Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №216/2286/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/2286/26

провадження 3/216/812/26

ПОСТАНОВА

іменем України

28 квітня 2026 року м. Кривий Ріг

Суддя Центрально-Міського районного суду м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Гайтко Л.А., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Криворізького відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПФС у Дніпропетровські області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , рнокпп НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, паспорт НОМЕР_2 , виданий Центрально - Міським РВ Криворізького МУ УВС в Дніпропетровській області 14.08.2006 року, адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ., тел. НОМЕР_3

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Головним державним інспектором Криворізького відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області Першутою Л.М. складений протокол про адміністративне правопорушення № 59/24-09 від 06.03.2026 року відносно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, а саме: вчинив правопорушення абз. «б» п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого(сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13 січня 2015 року за № 4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 січня 2015р. за №111/26556, внаслідок подання Податкових розрахунків не в повному обсязі, а саме: не відображено ознака доходу «127» - під час виплати доходів фізичній особі ОСОБА_2 у 4 кварталі 2024 року.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання 28.04.2026 року не з`явилася, подала до суду клопотання про закриття справи у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

У своєму клопотанні зазначила наступне:

06.03.2026 посадовою особою ГУ ДПС в Дніпропетровський області було складено протокол про адміністративне правопорушення № 59/24-09 про порушення порядку утримання, перерахування податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та подання відомостей про виплачені доходи (надалі по тексту-Протокол № 59/24-09 від 06.03.2026 року)

Відповідно до наданого тексту Протоколу № 59/24-09 від 06.03.2026 року, вбачаються суттєві процесуальні порушення щодо суб`єктного складу осіб, які здійснювали фіксацію адміністративного правопорушення.

Вступна частина протоколу № 59/24-09 від 06.03.2026 року містить відомості про те, що документ складено Головним державним інспектором відділу перевірок податкових агентів управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області Першутою Людмилою Миколаївною. Саме ця посадова особа, згідно з текстом, проводила документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» та встановлювала обставини правопорушення.

Водночас у заключній частині документа, у графі, призначеній для підпису особи, яка склала протокол, зазначено прізвище та ініціали зовсім іншої особи — ОСОБА_3 . Така розбіжність свідчить про грубе порушення вимог статті 256 КУпАП оскільки протокол має підписуватися саме тією посадовою особою, яка його склала та безпосередньо виявила факт порушення.

Виявлення правопорушення однією посадовою особою та підписання протоколу іншою особою свідчить про те, що особа, яка поставила підпис, фактично не встановлювала обставин справи, не роз`яснювала права правопорушнику та не була безпосереднім свідком виявлених фактів під час перевірки

Ситуація, за якої фіксацію обставин справи здійснює один інспектор, а підписує документ інший, нівелює юридичну силу протоколу як належного та допустимого доказу. Це позбавляє можливості ідентифікувати суб`єкта, який несе персональну відповідальність за достовірність викладених даних.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, які б підтверджували статус ОСОБА_1 як особи, відповідальної за ведення податкового обліку та подання звітності у ТОВ «ТІМ-МЕТИЗ» у 4 кварталі 2024 року. У протоколі №59/24-09 не надано документів, які б визначали коло функціональних обов`язків директора в частині формування податкових розрахунків. За відсутності документального підтвердження статусу відповідальної особи, покладення на керівника адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 1634 КУпАП є безпідставним, оскільки суб`єктом даного правопорушення може бути виключно особа, на яку офіційно покладено обов`язки з ведення обліку та нарахування доходів фізичним особам.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні,та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій уст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

Склад правопорушення це наявність об`єктивних та суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.

Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року), доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.

У даному випадку обов`язок доведення вини покладається на орган уповноважений складати протокол про адміністративне правопорушення, а будь-який сумнів з цього приводу трактується на користь особи якій інкриміноване вчинення такого порушення. Зокрема, такий обов`язок реалізується органом уповноваженим на складання протоколу за допомогою виготовлення відповідних процесуальних документів (протоколу) та збирання достатніх, достовірних, належних та допустимих доказів, для їх скерування на розгляд до суду.

Пункт 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив протиправне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні (у даному випадку органі, який склав протокол про адміністративне правопорушення) та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Виходячи з положень ст.8, 62 Конституції України, дотримання принципу верховенства права є однією із засад існування демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 1 ст.7 КУпАП також визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, приходжу до висновку, що провадження у справі слід закрити за відсутністю складу правопорушення в діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст. 252, ст. 280КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний повно й об`єктивно дослідити обставини правопорушення і з`ясувати, чи було воно вчинено та чи винна в цьому дана особа.

Згідно з вимогами ч. 1ст. 163-4 КУпАП визначено відповідальність за неутримання або неперерахування до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті фізичній особі доходів, перерахування податку на доходи фізичних осіб за рахунок коштів підприємств, установ і організацій (крім випадків, коли таке перерахування дозволено законодавством), неповідомлення або несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП не доведена, а тому суд вважає, що протоколом лише констатовано порушення норм Податкового кодексу України.

Вказані обставини є істотними для розгляду вказаної справи, підлягають доведенню та становлять об`єктивну сторону адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно приписів ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Таким чином, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні обставини вчинення правопорушення, відсутні доказами їх вчинення, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП.

Відтак, справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП, яка передбачає, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, ст. 247, ст. 266, ст.ст. 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП та підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАПу зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, шляхом подачі апеляційної скарги. У разі подачі апеляційної скарги в електронній формі, апеляційна скарга подається у той самий строк безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Л.А. ГАЙТКО