Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Дата: 26 квітня 2026 р.
Справа: №420/24216/25
Суддя: Дегтярьова С.В.
П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
————————————————————————
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 квітня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/24216/25
Суддя першої інстанції - Юхтенко Л.Р.
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача – Дегтярьової С.В.,
суддів – Крусяна А.В., Яковлєва О.В.,
розглянув в порядку письмового провадження у місті Одеса апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі №420/24216/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання рішень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення №103230002275 від 06 травня 2025 року та від 24 червня 2025 року №103230002275, про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно ст.49, 55-56 Закону України №196-XXII від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що має статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 (категорія 4) в населених пунктах – с. Скугарі, Чернігівського району, Чернігівської області та м. Славутичі, Вишгородського району, Київської області, віднесених до зони посиленого радіоекологічного контролю з 26 квітня 1986 року по 09 липня 1991 року, з 20 вересня 1991 року по 01 січня 2015 року, що дає право на зниження пенсійного віку на п`ять років з зарахуванням страхового стажу у пільговому обчислені у полуторному розмірі (рік за півтора) періоду роботи в Відкритому акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» з 08 жовтня 2003 року по 31 травня 2004 року, в Компанії ВінсіКонстрюксьон Гран Проже/ ОСОБА_2 з 08 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 30 березня 2011 року по 28 липня 2013 року, в зв`язку з досягненням віку 55 років;
- зобов`язати Головне управління ПФУ в Одеській області призначити ОСОБА_1 з 20 березня 2025 року пенсію за віком на пільгових умовах згідно ст. 49, 55-56 Закону України №196-XXII від 28 лютого 1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як особі, що має статус громадянина, який постійно проживав на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 (категорія 4) в населених пунктах – с. Скугарі, Чернігівського району, Чернігівської області та м. Славутичі, Вишгородського району, Київської області, віднесених до зони посиленого радіоекологічного контролю з 26 квітня 1986 року по 09 липня 1991 року, з 20 вересня 1991 року по 01 січня 2015 року, що дає право на зниження пенсійного віку на п`ять років з зарахуванням страхового стажу у пільговому обчислені у полуторному розмірі (рік за півтора) періоду роботи в Відкритому акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» з 08 жовтня 2003 року по 31 травня 2004 року, в Компанії ВінсіКонстрюксьон Гран Проже/ ОСОБА_2 з 08 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 30 березня 2011 року по 28 липня 2013 року, в зв`язку з досягненням віку 55 років.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року позовні вимоги задоволено частково, а саме суд:
- визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №103230002275 від 06 травня 2025 року та рішення №103230002275 від 24 червня 2025 року про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області зарахувати до страхового стажу пенсії ОСОБА_1 у пільговому обчислені рік за півтора періоду роботи в Відкритому акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» з 08 жовтня 2003 року по 31 травня 2004 року, в Компанії Вінсі Констрюксьон Гран Проже/ ОСОБА_2 з 08 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року, з 30 березня 2011 року по 28 липня 2013 року;
- зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву від 28 квітня 2024 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах ОСОБА_1 , з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позову відмовив.
Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області в апеляційній скарзі зазначило, що підставою для зарахування до стажу періоду роботи є наявність в індивідуальних відомостей про застраховану особу відомостей про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду. У зв`язку з цим, з 01 липня 2000 року персоніфікований облік відомостей у системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування є обов`язковим. Під час розгляду документів, доданих до заяви, встановлено, що вік позивача на момент звернення складає 55 років, страховий стаж - 24 роки 01 місяць 18 днів. Період проживання у зоні посиленого радіологічного контролю 23 роки 23 дні, а станом на 01.01.1993 - 04 роки 03 місяці 15 днів. До страхового стажу не зараховано: - період роботи з 08.01.1987 по 01.07.1988 згідно трудової книжки від 08.01.1987 НОМЕР_1 , оскільки дата звільнення не відповідає даті наказу про звільнення; - період роботи з 13.07.1990 по 27.12.1990 згідно трудової книжки від 08.01.1987 НОМЕР_1 , оскільки затерто текст про звільнення; - період роботи з 04.03.2002 по 14.02.2003 згідно трудової книжки від 15.05.1991 НОМЕР_2 , оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного державного соціального страхування відсутня інформація про перебування в трудових відносинах заявника з підприємством, а також відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України; - період роботи за списком № 1 з 08.10.2003 по 31.05.2004 згідно довідки від 29.06.2004 № 5, виданої ВАТ “Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6”, оскільки згідно листа від 30.05.2025 № 2600-0904-9/98440 дана організація припинила свою діяльність через банкрутства. Пільговий стаж можливо переглянути після рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.
За таких підстав, апелянт просить рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.
У відзиві на апеляційну скаргу від 09 березня 2026 року ОСОБА_1 зазначив, що письмові докази, а також документи, що містяться у пенсійній справі, матеріали якої надані відповідачем, а саме в первинних документах зазначена займана позивачем посада, період та характер виконуваної роботи, населений пункт та об`єкт, час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, проведена доплата за особливо шкідливі умови праці, роботу в зоні відчуження. Отже, на думку позивача, з його сторони були виконані всі вимоги законодавства щодо переліку документів, які подаються до Пенсійного Фонду для перерахунку пенсії з урахуванням спеціального (пільгового) страхового стажу, що дає право на зниження пенсійного віку за Списком № 1 за період роботи в особливо шкідливих умовах праці у зоні відчуження Чорнобильської АЕС.
ОСОБА_1 просить залишити апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року у справі №420/24216/25.
11 березня 2026 року до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу.
11 березня 2026 року матеріали справи надійшли до П`ятого апеляційного адміністративного суду.
21 квітня 2026 року справу призначено до судового розгляду в порядку письмового провадження.
Колегія суддів перевірила матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, та дійшла висновку, що подана апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_3 .
Посвідченням Серії НОМЕР_4 від 27.11.1995 року підтверджено, що позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю у 1986 (Категорія 4).
Судом встановлено, що по досягненню 55-річного віку, позивач, 28 квітня 2025 року звернувся до Управління ПФУ в м. Славутичі Київської області із заявою встановленого зразка № 917 про призначення пенсії за віком.
До заяви додано:
Довідка про присвоєння ідентифікаційного номеру
Заява про призначення/перерахунок пенсії
Паспорт
Військовий квиток
Довідка із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення
Довідка про джерела доходів з 01.07.2000 року
Довідка про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000 року
Документ про місце проживання (реєстрації) особи
Документи про стаж
Пам`ятка пенсіонера
Інші документи
Трудова книжка НОМЕР_5 .
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсії – Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
За результатами розгляду заяви за призначенням/перерахунку пенсії, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області № 103230002275 від 06 травня 2025 року про відмову в призначені пенсії - відмовлено у призначенні пенсії.
Підставою для відмови вказано:
Необхідний страховий стаж – 27 років.
Страховий стаж особи становить – 24 роки 01 місяць.
??- до страхового стажу не зараховано період роботи з 04.03.2002 по 14.02.2003, оскільки відсутні відомості про нараховану заробітну плату та сплачені страхові внески у Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного пенсійного страхування за формою ОК-5;
- документами, які підтверджують, що заявник станом на 01.01.1993 проживав у зоні посиленого радіоекологічного контролю 3 роки 6 місяців 1 день.
Враховуючи викладене, Головним управлінням прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відповідно до п. 2 ст. 55 Закону, за відсутності необхідного страхового стажу – 27 років та за відсутності періоду проживання/роботи у зоні посиленого радіологічного контролю – 4 роки.
Матеріалами пенсійної справи підтверджено, що 17 червня 2025 року позивач звернувся із заявою встановленого зразка № 1273 про призначення пенсії за віком повторно.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №103230002275 від 24 червня 2025 року в призначені пенсії – відмовлено, підставою для відмови вказано:
- вік заявника 55 років 2 місяці.
- страховий стаж заявника становить 24 роки 01 місяць 18 днів.
Необхідний страховий стаж, визначений ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» становить 27 років.
За даними документами до страхового стажу не зараховано:
- період роботи з 08.01.1987 по 01.07.1988 згідно трудової книжки від 08.01.1987 НОМЕР_1 , оскільки дата звільнення не відповідає даті наказу про звільнення;
- період роботи з 13.07.1990 по 27.12.1990 згідно трудової книжки від 08.01.1987 НОМЕР_1 , оскільки затерто текст про звільнення;
??- період роботи з 04.03.2002 по 14.02.2003 згідно трудової книжки від 15.05.1991 НОМЕР_2 , оскільки згідно даних реєстру застрахованих осіб Державного соціального страхування відсутня інформація про перебування в трудових відносинах заявника з підприємством, а також відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України;
??- період роботи за списком №1 з 08.10.2003 по 31.05.2004 згідно довідки від 29.06.2004 №5, виданої ВАТ "Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6", оскільки згідно листа від 30.05.2025 №2600-0904-9/98440 дана організація припинила свою діяльність через банкрутства.
