Постанова від 21 квітня 2026 р. у справі №759/20153/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 759/20153/24

№ апеляційного провадження: 22-ц/824/6413/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів

судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Болотова Є.В.,

суддів: Музичко С.Г., Сушко Л.П.,

при секретарі Ганжалі С.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання кредитного договору таким, що виконаний та стягнення надмірно сплачених коштів,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 на рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року, ухваленого під головуванням судді Ключника А.С.,-

встановив:

У вересні 2024 року АТ «Таскомбанк» звернулось до суду із названим позовом.

АТ «Таскомбанк» просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 176453-0012 від 11 травня 2018 року у розмірі 243 558 грн 94 коп., що складається із основної заборгованості у розмірі 118 393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 125 165 грн 52 коп., сплачений судовий збір за подання позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11 травня 2018 року між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено заяву-договір № 176453-0012 про надання кредиту на власні потреби, за умовами якого на рахунок ОСОБА_1 перераховано 300 000 грн 00 коп.

АТ «Таскомбанк» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим станом на 13 вересня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 243 558 грн 94 коп., яка підлягає стягненню в судовому порядку.

У жовтні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом, у якому просив: визнати укладений між сторонами кредитний договір № 176453-012 від 11 травня 2018 року таким, що виконаний; стягнути з АТ «Таскомбанк» надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 146 529 грн 22 коп. та понесені судові витрати.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 виконано умови укладеного кредитного договору, сплачені грошові кошти перевищують суму коштів, яку позивач за зустрічним позовом мав сплатити із урахуванням нарахованих відсотків за користування кредитними коштами.

ОСОБА_1 просив визнати укладений кредитний договір виконаним та стягнути із АТ «Таскомбанк» надмірно сплачені грошові кошти.

Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року позовні вимоги акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за заявою-договором № 176453-012 про надання кредиту готівкою на власні потреби від 11 травня 2018 року, що станом на 13 вересня 2024 року становить 243 558 грн 94 коп., з якої: 118 393 грн 42 коп. - основний борг; 125 165 грн 52 коп. - заборгованість по процентах.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» сплачений судовий збір у розмірі 2 922 грн 70 коп.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Таскомбанк» про визнання кредитного договору таким, що виконаний та стягнення надмірно сплачених коштів відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог АТ «Таскомбанк» та задовольнити вимоги зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .

На адресу Київського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без їх участі.

Представник АТ «Таскомбанк» в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Задовольняючи позовні вимоги АТ «Таскомбанк», суд першої інстанції виходив із обгрунтованості та доведеності неналежного виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань. Стягуючи із ОСОБА_1 кредитну заборгованість у розмірі 243 558 грн 94 коп., суд першої інстанції виходив із наведеного товариством у позовній заяві розрахунку заборгованості, за яким заборгованість складається із основного боргу у розмірі 118 393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 125 165 грн 52 коп.

Колегія суддів не може повністю погодитись із розміром кредитної заборгованості, яка підлягає стягненню із ОСОБА_1 .

Відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог, суд першої інстанції виходив із їх необґрунтованості та недоведеності вимог про виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Встановлено, що 11 травня 2018 року між АТ «Таскомбанк» та відповідачем укладено заяву-договір № 176453-0012 про надання кредиту на власні потреби, за умовами якого на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1 перераховано 300 000 грн 00 коп.

За умовами договорустрок кредитування становить 48 місяців, цільове призначення кредиту - власні потреби;розмір процентної ставки за користування кредитом - 0, 01 % річних; комісія за обслуговування кредитної заборгованості - 2, 69 % щомісячно.

Обгрунтовуючи позов, АТ «Таскомбанк» зазначало, що відповідачем порушені умови кредитного договору, у зв`язку із чим виникла заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку у розмірі 243 558 грн 94 коп., що складається із основної заборгованості у розмірі 118393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 125 165 грн 52 коп.

Обгрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, ОСОБА_1 зазначив, що станом на 20 березня 2020 рокуАТ «Таскомбанк»сплачено грошові кошти, які було отримано згідно укладеного кредитного договору № 176453-0012 від 11 травня 2018 року у загальному розмірі 316 729 грн 00 коп.

ОСОБА_1 вважав, що ним сплачено грошові кошти у розмірі, що значно перевищує суму коштів, які він мав повернути АТ «Таскомбанк» з урахуванням нарахованих процентів за користування кредитними коштами. Позивач просив визнати виконаним кредитний договір № 176453-0012 від 11 травня 2018 року.

На рахунок АТ «Таскомбанк» було надмірно сплачено грошові кошти у розмірі 146 529 грн 22 коп., які підлягають стягненню на користь ОСОБА_1 в судовому порядку.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

На підтвердження позовних вимог АТ «Таскомбанк»надало копію: опитувальника фізичної особи; повідомлення-вимоги; заяви-договору № 176453-012 про надання кредиту від 11 травня 2018 року; детального розпису складових загальної вартості кредиту та графіку платежів; заяви-договору про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк»; заяви-анкети на оформлення банківських продуктів; дозволу на обробку персональних даних; виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 .

Відповідачем особисто підписано вказані документи.

Звертаючись до суду із позовом АТ «Таскомбанк» надало належні та допустимі докази укладення кредитного договору із ОСОБА_1 .

Згідно копії заяви-договору № 176453-012 про надання кредиту, ОСОБА_1 просив надати кредит з оформленням такої випоати відповідно до законодавства України на власні потреби у розмірі 300 000 грн 00 коп. шляхом перерахування на його поточний рахунок № НОМЕР_1 АТ «Таскомбанк».

Дослідивши копію виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період із 11 травня 2018 року по 13 вересня 2024 року, колегією суддів встановлено факт перерахування відповідачу кредитних коштів у розмірі 300 000 грн 00 коп. та часткове погашення кредитної заборгованості. Номер особового рахунку збігається із номером, вказаним у підписаній відповідачем заяві про надання кредиту.

Пунктом 5.6 положення про організацію оперативної діяльності в банках України, затвердженого Поставою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 визначено, що виписка з особового рахунку клієнта є первинним документом та підтвердженням виконаних за день операцій.

У постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року в справі № 554/4300/16-ц зазначено про те, що належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості за укладеним кредитним договором та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Відтак, надані позивачем розрахунок заборгованості і виписка з особового рахунку відповідача за період із 11 травня 2018 року по 13 вересня 2024 року є належними та допустимими доказами у справі, оскільки виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів по рахунку відповідача, всі операції за кредитом.

Сторони обумовили: строк кредитування, суму кредиту, тип процентної ставки, річну процентну ставку, загальні витрати за кредитом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає доведеним факт перерахування кредитних коштів на банківський картковий рахунок позичальника, та наявності кредитної заборгованості.

Дослідивши наданий АТ «Таскомбанк» розрахунок кредитної заборгованості, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості вимог про стягнення з ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 243558 грн 94 коп.

Звертаючись до суду із позовом, АТ «Таскомбанк» просило стягнути із відповідача заборгованість у розмірі 243 558 грн 94 коп., що складається із основної заборгованості у розмірі 118 393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 125165 грн 52 коп.

До матеріалів справи долучено копію повідомлення-вимоги від 10 жовтня 2023 року, згідно якої загальна сума заборгованості по кредитному договору № 176453-012 становить 243 558 грн 94 коп., що складається із: основної заборгованості у розмірі 118 393 грн 42 коп., заборгованості по процентах у розмірі 67 251 грн 61 коп. та заборгованості по строковій комісії у розмірі 57 913 грн 91 коп.

Згідно заяви-договору від 11 травня 2018 року комісія за обслуговування кредиту становить 2, 69 % щомісячно.

Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

За ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 вказано, що «у кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що АТ «Таскомбанк» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх із споживачем при укладенні кредитного договору, відтак, положення пункту 1.4 заяви-договору щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч. 1 та 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Колегія суддів вважає, що звертаючись до суду із позовною заявою, АТ «Таскомбанк» безпідставно та необґрунтовано включено заборгованість по строковій комісії у розмірі 57 913 грн 91 коп. до суми заборгованості по процентах.

Розв'язуючи спір, судом першої інстанції не взято до уваги вищевикладене та помилково ототожнено заборгованість по процентах із заборгованістю по строковій комісії 57 913 грн 91 коп., яка не може бути стягнута із ОСОБА_1 відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування».

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги АТ «Таскомбанк» про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості за кредитним догвором у розмірі 182 645 грн 03 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 118 393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 67 251 грн 61 коп.

У задоволенні позовних вимог про стягнення із ОСОБА_1 заборгованості по строковій комісії 57 913 грн 91 коп. слід відмовити, оскільки вказана вимога не відповідає положенням Закону України «Про захист прав споживачів» та Закону України «Про споживче кредитування».

Звертаючись до суду із зустрічними позовними вимогами, ОСОБА_1 просив: визнати укладений між сторонами кредитний договір № 176453-012 від 11 травня 2018 року таким, що виконаний; стягнути з АТ «Таскомбанк» надмірно сплачені грошові кошти у розмірі 146 529 грн 22 коп. та понесені судові витрати.

Дослідивши матеріали справи, умови укладеного кредитного договору, долучений розрахунок заборгованості та виписку із особового рахунку позичальника, колегія суддів вважає недоведеним та необґрунтованим посилання ОСОБА_1 щодо виконання ним у повному обсязі умов договору № 176453-012 від 11 травня 2018 року та наявності переплати заборгованості.

АТ «Таскомбанк» належними доказами обгрунтовано наявність у ОСОБА_1 кредитної заборгованості у розмірі 182 645 грн 03 коп. (що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 118 393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 67 251 грн 61 коп.), яка підлягає стягненню в судовому порядку. Вказане спростовує посилання у зустрічній позовній заяві на наявність переплати за кредитним договором та вимоги про визнання виконаним договору № 176453-012 від 11 травня 2018 року.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні вимог зустрічної позовної заяви через необґрунтованість та недоведеність вимог ОСОБА_1 .

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 сплачено грошові кошти у розмірі, що значно перевищує суму коштів, які він мав повернути АТ «Таскомбанк» з урахуванням нарахованих процентів за користування кредитними коштами, колегія суддів оцінює критично, оскільки вони спростовуються умовами договору та наданим розрахунком заборгованості. Застосований кредитором підхід при складанні розрахунку заборгованості та нарахування відсотків за користування кредитом не суперечить нормам матеріального права та правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду. Розрахунок заборгованості за основою сумою та заборгованості за прострочених відсотках, наданий АТ «Таскомбанк», ОСОБА_1 не спростований.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зач. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду від 02 грудня 2025 року в частині позовних вимог АТ «Таскомбанк» та розподілу судового збору ухвалено з порушенням норм процесуальногоправа, відтак, підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог та стягнення судового збору пропорційно задоволеним вимогам. В іншій частині рішення суду слід залишити без змін.

В порядку розподілу судових витрат, враховуючи часткове задоволення позовних вимог: з ОСОБА_1 на користь АТ «Таскомбанк» підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 221 грн 25 коп.; з АТ «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 911 грн 50 коп.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 376, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 02 грудня 2025 року в частині позовних вимогакціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та розподілу судового збору скасувати.

В цій частині ухвалити нове рішення суду.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість у розмірі 182 645 грн 03 коп., що складається із заборгованості за тілом кредиту у розмірі 118 393 грн 42 коп. та заборгованості по процентах у розмірі 67 251 грн 61 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Таскомбанк» сплачений судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 2 221 грн 25 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з акціонерного товариства «Таскомбанк» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 911 грн 50 коп.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення.

Повний текст складено 27 квітня 2026 року.

Суддя-доповідач Є.В. Болотов

Судді: С.Г. Музичко

Л.П. Сушко