Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №160/9615/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 квітня 2026 року м. Дніпросправа № 160/9615/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Шальєвої В.А.,

суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року (суддя Коренев А.О.) в справі № 160/9615/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №160/9615/25, яке набрало законної сили 11 вересня 2025 року, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок виплачуваної пенсії ОСОБА_1 та виплачувати її з 01.01.2024 року із застосуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, встановленими Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року в справі № 160/9615/25; зобов`язано Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати протягом 60-ти днів з моменту отримання даної ухвали суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року по справі № 160/9615/25.

ГУ ПФУ в Дніпропетровській області 25 лютого 2026 року подано суду першої інстанції звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у справі № 160/9615/25.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати ухвалу, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вважає, що судом першої інстанції при прийнятті звіту не перевірено відсутність фінансування на виплату пенсії .

Звертає увагу, що одним з зобов`язань суду стало зобов`язання виплачувати позивачу перераховану пенсії, проте судом першої інстанції виконання рішення суду в цій частині не перевірено, як в частині виплати заборгованості, так й про щомісячні виплати, адже позивач за період з січня по березень 2026 року отримала суми пенсії в розмірі меншому ніж 10 прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність, встановленими Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік».

Ця обставина свідчить про невиконання рішення суду також в частині виплати пенсії позивачу.

У відзиві відповідач просить залишити ухвалу без змін.

Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить висновку, що апеляційна скарга має бути задоволена частково з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про прийняття поданого відповідачем звіту про виконання судового рішення, суд першої інстанції виходив в того, що поданий відповідачем звіт свідчить про фактичне виконання рішення в частині проведення перерахунку пенсії позивача із застосуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, встановленими Законом України “Про Державний бюджет на 2024 рік”, нарахування за період з 01.01.2024 по 31.10.2025 доплати пенсійних коштів в розмірі 53600,00 грн та виплати позивачу у межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду у 2025 році 42521,72 грн.

Суд визнає висновок суду першої інстанції передчасним.

Судом з поданого ГУ ПФУ звіту про виконання судового рішення встановлено, що на виконання судового рішення в цій справі відповідачем з 01 січня 2024 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії із застосуванням обмеження десятьма прожитковими мінімумами, встановленими для осіб, які втратили працездатність, встановленими Законом України «Про Державний бюджет на 2024 рік»; за період з 01 січня 2024 року по 31 жовтня 2025 року ОСОБА_1 нараховано доплату в розмірі 53 600,00 грн, у межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду ОСОБА_1 у 2025 році виплачено 42521,72 грн.

Залишок пенсійних коштів у розмірі 11078,28 грн, нарахованих на виконання рішення, обліковується в Реєстрі судових рішень підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи Пенсійного фонду України (ІКІС), та їх виплата буде проводитись згідно з Порядком № 821 після надходження відповідного фінансування.

Вирішуючи питання правомірності прийняття цього звіту судом першої інстанції, суд виходить з наступного.

Статтею 129-1 Конституції України проголошено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною другою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Частиною третьою статті 3 КАС України встановлено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21 листопада 2024 року № 4094-IX, який набрав чинності 19 грудня 2024 року (далі - Закон №4094-ІХ), статтю 382 КАС України викладено у новій редакції.

Крім того, Кодекс адміністративного судочинства України доповнено статтями 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.

Частиною першою статті 382 КАС України у редакції Закону № 4094-IX встановлено, що суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Положеннями частини четвертої статті 382 КАС України в редакції Закону № 4094-IX передбачено, що відсутність виконавчого провадження з примусового виконання судового рішення не перешкоджає розгляду заяви.

Частиною п`ятою статті 382 КАС України установлено, що за письмовою заявою заявника суд під час ухвалення рішення суду може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати звіт про його виконання.

Перебіг строку для подання звіту починається з дня набрання законної сили рішенням суду.

Заява, передбачена абзацом першим цієї частини, може бути подана не пізніше завершення судових дебатів, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За приписами частини шостої статті 382 КАС України суд під час ухвалення рішення суду за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене таке рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання рішення суду, якщо суд допускає його негайне виконання.

Відтак, абзацом другим частини першої статті 382 КАС України передбачено безальтернативне встановлення судом, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, судового контролю за виконанням такого рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалено судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у конкретному переліку справ, а саме: справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг саме за письмовою заявою заявника, а підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у таких справах є наявність відповідної письмової заяви заявника.

Частиною третьою статті 382-1 КАС України встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.

Згідно з частиною першою статті 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб`єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.

Відповідно до положень частини другої статті 382-3 КАС України суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб`єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (частина третя статті 382 КАС України).

Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України (частина четверта статті 382 КАС України.

Згідно частини п`ятої статті 382-2 КАС України суд за клопотанням суб`єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб`єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб`єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.

Проаналізувавши поданий ГУ ПФУ в Дніпропетровській області звіт, суд доходить до висновку, що звіт не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки на час подання відповідного звіту повного відновлення порушеного права позивача не відбулося, а саме відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача, однак не проведено повну виплату нарахованих сум пенсійних виплат.

Відповідач щодо невиплати суми заборгованості не заперечує та зазначає, що виплата можлива лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету.

До звіту відповідачем не додано будь-яких доказів вчинення суб`єктом владних повноважень будь-яких дій з метою повного виконання судового рішення на користь позивача, а саме звернення до Пенсійного фонду з запитом щодо видалення коштів та можливості фінансування виплати нарахованої доплати для виконання судового рішення у повному обсязі.

Таким чином, суд доходить до висновку, що заходи, які вживаються відповідачем для виконання судового рішення, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Отже, висновок суду першої інстанції про повне виконання судового рішення є передчасним.

Враховуючи наведені обставини та приписи абзацу першого частини другої статті 382-3 КАС України, суд визнає помилковим висновок суду першої інстанції про повне виконання судового рішення та прийняття звіту.

Оскільки відповідачем - суб`єктом владних повноважень у звіті не наведено обґрунтованих обставин, які ускладнюють виконання судового рішення, не наведено жодних заходів, які вживаються ним для виконання судового рішення, суд відмовляє у прийнятті звіту.

Враховуючи встановленні судом обставини, суд вважає за необхідне зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у тримісячний строк звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції порушено норми процесуального права, що потягло за собою неправильне вирішення питання встановлення судового контролю та є підставою для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, при цьому вимоги апелянта про направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є помилковими.

Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року в справі № 160/9615/25 задовольнити частково.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 березня 2026 року в справі № 160/9615/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії скасувати.

Ухвалити нове судове рішення.

Відмовити у прийнятті звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у справі № 160/9615/25.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подати протягом одного місяця з дня отримання копії цієї постанови до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2025 року у справі №160/9615/25.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 28 квітня 2026 року та касаційному оскарженню не підлягає.

Повне судове рішення складено 28 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач В.А. Шальєва

суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов