Постанова від 26 квітня 2026 р. у справі №756/10116/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року

м. Київ

єдиний унікальний номер судової справи 756/10116/25

номер провадження 22-ц/824/6228/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - суддіЛапчевської О.Ф.,

суддівБерезовенко Р.В., Мостової Г.І.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - Андрущенка Михайла Валерійовича

на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року /суддя Андрейчук Т.В./

за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - Андрущенка Михайла Валерійовича про ухвалення додаткового рішення

у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» (попередня назва - ТОВ «Іннова Фінанс») звернулося до Оболонського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором надання грошових за договором кредиту від 06 лютого 2025 року № 6994020225.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2025 року позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 26 000,00 грн. /а.с. 99-103/

Ухвалою Оболонського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про ухвалення додаткового рішення у частині стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн. /а.с.134-136/

Не погоджуючись з ухвалою, представник ТОВ «Іннова-Нова» Андрущенко М.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

На підтвердження вимог апеляційної скарги апелянт посилався на необґрунтованість висновків суду першої інстанції. Вважає, що судом першої інстанції не повно з`ясовані обставини справи, зокрема те, що позивачем у позовній заяві було зроблено попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, включаючи витрати на професійну правничу допомогу, та вказано, що документальне підтвердження таких витрат буде подано разом із заявою про ухвалення додаткового рішення. Представником позивача до ухвалення рішення по суті була подана заява про неможливість подати докази витрат до закінчення дебатів через умови договору про надання правничої допомоги (післясплата послуг за результатами звітного періоду). Разом із заявою про ухвалення додаткового рішення були подані докази понесених витрат - договір, акт надання послуг, платіжна інструкція. Отже, суд першої інстанції неправильно застосував норми ст.ст. 141, 246, 270 ЦПК України, оскільки у разі задоволення позову витрати на правничу допомогу підлягають стягненню з відповідача незалежно від факту їх фактичної сплати на момент розгляду справи по суті.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку письмового провадження поінформований належним чином, за єдиною відомою суду адресою у матеріалах справи, конверт на адресу суду повернувся за відсутністю адресата, з відзивом на апеляційну скаргу до суду не звертався.

Колегія суддів, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а ухвала суду першої інстанції - залишенню без змін на підставі наступного.

Судом встановлено, що 27 жовтня 2025 року Оболонським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі, яким задоволено позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» про стягнення заборгованості у сумі 26 000,00 грн.

Питання про судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн у рішенні вирішено, відмовлено у їх стягненні, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження надання йому правничої допомоги у цій справі, зокрема, не надані акти приймання-передавання наданих послуг, як це передбачено п. 3.3 договору про надання правничої допомоги від 06 травня 2025 року № 06-05/2025. /а.с. 102/

10 листопада 2025 року представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив докази понесених витрат на правничу допомогу - договір № 06-05/2025 від 06.05.2025, акт надання послуг, платіжну інструкцію.

Постановляючи оскаржену ухвалу, про відмову у стягненні витрат, суд першої інстанції вірно керувався ст. 270 ЦПК України про те, що додаткове рішення ухвалюється, якщо судом не вирішено питання про судові витрати; ст. 141 ЦПК України про те, що докази понесених судових витрат подаються до закінчення судових дебатів або протягом п`яти днів після ухвалення рішення за умови відповідної заяви; ст. 246 ЦПК України про те, що у разі поважних причин суд може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті.

Судом першої інстанції зроблено висновок про те, що позивач не виконав імперативні вимоги ч. 8 ст. 141, ч. 1 ст. 246 ЦПК України щодо своєчасного подання заяви про неможливість надати докази витрат, у зв`язку з чим відмовлено у стягненні витрат на професійну правничу допомогу.

Доводи апеляційної скарги про те, що у позовній заяві ним було зроблено попередній розрахунок судових витрат та повідомлено суд про намір подати докази разом із заявою про додаткове рішення, не спростовують того, що питання судових витрат вже було вирішено при розгляді справи по суті. В разі незгоди з рішенням суду, сторона має право подати апеляційну скаргу на вказане рішення, а не заяву про ухвалення додаткового рішення, оскільки стягнення витрат на правову допомогу вже було предметом розгляду.

Ст. 246 ЦПК України передбачено можливість вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення лише за умови, що питання не було вирішено судом при ухваленні рішення.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують і ґрунтуються на формальному тлумаченні норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» - Андрущенка Михайла Валерійовича на ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Оболонського районного суду міста Києва від 03 грудня 2025 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції касаційному оскарженню не підлягає.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.

Головуючий: Судді: