Рішення від 27 квітня 2026 р. у справі №207/7888/25 — Південний районний суд міста Кам’янського

№ 207/7888/25

№ 2-о/207/22/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2026 року Південний районний суд міста Кам`янського в складі: головуючого судді Дубовика Р.Є., за участю секретаря судового засідання Єрмакової Н.П., заявника ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Збройні сили України Військова частина НОМЕР_1 , Міністерство оборони України про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Заявниця ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як чоловіка та дружини з 01.01.2018 року по 18.07.2025 року.

В обґрунтування заяви посилається на те, що вона, ОСОБА_1 , і ОСОБА_2 познайомилися в 2017 році, після чого в них зав`язалися стосунки і з 2018 року вони почали проживати разом однією сім`єю, як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу та займатися спільним господарством. Після того, як заявниця та ОСОБА_2 вирішили проживати разом, вони разом винаймали житло, востаннє оселилися в 2020 році в частині колишнього будинку ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , де прожили до березня 2022 року, поки ОСОБА_2 не був мобілізований до лав ЗСУ. За час сумісного проживання, як зазначає заявниця, у них не було спільних дітей, оскільки ОСОБА_2 займався різними заробітками, а заявниця знаходилась на його утриманні та займалась домогосподарством. Після того, як ОСОБА_2 мобілізували до Збройних сил України, він проходив військову службу і продовжував утримувати заявницю. 23 липня 2025 року до ОСОБА_1 зателефонував представник ТЦК, який домовився про зустріч із заявницею, і в подальшому надав їй сповіщення сім`ї № 6/5709 від 21.07.2025 року, відповідно до якого її цивільний чоловік - солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 18 липня 2025 року зник безвісти під час ведення бойових дій поблизу н.п. Горіхове Покровського району Донецької області. За даним фактом Кам`янським РУП ГУНП в Дніпропетровській області було відкрито провадження за ознаками ч.1 ст.115 КК України. У зв`язку з тим, що цивільний чоловік заявниці був основним утриманцем їх родини і вона жила за рахунок коштів, які він отримував, заявниця змушена була звернутись до ТЦК та СП для оформлення соціальних виплат у зв`язку зі зникненням її цивільного чоловіка, однак заявниці в усній формі було повідомлено, що у зв`язку з тим, що їх шлюб не було оформлено, їй буде відмовлено в наданні таких виплат. Заявниця вважає, що на теперішній час у зв`язку з зазначеними вище обставинами у неї виникають права та обов`язки, тому заявниця звернулась до суду з данною заявою. Метою встановлення факту є породження юридичних наслідків, а саме отримання соціальних виплат.

В судовому засіданні заявниця ОСОБА_1 підтвердила обставини, викладені у поданій нею заяві, просила її задовольнити.

В судове засідання представник заінтересованої особи - ІНФОРМАЦІЯ_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання представник заінтересованої особи - Військової частини НОМЕР_1 не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання представник заінтересованої особи - Міністерства оборони України не з`явився, надав пояснення по справі, просив засідання провести без його участі, врахувати надані пояснення при вирішення справи та прийняти законне та обґрунтоване рішення.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 28.01.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який був його товаришем, прийшли до нього на день народження. ОСОБА_2 представив ОСОБА_1 як свою цивільну дружину. Свідок стверджує, що заявниця з ОСОБА_2 проживали разом як одна родина, хоч і змінювали місця проживання. Свідок допомагав їм з переїздами. ОСОБА_2 працював, а заявниця була домогосподаркою. В березні 2022 року ОСОБА_2 було призвано в ЗСУ. Свідок спілкувався з ОСОБА_2 по телефону, також спілкувався з ОСОБА_1 . Влітку 2025 року свідок від ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_2 зник безвісти та цей факт підтверджено.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що заявницю ОСОБА_1 він знає приблизно з 2016 року. ОСОБА_2 був найкращим другом свідка з дитинства. Свідок стверджує, що заявниця з ОСОБА_2 познайомились в 2017 році, після чого почали постійно проживати разом за декількома адресами. Свідок допомагав їм з переїздами. В 2022 році ОСОБА_2 було призвано до ЗСУ, до того часу він працював, а заявниця була домогосподаркою. ОСОБА_2 приїздив у відпустку, потім лікувався після контузії, весь час заявниця з ОСОБА_2 були разом. Влітку 2025 року свідок від ОСОБА_1 дізнався, що ОСОБА_2 зник безвісти.

Вислухавши пояснення заявниці, вивчивши матеріали цивільної справи, допитавши свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши надані суду докази, суд вважає заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Відповідно до копії довідки, виданої солдату ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в тому, що він відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» 10 березня 2022 призваний на військову службу до військової частини НОМЕР_2 на період дії воєнного стану та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової та мобілізаційної готовності Збройних сил України та інших військових формувань, до виконання дій на різкі зміни в оперативній обстановці (а.с.11).

