Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №400/1860/26 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 400/1860/26

Головуючий в 1 інстанції: Мороз А.О. Дата і місце ухвалення: 19.03.2026р., м. Миколаїв

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого – Ступакової І.Г.

суддів – Бітова А.І.

– Лук`янчук О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, зобов`язання зареєструвати податкову накладну, -

В С Т А Н О В И Л А :

24 лютого 2026 року товариство з обмеженою відповідальністю «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» звернулося до Миколаївського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №12917302/44836533 від 29.05.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2024р. та зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №1 від 01.10.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного подання на реєстрацію.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.03.2026р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, адміністративний позов залишено без руху та надано ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» строк для усунення недоліків, а саме: надання заяви про поновлення строку звернення до суду із вказівкою інших підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду та надання копії рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Миколаївській області №12917302/44836533 від 29.05.2025р.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року визнано неповажними причини пропуску строку звернення позивача з адміністративним позовом до суду. Позовну заяву і додані до неї матеріали повернуто ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» на підставі п.9 ч.4 ст.169 КАС України.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 19.03.2026р. та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В своїй скарзі апелянт зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання позивачем строку звернення до суду судом першої інстанції не надано належної правової оцінки посиланням ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» на те, що порушення строку звернення до суду не може бути безумовною підставою для застосування наслідків пропуску такого строку, передбачених процесуальним законом, оскільки суд може визнати причини пропуску строку звернення до суду і в такому випадку справа розглядається та вирішується в порядку, встановленому КАС України. Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 у Україні введений воєнний стан у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. За умови оголошення частих повітряних тривог, ракетної небезпеки, атак БПЛА, людина вимушена покидати своє робоче місце та шукати безпечне місце (сховище) для себе та своїх рідних. Саме цим можна обґрунтувати допущення бухгалтером товариства ОСОБА_1 грубих помилок в роботі з документами, які надходили в 2024-2025р.р. до особистого кабінету платника податків ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК». Також, на поточну роботу бухгалтера ОСОБА_1 мало вплив важке поранення її сина ОСОБА_2 , солдата військової частини НОМЕР_1 . Відповідні медичні документи надавалися товариством до суду першої інстанції разом із заявою про поновлення строку звернення до суду, однак були залишені судом поза увагою. Душевні переживання бухгалтера товариства за стан здоров`я її сина призведи до неуважного, недобросовісного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків без наміру та умислу завдати шкоди підприємству (під впливом тяжких життєвих обставин). Зазначені обставини у їх сукупності, за твердженнями апелянта, відповідають критерію об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду.

Апелянт просить суд апеляційної інстанції врахувати, що при розгляді заяви ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та його поновлення судом першої інстанції не досліджено причинно-наслідкового зв`язку між вказаними ним обставинами (вплив воєнного стану на роботу бухгалтера, обстріли, дестабілізація діяльності підприємства) та пропуском строку звернення до суду. Позивач фактично був позбавлений контролю над електронним кабінетом ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК», в той час як бухгалтер підприємства не належно виконувала свої обов`язки через важкі життєві обставини. При цьому, залучення в діяльності підприємства адвоката не є обов`язком відповідного суб`єкта господарювання. Суд першої інстанції не правильно застосував норми статтей 122-123 КАС України, допустив надмірний формалізм, передчасно оцінив докази, чим обмежив право позивача на доступ до правосуддя.

Головне управління ДПС у Миколаївській області подало письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому просить скаргу ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції – без змін. Відповідач зазначає, що індивідуальні характеристики в діяльності позивача, директора, бухгалтера, не є підставою для непоширення на ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» загальних вимог законодавства щодо строків звернення до суду, зворотній підхід являв би собою порушення засади рівності учасників судового процесу перед судом. До того ж, у грудні 2025 року ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» неодноразово зверталося до суду з відповідними позовними заявами про оскарження рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних. Крім того, ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» не надало до суду доказів того, що головний бухгалтер має доступ до особистого кабінету платника податків і що лише вона була уповноважена працювати у вказаному кабінеті. Позивач не надав пояснення, чому відповідні повноваження не були покладені на іншу особу у зв`язку зі зміною місця роботи його головного бухгалтера і чому директор ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» сам не перевіряв зміст листування позивача з контролюючим органом. А відтак, відповідач стверджує, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду підстави є не поважними.

Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі ч.2 ст.312 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч. 4 вказаної статті Кодексу якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Так, відповідно до п.56.1 ст.56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Згідно п.58.19 ст.58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно до п.102.1 ст.102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

Застосування норм пунктів 56.18, 56.19 статті 56, пункту 102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

Зміст правовідносин щодо реєстрації податкової накладної, у яких ризики порушення норм податкового законодавства несе не лише особа, яка зобов`язана забезпечити реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не дозволяє поширити на них порядок і строки оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, визначені пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, а саме - оскарження у будь-який момент після отримання такого рішення в межах 1095 днів, що дає підстави вважати, що встановлена у пункті 56.18 статті 56 Податкового кодексу України можливість оскаржити «інше рішення контролюючого органу» у будь-який момент після отримання такого рішення не стосується рішень Комісії контролюючих органів щодо реєстрації податкових накладних / розрахунків коригувань до податкових накладних або відмови у їх реєстрації.

Отже, Податковий кодекс України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не ПК України.

Відтак, строк звернення до суду з позовом про визнання протиправним і скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних та вимогою про зобов`язання її зареєструвати, у разі, коли платником податків не використовувалася процедура адміністративного оскарження таких рішень як досудового порядку вирішення спору, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені ПК України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постановах Верховного Суду від 14.08.2024р. по справі № 420/12488/24, від 01.05.2025р. по справі №520/21841/24.

Предметом спору у даній справі є оскарження ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області №12917302/44836533 від 29.05.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2024р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» не використало досудовий порядок вирішення спору, а тому з даним позовом до суду підприємство мало звернутися у шестимісячний строк, тобто до 30.11.2025р.

Позовну заяву подано товариством до суду першої інстанції 24.02.2026р., тобто із значним пропуском строку звернення до суду.

Як слідує зі змісту ст.123 КАС України подання до суду позовної заяви з пропуском строку звернення до суду не є безумовною підставою для застосування наслідків такого пропуску у вигляді повернення такої позовної заяви або залишення її без розгляду. Відповідний строк може бути поновлений ухвалою суду за наявності поважних, документально підтверджених причин його пропуску. При цьому, обов`язок доведення існування таких причин покладено на позивача, тобто особу, яка звертається на суду.

Обґрунтовуючи наявність поважних причин пропуску строку звернення до суду ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» посилається на те, що доступ до особистого кабінету платника податків мала бухгалтер ОСОБА_1 , на поточну роботу якої мало вплив важке поранення її сина ОСОБА_2 , солдата військової частини НОМЕР_1 . Душевні переживання бухгалтера товариства за стан здоров`я її сина призвели до неуважного, недобросовісного ставлення до виконання своїх посадових обов`язків без наміру та умислу завдати шкоди підприємству (під впливом тяжких життєвих обставин). Зазначені обставини у їх сукупності, за твердженнями апелянта, відповідають критерію об`єктивної неможливості своєчасного звернення до суду.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вказані обставини не є поважними причинами пропуску строку звернення до суду, тобто такими, що об`єктивно не залежали від ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК».

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

В постанові від 16 травня 2024 року по справі №420/28753/23 Верховний Суд вказав, що причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася з позовною заявою, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише пропущені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 грудня 2022 року по справі №990/102/22 зазначила, що введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.

Перевіривши наведене ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду, суд апеляційної інстанції знаходить його таким, що у повному обсязі ґрунтується на суб`єктивному ставленні позивача до наведених ним обставин. Водночас, зазначені доводи жодним чином не можуть сприйматись як об`єктивні перешкоди, які не залежали від волі позивача та дійсно унеможливили звернення до суду у більш стислі строки.

Введення на території України воєнного стану не зупинило перебіг процесуальних строків звернення до суду з позовами. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні та оголошення повітряних тривог не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Такий підхід відповідає усталеній і послідовній практиці Верховного Суду (постанова Великої Палати Верховного Суду від 08.12.2022р. у справі №990/102/22, постанови Верховного Суду від 23.07.2024р. по справі №320/21139/23, від 30.07.2024р. по справі №420/6964/24).

Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанцій ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» не надало належних доказів на підтвердження своїх доводів: відсутні документи про дистанційну роботу головного бухгалтера, її повноваження щодо доступу до податкового кабінету та неможливість передати ці обов`язки іншій особі.

Як вбачається з доданих до позовної заяви медичних документів та довідок, поранення солдата ОСОБА_2 , який, за твердженнями апелянта, є сином бухгалтера підприємства, крайній раз мало місце 07.05.2024р., тобто за рік до винесення контролюючим органом спірного рішення №12917302/44836533 від 29.05.2025р. про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 01.12.2024р. в ЄРПН.

Згідно виписки з медичної карти хворого №5323 ОСОБА_2 виписано 14.05.2024р. з КНП «Міська лікарня №9» Запорізької міської ради до військової частини. Рекомендовано обмеження фізичного навантаження 7-10 днів.

Таким чином, надані докази не підтверджують наявність обставин, що ускладнювали або унеможливлювали своєчасне звернення до суду з цим позовом саме позивача.

Суд зауважує, позивачем не надано до суду жодних доказів, як саме повітряні тривоги та періодичні відключення електроенергії вплинули на роботу підприємства, зокрема з урахуванням того, що зазначені обставини є загальними як для суду, так і для всіх учасників судового процесу, проте у більшості випадків не заважають дотриманню процесуальних строків, визначених КАС України.

На думку колегії суддів, самі по собі такі посилання не доводять того, що товариство було позбавлене реальної можливості на подання адміністративного позову у цій справі у встановлені процесуальним законом строки.

Колегія суддів зазначає, що розумні строки в адміністративному судочинстві - це найкоротші за конкретних обставин строки (якщо інше не визначено законом або встановлено судом), протягом яких сторона повинна вжити певних дій, демонструючи свою зацікавленість у їх результатах, і які об`єктивно оцінюються судом стосовно відповідності принципам добросовісності та розсудливості, а також на предмет дотримання прав інших учасників (забезпечення балансу інтересів).

Не належне виконання посадових обов`язків головним бухгалтером підприємства, на думку колегії суддів, належать суто до суб`єктивних факторів, заснованих на питанні організації праці, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Більше того, колегією суддів встановлено, що в грудні 2025 року ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» неодноразово зверталося до суду з позовами щодо оскарження рішень про відмову в реєстрації податкових накладних (справи №400/13381/25 та №400/13430/25), що ставить під сумнів посилання товариства на неможливість його повноцінної діяльності.

Підсумовуючи викладене у сукупності, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» подало позов з пропуском встановленого ст.122 КАС України строку звернення до суду та не зазначено поважних причин для його поновлення. Матеріали справи не містять доказів наявності обставин, які б не залежали від позивача та які б об`єктивно заважали йому реалізувати своє право на судовий захист шляхом звернення до суду у встановлений процесуальним законом строк з дотримання встановленої процедури.

Згідно частин 1, 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про повернення позовної заяви ТОВ «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» з підстав пропуску ним строку звернення до суду.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для задоволення скарги позивача та скасування ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року колегія суддів не вбачає.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «АГРО-НОВА ЛОГІСТИК» залишити без задоволення, ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 березня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 28 квітня 2026 року.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук