Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №420/26203/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/26203/25

Категорія: 112010200Головуючий у суді І інстанції: Стефанов С. О. час і місце ухвалення: письмове провадження, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідачаСеменюка Г.В.

суддів: Федусика А.Г.

Шляхтицького О.І.

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії

в с т а н о в и В:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі – ГУ ПФУ в Одеській області) в якому просив:

- визнати протиправними дії, що не відповідають вимогам ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII щодо зменшення з 01 лютого 2023 року основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% на 70% грошового забезпечення, обчисленням пенсії із розрахунку основного розміру: 70% грошового забезпечення за підсумком: 26508,47 грн. та обмеженням пенсії максимальним розміром: 20930 грн., без щомісячної доплати в розмірі 2000 грн., із врахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду в справі №420/12782/23 від 29.09.2023, невиплаті до пенсії індексації за 2022 рік з 01.02.2023 з коефіцієнтом 0.140 (ОСНП 21573,06) в розмірі: 3020,23 грн. індексації за 2023 рік з 01.03.2023 з коефіцієнтом 0.197 (ОСНП 24593,29) в розмірі: 1500 грн. і письмової відмови вих. №21674-19683/Н-02/8- 1500/25 від 01.08.2025 сплачувати пенсію з 01 лютого 2023 року за основним розміром: 86% грошового забезпечення та без обмеженням пенсії максимальним розміром;

- зобов`язати нарахувати пенсію з 01 лютого 2023 року в розмірі: 86%грошового забезпечення, сплатити пенсію з 01 лютого 2023 року за основним розміром: 86% грошового забезпечення без обмеженням пенсії максимальним розміром: 20930 грн. з щомісячною доплатою в розмірі 2000, грн., із врахуванням рішення Одеського окружного адміністративного суду в справі №420/12782/23 від 29.09.2023, з виплатою до пенсії індексації за 2022 рік з 01.02.2023 року з коефіцієнтом 0.140 (ОСНП 21573,06) в розмірі: 3020,23 грн. індексації за 2023 рік з 01.03.2023 року з коефіцієнтом 0.197 (ОСНП 24593,29) в розмірі:1500 грн. та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом;

- визнати протиправними дії, що не відповідають вимогам ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII, щодо сплати з 01 січня 2025 року пенсії із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 із обмеженням її максимальним розміром: 26012,61 грн. та відмови вих.№11622-9078/Н-02/8-1500/25 від 23.04.2025 сплачувати пенсію з 01 січня 2025 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми: 29026,28 грн.;

- зобов`язати сплачувати пенсію з 01 січня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми: 29026,28 грн. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 і без обмеження підсумка пенсії: 29026,28 грн. максимальним розміром в сумі: 26012,61 грн. та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум;

- визнати протиправними дії, що не відповідають вимогам ст. ст. 43, 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII щодо сплати з 01 березня 2025 року проіндексованої пенсії із застосуванням обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 із обмеженням її максимальним розміром: 26012,61 грн. та відмови вих.№11622-9078/Н-02/8-1500/25 від 23.04.2025 року сплачувати проіндексовану пенсію з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої відповідачем суми: 30526,28 грн.;

- зобов`язати сплачувати проіндексовану пенсію з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми: 30526,28 грн. з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, премії та індексації), без застосування обмежуючих коефіцієнтів передбачених постановою Кабінету Міністрів України «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період дії воєнного стану» від 03.01.2025 № 1 і без обмеження підсумка пенсії: 30526,28 грн. максимальним розміром в сумі: 26012,61 грн. та сплатити заборгованість, що виникла у зв`язку з перерахуванням пенсії на час ухвалення рішення судом із врахуванням раніше виплачених сум.

Обґрунтування позовних вимог полягає у тому, що ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України з 1997 року та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області і отримує пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ та має статус ветерана війни – учасника бойових дій.

