Рішення від 21 квітня 2026 р. у справі №210/1898/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/1898/26

Провадження № 2/210/1436/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

22 квітня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючої - судді Чайкіної О.В., за участі секретаря судового засідання Балкаєвої О.Є. розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін позовну заяву адвоката Повалій Олени Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання,-

ВСТАНОВИВ:

До Металургійного районного суду міста Кривого Рогу 13 березня 2026 року надійшла вищезазначена позовна заява про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ від 13 березня 2026 року визначено головуючого - суддю Чайкіну О.В.

Ухвалою судді від 16 березня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

На виконання вимог ст.178, 191, 278ЦПК України відповідачем 17 березня 2026 року подано відзив на позов, та надано докази його направлення стороні Позивача. Сторони в судове засідання не викликались.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Враховуючи викладене, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, що кореспондується з положеннями частини 5 статті 279 ЦПК України.

Стислий виклад позовних вимог та заперечень відповідача.

Позивач зазначає, що протягом тривалого часу, а саме з 23 травня 1988 року по 29 лютого 2024 року працював на різних посадах у різних структурних підрозділах у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг». 29 лютого 2024 року позивача звільнено з роботи. За час роботи на підприємстві відповідача позивач отримав хронічні професійні захворювання. Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 231/26/458/В, дата прийняття рішення 10.02.2026 року, номер рішення 231/26/458/Р, позивачу первинно встановлено третю групу інвалідності та 40% втрати працездатності через професійне захворювання.

Так, позивач має скарги на стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліву руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно лівих, задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий приступоподібний кашель, біль за грудиною, важкість у грудях загальну слабкість, підвищення АТ.

У зв`язку з вказаними хронічними професійними захворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, а також особливості такого лікування, що зумовлені специфікою встановлених позивачу професійних захворювань, позбавляють можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це має постійний негативний вплив і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах, проведене лікування не має значної ефективності. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання,страждання, стрес, депресію. Отже, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування.

Позивач вважає, що за таких обставин зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

Представник Відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що при укладенні трудового договору між Сторонами Позивача було належним чином поінформовано про умови праці, у тому числі про наявність на робочому місці небезпечних та шкідливих виробничих факторів, а також про можливі наслідки їх впливу на стан здоров`я. Таке інформування здійснено відповідно до вимог статті 29 Кодексу законів про працю України. Позивач підтвердив ознайомлення з відповідними умовами під підпис та свідомо погодився на виконання роботи у зазначених виробничих умовах, усвідомлюючи можливість ризику ушкодження здоров`я та його наслідки.

Відповідач не приховував та не применшував рівень шкідливих і небезпечних факторів на виробництві, не порушував технологічний процес та забезпечував його відповідність нормативним вимогам. На підприємстві систематично вживаються заходи щодо покращення умов праці працівників шляхом упровадження сучасних технологій, підвищення рівня механізації та автоматизації виробництва, а також застосування профілактичних заходів з охорони праці відповідно до вимог чинного законодавства та колективного договору.

Відповідачем забезпечувалося дотримання встановлених законодавством вимог з охорони праці, зокрема проведення інструктажів, навчання безпечним методам роботи, забезпечення працівників засобами індивідуального та колективного захисту, а також медичних оглядів. Позивач був ознайомлений із відповідними нормативними актами під підпис та проходив регулярні перевірки знань з питань охорони праці.

Сам по собі факт встановлення професійного захворювання не свідчить автоматично про наявність вини роботодавця або порушення ним вимог законодавства. Необхідною передумовою відповідальності є наявність доведеного причинно-наслідкового зв`язку між неправомірною дією (бездіяльністю) роботодавця та настанням шкоди. Такий зв`язок Позивачем у матеріалах справи не доведено.

Технологічний процес у гірничодобувній промисловості об`єктивно пов`язаний з виробничими ризиками, які за своєю природою не можуть бути повністю усунені, однак Відповідач вживав усіх можливих заходів для їх мінімізації. Відсутні будь-які належні та допустимі докази, що роботодавець допустив порушення вимог охорони праці чи проявив недбалість.

Обов`язковими передумовами виникнення правовідносин з відшкодування моральної шкоди є неправомірні дії чи бездіяльність та вина власника або уповноваженого ним органу. В свою чергу, ПАТ «АМКР» не вбачає причинно-наслідкового зв`язку між професійною хворобою Позивача і роботою у Відповідача. Вважає, що в спірних правовідносинах не було встановлено вчинення з боку Відповідача будь-яких винних, неправомірних дій, що могли б призвести до виникнення у Позивача професійного захворювання, отже відсутня одна з обов`язкових передумов для відшкодування моральної шкоди. Крім того, Позивач не надав до суду належних доказів, які б підтверджували факт спричинення йому моральної шкоди.

Таким чином, враховуючи не доведення Позивачем обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог, а також безпідставність та необґрунтованість його позовних вимог, останні не підлягають задоволенню.

Фактичні обставини, встановлені судом.

Розгляд (формування та зберігання) судової справи здійснюється в змішаній (паперовій та електронній) формі, при цьому додатки до позовної заяви зберігаються лише в електронній формі.

Судом встановлено, що з 23 травня 1988 року по 29 лютого 2024 року позивач працював на різних посадах у різних структурних підрозділах у Публічному акціонерному товаристві «АрселорМіттал Кривий Ріг» (Новокриворізький державний гірничо-збагачувальний комбінат реорганізовано в Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» наказом Міністерства промисловості України №179 від 08.10.1996 року; Криворізький державний гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено з 08.04.2004 року на Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» наказом Міністерства промислової політики України від 07.04.2004 року №166; з 12.01.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Криворізький гірничо-металургійний комбінат «Криворіжсталь» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Криворіжсталь» №2 від 12.01.2006 року; Відкрите акціонерне товариство «Міттал Стіл Кривий Ріг» перетворено у Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «Міттал Стіл Кривий Ріг» №4 від 14.06.2007 року; Відкрите акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» перетворено в Публічне акціонерне товариство «АрселорМіттал Кривий Ріг» на підставі рішення загальних зборів акціонерів ВАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» протокол №10 від 21.04.2011 року). 29 лютого 2024 року позивача звільнено з роботи, що підтверджується трудовою книжкою серії НОМЕР_1 , виданої на ім`я ОСОБА_1 .

Відповідно до акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) від 05.12.2025 року загальний стаж ОСОБА_1 у цеху в умовах впливу шкідливих факторів 21 рік 07 місяців.

Висновок про наявність шкідливих умов праці: умови праці машиніста екскаватора ПАТ «Арселорміттал Кривий Ріг» ОСОБА_1 відносяться:

- по вмісту хімічних речовин, у тому числі аерозолів переважно фібро генної дії, в повітрі робочої зони – до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі»;

- по важкості праці – до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі»;

- по рівню вібрації загальної – до 3 класу 2 ступеня «Шкідливі».

Загальна оцінка: умови праці відносяться до 3 класу 3 ступеня «Шкідливі» (п.13)

Діагноз:

1. Вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром генералізованої ангіодистонії (гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, гіпертрофія лівого шлуночка, аортосклероз, дилятація аорти на рівні синусів, дилятація лівих відділів серця з порушенням діастолічної та насосної функції, СН ст. В. Ризик 4), дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулопатією, синдром полірадикулоневропатії, на фоні полісегментарної дископатії, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів.

2. Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня (п.14).

Раніше у ОСОБА_1 хронічне професійне захворювання виявлено не було (п.15).

Професійне захворювання виникло за таких обставин:

При роботі машиніста екскаватора в кар`єрі виконував роботи з обслуговування вузлів та агрегатів одноковшового екскаватора з об`ємом ковша 4.6-14.7% при виробництві розкривних, видобувних, переекскаваційних, зачисних робіт, пересуванні та маневрах.

Внаслідок недосконалості технологічного процесу, протягом тривалого часу підпадав під дію концентрацій пилу переважно фіброгенної дії у повітрі робочої зони, вібрація і важкості праці, які перевищували нормативні значення (п.17).

Згідно з п. 18 зазначеного акту, причинами виникнення професійного захворювання є:

Пил фіброгенної дії:

концентрація кремнію діоксиду кристалічного при вмісті в пилу від 10 до 70% в 2,2-6 разів перевищувала гранично допустиму концентрацію відповідно до «Державних медико-санітарних нормативів допустимого вмісту хімічних речовин у повітрі робочої зони», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 09.07.2024 № 1192, і становила від 4,4 до 12,0 мг/м3 при гранично допустимій концентрації 2 мг/м3.

Загальна транспортна вібрація:

рівень віброшвидкості на 4 дБ перевищував гранично допустимий рівень, еквівалентний корегований рівень віброприскорення на 1-11 дБ перевищував гранично допустимий рівень при нормі 59-107 дБ згідно вимог ДСН 3.3.6.039-99 «Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації».

Враховуючи стаж роботи ОСОБА_1 шкідливих умов праці та неодноразову зміну керівництва структурного підрозділу визначити конкретних посадових осіб, які порушили законодавство про охорону праці, гігієнічні регламенти і нормативи, неможливо.

Згідно з Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, номер витягу 231/26/458/В, дата прийняття рішення 10.02.2026 року, номер рішення 231/26/458/Р, виданого на ім`я ОСОБА_1 , основний діагноз: Радикулопія, множинні відділи хребта, супутні діагнози: хронічні респіраторні стани, спричинені дією хімічних речовин, газів, димів і парів. Ускладнення основного діагнозу: первинний артроз інших суглобів, інші локалізації, впливи вібрації, гіпертонічна енцефалопатія, гепертензивна хвороба серця з (застійною) серцевою недостатністю.

Причина інвалідності: професійне захворювання.

Причини втрати професійної працездатності: професійне захворювання, 40% встановлено з 29.10.2025 року.

Наявність в особи раніше встановленої інвалідності відсутня.

За медичним висновком закладу охорони здоров`я лікарсько-експертної комісії, що має право встановлювати остаточний діагноз хронічних захворювань про наявність (відсутність) хронічного професійного захворювання від 29 жовтня 2025 року протокол №43/693 діагноз ОСОБА_1 вібраційна хвороба другої стадії від дії загальної вібрації: синдром генералізованої ангіодистонії (гіпертонічна хвороба ІІ ст., ступінь 2, гіпертрофія лівого шлуночка, аортосклероз, дилятація аорти на рівні синусів, дилятація лівих відділів серця з порушенням діастолічної та насосної функції, СН ст. В. Ризик 4), дисциркуляторна енцефалопатія з вестибулопатією, синдром полірадикулоневропатії, на фоні полісегментарної дископатії, з помірно вираженими статико-динамічними порушеннями на шийному та поперековому рівнях, стійким больовим компонентом, нейродистрофією у вигляді двобічного плечолопаткового періартрозу (ПФ другого ступеня), деформуючого артрозу у поєднанні з періартрозом ліктьових (ПФ другого ступеня), колінних (ПФ другого ступеня) суглобів. Хронічний (пиловий) бронхіт першої стадії. Помірний пневмофіброз. Легенева недостатність першого ступеня.

Нормативно-правове обґрунтування

ОСОБА_1 знаходився в трудових відносинах з Відповідачем, тому правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються главою ХІ КЗпП України.

Частинами 1 та 2 статті 153 КЗпП України визначено, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Згідно з частин 3-4 статті 153 КЗпП України умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові, і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до частин 1, 3 ст.13 Закону України "Про охорону праці", роботодавець зобов`язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів,а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог.

Відповідно до статті 173 КЗпП України шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним з виконанням трудових обов`язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством (стаття 237-1 КЗпП України).

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина 3 статті 23 ЦК України).

Оскільки закон покладає обов`язок створення безпечних і нешкідливих умов праці, власник або уповноважений ним орган несе матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, пов`язаним із виконанням ним трудових обов`язків, а також за моральну шкоду, заподіяну потерплому внаслідок фізичного чи психічного впливу небезпечних умов праці. Власник звільняється від відшкодування шкоди, якщо доведе, що шкода заподіяна не з його вини.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про охорону праці» роботодавець повинен організувати розслідування нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнським об`єднанням профспілок.

Згідно статті 4 Закону України «Про охорону праці» державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Згідно з нормами Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини головним обов`язком держави (ст.3 Конституції України).

Пунктом 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема: виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків, чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

При заподіянні особі моральної шкоди, обов`язок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.

Виходячи з норм частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідно до частини 1 статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з частинами 1 та 5 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, в даному випадку відповідач несе прямий обов`язок по виплаті позивачу відшкодування з приводу спричинення моральної шкоди.

Висновки за результатами розгляду матеріалів справи

На суд покладено обов`язок під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Загальними вимогами процесуального права визначено обов`язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всім доказам, якими суд керувався при вирішенні позову.

Суд не бере до уваги доводи зазначені у відзиві аргументи, що відсутній причино наслідковий зв`язок між роботою позивача на підприємстві відповідача та отримання позивачем професійного захворюванням ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» з огляду на наступне.

Між спричиненою моральною шкодою та отриманням професійного захворювання Позивача, яке пов`язане із тяжкою роботою на підприємстві Відповідача, вбачається прямий причинно-наслідковий зв`язок.

Акт форми П-4, складений за фактом отримання Позивачем професійного захворювання підприємством Відповідача не оскаржувався і цим Актом форми П-4 розслідування хронічного професійного захворювання від 05 грудня 2025 року встановлено та підтверджено, що факт отримання професійного захворювання позивачем відбулося при виконанні ним трудових обов`язків на підприємстві відповідача.

Суд бере до уваги оцінку умов праці ОСОБА_1 , яка згідно з Державними санітарними нормами та правилами «гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу» відноситься до 3 класу 3 ступеня (шкідливі).

При цьому медичні огляди та обстеження, медико-соціальні експертні комісії, відновлювальні процедури і лікування, наявність фізичного болю, що викликають складність при звичайних життєвих умовах підтверджуються медичними висновками, що містяться в матеріалах справи.

У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки завдавача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із завданою шкодою. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина в завданні шкоди.

Відповідач не скористався обов`язком доведення відсутності своєї вини, та не надав до суду доказів, які б доводили відсутність вини підприємства.

Також доводи викладені у відзиві щодо відсутності причинного зв`язку між завданою позивачу шкодою і протиправною поведінкою відповідача, судом відхиляються, оскільки, як вбачається з аналізу норм ч. 2 ст. 153, ст. 173, ч.1 ст. 237-1 КЗпП України, до юридичного складу, який є підставою правовідносин по відшкодуванню моральної шкоди, входять моральні страждання працівника або втрата нормальних життєвих зв`язків, або необхідність для працівника додаткових зусиль для організації свого життя. При цьому, вина власника не названа серед юридичних фактів, які входять до такого юридичного складу. Отже, Закон не перешкоджає стягненню з власника моральної шкоди за відсутності його вини, якщо є юридичні факти, що складають підставу обов`язку власника відшкодувати моральну шкоду.

Доводи відповідача про недоведеність позивачем факту моральної шкоди не заслуговують на увагу, оскільки сам факт стійкої втрати працездатності, з точки зору погіршення здоров`я, втрати важливих особистих здібностей, зміни життєвого укладу, необхідності лікування, веде до висновків про наявність моральної шкоди.

У статті 16 Конвенції Міжнародної організації праці від 22 червня 1981 року № 155 передбачено, що від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення безпечності робочих місць, механізмів, обладнання та процесів, які перебувають під їхнім контролем, і відсутності загрози здоров`ю з їхнього боку. Від роботодавців повинно вимагатися настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, забезпечення відсутності загрози здоров`ю з боку хімічних, фізичних та біологічних речовин й агентів, які перебувають під їхнім контролем, тоді, коли вжито відповідних захисних заходів. Від роботодавців повинно вимагатися надавати у випадках, коли це є необхідним, відповідні захисні одяг і засоби для недопущення настільки, наскільки це є обґрунтовано практично можливим, загрози виникнення нещасних випадків або шкідливих наслідків для здоров`я.

Посилання представника відповідача у відзиві на те, що позивач з власної волі протягом тривалого часу виконував роботу в шкідливих умовах праці, був повідомлений про умови праці, наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, не приймаються судом до уваги, оскільки добровільність виконання позивачем робіт у шкідливих умовах праці, не знімають з відповідача обов`язку виконати вимоги ч. 153 КЗпП України та ст.13 Закону України «Про охорону праці» й нести відповідальність за їх невиконання у вставленому законом порядку.

З письмових матеріалів справи достовірно встановлено, що відповідачем не було достатньо створено безпечні умови праці, а тому він також несе відповідальність, включаючи і компенсації за заподіяну позивачу моральну шкоду. Відповідачем не доводився факт відшкодування ним позивачу моральної шкоди.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

З письмових матеріалів справи встановлено, що позивач скаржиться на стійкий біль та обмеження рухів у шийному і поперековому відділах хребта з іррадіацією в ліву руку та ногу, порушену ходу, біль в плечових, ліктьових і колінних суглобах, обмеження рухів та хрускіт в них, заніміння кінцівок, переважно лівих, задишку при незначному фізичному навантаженні, сухий приступоподібний кашель, біль за грудиною, важкість у грудях загальну слабкість, підвищення АТ. Тривалий процес лікування, а також особливості такого лікування, що зумовлені специфікою встановлених позивачу професійних захворювань, позбавляють можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. Позивач постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжується значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху, поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це має постійний негативний вплив і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах, проведене лікування не має значної ефективності. На даний час його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними.

При визначенні розміру відшкодування, суд враховує роз`яснення, що містяться в п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", згідно чого розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

Так, обговорюючи розмір відшкодування позивачу моральної шкоди, виходячи з засад розумності, виваженості та справедливості, суд враховує, характер та обсяг його душевних та фізичних страждань, тривалість перенесених страждань; зміни в житті викликані втратою професійної працездатності, зокрема 40% втрати працездатності, тобто невідворотність та сталість наслідків від професійного захворювання протягом тривалого часу, а так само і тривалість трудових відносин між сторонами у справі, зокрема: 21 рік 07 місяців в умовах впливу шкідливих факторів, у зв`язку із чим вважає за можливе стягнути з відповідача в рахунок відшкодування моральної шкоди, грошові кошти в сумі 200 000,00грн. (двісті тисяч гривень).

При зверненні до суду із позовом позивач звільнений від сплати судового збору на підставі положення п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір». Зі змісту положень п.3 ч. 3 ст. 175, п.1.ч.1 ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Так, відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою або фізичною особою-підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відтак, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір», пропорційно до задоволених вимог, суд стягує з відповідача Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» в дохід держави судовий збір в сумі 2000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 3, 43, 46 Конституції України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-83, 141,259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву адвоката Повалій Олени Василівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» про відшкодування моральної шкоди у зв`язку з ушкодженням здоров`я внаслідок хронічного професійного захворювання - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , суму за спричинену моральну шкоду у зв`язку із ушкодженням здоров`я на виробництві, грошові кошти в сумі 200 000,00 грн. (двісті тисяч гривень), без урахування утримання з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та військового збору.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1) на користь держави судовий збір у розмірі 2000,00 грн. (дві тисячі гривень).

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи можуть ознайомитись з судовим рішенням на офіційному веб-порталі Єдиного державного реєстру судових рішень. Веб-адреса сторінки: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено 27 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ;

- відповідач: «АрселорМіттал Кривий Ріг» (код ЄДРПОУ 24432974, 50095, Дніпропетровська область, м, Кривий Ріг, вул. Криворіжсталі, буд. 1).

Суддя: О. В. Чайкіна