСОБА_5 здійснювалось встановлення меж земельних ділянок № 1 – 254 кв.м, № 2 - 153 кв,. № 3 - 130 кв.м, загальною площею 537 кв.м (0,0537 га), а не відповідно до площі земельної ділянки 0,1509 га, яка перебуває у власності ОСОБА_6 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку на АДРЕСА_3 серії P1 № 189404 від 13.12.2002.

Актом встановлення та узгодження зовнішніх меж землекористування від 10.03.2002 були погоджені межі земельної ділянки № НОМЕР_2 площею 254 кв.м, згідно опису меж, а не земельної ділянки загальною площею 0,1509 га, що перебуває у власності відповідача.

З висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної та земельно-оціночної експертизи від 29.11.2019 № 1858/1974-1978/19-28, проведеної в межах кримінального провадження № 42018091010000026 від 05.06.2019, вбачається, що площа часткового накладання земельної ділянки площею 0,1509 га за адресою: АДРЕСА_3 , що належить на праві власності згідно державного акту на право власності на землю №9170 ОСОБА_2 ( ОСОБА_6 ), на земельну ділянку площею 1,85 га за адресою: АДРЕСА_1 , що передана Івано-Франківській обласній дитячо-юнацькій спортивній школі в постійне користування, згідно державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ІФ №000509 та технічному звіту по виготовленню державного на право постійного користування землею, становить 0,0243 га.

Згідно висновку експертів від 17 травня 2023 року № 414/23-28/878-881/23-28 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №344/20458/19, фактична площа, конфігурація та довжини сторін земельної ділянки по АДРЕСА_3 , яка перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_6 , не відповідає площі, конфігурації та довжинам сторін, зазначеним у державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 №189404 від 13.12.2002.

Згідно висновку експертів від 17 травня 2023 року № 414\23-28/878-881/23-28 за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у цивільній справі №344/20458/19, площа фактично пригородженої частини земельної ділянки, яка знаходиться в постійному користуванні Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, шляхом встановлення огорожі, становить 0,0235 га.

Суд встановив, що обидва експертні висновки по суті стосуються питання накладення земельних ділянок. При цьому у експертних висновках надано вичерпні й обґрунтовані відповіді на поставлені питання, що підтверджують накладення земельної ділянки відповідача на земельну ділянку позивача.

Суд враховує те, що в межах кримінального провадження проведеної в межах кримінального провадження № 42018091010000026 від 05.06.2019 експерту на дослідження буди надані усі необхідні матеріали, проте при проведення експертизи в межах цивільної справи відповідачем не були надані усі необхідні документи експерту.

Судом встановлено та учасниками справи не оспорюється, що право власності на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 виникло 13.12.2002, в тому числі цивільно-правові угоди, на підставі яких набуто право власності, а право постійного користування земельною ділянкою, якою користується позивач, згідно державного акту на право постійного користування, виникло 12.12.1996.

При цьому державні акти на право приватної власності на землю були видані первісним власникам ОСОБА_9 та ОСОБА_5 на підставі рішень виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, а саме: рішення №924 від 20.06.2000 та рішення №334 від 27.08.2002. Натомість позивачу земельну ділянку надано у постійне користування відповідно до рішення Івано-Франківської міської Ради народних депутатів від 17 вересня 1996 року №317.

Таким чином, право на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_3 виникло пізніше, тому позивач є первинним користувачем земельної ділянки.

Відповідно земельна ділянка відповідача є такою, яка наклалася на земельну ділянку, яка надана в постійне користування позивача, право на яке виникло раніше.

Встановлена споруда (огорожа) розташовується на земельній ділянці, що належить на праві постійного користування позивачу відповідно до державного акту.

Факт накладки (самозахоплення) земельної ділянки наявний, зі сторони земельної ділянки відповідача в сторону земельної ділянки позивача.

За таких обставин право позивача Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи на постійне користування наданою у 1996 році земельною ділянкою підлягає відновленню шляхом визнання за ним права постійного користування земельною ділянкою в частині площі часткового накладання земельної ділянки відповідача на земельну ділянку, що передана позивачу в постійне користування, що становить 0,0243 га.

Суд не вбачає порушення права власності відповідача на спірну земельну ділянку, оскільки вона отримала це право внаслідок незаконного позбавлення позивача права на постійне користування цією землею.

З матеріалів справи вбачається, що на земельній ділянці площею 0,243 га знаходиться огорожа, у зв`язку з чим Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа не має можливості володіти та користуватися цією частиною земельної ділянки.

Відповідачем не надано належні та допустимі докази щодо відсутності спірної споруди (огорожі).

Власник майна вправі звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном (негаторний позов). Із зазначеним позовом може звернутися також особа, яка відповідно до закону або договору має право володіння та користування майном, у тому числі у випадку, коли зазначені перешкоди чиняться власником такого майна.

Позовна давність до вимог про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном не застосовується, оскільки порушення прав триває у часі. Якщо ж на момент подання негаторного позову воно припинилося, то підстав для його задоволення немає.

Відтак позовна вимога про зобов`язання відповідача усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою площею 0,0243 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі) підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності серії Р1 № 189404 від 13 грудня 2002 року, виданого відповідачу, то суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно з частиною першою статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Відповідно до статті 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним. Збитки, завдані власникам земельних ділянок внаслідок видання зазначених актів, підлягають відшкодуванню в повному обсязі органом, який видав акт.

З матеріалів справи вбачається, що 03 серпня 2000 року був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки між ОСОБА_9 , Продавцем, та ОСОБА_5 , який діє від імені своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Представником покупця, за умовами якого Продавець продав, а Представник покупця купив на ім`я ОСОБА_2 земельну ділянку площею 0,0972 га, розміщену на землях, що знаходяться на території Івано-Франківської міської ради, за адресою: АДРЕСА_3 , надану для обслуговування та будівництва житлового будинку господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

У даному договорі зазначено, що ця земельна ділянка належить Продавцю на підставі Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV-ІФ №018474, виданого Івано-Франківською міською Радою народних депутатів 07.07.2000 і зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 7530.

Згідно договору дарування земельної ділянки, укладеного 04 листопада 2002 року між ОСОБА_5 , Дарувателем, та ОСОБА_10 , що діє від імені ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як законним представником своєї неповнолітньої дочки, Представником обдарованої, Дарувальник подарував, а Представник обдарованої прийняла в дар від імені ОСОБА_2 належну ОСОБА_5 земельну ділянку, розташовану на території Івано-Франківської міської ради в АДРЕСА_3 , що надана для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель і споруд.

У пункті 2 вказаного договору дарування вказано, що дана земельна ділянка належить ОСОБА_5 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, 31.10.2002 виданого Івано-Франківською міською Радою за РІ №189341, що є зареєстрованим Івано-Франківською міською Радою в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9111.

Отже, підставою набуття земельної ділянки у власність із земель державної чи комунальної власності є відповідне рішення органу місцевого самоврядування та цивільно-правові договори, а не державний акт на право власності на земельну ділянку. Такий акт лише посвідчує відповідне право та не має самостійного юридичного значення.

Суд вважає, що для вирішення питання про належність права користування на земельну ділянку та для усунення перешкод у праві користуванні цієї ділянкою власнику визнання недійсним державного акта не є необхідним.

Підстави для задоволення позову щодо визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку відсутні, якщо рішення на підставі якого земельну ділянку передано у приватну власність є чинним. Чинність рішення про передачу земельної ділянки у власність виключає визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку, оскільки сам по собі державний акт згідно з законодавством, діючим на час його видачі, був лише документом, що посвідчував право власності на земельну ділянку, тому така вимога не є ефективним способом захисту для усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою. Зазначене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 15 вересня 2020 року у справі №469/1044/17 (провадження № 14-317цс19).

Крім того, державний акт на право приватної власності на землю був виданий ОСОБА_2 . Івано-Франківською міською радою, проте позивач не визначив в якості співвідповідача орган місцевого самоврядування, який склав, видав та зареєстрував спірний державний акт у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 9170.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року в справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже, пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові.

Суд вважає, що оскільки позивачем не пред`явлено позовних вимог до Івано-Франківської міської ради, клопотання про залучення органу місцевого самоврядування до участі у справі як співвідповідача не заявлено, тому позовна вимога про визнання недійсним та скасування державного акту не підлягає задоволенню, так як не залучено належних співвідповідачів, що є самостійною правовою підставою для відмови в його задоволенні.

Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Крім того, суд зазначає, що для усунення перешкод у здійсненні права користування майна оспорювання рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскарження державного акта на право власності не є ефективним способом захисту прав.

Обрання позивачем неналежного або неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові незалежно від інших встановлених судом обставин (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі №916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 54), від 06.04.2021 у справі № 910/10011/19 (пункт 99), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155)).

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, то суд виходить з наступного.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

У пункті 51 постанови від 16 червня 2020 року у справі № 372/266/15-ц (провадження № 14-396цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з вимог статті 261 ЦК України суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість. І лише якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності в разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.

Тому посилання відповідача на застосування строку позовної давності до позовних вимог про визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності суд вважає такими, що не мають правового значення, оскільки підставою відмови у позові є його недоведеність, а не пропуск позовної давності.

Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) рішення від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до вимог частини першої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 141 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно квитанції №0.0.1993162223 від 26.01.2021 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 гривень (т. 1 а.с. 237).

Як вбачається з виписки про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету України позивачем 15.11.2019 сплачено судовий збір за даним позовом у розмірі 1921,00 гривень (т. 2 а.с. 238).

Позовні вимоги задоволені частково, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати у вигляді судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто у розмірі 1921,00 гривень.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 4, 10-13, 15, 76-81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 279, 353-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Івано-Франківська обласна рада до ОСОБА_1 про визнання права постійного користування, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, визнання недійсним та скасування державного акту на право приватної власності - задовольнити частково.

Визнати за Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою право постійного користування на земельну ділянку площею 0,0243 га на АДРЕСА_2 .

Зобов`язати ОСОБА_1 усунути перешкоди в користуванні Івано-Франківською обласною дитячо-юнацькою спортивною школою земельною ділянкою площею 0,0243 га, привівши її у придатний для використання за цільовим призначенням стан шляхом звільнення її від споруд (огорожі).

У задоволенні іншої частини позовних вимог – відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Івано-Франківської обласної дитячо-юнацької спортивної школи витрати по оплаті судового збору у розмірі 1921,00 гривень (одна тисяча дев`ятсот одна гривня нуль копійок).

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - Івано-Франківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа, код ЄДРПОУ 22188352, місцезнаходження: 76014 м. Івано-Франківськ, вул. Шухевичів, буд.21.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Івано-Франківська обласна рада, код ЄДРПОУ 00022510, місцезнаходження: 76004 м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, буд.21.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_12 , місце реєстрації: АДРЕСА_13 .

Повний текст рішення складено та підписано 28 квітня 2026 року.

Суддя Мелещенко Л.В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua