Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 27 квітня 2026 р.
Справа: №420/9704/25
Суддя: Яковлєв О.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/9704/25
Перша інстанція суддя Бездрабко О.І.
Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача Яковлєва О.В.,
суддів Крусяна А.В., Шевчук О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Головному управлінню Пенсійного фонду України в Одеській області, а саме:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 79 від 25 лютого 2025 року щодо відмови у поновленні виплати пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 14 січня 2025 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року задоволено позов.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції зроблено помилковий висновок про задоволення позовних вимог, так як у межах спірних правовідносин пенсійним органом правомірно відмовлено в поновленні виплати пенсії позивачу, оскільки пенсійний орган позбавлений можливості встановити факт припинення виплати пенсії позивачу на тимчасово окупованій території України та не має матеріалів пенсійної справи позивача.
В свою чергу, позивачем подано відзив на отриману апеляційну скаргу у якому зазначено, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення про задоволення його позовних вимог, так як позивач має право на поновлення виплати пенсії.
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції, що ОСОБА_1 з 2008 року призначено пенсію за вислугу років, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яку він отримував до анексії АР Крим у 2014 році.
При цьому, 14 січня 2025 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив поновити йому виплату пенсії, призначеної відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням від 25 лютого 2025 року № 79 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області відмовлено в поновленні виплати пенсії, відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У рішенні зазначено, що громадянами України, які проживають на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримали громадянства російської федерації та не одержують пенсії від органів пенсійного забезпечення російської федерації, для поновлення виплати пенсії до наявних документів додається заява в довільній формі про відсутність громадянства держави-окупанта. Орган, що призначає пенсію, здійснює поновлення виплати пенсії цим особам після надходження на запит пенсійної справи з документами про припинення виплати пенсії органами пенсійного забезпечення російської федерації. До цього часу пенсійна справа ОСОБА_1 до Головного управління не надходила. На теперішній час питання щодо відновлення / продовження пенсійних виплат особам, які тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим та перемістилися з м.Севастополя в умовах відсутності документів, необхідних для призначення умов поновлення пенсійної виплати, законодавчо не врегульовано. У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні та до його закінчення листування з тимчасово окупованою Республікою Крим, в тому числі і запити пенсійних справ для виплати пенсій за новим місцем проживання, призупинено. Враховуючи вищезазначене, Головним управлінням прийнято рішення про відмову ОСОБА_1 у поновленні пенсії у зв`язку з відсутністю необхідних документів.
Не погодившись із отриманою відмовою, позивач звернувся до суду.
За наслідком встановлення зазначених обставин у справі, судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як пенсійним органом протиправно відмовлено у поновленні виплати пенсії за заявою позивача, з чим погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.
Так, згідно ст. 58-1 ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», припинення та поновлення виплати пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей проводиться в порядку, встановленому цим Законом та ст. 49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до ч. 2 ст. 49 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.
При цьому, згідно ч. 3 ст. 7 ЗУ «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», громадянин пенсійного віку, особа з інвалідністю, дитина з інвалідністю та інша особа, яка перебуває у складних життєвих обставинах, яких зареєстровано внутрішньо переміщеними особами, мають право на отримання соціальних послуг відповідно до законодавства України за місцем реєстрації фактичного місця проживання такої внутрішньо переміщеної особи.
Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 25 лютого 2025 року № 79, яким ОСОБА_1 відмовлено в поновленні виплати пенсії по вислузі років, призначеної за ЗУ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В свою чергу, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції про задоволення позову, у межах доводів та вимог апеляційної скарги пенсійного органу, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
В даному випадку, зареєстрованим місцем проживання позивача є м. Севастополь в АР Крим, в якому він перебував на пенсійному обліку та отримував пенсію від Пенсійного фонду України до 2014 року, а саме до моменту окупації АР Крим.
При цьому, згідно довідки від 15 травня 2017 року № 0000206362 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, позивача взято на облік за його фактичним місцем проживання у м. Одеса.
У січні 2025 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області із заявою про поновлення виплати раніше призначеної пенсії.
В свою чергу, як вбачається з аналізу оскаржуваного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, фактичною підставою для його прийняття стала неможливість перевірки обставин припинення виплати пенсії позивачу на тимчасово окупованій території АР Крим та відсутність матеріалів пенсійної справи позивача.
Проте, колегія суддів зазначає, що оскаржуване рішення пенсійного органу не містить посилань на норми матеріального права, які передбачають зазначені обставини у якості підстав для відмови у поновленні раніше призначених пенсії.
При цьому, як зазначено вище та не заперечується пенсійним органом, позивач є громадянином України та зареєстрований у якості внутрішньо переміщеної особою в м. Одеса.
В свою чергу, неможливість витребування матеріалів пенсійної справи позивача з тимчасово окупованих території АР Крим та неможливість отримання будь-якої іншої інформації від окупаційної влади відносно позивача, на переконання колегії суддів, не є підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу, який є громадянином України та має право на отримання пенсійних виплат.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позову.
При цьому, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при розгляді справи не допущено, а як наслідок рішення суду скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
П О С Т А Н О В И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року – без змін.
Судові витрати, а саме сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги покласти на Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених у п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Суддя-доповідач О.В. Яковлєв
Судді А.В. Крусян О.А. Шевчук
Оригінал: reyestr.court.gov.ua