Також, судом досліджено всі надані позивачем докази на підтвердження факту роботи в Відкритому акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» з 08.10.2003 року по 31.05.2004 року, в компанії ВінсіКонстрюксьон Гран Проже/ ОСОБА_2 з 08.11.2010 року по 31.12.2010 року, з 30.03.2011 року по 28.07.2013 року та надана копія ЕПС представником відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписом пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам регулює Закон України від 09 липня 2003 року №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058- IV).
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон №796-XII.
Відповідно до пунктів 3-4 частини першої статті 11 Закону №796-XII до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються у зонах безумовного (обов`язкового) та гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у зоні безумовного (обов`язкового) відселення не менше двох років, а у зоні гарантованого добровільного відселення - не менше трьох років; особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.
Пунктом 3 частини першої статті 14 Закону №796-XII визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема потерпілі від Чорнобильської катастрофи (не віднесені до категорії 2) - особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років; особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років.
Згідно з частиною 3 статті 15 №796-XII підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.
Статтею 49 Закону №796-XII визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення визначені в статті 55 Закону №796-XII.
Частиною 1 статті 55 Закону №796-XII встановлено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.
Відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796-XII особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років мають право на зниження пенсійного віку на 3 роки та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років; які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіологічного контролю за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.
Відповідно до частини 2 статті 55 Закону №796-XII пенсійний вік за бажанням особи може бути знижено тільки за однією підставою, передбаченою цією статтею, якщо не обумовлено інше. При цьому відповідне зниження пенсійного віку, передбачене цією статтею, застосовується також до завершення періоду збільшення віку виходу на пенсію до 1 січня 2022 року.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що умовою зменшення пенсійного віку є наявність факту проживання та (або) праці такої особи у зоні гарантованого добровільного відселення протягом 3 років до 01.01.1993 або у зоні посиленого радіологічного контролю до 01.01.1993 протягом 4 років.
Колегія суддів дослідила матеріали справи та дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав вважати, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовані норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, тому не є підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.
Стосовно періоду роботи у Відкритому акціонерному товаристві «Будівельно-монтажне управління Київської ТЕЦ-6» з 08 жовтня 2003 року по 31 травня 2004 року колегія суддів звертає увагу, що факт припинення діяльності підприємства, яке видало довідку, не є безумовною підставою для неврахування відповідного періоду роботи до пільгового стажу, оскільки не спростовує достовірні відомості, викладені у такому документі.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що цей період має бути врахований до страхового стажу позивача у полуторному розмірі.
Відповідно до ч. 1 ст. 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» час роботи, служби (в тому числі державної) з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у зоні відчуження зараховується до стажу роботи, стажу державної служби, вислуги років, яка надає право на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб": до 1 січня 1988 року - у потрійному, а зі січня 1988 року до 1 січня 1993 року - у полуторному розмірі (у тому числі за списком № 1). З 1 січня 1993 року та в наступні роки пільги з обчислення стажу роботи у зоні відчуження визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановами Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 року № 250, від 30.06.1998 року № 982, від 07.02.2000 року № 223, від 29.01.2003 року № 137, від 27.04.2006 року № 571, від 10.09.2008 року № 831 (з наступними змінами) було встановлено, зокрема, що особам, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, час роботи або служби зараховується до стажу роботи та вислуги років у полуторному розмірі (в тому числі за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію на віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 36).
Вищенаведене дає всі підстави стверджувати, що дія даної постанови поширюється на осіб, які постійно працюють або виконують службові обов`язки у зоні відчуження, в тому числі, а не виключно, на осіб, зайнятість яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до Списку №1.
Разом з тим, колегія суддів зазначає, що саме органи пенсійного фонду повинні перевіряти свої сумніви з приводу наявності у особи права на врахування стажу та у кожному конкретному випадку доводити їх обґрунтованість, а не посилатись на формальні недоліки, що наявні в трудовій книжці та довідках без такої перевірки.
З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність достатніх правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині.
За правилами ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Керуючись статтями 2, 5, 139, 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2026 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Повний текст судового рішення складений 27 квітня 2026 року.
Суддя доповідач С.В. Дегтярьова
Судді А.В. Крусян
О.В. Яковлєв
Оригінал: reyestr.court.gov.ua