Рішення від 22 квітня 2026 р. у справі №932/68/26 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

Справа № 932/68/26

Провадження № 2/932/32/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі:

головуючого – судді Потоцької С.С.,

за участю секретаря судового засідання Карапиш А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської військової адміністрації Покровського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональна товарна біржа «Классік» про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно,-

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду міста Дніпра звернувся представник позивача ОСОБА_1 – адвокат Присяжнюк М.О. із позовною заявою до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської військової адміністрації Покровського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональна товарна біржа «Классік» про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 06.03.2002 на підставі біржового контракту купівлі-продажу нерухомості він набув у власність житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 . Сторони договору належним чином виконали його умови: продавець передав майно, а позивач фактично вступив у володіння та користування будинком, який тривалий час використовувався для проживання. У зв`язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України будинок зазнав пошкоджень, що створило загрозу життю позивача та змусило його залишити місце проживання і переміститися до іншого регіону, де він набув статусу внутрішньо переміщеної особи. З метою належного оформлення свого права власності позивач звернувся до державного реєстратора, однак отримав відмову у державній реєстрації у зв`язку з тим, що укладений біржовий контракт було визнано нікчемним і таким, що не може бути підставою для реєстрації права. Унаслідок цього позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на державну реєстрацію майна та отримання компенсації за його пошкодження або знищення, що зумовлює необхідність судового захисту його прав.

Ухвалою суду від 12.01.2026 у справі відкрито провадження та призначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження. Призначено судові засідання.

Протокольною ухвалою суду від 11.03.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання з`явилась представник позивача не з`явилася, подала клопотання про розгляд справи без її участі, просила задовольнити позовні вимоги.

Відповідач Мирноградська міська рада в особі Мирноградської військової адміністрації Покровського району до судового засідання не з`явився, про місце, час та дату судового засідання повідомлений належним чином. Будь-яких заяв, клопотань не надав.

Третя особа – Регіональна товарна біржа «Классік» у судове засідання не з`явилася, про місце, час та дату судового засідання повідомлена належним чином. Будь-яких заяв, клопотань не надала.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом за відсутності учасників справи не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.03.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений біржовий контракт купівлі-продажу нерухомості, а саме: житлового будинку житловою площею 22.2. кв.м, у тому числі: літня кухня, літня кухня, льох, туалет, сарай, сарай, паркан за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований Регіональною товарною біржою «Классік» за № 0129, про що 13.03.2002 здійснено запис в реєстровій книзі № 2 за реєстровим номером 190 (а.с. 8).

Згідно з реєстраційним посвідченням Красноармійського бюро технічної інвентаризації від 13.03.2002 житловий будинок АДРЕСА_1 , зареєстрований за позивачем ОСОБА_1 на праві приватної власності, записано у реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 190 (а.с. 11).

У технічному паспорті на будинок АДРЕСА_1 власником будинку зазначений ОСОБА_1 (а.с. 13-19).

У домовій книзі будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 значиться зареєстрованим з 18.04.2003 (а.с.19 зв.б-20).

За довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 28.07.2025 № 6117-5003747307 позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 12).

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно про відмову в проведенні реєстраційних дій від 02.10.2024 № 75339289 позивачу відмовлено у державній реєстрації права власності на спірне нерухоме майно у зв`язку з тим, що поданий як підстава біржовий контракт купівлі-продажу визнано нікчемним та таким, що не створює правових наслідків для проведення державної реєстрації (а.с. 9).

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси осіб, які звернулися до суду у спосіб, визначений законами.

Частина друга статті 41 Конституції України закріплює, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно з вимогами ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, і вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Якщо право власності на майно оспорюється або не визнається іншою особою, власник майна, керуючись вимогами статті 392 Цивільного кодексу України, може пред`явити позов про визнання його права власності.

Пленум Верховного Суду України в абзаці 4 пункту 9 своєї Постанови № 5 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду» роз`яснив, що оскільки підставою для позову є фактичні обставини, що наведені у заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору. Зважаючи на фактичні обставини справи і те, що правовідносини між сторонами виникли до 01.01.2004, при вирішенні спору у справі відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року необхідно керуватися нормами Цивільного Кодексу УРСР 1963 року.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про товарну біржу» не підлягали нотаріальному посвідченню угоди, які зареєстровані на біржі, якщо вони являють собою купівлю-продаж, поставку та обмін товарів, допущених до обігу на товарній біржі.

Згідно зі ст.224 ЦК УРСР 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором (ст.128 ЦК УРСР).

Відповідно до ч.1 ст.45, ст.47 ЦК УРСР недодержання форми угоди, якої вимагає закон, тягне за собою недійсність угоди лише в разі, якщо такий наслідок прямо зазначено в законі.

Нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч.2 ст.48 цього Кодексу.

Статтею 227 ЦК УРСР передбачено, що договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією із сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (ст.47 цього Кодексу).

Реєстрація бюро технічної інвентаризації за ОСОБА_1 права власності на спірний будинок на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого біржею, а не нотаріусом, станом на березень 2002 року (укладення договору та реєстрація права власності в БТІ) не суперечила чинному на той час законодавству.

Інструкція про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджена наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.1998 № 121, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26.06.1998 за № 399/2839, передбачала підставу для державної реєстрації договорів купівлі-продажу, зареєстрованих біржею.

За приписами п.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з чинними нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. На підставі цього Закону реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) і має бути застосована і у цій справі, виходячи з тотожності правовідносин сторін.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними» визначено, що суд, на підставі ч. 2ст. 47 ЦК УРСР 1963 року, за вимогою сторони, яка виконала угоду, її правонаступників або прокурора, вправі визнати угоду дійсною. Це правило не може бути застосовано, якщо сторонами не було досягнуто згоди з істотних умов угоди або для укладення її були в наявності, передбачені законом обмеження. Крім того, суд повинен перевірити, чи підлягала виконана угода нотаріальному посвідченню, чому вона не була нотаріально посвідчена і чи не містить вона протизаконних умов. У відповідності до діючого на даний час законодавства - а самест. 204 ЦК України «правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним».

Судом встановлено, що під час вчинення спірного правочину всі дії сторін були спрямовані на встановлення цивільних прав та обов`язків, усі сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, мали вільне волевиявлення, що відповідало внутрішній волі на досягнення наслідків, а саме купівлі - продажу квартири, правочин був реальним і вчинений у формі, дозволенній чинним законодавством України в 2002 році.

Отже, сторони виконали всі умови договору купівлі-продажу, у результаті яких наступили юридичні наслідки, а саме одна сторона передала іншій квартиру.

З урахуванням встановлених фактичних обставин справи, враховуючи те, що позивач як покупець повністю виконав умови договору купівлі-продажу будинку, договір відповідно до вимог ч.2 ст.227 ЦК УРСР зареєстрований у БТІ, у передбаченому законом порядку угода купівлі-продажу з підстав недотримання нотаріальної форми судом не визнавалася недійсною, ОСОБА_1 на підставі статей 128, 153 ЦК УРСР і ст.49 Закону України «Про власність» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) набув права власності на будинок та правомірно володів ним, тому позовні вимоги слід задовольнити та визнати за позивачем право власності на житловий будинок.

На пiдставi викладеного та керуючись ст.ст.2,4,5,10-13,81,259,263-265,280-284 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Мирноградської міської ради в особі Мирноградської військової адміністрації Покровського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Регіональна товарна біржа «Классік» про визнання договору дійсним та визнання права власності на майно - задовольнити.

Визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку, укладений 06.03.2002 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований зареєстрований Регіональною товарною біржою «Классік» за реєстраційним № 0129.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 житловою площею 22,2 кв.м .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 28.04.2026.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_3 ;

Представник позивача: ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: Мирноградська міська рада в особі Мирноградської військової адміністрації Покровського району, ЄДРПОУ: 04052956, адреса: 85323, Донецька область, Покровський район, м. Мирноград, вул. Центральна, буд. 9;

Третя особа: Регіональна товарна біржа «Классік», ЄДРПОУ: 3083218, адреса: 86117, Донецька область, м. Макіївка, вул. Тітова, буд. 10, кв. 2.

Суддя С.С. Потоцька