Постанова від 27 квітня 2026 р. у справі №185/6320/26 — Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 185/6320/26

Провадження № 3/185/2077/26

П О С Т А Н О В А

28 квітня 2026 року м. Павлоград

Суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бабій С.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Синельниківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області (відділення поліції № 2) про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , –

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в:

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД № 409455 від 28.03.2026, ОСОБА_1 неналежним чином виконує батьківські обов`язки щодо догляду за своєю дитиною ОСОБА_2 , 2014 р.н., а саме з 22.10.2025 по 28.02.2026 останній не виходить на онлайн занняття у звязку із перебуванням в смт.Межовпа, де є зона активних бойових дій,

На підтвердження викладеного до матеріалів справи долучено лист Межівського аграрного ліцею-інтернату МСР від 19.02.2026 № 40, згідно з яким станом на 22.10.2025 учень 5 класу ОСОБА_2 не відвідує навчальні заняття, місцезнаходження дитини невідоме. Разом з матір`ю хлопець, ймовірно, проживає в селищі Межова. Зв`язок з матір`ю та бабусею відсутній з 14 серпня 2025 року.

В судове засідання ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Суд розглянув справу за її відсутності відповідно до ст. 268 КУпАП.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, полягає в ухиленні батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Диспозиція даної норми закону є бланкетною, тобто відсилає до інших нормативно-правових актів, які передбачають конкретні обов`язки батьків або осіб, які їх замінюють щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» – кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» – виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про освіту» передбачено, що повна загальна середня освіта в Україні є обов`язковою і здобувається в інституційних або індивідуальних формах, визначених законодавством, як правило, в закладах освіти. Метою повної загальної середньої освіти є всебічний розвиток, виховання і соціалізація особистості, яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.

У відповідності до ст. 55 Закону України «Про освіту» на батьків здобувачів освіти покладається обов`язок сприяти виконанню дитиною освітньої програми та досягненню дитиною передбачених нею результатів навчання.

На батьків учнів, а також керівників закладів освіти, які виконують обов`язки опікунів дитини у випадках, визначених законом, покладається відповідальність за здобуття ними повної загальної середньої освіти (ч. 2 ст. 25 Закону України «Про повну загальну середню освіту»).

У п. 12 Порядку ведення обліку дітей дошкільного, шкільного віку, вихованців та учнів, затв. постановою Кабінету Міністрів України від 13 вересня 2017 р. № 684 (далі – Порядок), визначено, що у разі відсутності учнів на навчальних заняттях протягом десяти робочих днів підряд з невідомих або без поважних причин відповідальна особа закладу освіти змінює у відповідному профілі дитини інформацію шляхом внесення відмітки «не охоплена (не охоплений) навчанням». Причини відсутності учня на навчальних заняттях підтверджуються відповідною медичною довідкою закладу охорони здоров`я або письмовим поясненням одного з батьків дитини чи інших її законних представників, поданим у довільній формі.

Діти, не охоплені навчанням – діти шкільного віку, які повинні здобувати загальну середню освіту, але не здобувають її в будь-якій з форм, що визначена законодавством, у тому числі учні, які не відвідують навчальні заняття у закладі освіти протягом десяти робочих днів поспіль з невідомих або без поважних причин (п. 2 Порядку).

Інформація про відмітку в профілі дитини «не охоплена (не охоплений) навчанням» після опрацювання відповідальними працівниками органів управління у сфері освіти надсилається до відповідного територіального органу служби у справах дітей з використанням засобів автоматизованого комплексу менеджменту (п. 14 Порядку).

Крім того, судом враховується, що відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, Межівська селищна територіальна громада починаючи з 02.09.2024 по 31.05.2025 входила до територій можливих бойових дій.

Протокол про адміністративне правопорушення є не тільки джерелом доказів, але й актом обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому, суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 28.03.2026 у вину ОСОБА_1 ставиться те, що її син не відвідує навчальний заклад, а також не вказує, у чому саме полягає ухилення від виконання конкретних батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Із огляду на надані ОСОБА_1 23.03.2026 р. пояснення щодо відсутності електропостачання та мобільного інтернету у с-щі Межова у суду є обґрунтовані сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП, які, відповідно до положень ч. 3 ст. 62 Конституції України, тлумачаться на її користь.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі, відповідно до правил ст. 251 КУпАП провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діянні ОСОБА_1 події і складу правопорушення.

Керуючись ст. ст. 247, 251, 252, 256, 283-285, 294 КУпАП, суд,

п о с т а н о в и в:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП, – закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня її винесення до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя С. О. Бабій