Постанова від 22 квітня 2026 р. у справі №160/12465/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/12465/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Личкатої Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року (суддя Захарчук-Борисенко Н.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, в якому просить:

визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.04.2025 №690к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0115002) начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1;

визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.04.2025 №496 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 16.04.2025 зі служби майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення);

поновити майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаді начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 з 17.04.2025;

стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (Код ЄДРПОУ 40108866) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з моменту незаконного звільнення і до дня винесення судом рішення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірні накази є протиправними та такими, що підлягають скасуванню з огляду на таке. Висновок відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку побудований на матеріалах кримінального провадження, при тому, що відсутній вирок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. При цьому, відповідач не зазначає, які саме дії ОСОБА_1 кваліфіковано як такі, що несумісні з вимогами, які пред`являються до професійно-етичних якостей поліцейського, та принижують авторитет Національної поліції. На думку позивача, застосований до нього вид дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби) обрано відповідачем необгрунтовано та непропорційно. Відповідачем не забезпечено повне та об`єктивне з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, заподіяної шкоди таким проступком, відсутнє посилання на будь-які негативні наслідки, які б спричинили виявлені недоліки в роботі. Щодо твердження відповідача про те, що позивач вчинив порушення службової дисципліни, то останній зазначив, що відповідачем жодним чином не доведено того, що позивачем не вживались зазначені заходи. У свою чергу, під час опитування ОСОБА_1 вказав, що він не знімає з себе відповідальність за виявлені недоліки та буде вживати усі можливі заходи щодо недопущення у подальшому цих негативних явищ. Тож, відсутні належні та достовірні докази, які підтверджували б допущення позивачем дисциплінарного проступку та не доведено, що застосований вид дисциплінарного стягнення (звільнення зі служби в поліції) є необхідним заходом притягнення його до відповідальності. Також відповідачем не доведено неможливості застосування інших заходів дисциплінарного впливу та необхідності застосування крайнього заходу дисциплінарного впливу. Натомість матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про вчинення позивачем дисциплінарного проступку та правомірності притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року адміністративний позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 08.04.2025 №690к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП» в частині у відношенні майора поліції ОСОБА_1 (0115002) начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1.

Визнано протиправним та скасовано наказ начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 16.04.2025 №496 о/с «По особовому складу» в частині звільнення з 16.04.2025 зі служби майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення).

Поновлено майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаді начальника сектору превенції Відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 з 17.04.2025.

Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2025 по день поновлення на посаді, виходячи з середньоденного грошового забезпечення у розмірі 396,00 грн, з урахуванням податків і зборів. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що підставою звільнення ОСОБА_1 стали матеріали службового розслідування на підставі яких видано наказ ГУНП від 08.04.2025 за №690к, яким за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1, пункту 7 частини 1 статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, статті 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2.3, 3, 4, 5, 8, 13, 14 розділу 2 функціональних обов`язків № 436/162464 від 04.11.2024, підпункту 8 пункту 2 розділу II, підпунктів 1, 2 пункту 2 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, статті 7 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі» пунктів 1, 2 розділу III Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу НП України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 № 124, пункту 153 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55, доручення начальника Дніпровського РУП № 1 ГУНП від 29.10.2024 № 43/27- 110, що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробацїі» у Дніпропетровській області № 21/40/3968-24 від 29.11.2024, № 21/40/3834-24 від 14.11.2024, № 31/40/3816-24 від 14Д1.2024, № 21/40/4025-24 від 06.12.2024, № 21/40/4056-24 від 11.12.2024, № 21/40/4080-24 від 13.12.2024, № 21/40/4081-24 від 13.12.2024 та не наданні Інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно- правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан і матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосовано до начальника сектору превенції відділу поліції № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції. Крім того, суд першої інстанції не врахував, що нормами спеціального закону передбачено прямий обов`язок керівника підрозділу поліції здійснювати контроль за діями підлеглих поліцейських. Крім того, судом першої інстанції залишено поза увагою, що матеріалами службового розслідування підтверджуються факти, складання матеріалів про адміністративні правопорушення поліцейськими СП ВП № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП з порушенням вимог ст. 256 КУпАП та Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 06.11.2015 № 1376 внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх функціональних обов`язків та вимог нормативних актів, які регламентують діяльність поліцейських сектору превенції ВП № 3 Дніпровського районного управління поліції № 1 ГУНП. Суд першої інстанції залишив поза увагою що ОСОБА_1 особисто допущено численні порушення службової дисципліни, що виразились у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійснені контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області № 21/40/3968-24 від 29.11.2024, № 21/40/3834-24 від 14.11.2024, № 31/40/3816-24 від 14.11.2024, № 21/40/4025-24 від 06.12.2024, № 21/40/4056-24 від 11.12.2024, № 21/40/4080-24 від 13.12.2024, № 21/40/4081-24 від 13.12.2024 та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно- правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку. Необґрунтованими є висновки суду першої інстанції, щодо невстановлення під час службового розслідування причинно наслідкового зв`язку між неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх посадових обов`язків і настання негативних наслідків, оскільки на сторінці 24 висновку службового розслідування від 08.04.2025 дисциплінарною комісією встановлено причинно-наслідковий зв`язок між встановленими порушеннями та діями ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що згідно з наказом №1157 о/с від 16.10.2024 відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 65 Закону України «Про Національну поліцію» переміщено (у зв`язку з проведенням реорганізації) з 16.10.2024 майора поліції ОСОБА_1 (0115002) на посаду начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського РУП №1, звільнивши з посади заступника начальника відділення поліції з превентивної діяльності відділення поліції №6 Дніпровського РУП.

10.03.2025 ГУНП в Дніпропетровській області прийняло наказ №559 «Про організацію службового розслідування», яким призначено службове розслідування за відомостями, викладеними в листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України (вх. СЕД №3500-2025/1-15864 від 21.01.2025) та доповідній записці РУП ГУНП «Про результати проведених заходів підтримки та контролю у відділі поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП» (СЕД №13269-2025 від 26.02.2025) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ВП №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП, а також начальником сектору превенції вказаного відділу поліції майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до вручення останньому письмового повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Згідно з наказом №78 о/с від 24.01.2025 ОСОБА_1 призупинено виплату грошового забезпечення у відповідності до ч. 2 ст. 94 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 7 розділу ІІІ Порядку №260 від 06.04.2016.

Начальник УГІ ГУНП полковник поліції Олександр Таран звернувся з доповідною запискою «Про результати проведених заходів підтримки та контролю у відділенні поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП» (вх. №13269-2025 від 26.02.2025 (45122)) до начальника ГУНП в Дніпропетровській області полковника поліції ОСОБА_2 , в якій запропоновано:

1. РУП ГУНПУ ( ОСОБА_3 ) за виявленими під час здійснення заходів підтримки та контролю у відділені поліції №3 Дніпровського РУП №1 порушеннями організувати проведення службового розслідування.

2. Т.в.о. начальника відділення поліції №3 Дніпровського РУП №1 підполковнику поліції Д. Забігайлу ужити заходів щодо усунення виявлених недоліків та порушень, а також недопущення їх у подальшій службовій діяльності.

Про вжиті заходи в порядку контролю проінформувати РУП ГУНП.

Начальнику Дніпровського РУП №1 полковнику поліції ОСОБА_4 забезпечити особистий контроль за усуненням виявлених порушень та недоліків, допущених поліцейськими відділення поліції №3.

Наказом №308 о/с від 10.03.2025 ОСОБА_1 з 10.03.2025 року відсторонено від виконання службових обов`язків за посадою на час проведення службового розслідування.

24.03.2025 продовжено строк проведення службового розслідування на 15 календарних днів (наказ №680).

У матеріалах справи наявний також Висновок службового розслідування від 08.04.2025 за відомостями, викладеними у листі Дніпропетровського управління ДВБ НП України (СЕД №3500-2025/1-1-15864 від 21.01.2025 року) та доповідній записці РУП ГУНП «Про результати проведених заходів підтримки та контролю у відділі поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП» (СЕД №13269-2025 від 26.02.2025 року) щодо можливого порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ВП №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП, а також начальником сектору превенцї вказаного відділу поліції майором поліції ОСОБА_1 та неналежної організації роботи останнього окремими поліцейськими ГУНП, що призвело до вручення останньому письмового повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України.

Цим висновком запропоновано, зокрема, за порушення службової дисципліни, недотримання вимог п. 1, 2 ч.1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», п. 1 ч. 3 ст. 1, п. 7 ч. 1 ст. 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, ст. 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6 п. 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1179, пунктів 2.3, 3, 4, 5, 8, 13, 14 розділу 2 функціональних обов`язків №436/162464 від 04.11.2024, підпункту 8 п. 2 розділу П, підпунктів 1, 2 п. 2 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650, ст. 7 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», пунктів 1, 2 розділу III Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу НП України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 №124, п. 153 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 року №55, доручення начальника Дніпровського РУП №1 ГУНП від 29.10.2024 №43/27-110, що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області №21/40/3968-24 від 29.11.2024, №21/40/3834-24 від 14.11.2024, №31/40/3816-24 від 14.11.2024, №21/40/4025-24 від 06.12.2024, №21/40/4056-24 від 11.12.2024, №21/40/4080-24 від 13.12.2024, №21/40/4081-24 від 13.12.2024 та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно-правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосувати до начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

У відповідності до наказу ГУНП в Дніпропетровській області №690к від 08.04.2025 за порушення службової дисципліни, недотримання вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1 частини 3 статті 1, пункту 7 частини І статті 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Присяги працівника поліції, статті 22, 38 Закону України «Про запобігання корупції», абзаців 2, 3, 6 пункту 1 розділу 11 Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 року №1 179, пунктів 2.3, 3, 4, 5, 8, 13, 14 розділу 2 функціональних обов`язків №436/162464 від 04.11.2024, підпункту 8 пункту 2 розділу ІІ, підпунктів 1, 2 пункту 2 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції та поліцейських офіцерів громад, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 №650, статті 7 Закону України «Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі», пунктів 1, 2 розділу ІІІ Порядку взяття на профілактичний облік, проведення профілактичної роботи та зняття з профілактичного обліку кривдника уповноваженим підрозділом органу НП України, затвердженого наказом МВС України від 25.02.2019 №124, пункту 153 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 р №55, доручення начальника Дніпровського РУП №1 ГУНП від 29.10.2024 №43/27-110, що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області №21/40/3968-24 від 29.11.2024, №21/40/3834-24 від 14.11.2024, №31/40/3816-24 від 14.11.2024, №21/40/4025-24 від 06.12.2024, №21/40/4056-24 від 11.12.2024, №21/40/4080-24 від 13.12.2024, №21/40/4081-24 від 13.12.2024 та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно-правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського, враховуючи характер проступку, обставини за яких він був вчинений, застосувати до начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області майор поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.

Згідно Відомості ОСОБА_1 ознайомлений 11.04.2025 з наказом №690к від 08.04.2025.

Згідно з наказом №474 о/с від 11.04.2025 майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 допущено до виконання службових обов`язків за займаною посадою з 08.04.2025.

Наказом ГУНП в Дніпропетровській області №496 о/с від 16.04.2025 звільнено за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) майора поліції ОСОБА_1 (0115002), начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1, з 16.04.2025.

Вважаючи протиправними накази від 08.04.2025 №690к та від 16.04.2025 №496 о/с, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону України «Про Національну поліцію» у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Статтею 17 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

В силу частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров`я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв`язку з виконанням службових обов`язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 цього Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України 9 листопада 2016 року № 1179 (далі – «Правила №1179»), під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен, зокрема, професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Пунктом 3 розділу ІV Правил №1179 визначено, що за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов`язаний дотримуватися норм професійної етики.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII.

Дисциплінарним статутом передбачено, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров`я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об`єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об`єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов`язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, слідує, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків.

Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

Така позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 21 травня 2013 року (№ 21-403а12) та від 04.06.2013 року та у постанові Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 200/11036/20-а.

Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності.

Пунктом другим частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Нормами пунктів 1, 6, 8, частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, визначено, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.

Відповідно до частин 1, 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом, а поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до частин 1, 2 статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ, дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

Частиною 3 статті 13 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Згідно частин 1, 2, 3, 4, 6 статті 14 Дисциплінарного статуту НПУ, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Відповідно до частини 1 статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії.

Згідно частини 4 статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ, забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов`язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування.

Частиною 7 статті 15 Дисциплінарного статуту НПУ передбачено, що Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України.

Відповідно до частини 1 статті 16 Дисциплінарного статуту НПУ службове розслідування проводиться та має бути завершено не пізніше одного місяця з дня його призначення керівником.

Згідно з частиною 2 статті 16 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі потреби за вмотивованим письмовим рапортом (доповідною запискою) голови дисциплінарної комісії, утвореної для проведення службового розслідування, його строк може бути продовжений наказом керівника, який призначив службове розслідування, або його прямим керівником, але не більш як на один місяць. При цьому загальний строк проведення службового розслідування не може перевищувати 60 календарних днів.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 18 Дисциплінарного статуту НПУ, під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право:

1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються;

2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи;

3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами;

4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування;

5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Згідно з частинами 3, 4 статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ, під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є:

1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку;

2) попередня бездоганна поведінка;

3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород;

4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди;

5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність;

6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Відповідно до частини 7 статті 19 Дисциплінарного статуту НПУ, у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Згідно з частин 1, 2 статті 21 Дисциплінарного статуту НПУ дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення дисциплінарного проступку і не пізніше шести місяців з дня його вчинення шляхом видання дисциплінарного наказу.

У разі проведення службового розслідування за фактом вчинення дисциплінарного проступку днем його виявлення вважається день затвердження висновку за результатами службового розслідування.

Відповідно до частин 1, 2 статті 22 Дисциплінарного Статуту НПУ, дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Наказ про застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення виконується шляхом його оголошення в органі (підрозділі) поліції та особистого ознайомлення поліцейського з ним. У разі відмови особи від ознайомлення з наказом про це складається акт.

Порядок проведення службових розслідувань в органах поліції, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення станом на час виникнення спірних правовідносин визначався Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року №893 (далі – «Порядок №893»).

Пунктом 2 розділу ІІ Порядку №893 визначено, що підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до пункту 2 розділу VI Порядку №893 підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Згідно з пунктом 4 розділу VI Порядку №893 в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення.

У резолютивній частині висновку службового розслідування дисциплінарною комісією зазначаються, зокрема: висновок щодо наявності або відсутності в діянні поліцейського дисциплінарного проступку, а також щодо його юридичної кваліфікації з посиланням на положення закону, іншого нормативно-правового чи організаційно-розпорядчого акта, наказу керівника, який було порушено; вид стягнення, що пропонується застосувати до поліцейського в разі наявності в його діянні ознак дисциплінарного проступку (пункт 5 розділу VI Інструкції).

Предметом спору в цій справі є правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».

Із аналізу наведених вище норм слідує, що дисциплінарна відповідальність поліцейського виникає у разі вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто у разі невиконання чи неналежного виконання службової дисципліни. Обставини щодо вчинення особою дисциплінарного проступку, встановлюються у ході службового розслідування щодо особи порушника, призначеного начальником за фактом вчинення проступку.

У свою чергу, висновок службового розслідування повинен містити повне та об`єктивне дослідження обставин скоєння дисциплінарного проступку, тобто повинні бути встановлені обставин, за яких особа скоїла дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі; час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Такі обставини повинні бути встановлені членами дисциплінарної комісії під час проведення службового розслідування на підставі зібраних ними матеріалів та пояснень осіб, яким відомі обставини щодо яких здійснюється службове розслідування.

Надаючи оцінку обставинам встановлених службовим розслідуванням колегія суддів зазначає таке.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із посади слугував висновок службового розслідування, затверджений 08.04.2025 начальником ГУНП в Дніпропетровській області Олександром Ганжою.

У висновку зазначено про порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилося у не забезпеченні систематичного контролю за підлеглими, які здійснюють нагляд за поведінкою осіб, щодо яких встановлено адміністративний нагляд, не здійсненні контролю за роботою підлеглих щодо взяття на профілактичний облік кривдників, проведення з ними профілактичної роботи, не вжитті заходів щодо реєстрації запитів Чечелівського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області №21/40/3968-24 від 29.11.2024, №21/40/3834-24 від 14.11.2024, №31/40/3816-24 від 14.11.2024, №21/40/4025-24 від 06.12.2024, №21/40/4056-24 від 11.12.2024, №21/40/4080-24 від 13.12.2024 , №21/40/4081-24 від 13.12.2024 та не наданні інформації по ним, не здійсненні контролю за веденням накопичувальної справи по організації роботи з дотримання законодавства при застосуванні адміністративно-правозастосовної діяльності, не здійсненні планування роботи сектору превенції з питань діяльності служби дільничних офіцерів поліції, не здійсненні підготовки аналітичних матеріалів за основними напрямками діяльності сектору, не внесенні пропозицій керівництву підрозділу поліції про заслуховування дільничних офіцерів поліції щодо результатів їхньої діяльності, не проведенні аналізу про стан матеріально-технічного забезпечення дільничних офіцерів поліції, потребу в наданні житла, службових приміщень, забезпечення їх меблями і засобами зв`язку, а також у вчиненні дій, несумісних з вимогами, які пред`являються до професійних і моральних якостей поліцейського, недотриманні принципів діяльності поліції в умовах воєнного стану, тобто скоєнні проступку проти інтересів служби, який суперечить покладеним на працівника поліції основним обов`язкам, дискредитує звання поліцейського.

Враховуючи характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, Комісією запропоновано застосувати до начальника сектору превенції відділу поліції №3 Дніпровського районного управління поліції №1 ГУНП в Дніпропетровській області майора поліції ОСОБА_1 (0115002) дисциплінарне стягнення у виді звільнення із служби в поліції.

Суд першої інстанції з цього приводу правильно вказав, що в цілому не підтверджені належними та допустимими доказами, які безумовно підтверджують наявність в діях або бездіяльності позивача порушень службової дисципліни та вчинення дисциплінарного проступку, а також взаємозв`язок між ними.

Колегія суддів зауважує, про будь-які інші характеризуючи складові службової дисципліни позивача, як-то дисциплінарні стягнення, догани, тощо, у т.ч. їх аналіз під час проведення службового розслідування відповідачем не зазначається та матеріали справи не містять.

Таким чином, відповідачем при проведенні службового розслідування не було дотримано приписів статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, оскільки не було з`ясовано всіх обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Досліджуючи висновок службового розслідування від 08.04.2025 судом встановлено, що у ньому вказано про недоліки в роботі саме підлеглих позивача, а також про те, що позивач не організував роботу належним чином.

Так, підлеглими позивача було допущено такі порушення, зокрема: під час складання протоколу про адміністративне правопорушення особу правопорушника документально не встановлено, а також через власну неуважність не заповнено деякі графи; не забезпечено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, право пояснити обставини вчиненого ним правопорушення; допущено суттєві виправлення щодо дати винесення постанови; встановлені окремі порушення вимог Інструкції із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженої наказом МВС України від 01.02.2016 №70; не здійснювали безперервну відеозйомку під час виконання службових обов`язків.

Колегія суддів звертає увагу, що за змістом висновків Верховного Суду у постанові від 05 грудня 2018 року у справі №808/1089/17 керівник несе відповідальність за ефективність діяльності органу, дотримання вимог чинного законодавства підлеглими, керівником яких він є, та може бути притягнутий до відповідальності поряд з працівником, яким вчинено порушення, якщо вищестоящий керівник, якому надано право накладати стягнення, дійде висновку про неналежну організацію та координацію керівником роботи підлеглих.

Отже, керівник може бути притягнутий до відповідальності за неналежну організацію та координацію саме роботи підлеглих.

Водночас, наявність виключно факту підлеглості позивачу осіб, стосовно яких встановлено факти вчинення дисциплінарного правопорушення, не є достатнім для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

Суд зазначає, що відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що дисциплінарною комісією фактично не досліджувалися обставини вчинення позивачем дисциплінарних проступків, підставою для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності слугували висновки відповідача стосовно допущених порушень іншим поліцейським, що не узгоджується із приписами частини другої статті 13 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер.

З висновку службового розслідування в частині, що стосується позивача, вбачається, що дисциплінарною комісією фактично не досліджувалися обставини вчинення позивачем дисциплінарного проступку. Перелік виявлених цим службовим розслідуванням порушень фактично позивача не стосується, а зазначення як у висновку службового розслідування, так і в спірному наказі про порушення ним тих чи інших норм є загальним і не має конкретного змістовного підтвердження, оскільки в ході службового розслідування дисциплінарною комісією не витребовувались та не досліджувались необхідні докази, які б підтверджували чи спростовували вказані обставини, зокрема те, що позивачем не проводилася профілактична робота з дотриманні дисципліни, відповідні інструктажі та роз`яснення серед підлеглих.

В порушення вимог Дисциплінарного статуту та Порядку №893 висновок службового розслідування в частині, що стосується позивача, не містить обставин щодо вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку (часу, місця, способу його вчинення, об`єктивна та суб`єктивна сторона).

Відповідач, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, в порушення ч.2 ст.77 КАС України не навів обґрунтованих доводів та не встановив доказів вчинення позивачем дисциплінарного правопорушення, не надав будь-яких доказів, які б підтверджували неналежне виконання позивачем своїх службових обов`язків, у тому числі, здійснення контролю за дотриманням підлеглими службової дисципліни, проведення профілактичної роботи із зміцнення службової дисципліни та запобігання вчиненню підлеглими правопорушень, тощо.

Отже, висновок службового розслідування в частині, що стосується позивача, не містить обставин щодо вчинення саме позивачем дисциплінарного проступку (об`єктивна та суб`єктивна сторона), в розумінні частини першої статті 1 та статті 12 Дисциплінарного Статуту.

У матеріалах справи наявні також пояснення ОСОБА_1 від 08.04.2025, надані ним під час службового розслідування, в яких зазначено, що позивач не знімає з себе відповідальності за виявлені недоліки та буде вживати усі можливості щодо недопущення у подальшому усіх негативних явищ. Однак, означене не відміняє того факту, що відповідачем не встановлено та не доведено під час судового розгляду вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

Також, комісією встановлено та зазначено у висновку, що з 20.12.2024 по 29.12.2024 відповідно до наказу ГУНП від 09.12.2024 ОСОБА_1 перебував у відпустці, а з 23.01.2025 по 20.03.2025 – під цілодобовим домашнім арештом, у зв`язку з чим не міг здійснювати контроль за дотриманням службової дисципліни підлеглих.

Зважаючи на встановлені обставини, судом першої інстанції також обґрунтовано враховано правову позицію Верховного Суду у постанові від 26.11.2019 по справі №804/2828/16, відповідно до якої, застосовуючи найсуворіший вид дисциплінарного стягнення до позивача за порушення службової дисципліни, відповідач не врахував наступні обставини: тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації тощо. Отже, до позивача за неналежний контроль за додержанням службової дисципліни підлеглими застосовано не співмірний вид дисциплінарного стягнення. Факту підлеглість недостатньо для притягнення до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними та скасування спірних наказів та поновлення позивача на посаді.

Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Згідно із частиною другою статті 235 Кодексу законів про працю України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи.

Водночас, колегія суддів вважає, що застосований судом першої інстанції спосіб захисту прав позивача шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу з 17.04.2025 по день поновлення на посаді, виходячи з середньоденного грошового забезпечення у розмірі 396,00 грн. не є ефективним. Оскільки належним способом в даному випадку є саме стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, розмір якого обчислюється відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Постанова №100), із зазначенням конкретного розміру заробітку за час вимушеного прогулу.

Така правова позиція була сформована Верховним Судом України у постанові від 14.01.2014 у справі № 21-395а13 та підтримана Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.03.2018 у справі № 822/1832/16, від 07.08.2018 у справі №826/16716/14, від 19.09.2018 у справі №2а-16510/12/2670, від 24.10.2018 у справі № 820/5932/16, від 19.06.2019 у справі № 2-а-1648/00(2-а/215/15/16), від 01.08.2019 у справі № 820/1446/17, від 08.12.2022 у справі № 813/7982/14, від 05.04.2023 у справі №640/12871/21 та інших і звернуто увагу, що при визначенні розміру такого заробітку суд повинен навести в рішенні розрахунки, з яких він виходив при визначенні сум, що підлягають стягненню з відповідача.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою КМУ №100 від 08.02.1995, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до абзацу 3 пункту 8 Порядку, в разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом 1 або 2 цього пункту, на середньомісячне число робочих днів в розрахунковому періоді.

Згідно довідки Головного управління Національної поліції України в Дніпропетровській області №119 від 08.04.2026 середньоденне грошове забезпечення ОСОБА_1 складає 396,00 грн.

Враховуючи час вимушеного прогулу з 17.04.2025 до дати постановлення рішення про поновлення позивача на посаді 05.08.2025, на користь позивача, підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 31284,00 грн (79 робочих дні вимушеного прогулу * середньоденне грошове забезпечення 396,00 грн).

На підставі викладеного колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення суду першої інстанції, в частині зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 квітня 2025 року по день ухвалення рішення суду про поновлення на посаді - 05 серпня 2025 року в розмірі 31284 грн з відрахуванням усіх обов`язкових податків та платежів.

Керуючись статтями 241-245, 250, 315, 317, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2025 року змінити в частині зобов`язання нарахувати та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 17 квітня 2025 року по день ухвалення рішення суду про поновлення на посаді 05 серпня 2025 року в розмірі 31 284 (тридцять одна тисяча двісті вісімдесят чотири) гривні з відрахуванням усіх обов`язкових податків та платежів.

В решті рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку у випадках передбачених статтею 328 КАС України протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко