Вирок від 27 квітня 2026 р. у справі №215/2556/26 — Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/2556/26

1-кп/215/631/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого – судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі №8 Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області обвинувальний акт разом із угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041760000111 від 20.02.2026, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, громадянина України, який має середню спеціальну освіту, одруженого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не працює, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та проживає за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИВ:

Згідно із ч. 1 статті 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. ч. 2, 4 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.

П остановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.08.2025 у справі №215/6809/25 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і на нього накладено штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років. Постанова набрала законної сили 09.09.2025.

Крім того, постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.12.2025 у справі №215/9259/25 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і на нього накладено штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років. Постанова набрала законної сили 30.12.2025.

Також постановою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.12.2025 у справі №215/9663/25 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП і на нього накладено штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 7 (сім) років. Постанова набрала законної сили 06.01.2026.

В подальшому ОСОБА_3 , будучи позбавленим права керувати транспортними засобами до 2032 року, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати приблизно о 13:21 год, точного часу в ході досудового розслідування встановити не надалось можливим, 20.02.2026 по вул. Ботанічна у Тернівському районі міста Кривого Рогу керував транспортним засобом «ВАЗ 2106», номерний знак НОМЕР_1 . Під час керування транспортним засобом ОСОБА_3 був зупинений працівниками патрульної поліції, які під час перевірки виявили, що останній позбавлений права керування транспортними засобами до 2032 року.

Ці умисні дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ч. 1 ст. 382 КК України за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

07 квітня 2026 року між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , у присутності захисника останнього – адвоката ОСОБА_6 укладено угоду про визнання винуватості відповідно до вимог ст.ст. 468, 469, 472 КПК України.

Згідно з умовами угоди обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України визнав повністю і зобов`язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні та сприяти розслідуванню кримінального провадження.

Сторонами в угоді визначено та узгоджено покарання з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання – щире каяття та відсутність обставин, які обтяжують покарання; ступеню і характеру сприяння підозрюваного у проведенні кримінального провадження щодо нього; характеру і тяжкості підозри; наявності суспільного інтересу в забезпеченні швидкого досудового розслідування і судового провадження, а також наявності на утриманні у підозрюваного малолітньої дитини сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; а саме: призначити йому покарання за ч. 1 ст. 382 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання із визначеними судом іспитовим строком та покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України. Підозрюваному ОСОБА_3 при укладанні угоди роз`яснені правила ст. ст. 394, 424, 473, 474, 476 КПК України, а також він розуміє, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 3891 КК України.

Прокурор у підготовчому судовому засіданні просив угоду про визнання винуватості затвердити та призначити узгоджене в угоді покарання.

Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні беззастережно визнав себе винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, в обсязі обвинувачення, щиро розкаявся та підтвердив добровільність укладення угоди. Зазначив, що він розуміє надані йому законом права та наслідки укладення і затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст. 473 КПК України; характер пред`явленого обвинувачення та вид покарання, яке до нього буде застосоване в результаті затвердження угоди про визнання винуватості; наслідки невиконання ним угоди. Обвинувачений дав згоду на призначення узгодженого виду та міри покарання та просив угоду про визнання винуватості затвердити.

Захисник не заперечувала проти затвердження угоди про визнання винуватості.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого та його захисника, перевіривши вказану угоду, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що укладення угоди є добровільним, повністю відповідає вимогам ст.ст. 469, 472 КПК України, внаслідок чого угода може бути затверджена судом.

Судом роз`яснено ОСОБА_3 , що він має право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину, щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, він має права, передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України. Також роз`яснено наслідки укладення та затвердження угоди, наслідки її невиконання, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався поясненнями обвинуваченого, матеріалами кримінального провадження, що укладення угоди є добровільним, не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд вважає доведеним у підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, за ознаками умисного невиконання постанови суду, що набрала законної сили.

Покарання в угоді визначено у межах санкції ч. 1 ст. 382 КК України і є обґрунтованим.

Судом не встановлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України суд у підготовчому судовому засіданні має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

При вирішенні питання про можливість затвердження угоди та призначення узгодженого угодою покарання обвинуваченому, суд у відповідності до ст.ст. 65-67 КК України враховує тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, а також наявність обставин, що пом`якшують покарання і відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Обставинами, що пом`якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 судом не встановлено.

З урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_3 , який раніше не судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні малолітню дитину 2024 року народження, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також повне визнання вини обвинуваченим, його щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, що визнано обставинами, що пом`якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд вважає, що узгоджене сторонами покарання відповідає не тільки тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованим та буде відповідати меті покарання.

Згідно з частиною п`ятою статті 65 Кримінального кодексу України у випадку затвердження вироком угоди про визнання винуватості, суд призначає покарання, узгоджене сторонами угоди.

При цьому, суд враховує положення п.12 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11.12.2015 №13 «Про практику здійснення судами кримінального провадження на підставі угод», в якій зазначено, що тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням згідно з ч. 3 ст. 75 КК України визначаються виключно судом.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 не обирався.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні, суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.100, 124, 314, 370, 371, 373, 374, 468, 473, 474, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду від 07 квітня 2026 року у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026041760000111 від 20.02.2026 між прокурором Криворізької північної окружної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участі його захисника ОСОБА_6 про визнання винуватості за ч. 1 ст. 382 КК України.

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 382 КК України та призначити узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування призначеного йому покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік, якщо він протягом визначеного йому іспитового строку не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази:

-оптичний диск DVD-R з відеозаписами з нагрудних камер співробітників патрульної поліції, поміщений до паперового конверту та зберігається в матеріалах кримінального провадження №12026041760000111 від 20.02.2026 – залишити зберігати у справі №215/2556/25, провадження №1-кп/215/631/26;

-копія адміністративної справи №215/6809/25 та оптичний диск DVD-R з відеозаписами з нагрудних камер співробітників патрульної поліції, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026041760000111 від 20.02.2026– залишити зберігати у справі №215/2556/25, провадження №1-кп/215/631/26;

-копія адміністративної справи №215/9259/25 та оптичний диск DVD-R з відеозаписами з нагрудних камер співробітників патрульної поліції, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026041760000111 від 20.02.2026 – залишити зберігати у справі №215/2556/25, провадження №1-кп/215/631/26;

-копія адміністративної справи №215/9663/25 та оптичний диск DVD-R з відеозаписами з нагрудних камер співробітників патрульної поліції, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження №12026041760000111 від 20.02.2026– залишити зберігати у справі №215/2556/25, провадження №1-кп/215/631/26.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення:

- обвинуваченим, захисником, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку вручити обвинуваченому та прокурору негайно після його проголошення.

Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного для після ухвалення.

Суддя