Постанова від 20 квітня 2026 р. у справі №160/648/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 квітня 2026 року м.Дніпросправа № 160/648/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П.,

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 160/648/25 (суддя Захарчук-Борисенко Н.В., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, в письмовому провадженні) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України (далі - відповідач) №22/д від 16.08.2024 року, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 - цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в зоні проведення бойових дій в с. Олегівське, Пологівського р-н., Запорізької обл., та повернення її документів на доопрацювання;

- зобов`язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги, як члену сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 перебуваючи в зоні проведення бойових дій в с. Олегівське, Пологівського р-н., Запорізької обл., з урахуванням висновків суду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що спірне рішення в частині не призначення одноразової грошової допомоги позивачці є протиправним, та таким, що прийняте не у спосіб передбачений законодавством. Міністерство оборони України не надало належної оцінки обставинам, що ОСОБА_1 проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбі з військовослужбовцем ОСОБА_2 , що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 у даній справі позовні вимоги позивача було задоволено у повному обсязі.

Із рішенням суду першої інстанції не погодився відповідач, ним була подана апеляційна скарга. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову позивача.

В обґрунтування доводів скарги відповідач зазначає, що позивач не має статусу "один із подружжя, який не одружився вдруге" та "утриманця загиблого", а рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська у справі №201/9484/23 такий статус (юридичний факт) не встановлено. Крім того, відповідач вважає, що суд першої інстанції посилався на практику Верховного Суду, яка не є правозастосовною до спірних правовідносин.

Позивач, діючи через представника, подала письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві стверджує, що погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд повно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального права. Просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Третьою особою письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача не подавався.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст.311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід скасувати, з огляду на наступне.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України у зв`язку з введенням в Україні воєнного стану та оголошенням мобілізації.

Довідкою про причину смерті (до форми №106/0 №3949) від 12.07.2023 року та лікарським свідоцтвом про смерть №3949 від 14.07.2023 року підтверджено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 загинув при отриманні вибухової травми внаслідок військових дій.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2024 року у справі 201/9484/23, яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволено. Судом встановлено факт проживання однією сім`єю без укладання шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з грудня 2019 року до дати смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В подальшому з метою вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 подала до Міністерства оборони України відповідну заяву.

За наслідками розгляду заяви, документи позивача для призначення одноразової грошової допомоги відповідачем було повернуто на доопрацювання, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 16.08.2024 року № 22/д.

Так, комісія дійшла висновку про повернення на доопрацювання документів для призначення одноразової грошової допомоги, оскільки, відповідно до п.2 постанови КМУ від 28.02.2022 р. №168 одноразова грошова допомога виплачується сім`ям загиблих осіб, зазначених у п.1 цієї постанови, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". У редакції статті 16-1 згаданого Закону, чинній на дату смерті військовослужбовця, зазначено, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружися, який, не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя загиблого, рішенням суду задоволено заяву про факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу відповідно до СК України, а не факт перебування на утриманні загиблого військовослужбовця відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб". З огляду на викладене, документи повернуто на доопрацювання з метою надання документів, які відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" підтверджують, що позивач перебувала на утриманні загиблого (копії документів, виданих Пенсійним фондом України, які підтверджують право на призначення пенсії в разі втрати годувальника або факт призначення пенсії за загиблого судового рішення про встановлення факту перебування на його утриманні на дату загибелі, що дають право на отримання одноразової грошової допомоги).

Вважаючи протиправним протокол комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 16.08.2024 року №22/д в частині, що стосується повернення на доопрацювання документів, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вказав, що позивачем до заяви були надані достатні докази на підтвердження того, що вона є членом сім`ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 у розумінні положень статті 3 СК України, оскільки судовим рішенням, що набрало законної сили, встановлено їх проживання однією сім`єю, як жінки та чоловіка, а також те, що в період з грудня 2019 року і до дня смерті чоловіка, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 , вони були пов`язані спільним побутом, мали взаємні права та обов`язки, а тому на позивача поширюється дія статті 16-1 Закону №2011-XII.

Колегія суддів з висновками суду першої інстанції не погоджується, з огляду на наступне.

Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII (далі Закон №2011-XII).

Правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги врегульовано статтями 16 - 16-4 Закону № 2011-ХІІ, які неодноразово зазнавали змін, зокрема, в частині визначення кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста.

Приписами ст. 16 Закону № 2011-XII (в редакції, чинній станом на час смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) визначено, що одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з пп.1-2 п. 2 ст. 16 Закону № 2011, одноразова грошова допомога призначається і виплачується зокрема у разі: загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов`язаних з виконанням обов`язків військової служби; смерті військовослужбовця, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання чи нещасного випадку, що мали місце в період проходження ним військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, нещасного випадку, пов`язаних з проходженням військової служби.

Частиною 3 статті 16-2 Закону №2011 визначено, що розмір одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану визначається Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

Строк дії воєнного стану в Україні продовжений з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб згідно з Указом Президента від 14 березня 2022 року №133/2022, надалі іншими Указами цей строк продовжений до сьогоднішнього дня.

Постановою Кабінету Міністрів України Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану від 28.02.2022 №168 визначено, що сім`ям загиблих осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 15000000 гривень, яка розподіляється рівними частками на всіх отримувачів, передбачених у статті 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Згідно з приписами статті 16-1 Закону №2011 (у редакції, чинній на час смерті військовослужбовця та на час виникнення спірних правовідносин) у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Утриманцями вважаються члени сім`ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Тобто, станом на дату смерті ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , Законом №2011 було визначено коло осіб, які набувають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 і до такого кола осіб належали: батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого). Зазначений перелік є вичерпним.

З матеріалів справи вбачається, що позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, як особа, яка є одним із подружжя, в підтвердження чого надала рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2024 року у справі №201/9484/23.

Так, рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2024 року у справі №201/9484/23 заяву ОСОБА_1 було задоволено, встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період з грудня 2019 року до дати смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Тобто, зазначеним судовим рішенням встановлено факт проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу позивача та ОСОБА_2 ..

Згідно з положеннями частини 2 статті 21 Сімейного кодексу України проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що встановлення судовим рішенням факту проживання однією сім`єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не надає позивачці статус дружини («одного з подружжя») ОСОБА_2 , а лише підтверджує факт того, що позивач є членом сім`ї ОСОБА_2 ..

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що позивачка не має права на отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовця в період дії воєнного стану, розмір якої визначено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, оскільки позивачка не є одним із подружжя, який не одружився вдруге, як це передбачено статті 16-1 Закону №2011.

При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що позивач як член сім`ї ОСОБА_2 може набути право на отримання такої допомоги за умови того, що вона була утриманцем, а саме членом сім`ї, який має право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов`язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).

Зазначені умови і були підставою для повернення документів позивача на доопрацювання, що наведено в оспорюваному рішенні відповідача. Тобто, відповідач, ухвалюючи таке рішення діяв правомірно, у відповідності до вимог Закону, що регулює спірні відносини.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги й те, що дійсно, у подальшому законодавець Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09.12.2023 №3515-IX виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім`єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови того, що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до статті 58 Конституції України Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Зважаючи на те, що на час смерті ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) Законом №2011-XII не надавалося право особі, яка не перебувала у шлюбі з загиблим військовослужбовцем на отримання зазначеної допомоги, при цьому набуття права на отримання такої допомоги пов`язано безпосередньо із певною подією - загибеллю (смертю) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, суд апеляційної інстанції вважає, що позивач не мала "законних сподівань" на отримання такої допомоги.

Внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги" від 09.12.2023 №3515-IX у статтю 16-1 Закону №2011-XII не породжують у позивача права на отримання такої допомоги, так як право на її отримання пов`язано безпосередньо із певною подією - загибеллю (смертю) військовослужбовця під час виконання ним обов`язків військової служби, що у спірних відносинах мало місце 12.07.2023 року.

На підставі зазначеного суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу відповідача задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат згідно ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись п. 2 ч.1 ст. 315, ст. 317, ст.ст. 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 вересня 2025 року у справі № 160/648/25 - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак