Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №211/5457/24 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5457/24

Провадження № 2/211/110/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

28 квітня 2026 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі :

головуючого судді - Юзефовича І.О.,

за участю секретаря судового засідання - Андрійченко А.Ю.,

представника позивача – Ратушної Р.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

адвокат Ратушна Руслана Павлівна, яка діє від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, який в подальшому уточнила до відповідача Територіальної громади в особі Криворізької міської ради та просить суд визначити частку у розмірі у праві спільної сумісної власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,58 кв.м., житловою площею 39,00 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати право власності на частку квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,58 кв.м., житловою площею 39,00 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , визнати право власності на частку квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,58 кв.м., житловою площею 39,00 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 . В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . Згідно заповіту померлого чоловіка від 24.02.2009 року усе майно він заповів позивачу. За життя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25.03.1994 року набули у спільну сумісну власність, разом з батьком спадкодавця ОСОБА_3 внаслідок приватизації квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач звернулась до приватного нотаріуса КРНО Січкар Б.В. з заявою про оформлення спадкових прав після смерті чоловіка, але 14.08.2024 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку з тим, що батько спадкодавця – ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з чим неможливо визначити частку нерухомого майна, яка належить спадкодавцю. Так, представник позивача вважає, що при оформленні свідоцтва № Д-1100 про право власності на житло від 25.03.1994 року органами приватизації помилково зазначено, що одним з власників є ОСОБА_3 , адже він помер ІНФОРМАЦІЯ_4 . Враховуючи зазначене представник позивача просить суд визнати задовольнити заявлені вимоги.

Ухвалою суду від 27 вересня 2024 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку загального позовного провадження.

За клопотанням представника позивача було витребувано з нотаріальної контори спадкову справу, заведену після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Ухвалою суду від 10 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позовні вимоги з урахуванням заяви представника позивача від 27.08.2025 року про відмову від частини позовних вимог.

В судове засідання позивач не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник відповідача Територіальної громади в особі Криворізької міської ради в судове засідання не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, заперечень проти позову не мають.

Суд, дослідивши матеріали справи та інші докази, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Як встановлено судом, 25.03.1994 року ОСОБА_2 , ОСОБА_1 набули у спільну сумісну власність, разом з батьком спадкодавця ОСОБА_3 , внаслідок приватизації квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом № НОМЕР_2 про право власності на житло від 25.03.1994 року виданим Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням № Д570 від 04.02.1994 року (а.с.14- копія свідоцтва про право власності на житло).

Відповідно до даних архівної справи квартира за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрована на праві спільної сумісної власності в КП Криворізьке "РБТІ" ДОР в реєстровій книзі 64П-456-456 на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_2 , виданого 25.03.1994 року Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів згідно з розпорядженням № Д570 від 04.02.1994 року (а.с.16- копія довідки).

За життя ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 був складений заповіт від 24.02.2009 року, зареєстрований у реєстрі за №824 посвідчений державним нотаріусом Четвертої Криворізької державної нотаріальної контори Артеменко Л.М. відповідно до якого усе належне майно, усі майнові права та обов`язки, що належать ОСОБА_2 а також майнові права та обов`язки що належатимуть йому на день смерті заповідає ОСОБА_1 (а.с.10- копія заповіту).

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_2 (а.с. 12 - копія свідоцтва про смерть, а.с. 13– копія свідоцтва про укладання шлюбу).

Позивач після смерті чоловіка звернулася до нотаріуса з відповідною заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно після померлого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , однак постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Січкар Б.В. від 14.08.2024 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на 2/3 частки квартири, за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з неможливістю визначення часток нерухомого майна, яке належить спадкодавцю (а.с. 18- копія постанови).

Відповідно до статей 1216-1218, 1220, 1222, 1223 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу). Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст. 1233 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1234 Цивільного кодексу України, право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Частиною 1 ст. 1235 Цивільного кодексу України визначено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Відповідно до ч. 1 ст.1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

За змістом ч. 1 ст. 1270 Цивільного кодексу України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Частиною 1 статті 1273 Цивільного кодексу України встановлено, що спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

Відповідно до ст. 1296 Цивільного кодексу України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

У статтях 15 та 16 Цивільного кодексу України зазначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу, та одним із способів захисту прав та інтересів є, зокрема, визнання права.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ст. 321 ЦК України право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права або обмежений в його здійсненні.

Але як вбачається з матеріалів цивільної справи та спадкової справи у позивача наразі виникли реальні умови, які обмежують її право у реалізації своїх прав на належне їй спадкове майно.

Відповідно до ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Стаття 392 Цивільного кодексу України встановлює, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене вище, оскільки ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , до отримання свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_2 від 25.03.1994 року, що було видано Управлінням житлово-комунального господарства виконавчого комітету Криворізької міської Ради народних депутатів, згідно з розпорядженням № Д 570 від 04.02.1994 року на ім`я ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , суд вважає, що є підстави для визнання за позивачем права власності на вказане вище нерухоме майно, оскільки іншого шляху для захисту прав позивача немає - позовні вимоги слід задовольнити.

На підставі вищевикладеного, ст. ст. 10, 12, 13, 76, 81, 89, 247, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

позов ОСОБА_1 до Територіальної громади в особі Криворізької міської ради про визначення часток у спільній сумісній власності, визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визначити частку у розмірі у праві спільної сумісної власності на квартиру розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,58 кв.м., житловою площею 39,00 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Визнати право власності на частку квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,58 кв.м., житловою площею 39,00 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Визнати право власності на частку квартири розташовану за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 65,58 кв.м., житловою площею 39,00 кв.м. за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.О.Юзефович