Через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України представник позивача звертався до відповідача із заявами в яких просив перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 01.02.2023 року, з 01 січня 2025 року та з 01 березня 2025 року в розмірі фактично нарахованої суми з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), без обмеження підсумку пенсії максимальним розміром та без застосування обмежувального коефіцієнта і виплатити суму боргу з 01.02.2023 року, з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року у розмір 86% грошового забезпечення.

ГУ ПФУ в Одеській області листами повідомило, що пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, а тому правові підстави для відміни понижуючих коефіцієнтів ОСОБА_1 відсутні.

Позивач вважає дії пенсійного органу щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 86% до 70%, обмеження пенсії максимальним розміром та застосування постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» (далі – Постанова №1), протиправними та такими, що порушують його права на належний рівень пенсійного забезпечення, оскільки будь-яке обмеження встановленого розміру пенсії порушує суть конституційних гарантій щодо забезпечення соціального захисту осіб.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року позов задоволено.

Суд визнав протиправними дії вчиненні ГУ ПФУ в Одеській області, зі зменшення відсоткового розміру пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% при проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023 на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі №420/12441/25, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 довідки № ЮО97713 від 24.03.2025.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату з 01.02.2023 ОСОБА_1 пенсію у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі №420/12441/25, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 № ЮО97713 від 24.03.2025, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнав протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.01.2025 року, 01.03.2025 року та з 01.08.2025 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1.

Зобов`язав ГУ ПФУ в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, 01.01.2025 року, 01.03.2025 року та з 01.08.2025 року без обмеження максимальним розміром пенсії та без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1, з урахуванням раніше виплачених сум.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, представниця ГУ ПФУ в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Мотиви апеляційної скарги полягають у тому, що на виконання вимог статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», Кабінетом Міністрів України ухвалено Постанову № 1, яка розроблена та затверджена Кабінетом Міністрів України на виконання своїх конституційних повноважень з нарахування (перерахунку) пенсійних та інших пов`язаних з ними виплат та є обов`язковою для виконання органами Пенсійного фонду України. Цією Постановою №1 Кабінет Міністрів України визначив розміри і порядок застосування обмежувальних коефіцієнтів до спеціальних пенсій.

Відповідно до Постанови №1, для тієї частини пенсійних виплат, розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановлюються коефіцієнти до відповідних сум перевищення. До розрахунку беруться пенсійні виплати, призначені особам, які втратили працездатність, з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством. Обмеження стосується громадян, яким пенсії призначені (перераховані) згідно із, зокрема, "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Постанова №1 передбачає, що коефіцієнти застосовуються лише до тієї частини пенсії, яка не є забезпеченою внесками.

Так, коефіцієнти не застосовуються до частини пенсії, обчисленої зі страхових внесків (розмір пенсії, обчисленої відповідно до частини першої статті 27, абзацу другого частини першої статті 28 і статті 29 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»), навіть якщо вона більша за 10 розмірів прожиткового мінімуму.

Тобто, положення пункту 1 Постанови №1 поширюється на розміри пенсій, які становлять від 23 610 грн і не покриті страховими внесками до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування. Постанова № 1, яка прийнята на виконання вимог статті 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», обумовлена введеним військовим станом на території України та фінансовими труднощами, які постали перед державою.

Отже, на думку скаржника, передбачені обмеження статтею 46 Закону України «Про державний бюджет України на 2025 рік», застосовані до пенсії позивача правомірно.

Крім того, апелянт указує, що 01.05.2014 набрав чинності Закон України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, яким було внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262 та викладено її в наступній редакції: «Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів».

Апелянт зазначає, що у 2018 році позивачу проведено перерахунок пенсії уже на підставі видів грошового забезпечення діючих військовослужбовців, а тому до застосування підлягає законодавство, яке діяло на момент виникнення права на такий перерахунок – станом на 01.01.2018.

У даному випадку, зменшенням максимального розміру пенсії до 70% грошового забезпечення право позивача на пенсію не скасоване, тоді як обмеження максимального розміру пенсії було закладено у статтю 13 Закону і в первісній редакції.

Вказаними змінами не відбулося звуження обсягу існуючого права позивача на призначення пенсії. Так само і не було факту скасування чи звуження обсягу досягнутих прав за критеріями, зазначеними у рішенні Конституційного Суду України від 22.09.2005 №5-рп/2005.

Після проведення перерахунку розмір пенсії позивача не зменшився, а, навпаки, збільшився. До того ж, обмеження максимального розміру пенсії свідчить про врахування законодавцем статті 17 Конституції України, згідно з якою забезпечення економічної безпеки є однією з найважливіших функцій держави та справою всього Українського народу.

Як результат, перерахунок пенсії позивачу здійснено відповідно до вимог законодавства, що діяло на момент виникнення права на такий перерахунок, і на даний час виплата пенсії здійснюється відповідно до вимог діючого законодавства, а тому підстави для визнання протиправними дій пенсійного органу відсутні.

Позивач, скориставшись правом подання відзиву на апеляційну скаргу, вважає її необґрунтованою та просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, справу судом апеляційної інстанції розглянуто в порядку письмового провадження, оскільки апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області і отримує пенсію за вислугою років, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ.

Позивач звертався через Портал електронних послуг Пенсійного фонду України до відповідача із заявами в яких просив перерахувати та сплачувати ОСОБА_1 пенсію за вислугою років з 01.02.2023 року, з 01 січня 2025 року та 01 березня 2025 року в розмірі 86% в розмірі фактично нарахованої суми з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії), без обмеження підсумку пенсії максимальним розміром та без застосування обмежувального коефіцієнта і виплатити суму боргу з 01.02.2023 року, з 01.01.2025 року та з 01.03.2025 року у розмір 86% грошового забезпечення.

ГУ ПФУ в Одеській області листом від 23.04.2025 №11622-9078/Н-02/8-1500/25 повідомило, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27.09.2024 по справі № 420/17011/24 було установлено з 01.03.2024 провести перерахунок ОСОБА_1 пенсії без обмеження максимального розміру, тому розмір пенсії визначений на зазначену дату та становить 29 026,28 грн.

Згідно з розрахунку пенсії станом на 01.01.2025 вбачається, що основний розмір пенсії 86% грошового забезпечення у розмірі 21 573,06 грн., з урахуванням індексації 27 593,29 грн., підсумок пенсії з надбавками 29 026,28 грн., з урахуванням максимального розміру 29 026,28 грн., та з урахуванням пониження згідно Постановою №1 – 26 012,61 грн.

Згідно з розрахунку пенсії станом на 01.03.2025 вбачається, що основний розмір пенсії 86% грошового забезпечення у розмірі 21 573,06 грн., з урахуванням індексації 29 093,29 грн., підсумок пенсії з надбавками 30 526,28 грн., з урахуванням максимального розміру 29 026,28 грн., та з урахуванням пониження згідно Постанови №1 – 26 012,61 грн.

ГУ ПФУ в Одеській області листом від 01.08.2025 №21674-19683/Н-02/8-1500/25 повідомило, що пенсія обчислена, перерахована та виплачується відповідно до норм чинного пенсійного законодавства, а тому правові підстави для відміни понижуючих коефіцієнтів ОСОБА_1 відсутні та надало перерахунки станом 01.02.2023 року, 01.03.2023 року, 01.03.2024 року, з 01.03.2025 року та 01.08.2025 року.

ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.05.2025 по справі № 420/12441/25, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії з 01.02.2023 року, на підставі довідки наданої ІНФОРМАЦІЯ_2 довідки № ЮО97713 від 24.03.2025 року про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023 року, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з перерахунку та інформації з пенсійної справи №ЮО97713 позивача, відповідно до перерахунку пенсії від 18 липня 2025 року, вбачається:

- основний розмір пенсії грошового забезпечення позивача 70% з надбавками позивача станом на 01.03.2023 року складає 26 507,47 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії – 20 930,00 грн. Підстава перерахунку – рішення суду;

- основний розмір пенсії грошового забезпечення позивача 70% з надбавками позивача станом на 01.03.2023 року складає 26 508,47 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії – 20 930,00 грн. Підстава перерахунку – рішення суду;

- основний розмір пенсії грошового забезпечення позивача 70% з надбавками позивача станом на 01.03.2024 року складає 28 166,59 грн., урахуванням максимального розміру пенсії – 29 026,28 грн. Підстава перерахунку – рішення суду;

- основний розмір пенсії грошового забезпечення позивача 70% з надбавками позивача станом на 01.03.2025 року складає 29 666,59 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії – 29 026,28 грн. та з урахуванням пониження згідно Постанови №1 – 26 012,61 грн. Підстава перерахунку – рішення суду;

- основний розмір пенсії грошового забезпечення позивача 70% з надбавками позивача станом на 01.08.2025 року складає 29 666,59 грн., з урахуванням максимального розміру пенсії – 29 026,28 грн. та з урахуванням пониження згідно Постанови №1 від 03.01.2025 – 26 012,61 грн. Підстава перерахунку – рішення суду.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо зменшення основного розміру грошового забезпечення з 86% до 70%, обмеження пенсії максимальним розміром та застосування Постанови №1, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що зміна розміру пенсії з 86% до 70% сум грошового забезпечення, що відбулася відповідно до положень частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла з 20.01.2018, тобто на момент проведення перерахунку пенсії позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103 від 09.12.2015 року) після призначення пенсії позивачу, не може бути підставою для зменшення розміру вже призначеної пенсії під час проведення ГУ ПФУ в Одеській області її перерахунку.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром та застосування Постанови №1, суд першої інстанції вважав, що відповідач зобов`язаний виплачувати ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром, зокрема і без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою № 1.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

За приписами частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Насамперед, слід надати оцінку доводам апеляційної скарги щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та застосування Постанови №1.

Відповідно до статті 3 Указу Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022р. №2102-ІХ, у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30 - 34, 38, 39, 41 - 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Тобто, у період дії в Україні воєнного стану, введеного Указом №64/2022, не обмежені конституційні права і свободи людини і громадянина, які встановлені статтею 46 Конституції України.

Абзацом третім преамбули Закону №2262 встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

За змістом частин першої і третьої статті 1-1 Закону №2262 законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Статтею 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19.11.2024р. №4059-IX установлено, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до, зокрема, але не виключно, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 Постанови №1 установлено, що у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, Законів України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про Національний банк України», «Про Кабінет Міністрів України», «Про дипломатичну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування», «Про судову експертизу», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 р. № 379/95-ВР «Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України» (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення:

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,5;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 11 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,4;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 13 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,3;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 17 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, та не перевищує 21 розмір прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,2;

- до частини пенсії (пенсійної виплати), що перевищує 21 розмір прожиткового

мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, 0,1.

Таким чином, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постановою №1 установлено додаткові підстави для обмеження пенсій шляхом застосування коефіцієнтів розміру пенсій, призначених на підставі Закону №2262, що прямо заборонено частиною третьою статті 1-1 Закону №2262.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанова №1 фактично змінили умови та норми пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, без унесення відповідних змін до Закону №2262 та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що порушує соціальну гарантію гідного пенсійного забезпечення таких осіб, які встановлені Законом №2262.

Колегія суддів наголошує, що для спірних правовідносин спеціальними є норми статті 1-1 Закону №2262-ХІІ, які у часі прийняті раніше та мають пріоритет стосовно пізніших положень Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».

У рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007, від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 та від 30 листопада 2010 року №22-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

В абзаці третьому пункту 4 мотивувальної частини рішення від 28 серпня 2020 року №10-р/2020 Конституційний Суд України вкотре наголосив на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України.

Тож у разі суперечності між правовими нормами Закону України про Державний бюджет України та правовими нормами спеціальних законів України, якими врегульовано ті ж самі правовідносини, застосуванню підлягають правові норми спеціальних законів України.

Оскільки Законом №2262, як спеціальним законом, і Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не передбачено обмеження розміру пенсій, розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, у спосіб застосування до суми перевищення коефіцієнтів, тому до спірних правовідносин не підлягають застосуванню положення статті 46 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та Постанови № 1.

Конституційний Суд України у рішенні від 13.05.2015 за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.

Отже, зміна умов чи норм пенсійного забезпечення (зокрема, визначення видів грошового забезпечення для перерахунку пенсій) підзаконними нормативно-правовими актами є порушенням закону.

З огляду на вказане, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний був виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром, тобто без застосування обмежувальних коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених Постановою №1.

Колегія суддів також враховує, що відмовляючи у відкритті провадження за поданням судді Донецького окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №200/116/25 як зразкової та за поданням судді Полтавського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом справи №440/534/25 як зразкової, Верховний Суд в ухвалах від 25 лютого 2025 року у справі №200/116/25 та від 26 лютого 2025 року у справі 440/534/25 звернув увагу на те, що Верховним Судом неодноразово висловлювалась позиція щодо застосування норм Закону №2262-XII у спорах, що стосуються обмеження максимального розміру пенсій. Зокрема, у постановах від 16 грудня 2021 року (справа №400/2085/19), 20 липня 2022 року (справа № 340/2476/21), 25 липня 2022 року (справа №580/3451/21), 30 серпня 2022 року (справа № 440/994/20), 17 березня 2023 року (справа №340/3144/21) та інших Верховний Суд дійшов висновку, що у правовідносинах стосовно призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Наступним доводом апеляції є те, що ГУ ПФУ в Одеській області правомірно зменшило відсотковий розмір пенсії ОСОБА_1 з 86% до 70% при проведенні перерахунку пенсії з 01.02.2023.

Відповідаючи на даний довід апеляції, колегія суддів виходить з такого.

Частиною 3 статті 1 Закону №2262-ХІІ встановлено, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За правилами частини 4 статті 63 Закону №2262-ХІІ, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Однак, Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» також не передбачено зменшення встановленого на момент призначення пенсії відсотку основного розміру пенсії у разі проведення її перерахунку.

Отже, є правильним висновок суду першої інстанції про те, що, оскільки перерахунок пенсії позивачу пов`язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні її розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.

Перерахунок пенсії ОСОБА_1 проведений на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018 (далі – Постанова №103). При цьому, при здійсненні такого перерахунку, відповідачем застосовано не тільки новий розмір грошового забезпечення, визначений постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 (як передбачено Постановою), але й змінено розмір відсоткового співвідношення до грошового забезпечення, встановленого статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Суд вважає такі дії ГУ ПФУ в Одеській області протиправними з огляду на наступне.

Положеннями пункту 1 Постанови №103 встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб». Окрім того, п.1 Постанови №103 врегульовано порядок здійснення таких виплат.

Разом з тим, Постанова №103 жодним чином не регламентує відсоткове співвідношення розміру пенсії та грошового забезпечення. Розмір пенсії військовослужбовцям визначається виключно нормами Закону.

Суд першої інстанції правильно відзначив, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців орган Пенсійного фонду України має застосовувати норму, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, оскільки її призначення та перерахунок є різними за змістом та механізмом процедурами їх проведення, а тому внесені зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії.

Зазначеного висновку дійшов також Верховний Суд в постанові від 04.02.2019 у справі №240/5401/18.

За таких умов, слід погодитись з висновком суду першої інстанції про протиправність дій ГУ ПФУ в Одеській області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01.02.2023 на підставі рішення суду від 30.05.2025 по справі № 420/12441/25, з урахуванням основного розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення та наявність підстав для зобов`язання відповідача здійснити відповідний перерахунок та виплату пенсії позивача, виходячи з основного розміру 86% грошового забезпечення.

За таких умов, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно з частиною 1 статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстави для розподілу судових витрат за результатом розгляду апеляційної скарги, відповідно до статті 139 КАС України, відсутні.

Керуючись статтями 243, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області – залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Суддя-доповідач Г.В. Семенюк

Судді А.Г. Федусик О.І. Шляхтицький