З копії сповіщення сім`ї № 6/5709 від 21.07.2025 вбачається, що стрілець-санітар 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зник безвісти 18 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Горіхове Покровського району Донецької області (а.с.12).

Відповідно до копії акту про підтвердження факту проживання № 42/6/1 від 03.10.2025 вбачається, що голова квартального комітету № 6 Південного району ОСОБА_5 та мешканці: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 обстежили помешкання за адресою: АДРЕСА_1 . В результаті обстеження встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 проживали разом за даною адресою з 2020 по 2022 рік (а.с.13).

Також в матеріалах справи міститься копія витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, відповідно до якого 20.09.2025 за заявою ОСОБА_1 було внесено відомості до ЄРДР за ч.1 ст.115 КК України за фактом зникнення безвісті 18.07.2025 року під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Горіхове Покровського району Донецької області солдата ОСОБА_2 (а.с.14).

Крім того, в матеріалах справи міститься копія довідки № 3892 від 30.10.2025, згідно з якою солдат ОСОБА_2 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 (а.с.17).

Також, згідно довідки № 2456/29519 від 30.10.2025, солдат ОСОБА_2 брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції в період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки та оборони, відсічі та стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах і в період здійснення зазначених заходів, у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку зі збройною агресією РФ проти України у період із 17.06.2025 по 18.07.2025 (а.с.18).

Відповідно до копії витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 11.08.2025 «Про результати проведення службового розслідування», службове розслідування завершено; зникнення безвісти 18.07.2025 солдата ОСОБА_2 , стрільця-санітара 1 штурмового відділення 2 штурмового взводу 2 штурмової роти 1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_1 поблизу населеного пункту АДРЕСА_2 вважати пов`язаним із захистом Батьківщини під час виконання обов`язків військової служби в районі проведення бойових дій (а.с.19).

На виконання ухвали Південного районного суду міста Кам`янського від 29.01.2026 року про витребування доказів від Південного відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надійшов повний витяг на громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З наданого витягу вбачається, що батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (національність росіянин) та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (національність росіянка). Актові записи про народження дітей, шлюб, розірвання шлюбу відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 по архіву відділу відсутні (а.с.44).

На виконання ухвали Південного районного суду міста Кам`янського від 26.02.2026 року про витребування доказів Південим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кам`янське Кам`янського району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було надано копії актових записів про смерть: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідно до копії актового запису про смерть № 833 від 11 серпня 2009 року, ОСОБА_8 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 49 років, причина смерті: портальний цироз печінки (а.с.53).

Відповідно до копії актового запису про смерть № 19 від 04 січня 2018 року, ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 58 років, причина смерті: нещасний випадок, пов`язаний з дією інших гарячих рідин (а.с.54).

Згідно з ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Перелік фактів, які підлягають встановленню судом в окремому провадженні, викладений у ч.1 ст. 315 ЦПК України та не є вичерпним.

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (п.5 ч.1 ст. 315 ЦПК України).

Частинами 3, 4 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 1 ст. 81, ч.ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України встановлено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 7 постанові № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника. Суд не може відмовити в розгляді заяви про встановлення факту родинних відносин з мотивів, що заявник може вирішити це питання шляхом встановлення неправильності запису в актах громадянського стану.

Згідно з положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов`язків подружжя.

Відповідно до ч.ч. 2, 4 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Пунктом 6 рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 установлено, що до членів сім`ї належать особи, які постійно мешкають разом та ведуть спільне господарство. Ними можуть бути не тільки близькі родичі, а й інші особи, які не перебувають у безпосередніх родинних зв`язках. Обов`язковою умовою для визнання їх членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участь у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Тривалість спільного проживання чоловіка та жінки, як ознака наявності сім`ї, на законодавчому рівні не визначена. Водночас, строк спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу має бути достатнім для того, щоб стверджувати, що між чоловіком та жінкою склалися усталені відносини, які притаманні подружжю.

Європейський суд з прав людини, надаючи власне визначення терміну сімейне життя, вказує на те, що сімейне життя може існувати там, де між особами не існує жодних юридичних зв`язків. Так, у справі «Ельсхольц проти Німеччини», суд визначив, що поняття сім`ї (за статтею 8 ЄКПЛ) не обмежується стосунками на основі шлюбу і може охоплювати інші сімейні de facto зв`язки, коли сторони проживають разом поза шлюбом.

Так, при встановленні факту наявності ознак проживання однією сім`єю заявниці разом зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 як чоловіка та дружини суд врахував, що вони проживали разом в одному житловому приміщенні тривалий час, мали спільний побут, вели спільне господарство, мали взаємні права та обов`язки, притаманні подружжю.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що заявниця в інший спосіб не може довести факт проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу, оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що вимога заявниці про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та дружини без шлюбу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно ч.7ст.294 ЦПК України при ухваленні судом рішення в порядку окремого провадження судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись ст. ст. 12, 76, 89, 263-265, 315, 319, 354 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , як чоловіка та дружини з 01.01.2018 року по 18.07.2025 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Р.Є. Дубовик