Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №420/14811/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14811/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.,

повний текст судового рішення

складено 23.06.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Голуб В.А.,

суддів: Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 420/14811/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії.

Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) щодо відмови ОСОБА_1 у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про виключення ОСОБА_1 з військового обліку. Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_1 ) внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про виключення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з військового обліку. В іншій частині позовних вимог – відмовлено. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605, 60 грн.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, представник ІНФОРМАЦІЯ_1 подав апеляційну скаргу. В обґрунтування своєї позиції апелянт вказав, що позивач перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 . При цьому на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 не перебував. Скаржник наголошує на наявності підстав для висновку про невідповідність відомостей, зазначених у поданих позивачем разом із позовною заявою копіях військово-облікових документів (а саме інформації про місце взяття на військовий облік та зняття з нього, місце проходження військово-лікарської комісії, отримання відстрочки тощо), відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Це, своєю чергою, свідчить про неналежність та недопустимість таких доказів.

Враховуючи вищевикладене, апелянт просив задовольнити апеляційну скаргу, скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Позивачем до суду надано відзив на апеляційну скаргу. На його переконання, твердження апелянта щодо відсутності в матеріалах справи документів, які свідчать про виключення чи зняття ОСОБА_1 з військового обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 , лише свідчать про те, що відповідачем — ІНФОРМАЦІЯ_4 не було завершено процедуру виключення ОСОБА_1 з військового обліку шляхом внесення відповідної інформації до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг». Саме тому станом на теперішній час ОСОБА_1 продовжує перебувати на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_6 . Також позивач погодився, що судове рішення впливає на інтереси, права та обов`язки апелянта в частині стягнення судового збору у розмірі 650, 00 грн, оскільки призведе до фактичного стягнення вказаних коштів з нього. Проте зауважив, що інші частини задоволених позовних вимог судом першої інстанції у справі інтереси, права та обов`язки апелянта жодним чином не зачіпають. Тому позивач просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до вимог статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів дійшла таких висновків.

Так судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2023 № 2768 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.74 «а» графи ІІ Розкладу хвороб.

Відповідно до запису № 15 військового квитка серії НОМЕР_1 призовною (медичною) комісією ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 визнаний непридатним до військової служби із зняттям з військового обліку за гр. ІІ ст.74 «а» розкладу захворювань (наказ МОУ 2008 р. № 402) і знятий з військового обліку.

09.09.2024 позивач подав до ІНФОРМАЦІЯ_2 письмову заяву, у якій просив: 1) надати інформацію про включення (невключення) його до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; 2) надати інформацію щодо відомостей, внесених до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо нього; 3) внести до Єдиного Державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів інформацію щодо його виключення з військового обліку та проходження ВЛК.

Заява отримана представником відповідача за довіреністю 11.09.2024, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6780107830143. Проте відповідачем на заяву від 11.09.2024 відповідь не надано.

Позивач, вважаючи, що відповідач допустив протиправну бездіяльність щодо нерозгляду його заяви, звернувся до суду з позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року у справі № 420/39796/24 зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_8 розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.09.2024 та прийняти обґрунтоване рішення за результатами її розгляду.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 року у справі № 420/39796/24, ІНФОРМАЦІЯ_4 було розглянуто заяву ОСОБА_1 . За результатами розгляду заяви, ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлено, що ОСОБА_1 не перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_9 , військово-обліковий документ ІНФОРМАЦІЯ_10 не видавався.

Вважаючи відмову у внесені відомостей щодо проходження ВЛК та виключенні з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_10 протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позов суд першої інстанції вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_10 , на обліку в якому перебував позивач 10.07.2023 та яким у військовому квитку ОСОБА_1 була зроблена відмітка про виключення його з військового обліку, зобов`язаний був внести відповідні відомості до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів "Оберіг".

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан, який продовжує діяти станом на теперішній час.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч. 1 ст. 1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку (ч. 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу»).

Згідно з частиною 1 статті 27 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» у запас Збройних Сил України та інших військових формувань зараховуються громадяни України, які придатні за станом здоров`я до проходження військової служби в мирний або воєнний час і не досягли граничного віку перебування в запасі.

Вони перебувають на військовому обліку в відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки та відповідних органах інших військових формувань.

При цьому, приписами ч. 7 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» регламентовано, що виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відтак, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації (п. 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 154 від 23.02.2022 (далі - Положення № 154 від 23.02.2022).

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів; оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов`язаним та резервістам; розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.

Таким чином, у зв`язку з проведенням заходів загальної мобілізації посадовими особами відповідача здійснюється вивчення особових справ кожного військовозобов`язаного, який підлягає призову на військову службу під час мобілізації, внесення змін до їх облікових карток та відповідних відомостей про особу до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також приведення військово-облікових документів у відповідність з наявними відомостями та проставлення актуальних даних щодо придатності чи непридатності до військової служби.

Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі Порядок).

Відповідно до пункту 79 Порядку районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, зокрема, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці; здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством.

З аналізу вищенаведених норм слідує, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки забезпечують виконання військового обов`язку громадянами України, організовують та ведуть військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, здійснюють взяття, зняття та виключення з військового обліку в установленому порядку

Відповідно до пункту 22 Порядку взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Частиною 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено підстави виключення з військового обліку.

Так, згідно з пунктом 3 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки підлягають громадяни України, які визнані військово-лікарськими комісіями непридатними до військової служби з виключенням з військового обліку.

Про взяття призовників і військовозобов`язаних на військовий облік, зняття та виключення з нього в їх військово-облікових документах проставляються відповідні відмітки.

Відповідно до п. 2 Положення № 154 від 23.02.2022 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.

Виключення з військового обліку військовозобов`язаного має чітко визначений алгоритм дій для здійснення якого Порядком № 1487 (до 05.01.2023 Порядком № 921) передбачена обов`язкова особиста присутність військовозобов`язаного у РТЦК та СП, та не обмежена лише проставленням відповідної відмітки у військово-обліковому документі (військовому квитку або тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного).

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулює відносини у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти) визначає Закон України 16.03.2017 № 1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі - Закон № 1951-VIII, в редакції станом на день виключення позивача з військового обліку).

Відповідно до положень ст. 1 Закону № 1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

З положень ст. 2 вказаного Закону випливає, що одним з основних завдань Реєстру є ведення військового обліку громадян України.

Статтею 16 вказаного Закону внесено зміни в Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме частину першу статті 34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (Відомості Верховної Ради України, 2006 p., № 38, ст. 324; 2015 p., № 22, ст. 151), її викладено в такій редакції: « 1.Персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки».

Пункт 1 частини 1 статті 3 Закону № 1951-VIII передбачає, що основними засадами ведення Реєстру є обов`язковість та своєчасність внесення до Реєстру передбачених цим Законом відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону № 1951-VIII володільцем Реєстру є Міністерство оборони України (далі - володілець Реєстру), розпорядниками Реєстру є Генеральний штаб Збройних Сил України, Cлужба безпеки України та Служба зовнішньої розвідки України (далі - розпорядник Реєстру).

Згідно з частиною 5 статті 5 Закону № 1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є:

уповноважений орган адміністрування володільця Реєстру;

оперативні командування;

територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя;

Центральне управління Служби безпеки України;

відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки України.

Частина 6 статті 5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачає що органи адміністрування Реєстру:

здійснюють аналітичну обробку даних;

забезпечують взаємодію щодо ведення Реєстру, контролюють повноту та відповідність інформації, наданої державними органами, контролюють виконання рішень володільця та розпорядника Реєстру. Орган адміністрування Реєстру має доступ до статистичних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини 8 статті 5 Закону № 1951-VIII органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України.

Тобто, сам Закон № 1951-VIII визначає та покладає певні права та обов`язки на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

До того ж, як і Закон № 1951-VIII, так і Порядок ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений наказом Міністерства оборони України 28 березня 2022 року № 94, покладає обов`язок на районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки вносити до Реєстру передбачених Законом № 1951-VIII відомостей про призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У той же час, відповідно до пункту 1 Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 (далі - Порядок № 559) військово-обліковий документ є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку, який оформляється (створюється) та видається громадянину України, який є призовником, військовозобов`язаним або резервістом, у тому числі, якщо він був виключений з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідно до пунктів 3 і 4 частини шостої статті 37 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” та не отримував такий документ до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 559 “Про затвердження Порядку оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів і форми такого документа”.

Пунктом 4 Порядку № 559 передбачено, що у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін:

у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку;

в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з абзацом 1 пункту 3 Порядку № 559 відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

У разі коли відомості, зазначені у графах 1-5, 13 та 14 військово-облікового документа на бланку, не відповідають відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, він вважається недійсним (крім військово-облікових документів військовозобов`язаних та резервістів СБУ, розвідувальних органів).

Згідно з довідкою військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 від 11.07.2023 № 2768 ОСОБА_1 визнано непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку на підставі ст.74 «а» графи ІІ Розкладу хвороб. Крім того, у військовий квиток позивача внесено відомості щодо непридатності його з військової служби із зняттям з обліку.

Проте ІНФОРМАЦІЯ_4 не надано доказів внесення зазначених відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з п. 9 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, з-поміж іншого, ведуть військовий облік […], військовозобов`язаних […]; оформлюють та видають військово-облікові документи […], військовозобов`язаним […].

Таким чином, саме ІНФОРМАЦІЯ_4 зобов`язаний був внести відомості про позивача, а саме про те, що останній виключений з військового обліку у зв`язку з тим, що він визнаний непридатним до військової служби військово-лікарською комісією та знятий з військового обліку з відміткою «виключено» в Реєстр.

Обов`язок дотримання процедури виключення особи з військового обліку, як вже зазначалось вище, покладено на посадових осіб районних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Відтак, недотримання відповідним ТЦК певних вимог щодо реалізації процедури виключення позивача з військового обліку, може створювати негативні наслідки для позивача у майбутньому.

Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_4 всупереч приписам закону не завершив процедуру виключення позивача з військового обліку, а саме шляхом невнесення відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, що не узгоджується і порушує вищенаведені норми законодавства.

Суд зазначає, що невнесення відомостей у Реєстр про виключення позивача з військового обліку через неналежне виконання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 певних етапів процедури такого виключення суперечить принципу правової визначеності.

Так, оскільки в п. 3.1 рішення Конституційного Суду України (справа №1-25/2010 від 29 червня 2010 року) зазначено, що одним з елементів верховенства права є принцип правової визначеності, у якому стверджується, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлюваних такими обмеженнями.

Тобто, обмеження будь-якого права повинне базуватися на критеріях, які дадуть змогу особі відокремлювати правомірну поведінку від протиправної, передбачати юридичні наслідки своєї поведінки.

Право позивача на виконання відносно нього встановлених законом гарантій підтверджено належними доказами, а не внесення відповідачем відомостей до Реєстру про виключення позивача з військового обліку, тобто не належне (електронне, документальне) оформлення такого виключення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за здійснення процедури виключення осіб з військового обліку.

Отже невідповідність паперових документів позивача відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів свідчить лише про неналежне виконання посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_2 своїх обов`язків, а не про недопустимість доказів.

Посилання апелянта на те, що на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_1 не перебував спростовуються відомостями з військового квитка позивача, відповідно до яких 10.07.2023 ОСОБА_1 взято на облік до зазначеного центру.

Крім того, апелянтом не надано жодного доказу на підтвердження того, що зазначений висновок ІНФОРМАЦІЯ_2 є помилковим, а довідка — підробленою тощо.

За таких умов, слід констатувати, що доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження, спростовуються встановленими судом обставинами та наведеними вище нормами права, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують та не містять аргументів, яким би не була надана правова оцінка судом першої інстанції.

Згідно з п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 420/14811/25, - залишити без задоволення.

Рішення ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року у справі № 420/14811/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку, виключно у випадках, передбачених ч. 4 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення

Суддя-доповідач В.А. Голуб

Судді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко