Рішення від 01 квітня 2026 р. у справі №932/5928/25 — Шевченківський районний суд міста Дніпра

02.04.2026 Справа № 932/5928/25

Номер провадження 2/932/2187/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2026 року м. Дніпро

Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі головуючого судді Леміщенко О.О., за участю секретаря судового засідання Машниліна Д.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за участю третьої особи – Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнання спадкоємцем за законом 4 черги, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до територіальної громади в особі Дніпровської міської ради про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та визнання спадкоємцем за законом 4 черги.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на таке.

Позивач ОСОБА_1 проживала однією сім`єю без реєстрації шлюбу з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з грудня 1982 року.

Їх сім`я мешкала за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала чоловіку на праві приватної власності згідно свідоцтва про право власності на житло.

Від фактичних шлюбних відносин у них народилися діти:

- дочка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

- дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ,

- дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В 2002 році їх сім`я переїхала мешкати на постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 . яка була придбана на спільні сумісні кошти 23 лютого 2002 згідно договору купівлі-продажу. Із тексту цього договору видно, що покупцями зазначеної квартири являються ОСОБА_1 і ОСОБА_3 і рівних частках по 1/2 частині.

Після купівлі квартири за вказаною адресою вони зробили поточний ремонт: поклеїли шпалери, замінили дерев`яні вікна на металопластикові, покрасили двері і підлогу, старий дах протікав, а тому перекрили його новим шифером.

Їх спільний сімейний бюджет складався з: доходів чоловіка, який був музикантом, грав на барабанній установці, мав тимчасовий дохід від обслуговування святкових заходів, а вона працювала продавцем промислових товарів на ЦКР м. Дніпра, отримувала стабільну заробітну плату.

Спільні сімейні кошти вони витрачали на купівлю майна для спільного користування і речей першої необхідності для членів нашої родини, в тому числі дівчаток, продуктів харчування, витрат на утримання житла, оплати комунальних послуг.

У вересні 2012 року чоловік захворів на запалення легень і знаходився на лікуванні в Дніпровській клінічній лікарні № 5. Вона навідувала його, купувала ліки та медпрепарати, готувала і приносила їжу, проявляла турботу за ним як його дружина.

ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 помер.

16 лютого 2023 року вона подала до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_3 .

10 січня 2025 року вона подала до тієї ж нотаріальної контори заяву щодо вчинення нотаріальної дії — видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , а в разі неможливості - постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 10.01.2025 року їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

У постанові нотаріус зазначає, що вона вказую на той факт, що мешкала з померлим ОСОБА_3 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, у зв`язку з чим вона відноситься до четвертої черги спадкоємців за законом. За даними Спадкового реєстру померлий ОСОБА_3 заповіту не залишив.

У зв`язку з тим, що вона не надала нотаріусу документів на підтвердження спільного проживання зі спадкодавцем на день відкриття спадщини однією сім`єю не менш як п`ять років, нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом.

Тому вона вимушена звертатися до суду з метою захисту моїх спадкових прав з позовом про встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 червня 2025 року позовну заяву передано в провадження судді Леміщенко О.О.

Ухвалою від 06 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.

13 червня 2025 року позивачем усунуті недоліки, зазначені в ухвалі.

Ухвалою від 20 червня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження з викликом сторін у підготовче засідання, витребувано у Третій дніпровській державній нотаріальній конторі належним чином завірену копію спадкової справи №80/2024 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 ; витребувано у ВДРАЦС по Новокадацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) інформацію про те, чи перебували у зареєстрованому шлюбі з іншими особами в період з 1982 року по 2023 рік ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

15 серпня 2025 року Третьою дніпровською державною нотаріальною конторою надано суду копію спадкової справи після смерті ОСОБА_3 .

Ухвалою від 17 жовтня 2025 року за клопотанням представника позивача ОСОБА_6 замінено первісного неналежного відповідача – Територіальну громаду в особі Дніпровської міської ради на належного – ОСОБА_2 ; витребувано з ВДРАЦС по Новокадацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію актового запису про реєстрацію шлюбу від 14 січня 1977 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та жінкою, анкетні дані якої не даний час не відомі.

02 грудня 2025 року ВДРАЦС по Новокадацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано суду копію актового запису про шлюб №41 від 14 січня 1977 року, укладений між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою від 10 грудня 2025 року витребувано з ВДРАЦС по Новокадацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) належним чином завірену копію актового запису про реєстрацію розірвання шлюбу від 26 липня 1978 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

13 лютого 2026 року ВДРАЦС по Новокадацькому та Чечелівському районах у м. Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) надано суду копію актового запису про розірвання шлюбу №1029 від 26 липня 1978 року, укладеного між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Ухвалою від 16 лютого 2026 року підготовче провадження по справі закрито, призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник Дейчман Т.М. повністю підтримали позовні вимоги.

Представник третьої особи – Третьої дніпровської державної нотаріальної контори, в судове засідання не з`явився, 15 серпня 2025 року надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Шевченківського районного суду м. Дніпра відповідно до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України. Відзив на позовну заяву, клопотання про відкладення розгляду справи або про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції суду не подавала.

Враховуючи вказані факти, згоду позивача та його представника, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Так, вислухавши осіб, що брали участь у справі, судом встановлено таке.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов`язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

Відповідно до вимог ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку , встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13 грудня 2023 року, виданим Соборним ВДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №5396.

Інформацією, наданою Відділом обліку проживання фізичних осіб Управління у сфері державної реєстрації Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 07 березня 2024 року за №14/5-2791 підтверджується, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , з 15 березня 2002 року по день смерті. Разом з ним на день його смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_5 ) були також зареєстровані: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 19 вересня 2002 року по теперішній час; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , з 19 вересня 2002 року по теперішній час; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 19 вересня 2002 року по теперішній час; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , з 12 червня 2020 року по теперішній час.

Квартира АДРЕСА_3 належить на праві власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 23 лютого 2002 року, посвідченого державним нотаріусом Третьої дніпропетровської ДНК Хилько Л.А. за р/№2-450, що також підтверджується довідкою КП «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» від 19 лютого 2021 року №1769.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мають спільну дитину – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується, свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 04 лютого 2025, виданим повторно Новокадацьким відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №392.

ОСОБА_10 також має доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 24 квітня 2025 року, виданим повторно Новокадацьким відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №768; та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 24 квітня 2025 року, виданим повторно Новокадацьким відділом ДРАЦС у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №1398. Батьком обох доньок в свідоцтвах про народження вказаний ОСОБА_11 .

Лікарським свідоцтвом про смерть №756, виданим 13 грудня 2023 року КНП «МКЛ №21 ім. проф. Є.Г. Попкової» ДМР підтверджується, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 вдома за адресою: АДРЕСА_2 .

Актом про порушення №138717, складеним 10 жовтня 2018 року майстром ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» за участю уповноваженої особи - Замінової Н.М., підтверджується виявлення порушення споживачем п. 555 ПРРЄЄ при користуванні електричною енергією за адресою: АДРЕСА_2 , особовий рахунок № НОМЕР_5 ОСОБА_3 - самовільне підключення до електричної мережі.

Рахунком №95124375 від 25 жовтня 2018 року АТ « ДТЕК Дніпровські електромережі» підтверджується факт оплати ОСОБА_1 підключення, а також відключення електроустановки побутового споживача за адресою: АДРЕСА_2 , в сумі 64,40 грн.

Договором купівлі-продажу №7256 від 26 квітня 2020 року підтверджується купівля ОСОБА_1 дверей зовнішнього відкриття, які були встановлені за адресою: АДРЕСА_2 .

Заявкою на послугу від 09 грудня 2023 року підтверджується замовлення ОСОБА_1 послуги доставки Comfy придбаної газової колонки і газової плити за адресою: АДРЕСА_2 .

Довідкою КП «Ритуал» ХМР, виданою на ім`я ОСОБА_4 , підтверджується, що 14 і рудня 2023 року в крематорії м. Харкова був підданий кремації ОСОБА_3 , реєстраційний номер НОМЕР_6 .

Квитанціями банку АТ «ПУМБ» №26203116 від 08 квітня 2020 року, №26371857 від 23 квітня 2020 року №28118366 від 25 серпня 2020 року, №26371923 від 23 квітня 2020року, №0.0.1503160990 від 01 січня 2019 року підтверджуються факти оплати ОСОБА_1 комунальних послуг - електропостачання, газ, теплопостачання, водопостачання за адресою: АДРЕСА_2 .

З копії спадкової справи №80/2024 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 вбачається, що 16 лютого 2024 року до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_10 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 як спадкоємцем четвертої черги.

06 листопада 2024 року до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_4 із заявою, в якій повідомила, що документи, які підтверджують родинні відносини між нею та померлим ОСОБА_3 , відсутні. З позовною заявою про встановлення родинних відносин з померлим до суду звертатись не буде. Не заперечує проти видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно після померлого ОСОБА_3 на ім`я ОСОБА_1 згідно ст. 1264 ЦК України, з якою спадкодавець проживав однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

20 грудня 2024 року до Третьої дніпровської державної нотаріальної контори з аналогічною заявою звернулася ОСОБА_5 .

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) від 16 лютого 2024 року №75861298 підтверджується, що свідоцтво про право на спадщину після смерті ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , не видавалося.

Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові справи) від 16 лютого 2024 року №75861372 підтверджується, що заповіт ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя не складався.

Постановою державного нотаріуса Третьої дніпровської державної нотаріальної контори Хилько Л.А. від 10 січня 2025 року ОСОБА_10 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_3 , після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів та роз`яснено процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , в період з грудня 1982 року по 13 грудня 2023 року у зареєстрованому шлюбі між собою або з будь-якою іншою особою не перебували.

Допитана в якості свідка ОСОБА_12 суду повідомила, що вона з народження, з 1961 року, постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 . З позивачем ОСОБА_1 знайома з 2002 року, з того часу, як її родина переїхали жити по сусідству за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 усі називали ОСОБА_13 . Разом з ОСОБА_13 проживали її чоловік ОСОБА_14 і доньки ОСОБА_15 на ОСОБА_16 . В квартиру у 2002 році вони переїхали усі разом. ОСОБА_17 помер два роки тому. До самої смерті він проживав разом з ОСОБА_13 та дітьми як одна родина. Після вселення ОСОБА_17 та ОСОБА_13 робили ремонт в свій квартирі, також ОСОБА_17 допомагав сусідам, бо був «рукастий». Вони мали спільне господарство, ОСОБА_17 був музикантом, барабанщиком, грав спочатку у ресторані, а коли закрили ресторан, то почав грати на весіллях, похоронах. ОСОБА_13 працювала на ринку продавцем. ОСОБА_17 ставився до дівчат як до рідних доньок. Сім`я була нормальна, як у всіх, але ОСОБА_17 іноді випивав. Вона на похороні ОСОБА_17 не була, але знає, що ховали ОСОБА_17 з їх квартири, похованням займалася ОСОБА_13 і доньки.

Допитана в якості свідка ОСОБА_18 суду повідомила, що вона з проживає за адресою: АДРЕСА_5 , з народження, з 1952 року. Певний час вона не проживала за цією адресою коли вийшла заміж. Але в квартирі залишилися проживати батьки, а вона жила через дорогу, тому постійно їх відвідувала, знала усіх сусідів. Батько помер 2008 році, мати – у 2009 році, після цього в 2010 році вона повернулася жити в батьківську квартиру. Вона знайома з позивачем ОСОБА_1 з 2002 року, вона проживає по сусідству за адресою: АДРЕСА_2 . Сусіди називають її ОСОБА_13 . Вони заїхали в цю квартиру після того, як купили її, раніше вони жили на АДРЕСА_6 . Їх сім`я складалася з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та їх двох доньок – ОСОБА_15 та ОСОБА_16 . ОСОБА_21 з ОСОБА_17 не були розписані, але жили як чоловік і жінка. ОСОБА_17 був барабанщиком, грав по ресторанах, а ОСОБА_21 працювала продавцем. ОСОБА_17 визнавав дівчаток своїми доньками. Їх квартира була однокімнатна, окрема, ОСОБА_17 сам робив у ній ремонт. Також він постійно допомагав усім сусідам, мав «золоті руки», багато чого вмів робити. Але бувало таке, що ОСОБА_17 періодично зловживав алкогольними напоями, через що іноді виникали сварки в їх родині. Доньок ОСОБА_15 і ОСОБА_22 любив, возив родину на море. ОСОБА_17 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , ховали його з домашньої адреси, займалася похованням ОСОБА_21 , приїжджали допомагати і доньки.

До спадкоємців четвертої черги належать особи які проживали зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини та вели спільне господарство.

Так, згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 1221 ЦК України місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

З положень ч. 2 ст. 1120 ЦК України вбачається, що часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, із якого вона оголошується померлою.

Встановлення факту постійного проживання спадкодавця з позивачем на момент відкриття спадщини, має для заявника юридичне значення і потрібне для належним чином оформлення спадкових прав після смерті матері.

Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Відповідно до ст.1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Відповідно до ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2 ст. 1223 ЦК у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно із ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Статтею 1297 ЦК встановлено обов`язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до п. 23 Постанови № 7 від 30 травня 2007 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд вправі розглядати справи про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановлення цього факту має для спадкоємця юридичне значення, оскільки юридичний факт встановлюється з метою реалізації спадкоємцем права на отримання спадщини.

Вирішуючи позов по суті, суд, звертає увагу на те, що відповідно до положень ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, беручі до уваги всі обставини справи, докази та показання свідків, суд дійшов висновку про те, що дійсно є доведеним той факт, що позивач ОСОБА_1 та померлий ОСОБА_3 після придбання квартири за адресою: АДРЕСА_2 , з моменту їх реєстрації за цією адресою – з 19 вересня 2003 року постійно проживали за цією ж адресою однією сім`єю до 12 грудня 2023 року, тобто до дня смерті ОСОБА_3 , тому позовні вимоги про встановлення факту їх постійного проживання однією сім`єю в цей період підлягають задоволенню.

Оскільки період часу з 19 вересня 2003 року до 12 грудня 2023 року складає більше п`яти років, позивача ОСОБА_1 необхідно визнати спадкоємцем четвертої черги після смерті ОСОБА_3 .

В то же час, позовні вимоги про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період часу з грудня 1982 року по 18 вересня 2003 року задоволенню не підлягають через недоведеність.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 141, 211, 223, 258, 259, 263-268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Встановити факт постійного проживання однією сім`єю ОСОБА_1 разом зі спадкодавцем ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в період з 19 вересня 2003 року до часу відкриття спадщини, яка відкрилася після його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5 , визнавши ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 .

В задоволенні решти вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений та підписаний суддею 10 квітня 2026 року.

Позивач: ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_9 в с. Ново-Ісманово Клявлінського району Куйбишевської області, РНОКПП НОМЕР_7 , адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_10 в м. Дніпропетровськ, остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя О.О. Леміщенко