Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №420/37957/25
Суддя: Тарновецький І.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/37957/25
Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В.
Дата і місце ухвалення: 14.01.2026 року, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова НОМЕР_1 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 р. у справі №420/37957/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії
В С Т А Н О В И В :
В листопаді 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії НОМЕР_2 загону морської охорони Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) щодо відмови нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 10 жовтня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (“базового” місяця) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078;
- зобов`язати НОМЕР_2 загін морської охорони Державної прикордонної служби України (військову частину НОМЕР_3 ) ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) нарахувати і виплатити ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації і проживання: АДРЕСА_2 ) індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 10 жовтня 2016 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (“базового” місяця) та здійснити виплату відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначає про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення справи.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції, приймаючи судове рішення у справі, не врахував зміни, внесені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013, якими було змінено механізм визначення базового місяця для проведення індексації грошових доходів.
Апелянт вказує, що позивач проходив службу з 30.01.2013 по 10.10.2016, у зв`язку з чим базовим місяцем для проведення індексації грошового забезпечення має бути саме лютий 2015 року, а не січень 2008 року.
Крім того, апелянт зазначає, що у грудні 2015 року відбулося підвищення грошового забезпечення за рахунок додаткових виплат, що, на його думку, впливає на визначення базового місяця та свідчить про правомірність застосованого відповідачем підходу до нарахування індексації.
З огляду на викладене, апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
ОСОБА_1 не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.
Справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України.
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в НОМЕР_2 загоні морської охорони Державної прикордонної служби України (військовій частині НОМЕР_3 ) на посаді старшини дивізіону катерів морської охорони.
Позивачу з 01.12.2015 року по 10.10.2016 року не було нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення.
Позивач звернувся до військової частини із заявою про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 10.10.2016 року враховуючи базовий місяць - січень 2008 року.
Однак, листом відповідач повідомив про відсутність підстав для нарахування та виплати індексації за вказаний період.
Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що індексація грошового забезпечення є обов`язковою державною соціальною гарантією та підлягає нарахуванню і виплаті відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку №1078, при цьому базовим місяцем для її проведення є місяць підвищення тарифних ставок (посадових окладів), а не інших складових грошового забезпечення; суд дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення як складова грошового забезпечення військовослужбовців є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, тому підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті. З урахуванням вищевказаного, суд дійшов висновку, що не нарахування та не виплата позивачу індексації грошового забезпечення за періоди з 01.12.2015 року по 10.10.2016 року є протиправною бездіяльністю відповідача, а тому належить зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період 01.12.2015 року по 10.10.2016 року з урахуванням базового місяця для нарахування індексації - січень 2008 року.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення з огляду на таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Положеннями Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, передбачено обов`язковість проведення індексації грошових доходів у разі перевищення індексу споживчих цін встановленого порогу.
Верховний Суд у постанові від 19 липня 2019 року у справі №240/4911/18 дійшов висновку, що індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення та підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.
Також Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що визначення базового місяця для проведення індексації пов`язується виключно з підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а зміна інших складових грошового забезпечення не є підставою для його зміни.
Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, підвищення посадових окладів за посадою, яку займав позивач, відбулося у січні 2008 року, а наступне підвищення – лише з 01 березня 2018 року.
Отже, у спірний період відсутні правові підстави для зміни базового місяця.
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта про визначення базового місяця як лютий 2015 року, оскільки сам по собі факт прийняття позивача на службу не впливає на порядок визначення базового місяця, який залежить виключно від підвищення посадових окладів за відповідною посадою.
Також є безпідставними доводи апелянта щодо застосування постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 як підстави для зміни базового місяця, оскільки зазначеною постановою змінено механізм проведення індексації, однак не змінено критерій визначення базового місяця.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу у спірний період підлягав застосуванню базовий місяць – січень 2008 року.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до незгоди з правовою оцінкою суду першої інстанції та не містять обставин, які б спростовували встановлені судом факти або свідчили про неправильне застосування норм матеріального права.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, відповідно до статті 316 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
З огляду на залишення рішення суду першої інстанції без змін, відповідно до статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Враховуючи, що справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження як справа незначної складності, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до частини п`ятої статті 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст. ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_3 ) залишити без задоволення, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 січня 2026 р - без змін.
Судові витрати в порядку статті 139 КАС України розподілу між сторонами не підлягають.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua