Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №420/7991/26
Суддя: Тарновецький І.І.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/7991/26
Головуючий у суді першої інстанції: Аракелян М.М.
Дата і місце ухвалення: 26 березня 2026 року, м. Одеса
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Тарновецького І.І.,
суддів: Бойка А.В.,
Шевчук О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 420/7991/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення коштів, моральної шкоди та судових витрат,-
В С Т А Н О В И В :
У березні 2026 року представник ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:
- визнати причини пропуску ОСОБА_1 процесуального строку оскарження рішення командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2026 року поважними та поновити позивачу процесуальний строк звернення до суду за судовим захистом;
- визнати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2026 року № 273 «Про результати службового розслідування за фактом виявленої нестачі майна під час прийняття посади, яке рахується за комендантським взводом військової частини НОМЕР_1 » протиправним;
- скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2026 року № 273 «Про результати службового розслідування за фактом виявленої нестачі майна під час прийняття посади, яке рахується за комендантським взводом військової частини НОМЕР_1 »;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 повернути ОСОБА_1 безпідставно стягнені з нього грошові кошти, починаючи з 05 лютого 2026 року, згідно з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 05 лютого 2026 року № 273 «Про результати службового розслідування за фактом виявленої нестачі майна під час прийняття посади, яке рахується за комендантським взводом військової частини НОМЕР_1 »;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн;
- стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду у розмірі 100000 грн.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу на підставі пункту 3 ч. 4 ст. 169 КАС України у зв`язку з тим, що позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати.
Не погоджуючись із такою ухвалою, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до передчасного та безпідставного повернення позовної заяви.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що позовну заяву подано представником позивача через підсистему «Електронний суд» із дотриманням вимог процесуального закону, а доданий до позовної заяви ордер сформовано в електронній формі та підписано кваліфікованим електронним підписом адвоката, що підтверджує належні повноваження представника на звернення до суду від імені позивача.
У зв`язку з цим апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження відповідно до статті 312 КАС України.
Згідно з частиною першою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що позовну заяву подано та підписано представником позивача, однак наданий до матеріалів справи ордер на надання правничої допомоги не містить власноручного підпису адвоката у графі «Адвокат», у зв`язку з чим такий документ не підтверджує належним чином повноваження представника, а тому позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, що є підставою для її повернення відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, а також правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів військового управління, посадових і службових осіб.
Згідно з частинами першою, другою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи чи інтереси.
Реалізація права на звернення до суду не може бути поставлена у залежність від надмірного формалізму при оцінці дотримання процесуальних вимог, якщо подані документи дають можливість встановити особу представника та підтверджують його волевиявлення на вчинення відповідних процесуальних дій.
Відповідно до частини першої статті 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Частиною четвертою статті 59 КАС України встановлено, що повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Як убачається з матеріалів справи, позовну заяву подано представником позивача через підсистему «Електронний суд» та підписано кваліфікованим електронним підписом адвоката. До позовної заяви долучено ордер на надання правничої допомоги як додаток до електронного звернення.
Колегія суддів зазначає, що подання процесуального документа через підсистему «Електронний суд» із накладенням кваліфікованого електронного підпису забезпечує ідентифікацію особи підписувача, підтверджує цілісність поданих документів та засвідчує волевиявлення представника на звернення до суду від імені довірителя.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 28 липня 2025 року у справі № 320/1194/24, у якій зазначено, що електронний ордер, поданий через підсистему «Електронний суд» та засвідчений кваліфікованим електронним підписом адвоката, є належним підтвердженням представницьких повноважень.
Верховний Суд у своїй усталеній практиці неодноразово зазначав, що застосування надмірного процесуального формалізму при вирішенні питання щодо прийняття процесуальних документів є неприпустимим та може призвести до необґрунтованого обмеження права особи на доступ до правосуддя.
Сам по собі факт відсутності власноручного підпису адвоката у графі ордера, який подано в електронному вигляді як додаток до позовної заяви, за наявності накладеного кваліфікованого електронного підпису на поданий через офіційну підсистему пакет документів, не може безумовно свідчити про відсутність у представника повноважень на підписання та подання позовної заяви.
Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, не врахував особливості електронної форми звернення до суду та фактично застосував надмірний процесуальний формалізм, який призвів до необґрунтованого обмеження права позивача на доступ до правосуддя.
За змістом пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України повернення позовної заяви допускається у разі очевидної відсутності повноважень у особи, яка її підписала. Натомість у даному випадку матеріали справи містили документи, що давали підстави вважати повноваження представника підтвердженими.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та таким, що не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 320 КАС України підставою для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, є порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення питання.
Згідно з частиною першою статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
З огляду на викладене колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись статтями 308, 311, 312, 315, 317, 320, 321, 325 КАС України, суд, –
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.
Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2026 року у справі № 420/7991/26 – скасувати.
Справу № 420/7991/26 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий: І.І. Тарновецький
Судді: А.В. Бойко
О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua