Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №420/2103/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/2103/25

Перша інстанція суддя Танцюра К.О.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Яковлєва О.В.,

суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Тернопільської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року, у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» до Тернопільської митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДНІПРОРЕСУРС» звернулось до суду з позовом у якому заявлено вимоги Тернопільській митниці про визнання протиправним та скасувати рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості №UA403060/2024/000023/2 від 10 грудня 2024 року.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року задоволено позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що є помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, так як подані позивачем документи для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів не містили всіх даних, що підтверджують числові значення складових митної вартості, містили розбіжності, а тому заявлена позивачем митна вартість не підтверджена документально, внаслідок чого митним органом правомірно прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару.

В свою чергу, позивачем подано відзив на апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення позову.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» та Компанією DAYOU INTERNATIONAL TRADING (NINGDE) CO., LTD (Китай) укладено Контракт поставки № DAYOU-DNI/2023 від 20 червня 2023 року, відповідно до п. 2.1 якого продавець зобов`язується поставляти покупцеві товари, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товари у відповідності до положень цього договору (а.с.35-39).

З метою здійснення митного оформлення придбаного товару, декларантом подано митну декларацію (МД) № 24UA403060004198U5 від 10 грудня 2024 року.

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 24UA403060004198U5 від 10.12.2024 року позивачем надані документи зазначені в графі 44 МД, зокрема, митна декларація № 24UA403060004198U5 від 10.12.2024 року; - проформа-інвойс № XRM207-2401 від 25.05.2024 року; - специфікація № XRM207-2401 від 25.05.2024 року; - прайс-лист виробника б/н від 25.05.2024 року; - комерційний інвойс № XRM207-2401 від 25.05.2024 року; - пакувальний лист № XRM207-2401 від 25.05.2024 року; - сертифікат походження № 24С3522М0457/50004 від 02.12.2024 року; - платіжна інструкція № 221 від 07.06.2024 року; - платіжна інструкція № 241 від 06.09.2024 року; - коносамент № SZSE24082811 від 23.09.2024 року; - автотранспортна накладна б/н від 06.12.2024 року; - договір транспортно-експедиторського обслуговування № 00000526 від 21.03.2024 року; - рахунки від експедитора № 280LAM24-010I від 30.11.2024 року, № 281LAM24-010I від 06.12.2024 року; - довідка про транспортні витрати № 0612-1 від 06.12.2024 року; - зовнішньоекономічний договір (контракт) поставки № DAYOU-DNI/2023 від 20.06.2023 року; - додаткова угода № 1_2023 від 22.06.2023 року; - додаткова угода № 2_2023 від 10.07.2024 року; - договір про надання послуг митного брокера № 19072024 від 19.07.2024; - транзитна декларація № 24ROCT1900V59230L0 від 06.12.2024 року; - лист-пояснення щодо експортного контролю № 1012 від 10.12.2024 року; - лист-пояснення щодо ліцензування № 1012-1 від 10.12.2024 року; - лист щодо страхування № 1012-2 від 10.12.2024 року; - пояснювальний лист від експедитора № 1012-1 від 10.12.2024 року; - лист-відповідь декларанта № 012-1М від 10.12.2024 року.

В свою чергу, Тернопільською митницею (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) прийнято рішення про коригування митної вартості №UA403060/2024/000023/2 від 10 грудня 2024 року.

Зазначеним рішенням, за результатами опрацювання наданих до митного оформлення та додаткових документів, які надано на письмову вимогу митного органу декларантом, встановлено, що наданий прайс-лист від 25 травня 2024 року № б/н адресовано виключно ТОВ «Дніпроресурс» і містить інформацію щодо цін товарів виключно на умовах поставки FOB FUZHOU та не містить терміну дії, що обмежує конкурентність та обмежує коло покупців товару, тобто даний документ не є прайс- листом для необмеженого кола покупців. Також, у проформі інвойсі від 25 травня 2024 року XRM207-2401 на поставку електродвигунів вказано порт завантаження FUZHOU PORT, China, а у коносаменті від 23 вересня 2024 року SZSE24082811, за яким надійшов контейнер з електродвигунами MSMU2940037, зазначено порт завантаження SHANGHAI, CHINA, що може свідчити про іншу вартість транспортних витрат (фрахту контейнера) у визначений порт доставки.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями митного органу, товариство звернулось до суду з даним адміністративним позовом.

За наслідком з`ясування обставин справи, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як товариством належним чином підтверджено заявлену митну вартість товарів для здійснення їх митного оформлення за заявленим методом, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Так, згідно п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 МК України, митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Згідно ч. 1 ст. 49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ч. 2 ст. 57 МК України, основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Згідно ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та главою 9.

Згідно ч. 1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно ч. 2 ст. 53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч. 1 ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до п. 3 ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу.

Згідно ч. 12 ст. 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності прийнятого митним органом рішення про коригування митної вартості ввезених ТОВ «ДНІПРОРЕСУРС» товарів № UA403060/2024/000023/2 від 10 грудня 2024 року.

При цьому, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог у межах доводів та вимог апеляційної скарги митного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

В даному випадку, фактичною підставою для прийняття оскаржуваних рішень митного органу стала наявність розбіжностей у поданих товариством документах, а також їхня недостатність для здійснення митного оформлення товару за визначеним ним методом.

В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги, судом першої інстанції зроблено висновок, що понесені позивачем витрати на транспортування товару з порту Шанхай (SHANGHAI) підтверджуються довідкою про транспорті витрати № 0612-1 від 06 грудня 2024 року (а.с.58), пояснювальним листом від експедитора № 1012-1 від 10 грудня 2024 року (а.с.30). Вартість перевезення та номер контейнеру, згідно наданих документів, відповідає відомостям, зазначеним у коносаменті № SZSE24082811 від 23 вересня 2024 року та міжнародній автотранспортній накладній від 06 грудня 2024 року.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розбіжності між назвами портів відправлення у наданих документах є такими, що не впливали на можливість визначення митної вартості товару

Крім того, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прайс-лист є документом довільної форми, а тому митний орган не може посилатися на направленість, неповноту чи обмеженість його відомостей, як на підставу для коригування митної вартості товару.

З іншого боку, з аналізу зібраних доказів вбачається, що до митного оформлення та на підтвердження заявленої митної вартості товарів підприємством надано митному органу документи, перелік яких визначено у ч. 2 ст. 53 МК України.

Тому, оцінивши останні колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вони підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни товарів, не містять значних розбіжностей та ознак підробки, а тому відповідають вимогам митного законодавства.

Крім того, колегія суддів зазначає, що витребуванню митним органом підлягають лише ті документи, що дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може вважатися підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Тобто, кожний наступний метод застосовується, якщо митну вартість товарів неможливо визначити шляхом застосування попереднього методу.

В даному випадку, позивачем надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованих товарів за першим методом, а тому відмова митного органу у митному оформленні товарів та подальше коригування вартості товарів за допомогою наступних методів є протиправними.

В свою чергу, судом першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допущено, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Тернопільської митниці залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2025 року без змін.

Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Тернопільську митницю.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Суддя-доповідач О.В. Яковлєв

Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук