Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №420/9682/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9682/25

Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Дата і місце ухвалення: 27 лютого 2026 року, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тарновецького І.І.,

суддів: Бойка А.В.,

Шевчук О.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі № 420/9682/25 за заявою ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо обмеження з 01 березня 2025 року, перерахованої на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209 пенсії без обмеження максимальним розміром;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити з 01 березня 2025 року виплату пенсійного забезпечення позивача, проіндексованого на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року № 209, без обмеження його максимальним розміром.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено.

12 січня 2026 року до суду першої інстанції надійшла заява позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 420/9682/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду задоволено частково. Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі №420/9682/25 та зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області у тридцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали подати до суду звіт про виконання зазначеного рішення з наданням доказів на підтвердження його виконання. В іншій частині заяви відмовлено.

18 лютого 2026 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано заяву про прийняття звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 420/9682/25.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 420/9682/25 задоволено, звіт про виконання рішення суду прийнято.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного прийняття звіту про виконання судового рішення без перевірки фактичного виконання рішення суду в повному обсязі та без вирішення питання щодо застосування заходів процесуального примусу.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області звіт не підтверджує реального та повного виконання рішення суду, оскільки перерахунок та виплата пенсії здійснені не в тому порядку і не в тому розмірі, як це визначено судовим рішенням. Апелянт вказує, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду поданого звіту, не надав належної оцінки його змісту та наданим доказам, не перевірив фактичне усунення порушень прав позивача, а тому передчасно дійшов висновку про наявність підстав для прийняття звіту.

Крім того, апелянт зазначає, що за наявності невиконаного рішення суду першої інстанції мав підстави для накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень відповідно до положень статті 382 КАС України. У зв`язку з цим апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вирішуючи подану заяву, суд першої інстанції виходив з того, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 420/9682/25, до якого додано документи, що свідчать про здійснення перерахунку пенсії позивача та вчинення дій, визначених судовим рішенням, а тому наявні підстави для прийняття поданого звіту. Суд першої інстанції також дійшов висновку про відсутність підстав для застосування заходів процесуального примусу, оскільки відповідачем вжито заходів, спрямованих на виконання рішення суду.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Реалізація зазначеного конституційного права охоплює не лише можливість звернення особи до суду та отримання судового рішення, а й обов`язковість реального та своєчасного виконання такого рішення.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Отже, на конституційному рівні закріплено обов`язковість судового рішення як завершальної стадії судового захисту та покладено на державу позитивний обов`язок забезпечити його реальне виконання.

Аналогічні положення містяться у статті 14 КАС України, відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне відповідальність, встановлену законом.

Європейський суд з прав людини у своїй усталеній практиці неодноразово наголошував, що право на справедливий судовий розгляд було б ілюзорним, якби остаточне та обов`язкове судове рішення залишалося невиконаним на шкоду одній зі сторін. Таким чином, виконання судового рішення є складовою права на справедливий суд та ефективний засіб юридичного захисту.

Відповідно до статті 382 КАС України суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право здійснювати контроль за його виконанням, зокрема шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення. Метою такого контролю є перевірка не формального вчинення певних дій, а фактичного та повного виконання рішення суду, яким поновлено порушене право особи.

Поважними причинами невиконання судового рішення можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення боржника, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для виконання рішення та підтверджені належними і допустимими доказами. Саме на боржника покладається обов`язок доведення існування таких обставин.

Як убачається з матеріалів справи, на виконання ухвали суду про встановлення судового контролю Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області подано звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі №420/9682/25, а також документи щодо проведеного перерахунку пенсії позивача та сум фактично здійснених виплат.

У поданому звіті відповідач зазначив, що рішення суду виконано шляхом проведення відповідного перерахунку пенсії позивача, однак виплата пенсії у перерахованому розмірі здійснюється з урахуванням фінансового ресурсу, бюджетних призначень та порядку фінансування видатків Пенсійного фонду України.

Колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем доводи щодо особливостей бюджетного фінансування, недостатності коштів, відсутності окремих бюджетних призначень чи необхідності дотримання внутрішніх процедур фінансування не можуть бути визнані поважними причинами невиконання судового рішення. Такі обставини стосуються внутрішньої організації діяльності суб`єкта владних повноважень та не можуть перекладати негативні наслідки неналежного бюджетного планування на особу, право якої підтверджене судовим рішенням, що набрало законної сили.

Суд звертає увагу, що рішення у справі № 420/9682/25 зобов`язувало відповідача не лише провести перерахунок пенсії позивача, а й забезпечити її подальшу виплату у правильному, визначеному законом та судовим рішенням розмірі. Отже, належним виконанням рішення у цій справі є не тільки здійснення арифметичного перерахунку, а реальна виплата перерахованої пенсії.

Як убачається з поданого відповідачем розрахунку, розмір пенсії позивача з 01 січня 2026 року становить 49 331,84 грн. Разом з тим, фактично позивачу виплачено за січень 2026 року - 26 709,21 грн, за лютий 2026 року - 26 709,21 грн, а також додатково 1 000,00 грн і 103,00 грн, за березень 2026 року - 26 709,21 грн, що підтверджується наданою до матеріалів справи випискою по картковому рахунку позивача.

Таким чином, суми фактично здійснених виплат істотно відрізняються від розміру пенсії, визначеного самим відповідачем за результатами проведеного перерахунку. Наведене свідчить про те, що рішення суду в частині поточної виплати пенсії у належному розмірі не виконано.

Колегія суддів окремо зазначає, що поточна пенсійна виплата має регулярний, періодичний та соціально значущий характер, оскільки є основним джерелом існування пенсіонера. Саме тому її своєчасна та повна виплата є одним із ключових обов`язків органів Пенсійного фонду України. Така виплата не може ототожнюватися з одноразовим погашенням заборгованості за попередні періоди чи ставитися у залежність від окремого фінансування судових рішень.

Сам факт проведення перерахунку без забезпечення реальної виплати пенсії у повному обсязі не свідчить про належне виконання рішення суду. Формальне вчинення дій, яке саме по собі не призвело до фактичного поновлення порушеного права позивача, не відповідає меті судового захисту та не може бути підставою для прийняття звіту про виконання рішення суду.

Колегія суддів також виходить із того, що забезпечення виплати поточної пенсії належить до основних функцій органу Пенсійного фонду України та здійснюється в межах загальної бюджетної програми з виплати пенсій. Тому посилання відповідача на відсутність окремого фінансування саме на виконання судових рішень не спростовує обов`язку здійснювати щомісячну виплату пенсії у належному розмірі.

За таких обставин поданий відповідачем звіт не підтверджує фактичного та повного виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі № 420/9682/25, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для його прийняття є передчасним та таким, що не ґрунтується на належній оцінці матеріалів справи.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для прийняття звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про виконання рішення суду. Одночасно колегія суддів вважає наявними підстави для встановлення нового строку для подання до Одеського окружного адміністративного суду належного звіту про повне виконання зазначеного судового рішення з наданням відповідних доказів.

Разом з тим, з урахуванням подання відповідачем звіту, вчинення дій щодо перерахунку пенсії позивача та часткового виконання рішення суду, колегія суддів не знаходить достатніх підстав для застосування до керівника відповідача заходів процесуального примусу у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про прийняття звіту щодо виконання судового рішення без належної перевірки фактичного та повного виконання рішення суду, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для її скасування з ухваленням нового судового рішення у відповідній частині.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2026 року у справі №420/9682/25 скасувати.

У задоволенні заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про прийняття звіту про виконання рішення суду - відмовити.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області новий строк у тридцять днів з дня отримання копії цієї постанови для подання до Одеського окружного адміністративного суду звіту про повне виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 14 серпня 2025 року у справі №420/9682/25 з наданням належних доказів його виконання.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: І.І. Тарновецький

Судді: А.В. Бойко

О.А. Шевчук